Ухвала

від 03.09.2024 по справі 905/1054/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

03.09.2024 Справа № 905/1054/24

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви кредитора (заявника): Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок №152-Б, код ЄДРПОУ 37226740)

до боржника: Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (83118, місто Донецьк, проспект Київський, будинок №48, код ЄДРПОУ 13501465)

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

за відсутності учасників справи

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (код ЄДРПОУ 13501465).

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 для розгляду цієї заяви визначено суддю Фурсову С.М. та присвоєно єдиний унікальній номер судової справи №905/1054/24.

Ухвалою суду від 06.08.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» до розгляду; проведення підготовчого засідання призначено на 15.08.2024.

Від представника заявника через підсистему «Електронний суд» 09.08.2024 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку ухвалою суду від 14.08.2024 задоволено.

Ухвалою суду від 12.08.2024 витребувано від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» підтвердження щодо зарахування на рахунок Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (код ЄДРПОУ 13501465) грошових коштів в сумі 2 059 475,00 гривень від заявника.

Станом на дату підготовчого засідання 15.08.2024 відповіді від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» не судом не отримано.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.2 ст.35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 і набула чинності в Україні 11.09.1997

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Отже, приймаючи до неотримання запитуваної інформації від банку, з метою дотримання прав учасників справи та встановлення фактичних обставин і правильного застосування норм законодавства, господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 15.08.2024 відкладено підготовче засідання на 03.09.2024 об 11:30 год.

Від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 20.08.2024 отримано підтвердження щодо зарахування коштів від заявника.

Суд зазначає, що з міркувань безпеки, у зв`язку з тим, що 03.09.2024 з 11:16 по 11:47 у Харківській області було оголошено сигнал «Повітряної тривоги», підготовче засідання у справі №905/1054/24 призначене на 03.09.2024 об 11:30 год. В режимі відео конференції не відбулось.

Суд вказує, що учасники справи попереджені, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, судове засідання може бути перенесене на іншу дату, про що сторони будуть повідомлені.

Проте, беручи до уваги наявність в матеріалах справи достатності письмових доказів для встановлення наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи, що участь в судовому засідання представника заявника обов`язковою не визнавалась, тривалість проведення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання з розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з приписами ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст.1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

За змістом п.2 ч.1 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

За приписами ч.2 ст.39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

З огляду на зазначене, а також враховуючи встановлені в ст.35 Кодексу України з процедур банкрутства строки проведення підготовчого засідання, суд визнає за можливе розглянути заяву за наявними матеріалами справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк», додані до неї та додатково надані документи, суд виходить з наступного.

Ініціюючий кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» в своїй заяві просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство щодо Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (83118, місто Донецьк, проспект Київський, будинок №48, код ЄДРПОУ 13501465).

В обґрунтування підстав для порушення справи кредитор посилається на наявність безспірних грошових вимог до боржника, що виникли на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх доводів, заявником подано до суду:

- копію №МГУ-143808/2023 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 20.09.2023;

- копії платіжних інструкцій: 1561 від 21.09.2023, №1605 від 28.09.2023, №1839 від 30.10.2023, №2046 від 29.11.2023, №2292 від 26.12.2023

- копію інформаційного повідомлення №61 від 28.12.2023.

Як встановлено судом, 20.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» (далі - Позикодавець, заявник) та Приватним акціонерним товариством «Газета «Вечірній Донецьк» (далі - Позичальник, боржник) укладено договір №МГУ-143808/2023 позики (надання поворотної фінансової допомоги).

Відповідно до п.1.1. в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, Позикодавець зобов`язується передати Позичальникові грошові кошти в сумі 2 059 475,00 гривень, а Позичальник - прийняти їх і повернути вказану суму в обумовлений цим Договором термін.

Згідно з п.2.1. договору Позикодавець надає позику (поворотну фінансову допомогу) у безготівковій формі шляхом перерахування суми грошових коштів, вказаної в п. 1.1. цього Договору, на поточний рахунок Позичальника. Перерахування позики може здійснюватися однаковими або різними за розміром сумами (декількома платежами) або всією сумою позики одразу.

Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві позику у безготівковій формі шляхом перерахування суми раніше отриманих грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця впродовж терміну дії цього Договору (п.2.2. договору).

Повернення фінансової допомоги може робитися різними або рівними за розміром сумами (частинами). Позичальник зобов`язаний повернути всю суму позики до 01.01.2024 року (п.2.3. договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» на виконання вказаного договору перераховано на розрахунковий рахунок ПрАТ «Газета «Вечірній Донецьк» 2 059 475,00 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями:

№1561 від 21.09.2023 на суму 2 018 475,00 гривень;

№1605 від 28.09.2023 на суму 10 000,00 гривень;

№1839 від 30.10.2023 на суму 10 500,00 гривень;

№2046 від 29.11.2023 на суму 10 000,00 гривень;

№2292 від 26.12.2023 на суму 10 000,00 гривень.

У призначенні платежу зазначено: «надання поворотної фінансової допомоги зг. договору №МГУ-143808/2023 від 20.09.2023, без ПДВ».

Згідно інформаційного повідомлення №61 від 28.12.2023 надану фінансову допомогу в розмірі 10 000,00 гривень повернуто.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (господарського зобов`язання), яке (зобов`язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - «Закон»), Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону, тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Датою початку тимчасової окупації міста Донецька є 07 квітня 2014 року,

що, зокрема, вбачається зі змісту Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Місцезнаходження Боржника зареєстровано за адресою: 83118, місто Донецьк, проспект Київський, будинок №48.

Як зазначено вище, вся територія Донецького району (код UА14080000000098686) з 07.04.2014 відноситься до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Верховний Суд у своїх постановах від 26.09.2023 у справі №9913/527/21, від 26.03.2024 у справі №913/768/21, застосовуючи положення ст.13 Закону №1207-VІІ, дійшов висновку, що господарська діяльність суб`єктів, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія, знаходиться поза межами правового регулювання України, а вчинені ними право чини є нікчемними, а отже не створюють юридичних наслідків, тобто, не «породжують» (змінюють чи припиняють) цивільних прав та обов`язків.

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачність, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників (постанова КАС ВС від 15.11.2022 у справі № 440/2831/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу / набуття / зміни / встановлення / припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанови Об`єднаної палати КЦС ВС від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 та від 13.03.2023 у справі № 398/1796/20, постанова КЦС ВС від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц).

Під час ухвалення рішення Верховний Суд керувався положенням частини другої статті 215 ЦК України, в якій встановлено виняток із загального правила статті 11 ЦПК України 2004 року щодо розгляду справ судом в межах заявлених особами вимог. Визнання зазначеного договору судом недійсним відповідно до наведеного правила не вимагається у зв`язку з встановленням його нікчемності безпосередньо законом. При цьому, суд також зобов`язаний за власною ініціативою застосувати наслідки недійсності нікчемного договору, що врегульовано частиною п`ятою статті 216 ЦК України.

Отже, аналізований у справі договір, підписаний сторонами, є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов`язань, що в ньому закріплені (постанова КЦС ВС від 15.03.2018 у справі № 616/137/16-ц).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, в силу прямої норми ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» договір №МГУ-143808/2023 позики (надання поворотної фінансової допомоги) від 20.09.2023 є нікчемним, оскільки його стороною є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого на час його укладення була тимчасово окупована територія.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, тобто такі правочини не можуть бути визнані судом дійсними.

Нікчемний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи, що заявником проведено оплату грошових коштів 2 049 475,00 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями та випискою по рахунку боржника, суд, керуючись ч. 5 ст. 216 ЦК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування наслідків недійсності правочину та визнання за боржником існування заборгованості перед заявником, які фактично отримано ним без правової підстави.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Враховуючи встановлену фактичну обставину того, що боржником не надано суду доказів на підтвердження можливості виконати свої зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів, а також положення ст.ст.34, 36, 39 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.13 ГПК України, у суду наявні підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (код ЄДРПОУ 13501465).

Відповідно до ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зокрема зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

Вирішуючи питання щодо призначення розпорядника майна у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

Частиною другою статті 28 цього Кодексу встановлено, що в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі.

У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору.

У разі якщо жоден із арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, не подав до господарського суду заяву про участь у справі, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого за власною ініціативою.

Згідно з п.2-1 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ініціюючий кредитор запропонував суду призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1802 від 22.06.2017). Заяву на участь у справі арбітражного керуючого додано до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк».

У відповідності до заяви №01-32/04-08 від 02.08.2024 арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича поданої до суду, він згоден на призначення на посаду розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (код ЄДРПОУ 13501465) відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Повідомляє, що не належить до категорії осіб, які не можуть бути призначені арбітражним керуючим.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Касатцін Д.М. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч.3 ст.28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

Враховуючи приписи ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства та п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд призначає розпорядником майна Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (код ЄДРПОУ 13501465) арбітражного керуючого, запропонованого ініціюючим кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1802 від 22.06.2017).

Згідно з ч.8 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про встановлення розміру оплати послуг розпорядника майна та джерела її сплати.

Частиною 1 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

За змістом абз.6 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника, суд визнає за необхідне встановити арбітражному керуючому Касаткіну Д.М. розмір основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

З огляду на зазначене, суд визнає за необхідне відкрити провадження у справі №905/1054/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (83118, місто Донецьк, проспект Київський, будинок №48, код ЄДРПОУ 13501465), ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича та встановити йому грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна за рахунок коштів авансованих ініціюючим кредитором.

Відповідно до ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім`я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім`я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 8, 9, 12, 28, 30, 34, 36, 39, 44 Кодексу України з процедур банкрутства ст.3, ч.6 ст.12, ст.ст. 42, 46, 73, 86, 233, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В

1. Відкрити провадження у справі №905/1054/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (83118, місто Донецьк, проспект Київський, будинок №48, код ЄДРПОУ 13501465).

2. Визнати вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Група Україна» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок №152-Б, код ЄДРПОУ 37226740) на суму 2 151 755,00 гривень, яка складається з:

- 2 049 475,00 гривень основного боргу;

- 30 280,00 гривень судового збору;

- 72 000,00 гривень витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів та призначити розпорядником майна арбітражну керуючу Касаткіна Дениса Миколайовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1802 від 22.06.2017); 49006, місто Дніпро, вулиця Степана Бандери, будинок №21, офіс №1).

Встановити оплату послуг розпоряднику майна арбітражній керуючій Касаткіну Денису Миколайовичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів авансованих ініціюючим кредитором.

5. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 15.10.2024 для подачі до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно - обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів.

6. Розпоряднику майна Касаткіну Д.М. у строк до 25.10.2024 провести інвентаризацію майна боржника та подати її результати до суду.

7.Встановити дату попереднього засідання суду на 22.10.2024 о 12:30. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Донецької області каб. 316.

8. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі №905/1054/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Газета «Вечірній Донецьк» (83118, місто Донецьк, проспект Київський, будинок №48, код ЄДРПОУ 13501465).

9. Визнати явку розпорядника майна, представників кредитора та боржника в судове засідання не обов`язковою.

10.Повідомити учасників справи, що беручи до уваги опубліковані Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, рішення зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, а також небезпечну ситуацію у місті Харкові, на час ухвалення даної постанови Господарський суд Донецької області продовжує свою роботу у дистанційному режимі, а участь в судових засіданнях можлива виключно в режимі відеоконференції.

11. Копію даної ухвали надіслати - кредитору, боржнику, арбітражному керуючому, державній виконавчій службі за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, органу державної податкової служби, державному органу з питань банкрутства, місцевому загальному суду за місцезнаходженням боржника.

12. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (ст.ст.253-259).

У судовому засіданні 03.09.2024 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2024.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua).

Суддя С.М. Фурсова