Повістка

від 05.09.2024 по справі 908/556/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/73/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

05.09.2024 Справа № 908/556/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Красніковій С.І.

За участі представників учасників справи:

від позивача особисто ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2 , голова ОСББ (самопредставництво)

розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви вих. № б/н від 26.08.2024 ОСОБА_1 про залучення доказів судових витрат та винесення додаткового рішення в справі № 908/556/24

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чарівна 159 (вул. Чарівна, буд. 159, м. Запоріжжя, 69098)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вих. № б/н від 26.08.2024) про залучення доказів судових витрат та винесення додаткового рішення в справі № 908/556/24. Згідно заяви просила ухвалити додаткове рішення щодо вирішення питання про судові витрати та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 7000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2024, заяву визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2024 вказана заява прийнята до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 05.09.2024 на 12 год. 45 хв., учасники процесу повідомлені про розгляд заяви.

У судове засідання 05.09.2024 з`явилися представники сторін. У зв`язку з плановим відключенням з 12 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв. 05.09.2024 електроенергії в приміщенні Господарського суду Запорізької області, судове засідання з розгляду заяви, за погодженням з представниками сторін, було розпочато судом о 10 год. 52 хв.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом 05.09.2024 ухвалено додаткову ухвалу в цій справі. У судовому засіданні 05.09.2024 судом підписано та проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачкою разом із позовною заявою було надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, де сума витрат на правничу допомогу в господарському суді першої інстанції складала 8000,00 грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У заяві за підписом представника позивачки адвоката Нікваса В.В. про вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, що надійшла до суду 22.08.2024, було зазначено, що докази на підтвердження розміру судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, будуть подані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачкою надано до матеріалів справи докази, які прийняті судом до розгляду, зокрема копія договору про надання правової допомоги від 12.02.2024 № 12-02-24, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК (Адвокатське об`єднання за договором), предметом якого є зобов`язання Адвокатського об`єднання за дорученням клієнта надання правової (правничої) допомоги з питань захисту прав та інтересів клієнта у судах всіх ланок та інстанцій, зокрема з питання підготовки позовної заяви до Господарського суду Запорізької області щодо зобов`язання ОСББ Чарівна 159 надання документів для ознайомлення, а також з інших питань, визначених клієнтом (п. 1.1 договору). Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар згідно з додатковою домовленістю сторін. За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги та її вартість.

Згідно додаткового договору від 12.02.2024 до цього договору, сторони визначили гонорар за надання правової (правничої) допомоги за послугу: складання позовної заяви в сумі 2000,00 грн.

Додатковим договором від 02.05.2024 сторони визначили гонорар за надання послуг: складання письмових пояснень щодо письмових доказів (у порядку ст. 210 ГПК України) в сумі 1000,00 грн. (кількість -1); участь у судовому засіданні в сумі 2000,00 грн. (кількість -1).

15.04.2024 року між Адвокатським об`єднанням та позивачкою підписано акт здачі-приймання наданих послуг № б/н, яким сторони засвідчили надання Адвокатським об`єднанням послуг в період з 12.02.2024 по 15.04.2024 по справі № 908/556/24, а саме: складання позовної заяви на суму 2000,00 грн.

20.06.2024 року між Адвокатським об`єднанням та позивачкою підписано акт здачі-приймання наданих послуг № б/н, яким сторони засвідчили надання Адвокатським об`єднанням послуг в період з 03.05.2024 по 20.06.2024 по справі № 908/556/24, а саме: складання письмових пояснень щодо доказів відповідача на суму 1000,00 грн., участь у судовому засіданні на суму 2000,00 грн.; загальна вартість послуг 3000,00 грн. без ПДВ.

22.08.2024 року між Адвокатським об`єднанням та позивачкою підписано акт здачі-приймання наданих послуг № б/н, яким сторони засвідчили надання Адвокатським об`єднанням послуг в період з 21.06.2024 по 22.08.2024 по справі № 908/556/24, а саме: участь у судовому засіданні на суму 2000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням були виписані відповідні рахунки на оплату послуг. Послуги з надання правничої допомоги були оплачені позивачкою в загальній сумі 7000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивачкою складено 26.08.2024 Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно опису, Адвокатським об`єднанням ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК, в особі призначеного адвоката Ніквас В.В. за договором № 12-02-24 від 12.02.2024, були надані наступні послуги правової (правничої) допомоги з питань захисту прав та інтересів клієнта в суді першої інстанції: складання позовної заяви, 1 послуга на суму 2000,00 грн.; складання письмових пояснень щодо доказів відповідача, 1 послуга на суму 1000,00 грн.; участь у судовому засіданні (20.06.2024, 22.08.2024), 2 послуги на суму 4000,00 грн. Загальна вартість послуг (гонорар) становить 7000,00 грн.

У матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1181128 від 07.06.2024, виданого позивачу Адвокатським об`єднанням ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК (адвокат Ніквас В.В.) на підставі договору № 12-02-24 від 12.02.2024.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

03.09.2024 від відповідача надійшло заперечення на заяву позивача щодо стягнення судових витрат з ОСББ. У задоволенні заяви просив відмовити повністю. Вважає поданий позов безпідставним. ОСББ надано суду всі письмові докази та відео файли, що спростовують позицію позивачки. Позивачка самовисувалася з невідомих причин від ознайомлення з документами фінансової та господарської діяльності ОСС, створила штучний конфлікт. Сума, яку вимагає позивачка, є непомірною для бюджету ОСББ. Щодо детального опису витрат позивачки на правничу допомогу зазначено, що послуги зі складання письмових пояснень щодо доказів позивача на суму 1000,00 грн., то ці пояснення не є заявою по суті спору, а тому не можуть бути прийняті судом до розгляду. Послуги з участі в судовому засіданні 22.08.2024 на суму 2000,00 грн. не можуть бути прийняті в такій сумі, бо судове засідання тривало не більше 5 хвилин, а в договорі вказано оплату за годину судового засідання.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виклала такий правовий висновок: гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Велика Палата дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що сторонами в договорі № 12-02-24 від 12.02.2024, з урахуванням додаткових договорів від 12.02.2024, від 02.05.2024, визначено розмір гонорару (вартість послуг) у фіксованій сумі за надання правничої допомоги за кожну послугу окремо. Зокрема, за послугу участі в судовому засіданні визначено її вартість у сумі 2000,00 грн. за 1 послугу, тобто за одне судове засідання, а не за годину судового засідання.

Суд зазначає, що час, який адвокат витрачає на дорогу до суду, очікування ним судового засідання та участь у ньому, все це є складовими правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Аналогічний висновок викладений в додатковій ухвалі Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 905/493/22.

Щодо необхідності складення та подання позивачкою письмових пояснень щодо доказів відповідача суд зазначає, що подання цих пояснень було зумовлено запереченнями відповідача, викладеними у відзиві, та доданими до нього документами. За змістом ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Пояснення позивачки були прийняті судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.08.2024 у справі № 908/556/24 провадження в справі № 908/556/24 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа щодо зобов`язання ОСББ Чарівна 159 надати позивачці для ознайомлення та зняття копій: - протоколи всіх проведених загальних зборів за період з 2020 року по 2022 рік включно, та всіх додатків до них, зокрема: листків голосування, листків опитування, списків присутніх на загальних зборах, а також затверджених такими протоколами актів ревізійних комісій, планів робіт, штатних розкладів, кошторисів, сум щомісячних внесків, тощо, в таких протоколах де вони існують; - фінансову звітність у вигляді форм № 1-мс та № 2-мс за період з 2020 по 2022 включно; - щомісячні фінансові звіти за період з 2020 року по 2022 рік включно.

У судовому засіданні 20.06.2024 представник відповідача вказав, які саме документи складалися ОСББ у спірний період, зокрема, які протоколи загальних зборів та фінансові звіти, які надсилалися до контролюючих органів, та не заперечив щодо їх надання до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини справи, суд ухвалою від 20.06.2024 витребував у ОСББ Чарівна 159 належним чином засвідчені копії: - протоколу загальних зборів № 7 від 07.10.2020, - протоколу загальних зборів № 8 від 16.06.2021, - усіх додатків до вказаних протоколів №№ 7, 8, зокрема, акти ревізійних комісій, штатних розкладів, кошторисів, тощо; - фінансових звітів за формами № 1-мс та № 2-мс за 2020, 2021, 2022 роки з квитанціями на підтвердження їх надіслання до контролюючих органів.

22.07.2024 від відповідача надійшли документи на виконання ухвали суду від 20.06.2024, а саме: копії протоколів загальних зборів № 7 від 07.10.2020 з додатками, № 8 від 16.06.2021 з додатками, копія акту ревізійної комісії, копія кошторису з 01.01.2022, копія штатного розкладу на 2021, копії фінансових звітів за формами №№ 1-мс, 2-мс за 2020, 2021, 2022 роки з квитанціями підтвердження їх надіслання до контролюючих органів.

Позивачка, за своєю письмовою заявою, 12.08.2024 ознайомилася в приміщенні суду з матеріалами справи, у тому числі з документами, що 22.07.2024 надійшли від відповідача.

22.08.2024 до суду надійшла заява, за підписом представника позивачки адвоката Нікваса В.В., згідно якої просив закрити провадження по справі внаслідок відсутності предмету спору, у зв`язку з наданням відповідачем документів.

Як вказано в заяві, у судовому засіданні 20.06.2024 було з`ясовано фактичний обсяг документів, наявний у ОСББ Чарівна 159, які були витребувані ухвалою від 20.06.2024 та надіслані позивачці згідно ГПК України. Враховуючи викладене, на даний час предмет спору відсутній, внаслідок того, що відповідачем надані всі документи, які були предметом цього спору. Звернув увагу, що документи позивачка отримала вже після відкриття провадження по справі та на виконання ухвали суду.

У судовому засіданні 22.08.2024 позивачка ОСОБА_1 та її представник підтримали вказану заяву; представники відповідача не заперечували проти закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Таким чином, оскільки відповідачем після відкриття провадження у цій справі були надані документи, які були предметом спору, та з якими позивачка ознайомилася в приміщенні суду, провадження у справі за вказаною вимогою було закрито ухвалою від 22.08.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Ухвала суду, згідно ст. 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В матеріалах справи наявна заява позивачки, адресована ОСББ «Чарівна 159», щодо надання для ознайомлення документів ОСББ. Заява була надіслана рекомендованим листом з описом вкладення. Голова правління ОСББ лист на пошті не отримала та він повернувся без вручення. З документами щодо діяльності ОСББ позивачка ознайомилася лише в приміщенні суду, оскільки вони була надані відповідачем на виконання судової ухвали.

Посилання відповідача на складені ним акти та листи-запрошення на ознайомлення з документами не спростовують висновків суду щодо порушення прав позивачки як співвласника ОСББ Чарівна 159, оскільки не доводять факту ухилення позивачки від ознайомлення з документацією, про що заявляє відповідач. Зокрема, матеріали справи не містять доказів надіслання/вручення позивачці листів-запрошень, на які посилається відповідач. В актах, складених представниками ОСББ «Чарівна 159», йдеться про усне запрошення позивачки, при цьому доказів такого усного запрошення не надано, позивачка зазначила, що таких запрошень не було.

Суд приходить до висновку, що спір в цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме: позивачка була вимушена звернутися до суду з позовом через ненадання їй для ознайомлення та зняття копій документів щодо діяльності ОСББ Чарівна 159, право на ознайомлення з якими передбачено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», провадження в справі закрито за відсутністю предмету спору (предмет спору перестав існувати після відкриття провадження у справі), надані позивачкою докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування їй судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивачки на правничу допомогу з складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Таким чином, заява вих. № б/н від 26.08.2024 ОСОБА_1 задовольняється судом повністю.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву вих. № б/н від 26.08.2024 ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чарівна 159 (вул. Чарівна, буд. 159, м. Запоріжжя, 69098, код ЄДРПОУ 41263364) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та згідно ст.ст. 253, 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала підписана 09.09.2024.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко