Постанова

від 18.03.2025 по справі 908/556/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2025 року м. Дніпро Справа № 908/556/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівна 159"

на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Ярешко О.В.) від 05.09.2024р. у справі № 908/556/24

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівна 159" (вул. Чарівна, буд. 159, м. Запоріжжя, 69098)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області з заявою (вих. № б/н від 26.08.2024) про залучення доказів судових витрат та винесення додаткового рішення в справі № 908/556/24. Згідно заяви просила ухвалити додаткове рішення щодо вирішення питання про судові витрати та стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 7000,00 грн.

Додатковою ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024р. у справі № 908/556/24:

- заяву вих. № б/н від 26.08.2024 ОСОБА_1 задоволено;

- стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чарівна 159 на користь ОСОБА_1 7000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи додаткову ухвалу суд зазначив, що спір в цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а саме: позивачка була вимушена звернутися до суду з позовом через ненадання їй для ознайомлення та зняття копій документів щодо діяльності ОСББ Чарівна 159, право на ознайомлення з якими передбачено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", провадження в справі закрито за відсутністю предмету спору (предмет спору перестав існувати після відкриття провадження у справі), надані позивачкою докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування їй судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивачки на правничу допомогу з складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівна 159", в якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024р. у справі № 908/556/24.

В обґрунтування скарги відповідач посилається на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСББ "Чарівна 159" надало суду усі письмові докази та відео файли, що спростовують доводи позивачки; надано письмові докази того, що позивач самоусувалася від ознайомлення з документами фінансової та господарської діяльності ОСББ "Чарівна 159". Позивачка відмовилася від реалізації своїх прав співвласника ОСББ "Чарівна 159" та створила штучний конфлікт.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі але при винесенні додаткової ухвали від 05.09.2024 р. вдався до вирішення цього спору по суті. При цьому, ініціатива надання копій документів до матеріалів справи виходила від суду першої інстанції та відповідач лише виконав ухвалу суду.

Щодо вартості витрат відповідач не погоджується з включенням до переліку наданих послуг складання письмових пояснень вартістю 1000, 00 грн, оскільки ці пояснення не є заявою по суті спору даної судової справи, а також посилається на безпідставне визначення вартості участі у судовому засіданні 22.08.2024 року у сумі 2 000, 00 грн., яке тривало не більше 5 хвилин, тоді як в договорі про надання правничої допомоги зазначається оплата за годину судового засідання.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що доказів надання повного комплекту документів для ознайомлення та зняття копій на вимогу позивачки до подання позовної заяви до суду відповідачем надано не було. Таким чином, позовні вимоги були повністю обґрунтовані та доведені позивачкою, проте не спростовані відповідачем. Вказані обставини були встановлені судом першої інстанції на перших двох судових засіданнях. Позивачка отримала копії комплекту запитуваних документів лише в результаті виконання відповідачем ухвали суду від 20.06.2024 року.

Кожна послуга, що була надана представником позивача відповідає принципам необхідності та базується виключно на позиції та діях ОСББ. Документи подані позивачкою були прийняті судом до розгляду та в необхідній мірі висловлювали позицію позивача щодо змісту заперечень відповідача та поданих ним доказів. Посилання відповідача на те, що в договорі на надання правничої допомоги вказана оплата за годину судового засідання не відповідає дійсності.

18.03.2025 від позивача надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, у сумі 3 500, 00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд скарги призначено в судове засідання на 18.03.2025р. о 9:40 год.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Запорізької області розглядалася справа щодо зобов`язання ОСББ Чарівна 159 надати позивачці для ознайомлення та зняття копій: - протоколи всіх проведених загальних зборів за період з 2020 року по 2022 рік включно, та всіх додатків до них, зокрема: листків голосування, листків опитування, списків присутніх на загальних зборах, а також затверджених такими протоколами актів ревізійних комісій, планів робіт, штатних розкладів, кошторисів, сум щомісячних внесків, тощо, в таких протоколах де вони існують; - фінансову звітність у вигляді форм № 1-мс та № 2-мс за період з 2020 по 2022 включно; - щомісячні фінансові звіти за період з 2020 року по 2022 рік включно.

У судовому засіданні 20.06.2024 представник відповідача вказав, які саме документи складалися ОСББ у спірний період, зокрема, які протоколи загальних зборів та фінансові звіти, які надсилалися до контролюючих органів, та не заперечив щодо їх надання до матеріалів справи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 20.06.2024 витребував у ОСББ Чарівна 159 належним чином засвідчені копії: - протоколу загальних зборів № 7 від 07.10.2020, - протоколу загальних зборів № 8 від 16.06.2021, - усіх додатків до вказаних протоколів №№ 7, 8, зокрема, акти ревізійних комісій, штатних розкладів, кошторисів, тощо; - фінансових звітів за формами № 1-мс та № 2-мс за 2020, 2021, 2022 роки з квитанціями на підтвердження їх надіслання до контролюючих органів.

22.07.2024 від відповідача надійшли документи на виконання ухвали суду від 20.06.2024, а саме: копії протоколів загальних зборів № 7 від 07.10.2020 з додатками, № 8 від 16.06.2021 з додатками, копія акту ревізійної комісії, копія кошторису з 01.01.2022, копія штатного розкладу на 2021, копії фінансових звітів за формами №№ 1-мс, 2-мс за 2020, 2021, 2022 роки з квитанціями підтвердження їх надіслання до контролюючих органів.

Позивачка, за своєю письмовою заявою, 12.08.2024 ознайомилася в приміщенні суду з матеріалами справи, у тому числі з документами, що 22.07.2024 надійшли від відповідача.

22.08.2024 до суду надійшла заява позивача про закриття провадження по справі внаслідок відсутності предмету спору, у зв`язку з наданням відповідачем документів.

Як вказано в заяві, у судовому засіданні 20.06.2024 було з`ясовано фактичний обсяг документів, наявний у ОСББ Чарівна 159, які були витребувані ухвалою від 20.06.2024 та надіслані позивачці згідно ГПК України. Враховуючи викладене, на даний час предмет спору відсутній, внаслідок того, що відповідачем надані всі документи, які були предметом цього спору. Звернув увагу, що документи позивачка отримала вже після відкриття провадження по справі та на виконання ухвали суду.

У судовому засіданні 22.08.2024 позивачка підтримали вказану заяву; представники відповідача не заперечували проти закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідачем після відкриття провадження у цій справі були надані документи, які були предметом спору, та з якими позивачка ознайомилася в приміщенні суду, провадження у справі за вказаною вимогою було закрито ухвалою Господарським судом Запорізької області від 22.08.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В подальшому, від позивача надійшла заява щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. з доказами їх понесення.

За наслідками розгляду вказаної заяви, винесено оскаржувану додаткову ухвалу; розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу здійснено згідно ст.ст. 123-126, 129 ГПК України.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд закриває провадження у справі за відсутності предмета спору, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 18/266 (провадження № 12-186звг19).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Закриваючи провадження у справі, суд не розглядає та не вирішує спір по суті на підставі зібраних матеріалів.

У ст.130 ГПК України встановлені процесуальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, закриття провадження. Однак порядок розподілу судових витрат у випадку закриття провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України чітко не врегульовано ст. 130 ГПК України.

У відповідності до вимог частини третьої статті 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, суд може стягнути понесені позивачем судові витрати з відповідача на підставі його заяви та за умови задоволення позову відповідачем після пред`явлення позову. При цьому відсутність предмета спору не є безумовною підставою для стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що провадження у справі було закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору, а не у зв`язку з відмовою позивача від позову, положення ч. 3 ст. 130 ГПК України прямо не поширюються на спірний випадок.

Також, згідно ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Обидва положення ч.ч. 3, 5 ст. 130 ГПК України ставлять можливість відшкодування судових витрат у випадку закриття провадження у справі за рахунок іншої сторони в залежність від її дій та поведінки у спорі.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У свою чергу частиною дев`ятою статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Отже, вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття та за умови дотримання позивачем вимог частини восьмої статті 129 ГПК України щодо строку подання до суду відповідної заяви та доказів до неї.

Судом першої інстанції було вказано, що спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Однак, судом першої інстанції, як в ухвалі про закриття провадження, так і в оскаржуваній ухвалі не було досліджено і встановлено фактичних обставин справи, у зв`язку з чим не могло бути встановлено і вини відповідача у виникненні даного спору.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про неправильні дії відповідача, які призвели до виникнення спору у справі. У справі не підтверджено наявність/відсутність у відповідача обов`язку щодо передачі позивачу документів, які є предметом розгляду та дослідження в межах даної справи. Відповідач не визнавав позовні вимоги, а навпаки заперечував їх. Надання відповідачем документів, які фактично були предметом спору, було здійснено не через визнання ним вини у виникненні спору, а на вимогу та ініціативу суду.

Таке фактичне ознайомлення позивача з документами, витребуваними за ініціативою суду, що становили предмет спору, стало підставою для подання позивачем заяви про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Поряд з тим, зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд визнав неправильними дії відповідача, через те, що позивач була вимушена звернутися до суду з позовом у зв`язку з ненаданням їй для ознайомлення та зняття копій документів щодо діяльності ОСББ Чарівна 159, право на ознайомлення з якими передбачено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Проте, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції не надавав оцінку доказам сторін, суті спору, правомірності/неправомірності дії позивача та відповідача та, відповідно, правомірності заявлених позивачем вимог, а отже його висновки про неправильні дії відповідача є передчасними та необгрунтованими.

Так, відповідач зазначав, що не чинив перешкод позивачу у ознайомленні з документами, посилався, що звернення з позовом було безпідставним. Колегія суддів враховує, що відповідач беззаперечно надав витребувані документи до матеріалів справи, що і стало фактичною підставою для врегулювання спору.

У свою чергу, колегією суддів апеляційного господарського суду також не встановлено недобросовісної поведінки відповідача, умисної протидії швидкому розгляду спору чи мети порушити права позивача, затягування розгляду справи.

Апеляційний суд відзначає, що сам по собі факт закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору не підтверджує, що спір виник через необґрунтовані дії відповідача та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації витрат на професійну правничу допомогу позивачу.

Витрати на правову допомогу виникли у позивача не внаслідок необґрунтованих дій відповідача, а в порядку реалізації позивачем своїх процесуальних прав, зокрема права на подання позову, письмових пояснень, права на участь в судових засіданнях.

Не встановивши неправильних дій відповідача, що призвели до виникнення спору, зловживання відповідачем процесуальними правами, як необхідної передумови для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність вимоги щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу та, відповідно, відсутність підстав для її задоволення.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими; оскаржувану додаткову ухвалу слід скасувати та відмовити у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, понесену у суді першої інстанції.

На підставі ст. 129 ГПК України витрати позивача на професійну правничу допомогу, понесену у суді апеляційної інстанції у сумі 3 500, 00 грн., підлягають віднесенню на позивача, оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чарівна 159" на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024р. у справі № 908/556/24 задовольнити.

Додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024р. у справі № 908/556/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 вих. б/н від 26.08.2024 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана 25.03.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков