Ухвала

від 04.09.2024 по справі 910/11931/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/11931/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву приватного виконавця Колечка Д.М. про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань боржником за рішенням суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ" про стягнення 1 519 936,03 грн., за участю приватного виконавця - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 346 933,69 грн. збитків по акту порушення №К 036677 від 10.01.2018 року, 873 477,60 грн. заборгованості по активній електричній енергії, 6 253,92 грн. заборгованості по реактивній електричній енергії, 168 216,31 грн. пені, 32 922,97 грн. 3% річних та 92 131,62 грн. інфляційних втрат на підставі статей 179, 180, 193, 230 Господарського кодексу України та статті 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ" на користь Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" 346 933,69 грн. збитків по акту порушення №К 036677 від 10.01.2018 року, 873 477,60 грн. заборгованості по активній електричній енергії, 6 253,92 грн. заборгованості по реактивній електричній енергії, 168 216,31 грн. пені, 32 922,97 грн. 3% річних, 92 131,62 грн. інфляційних втрат та 22 799,04 грн. судового збору.

09.01.2020 року на виконання вищевказаного рішення було видано відповідний наказ.

22.08.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області - Колечком Д.М. подано до суду заяву про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань боржником за рішенням суду, яку передано судді Чибикіній С.О. 02.09.2024 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Вищезазначена заява обґрунтована тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду у даній справі, не вчиняє будь-яких дій, спрямованих на виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, при цьому всі примусові заходи приватного виконавця щодо виконання судового рішення виявились безрезультатними та просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ" - Афанасьєва Ігоря Валерійовича, до виконання зобов`язань, покладених на юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ" за наказом, виданим Господарським судом міста Києва у справі № 910/11931/19 від 09.01.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року розгляд заяви приватного виконавця призначено на 04.09.2024 року.

03.09.2024 року приватним виконавцем Колечком Д.М. подано до суду клопотання про розгляд заяви без участі приватного виконавця та його представника.

04.09.2024 року приватним виконавцем Колечком Д.М. подано до суду документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року.

Розглянувши заяву про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань боржником за рішенням суду, суд дійшов висновку про те, що вищевказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як унормовано статтею 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Частиною 4 статті 337 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, з моменту відкриття виконавчого провадження постановою від 30.10.2020 року приватним виконавцем вчинялись відповідні виконавчі дії, направлені на належне виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/11931/19 від 09.01.2020 року.

Положеннями пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань (пункт 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України").

За змістом листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Наразі, в обґрунтування подання приватний виконавець зазначає, що боржник, керівником якого є Афанасьєв Ігор Валерійович , ухиляється від виконання рішення суду, оскільки ігнорує неодноразові законні вимоги приватного виконавця щодо необхідності його явки як керівника боржника до офісу приватного виконавця, а також не повідомив про наявність обставин, які перешкоджають проведенню виконавчих дій та/або інші підстави, що можуть бути підставою для відкладення таких дій.

Окрім цього приватний виконавець окремо наголошує на невчиненні боржником будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду станом на дату звернення з поданням до суду.

Так, в обґрунтування подання про застосування до Афанасьєва Ігоря Валерійовича обмеження у праві виїзду закордон, як до керівника боржника, за невиконання останнім рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/11931/19 на строк до повного виконання такого судового рішення, приватний виконавець вказує на наступні обставини.

30.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області - Колечком Д.М. відкрито виконавче провадження ВП № 63455614 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 року у справі № 910/11931/19.

30.10.2020 року приватним виконавцем за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі, направлено рекомендованим листом (трек-номер 6800402748247) постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63455614 якою зобов`язав боржника подати Декларацію про доходи та майно боржника - юридичної особи та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

В ході виконавчого провадження приватним виконавцем вжито наступних заходів примусового виконання.

30.10.2020 року приватним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ", код ЄДРПОУ: 41368359, в межах суми заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 року у справі № 910/11931/19.

30.10.2020 року приватним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про арешт коштів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ", код ЄДРПОУ: 41368359, в банківських установах: ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614; ПАТ "МТБ БАНК", МФО 328168; ПАТ "МЕГАБАНК", МФО 351629; ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012; ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", МФО 305749; ПАТ "БТА БАНК", МФО 321723; ПАТ "ВТБ БАНК", МФО 321767; ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; ПАТ "ІНГ Банк Україна", МФО 300539; ПАТ "А-БАНК", МФО 307770; ПАТ "АЛЬФА-БАНК", МФО 300346; ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123; АБ "Південний", МФО 328209; АТ "Місто Банк", МФО 328760; АТ "ОТП БАНК", МФО 300528; АТ "Ощадбанк", МФО 300465; АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658; АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335; АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; ПАТ "СБЕРБАНК", МФО 320627; ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001; ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838; ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299; ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365; ПАТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500; ПАТ "МетаБанк", МФО 313582; ПАТ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", МФО 300647; ПАТ "МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК", МФО 380582; ПАТ "ПроКредит Банк", МФО 320984; ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478; ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012; АКБ "КОНКОРД", МФО 307350; АТ "МОНОБАНК", МФО 322001; АТ "КБ "ГЛОБУС", МФО 380526; АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", МФО 313849; ПАТ "КРИСТАЛ БАНК", МФО 339050, а також на усіх рахунках боржника в усіх філіях, відділеннях, регіональних управліннях, в межах суми заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 року у справі № 910/11931/19, направлено платіжні інструкції на примусове списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з повідомленнями вищезазначених банківських установ кошти на рахунках боржника відсутні.

23.05.2022 року направлено виклик керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ", код ЄДРПОУ: 41368359 - Афанасьєву Ігорю Валерійовичу за всіма відомими адресами щодо надання пояснень у виконавчому провадженні, зокрема, з вимогою надати приватному виконавцю декларацію про доходи та майно боржника - юридичної особи; надати інформацію щодо всього майна, що належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ".

За твердженнями приватного виконавця, декларація про доходи та майно боржника-юридичної особи, що належать боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма "АГЦТ Київ", на які може бути звернено стягнення, приватному виконавцю не надані.

Вищевикладене розцінюється приватним виконавцем, як умисне невиконання зобов`язань покладених на боржника рішенням суду, оскільки боржник рішення суду в добровільному порядку не виконує, ігнорує законні вимоги приватного виконавця, з метою ухилення від виконання рішень суду. Незважаючи на попередження, виклики, вимоги боржника не вжито жодних заходів щодо самостійного виконання рішення суду.

Тобто про факт відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій приватним виконавцем боржник був повідомлений.

Суд зазначає, що відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Окрім цього, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 року (набув чинності для України 26.03.1976 року) передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Вказане право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, які відповідно до частини 3 статті 269 Цивільного кодексу України тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

У справі "Гочев проти Болгарії" від 26.11.2009 року Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених частиною 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

З урахуванням вищевикладеного та обставин справи суд зазначає, що у даному випадку обмеження не відповідають всім наведеним критеріям, позаяк відсутність майна чи достатньої суми коштів на рахунку не свідчать про вчинення боржником свідомих дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 року у справі № 910/11931/19 є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ".

При цьому, у поданні, яке розглядається судом, приватний виконавець просить суд обмежити у праві на виїзд за межі України керівника Товариства - Афанасьєва Ігоря Валерійовича, який не є фізичною особою - боржником за наказом Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 року у справі № 910/11931/19.

Разом з тим, стаття 337 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України тільки для фізичної особи, яка є боржником, і відповідно не передбачає можливості застосування господарським судом такого тимчасового обмеження для керівника боржника - юридичної особи.

Таким чином, суд не вправі застосувати до такої особи виключний захід забезпечення виконання судового рішення - обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - боржника.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області - Колечка Д.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ" - Афанасьєва Ігоря Валерійовича, до виконання зобов`язань, покладених на юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЦТ Київ" за наказом, виданим Господарським судом міста Києва у справі № 910/11931/19 від 09.01.2020 року про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1 699 008,39 грн.

Керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного виконавця Колечка Д.М. про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань боржником за рішенням суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 06.09.2024.

Суддя С.О. Чебикіна