Рішення

від 27.08.2024 по справі 916/626/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/626/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/626/23

За позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області (67801, Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь вул. Суворова, буд.2, корпус А, код ЄДРПОУ 04379172), Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150)

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783), 2. Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845),

про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 351 570,85 грн.

Представник:

Від прокуратури: Коломійчук І. О. посвідчення;

Від позивачів: не з`явились;

Від відповідача: Вєтрова В.О. ордер;

Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Овідіопольської селищної ради Одеського регіону Одеської області, Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня, Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 577 931,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає про недійснісність оспорюваних додаткових угод як таких, що укладені з порушенням ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод позивачем 2 було необґрунтовано сплачено на користь відповідача грошові кошти у сумі 577 931,76 грн, які підлягають поверненню на користь позивача 1.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/626/23 в порядку загального позовного провадження.

03.04.2023р. за вх.№10639/23 до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" на користь Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 351 570,85 грн. Інші позовні вимоги залишені без змін.

Відповідне клопотання судом було прийнято до розгляду, з урахуванням чого справа розглядається в редакції позовних вимог з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 03.04.2023р. за вх. №10639/23.

24.04.2023р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ" надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на те, що справа № 905/1907/21, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є подібною зі справою № 916/626/23. Зміст позовних вимог, фактичні обставини справи та предмет спору у справі, що розглядається, є аналогічними зі справою №905/1907/21 (позивачами є орган місцевого самоврядування та заснована ним юридична особо публічного права, в інтересах яких звертається прокурор).

Ухвалою суду від 26.04.2023р. провадження у даній справі було зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №905/1907/21.

25.08.2023р. 29030/23 до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження по даній справі у зв`язку з переглядом Великою Палатою Верховного Суду судових рішень по справі №905/1907/21 шляхом ухвалення постанови від 21.06.2023р.

Ухвалою суду від 04.09.2023р. провадження по справі №916/626/23 було поновлено із призначенням до розгляду в засіданні суду.

Крім того, 25.08.2023р. 29032/23 до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої прокуратура просить суд з урахування висновків Великої Палати Верховного Суду викладених в постанові від 21.06.2023р. по справі №905/1907/21 просить суд безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 351 570,85 грн. стягнути до бюджету Овідіопольської об`єднаної територіальної громади в особі Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області. Інші позовні вимоги залишені без змін.

Судом відповідна заява була прийнята до розгляду, з урахуванням чого справа розглядається з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

23.11.2023р. за вх.№42852/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №922/2321/22.

Вказане клопотання відповідача обґрунтоване тим, що аналогічний спір розглядається Великою Палатою Верховного Суду в межах справи № 922/2321/22.

Ухвалою суду від 17.01.2024р. провадження у даній справі було зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №922/2321/22.

16.02.2024р. до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження по даній справі у зв`язку з переглядом Великою Палатою Верховного Суду судових рішень по справі №922/2321/22 шляхом ухвалення постанови від 24.01.2024р.

Ухвалою суду від 23.02.2024р. провадження по справі №916/626/23 було поновлено із призначенням до розгляду в засіданні суду.

26.03.2024р. за вх. №12716/24 до Господарського суду Одеської області від Чорноморської окружної прокуратури надійшла заява про залишення позову без розгляду, згідно якої позивач просить суд залишити позовні вимоги в частині звернення Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня без розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2024р. заяву Чорноморської окружної прокуратури від 26.03.2024р. за вх.№12716/24 про залишення без розгляду позовних вимог в частині звернення Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня було задоволено. Позовну заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 351 570,85 грн. було залишено без розгляду.

01.04.2024р. за вх. №13367/24 до Господарського суду Одеської області від Чорноморської окружної прокуратури надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня.

Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначає, що, враховуючи, що оскаржувані додаткові угоди підписані у добровільному порядку обома сторонами, а саме: Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня та ТОВ "Оператор Енергії", та в позовній заяві наявні вимоги щодо визнання додаткових угод № 1 від 19.03.2021, № 2 від 22.03.2021, № 3 від 11.08.2021, № 4 від 11.08.2021, № 5 від 11.08.2021, № 6 від 29.10.2021, № 7 від 02.11.2021, № 8 від 22.11.2021, № 9 від 23.11.2021, № 10 від 25.11.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 70 від 12.03.2021 недійсними, є необхідність у визначенні Комунальне некомерційне підприємство Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня співвідповідачем по цій справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2024р. клопотання Чорноморської окружної прокуратури від 01.04.2024р. за вх.№13367/24 було задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комунальне некомерційне підприємство Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня.

27.05.2024р. за вх. №21096/24 до суду від ТОВ ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Одеську району військову адміністрацію.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, оскільки заявником не обґрунтовано та не доведено належними доказами, факт можливого впливу судового рішення у дійсній справи, на права та обов`язки Одеської районої військової адміністрації.

Крім того 27.05.2024р. за вх.№21147/24 до суду від ТОВ ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ надійшло клопотання про зупинення провадження по дійсній справі до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі №925/1133/18.

Судом в задоволення відповідного клопотання було відмовлено з огляду на відсутністю критеріїв пов`язаності та нетотожність справи №925/1133/18 та справи №916/626/23.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2024р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

20.03.2023р. за вх. №8793/23 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення по суті спору, які останній просив суд врахувати при винесені рішення.

За поясненнями позивача, листом від 09.11.2022 №151531-17/3372-2022 Південним офісом Держаудитслужби повідомлено прокуратуру, що відповідно до інформації розміщеної в електронній системі закупівель, Договір, укладений за результатами процедури закупівлі, виконано у повному обсязі на суму 963900 грн., про що свідчить оприлюднений в електронній системі Prozorro звіт про виконання договору про закупівлю, відтак відсутні правові підстави для проведення моніторингу процедури закупівлі. Перевірка фактів викладених в листі від 26.10.2022 №63-5580ВИХ-22 не проводилась, заходи щодо усунення порушень, в тому числі у судовому порядку, не вживались. Водночас прокуратуру проінформовано що викладені в листі факти будуть враховані під час планування заходів державного фінансового контролю у комунальному некомерційному підприємстві Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня».

19.03.2024р. за вх. №11507/24 до суду від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, згідно яких останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними у зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.

Відповідач 1 - ТОВ ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ, заперечуючи проти позову посилаючись на те, що сторони за взаємною згодою уклали додаткові угоди до Договору№70 від 12.03.2021р., який було укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався би нікчемним. Укладення додаткових угод до договору не суперечить умовам чинного законодавства та укладеного Договору, здійснене на підставі звернення відповідача як постачальника до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору.

Також, відповідач звертаю увагу суду, що окрім доказів щодо коливання товару на ринку споживачу, при наданні пропозиції про збільшення ціни за одиницю товар, надавалось підтвердження що продовжувати відпускати електричну енергію за первинною ціною електропостачальнику «вочевидь невигідно», а саме Довідки про розрахунок собівартості товару. Розрахунок собівартості товару був визначений згідно Методичних рекомендацій № 373 від 09.07.2007 року способом прямого розрахунку, та Таблиці порівняння ціни собівартості товару та первинною ціною продажу електричної енергії (1,89 грн./за один. товару). Сума прогнозованих збитків -249 615,99 грн. та Таблиці порівняння ціни собівартості товару та ціною продажу електричної енергії зі застосуванням однієї Додаткової угоди (2,078 грн./за один. товару) (з урахуванням сталої судової практики «обмеження 10% як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі) Сума прогнозованих збитків -201 616,36 грн. Проведений ціновий аналіз вказує на прогнозовані збитки ТОВ «Оператор Енергії» у разі, як щоб сторони Договору не досягли взаємної згоди на збільшення ціни договору.

Крім того, на думку відповідача, відсутні обставин, які би свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави; прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду.

26.03.2024р. за вх. №12730/24 до суду від прокуратури надійшли заперечення на письмові пояснення, згідно яких прокурор вважає що заперечення відповідача 1 є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

12.04.2024р. за вх. №1511/24 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними у зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.

Відповідач 2 - Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня заперечуючи проти позову вказує, що у зв`язку зі значними коливаннями ціни товару на ринку електричної енергії в бік збільшення, між сторонами Договору були укладені Додаткові угоди про підвищення ціни на електричну енергію без збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю. Кожна Додаткова угода була укладена за згодою сторін, коливання ціни було обґрунтовано та документально підтверджено.

Звертає увагу суду, що окрім доказів щодо коливання товару на ринку споживачу, ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ», при наданні пропозиції про збільшення ціни за одиницю товар, надавалось підтвердження, що електропостачальнику продовжувати відпускати електричну енергію за первинною ціною «вочевидь невигідно», а саме: Довідки про розрахунок собівартості товару. Розрахунок собівартості товару був визначений згідно Методичних рекомендацій № 373 від 09.07.2007 року способом прямого розрахунку та Таблиці порівняння ціни собівартості товару та первинною ціною продажу електричної енергії (1,89 грн./за один. товару). Сума прогнозованих збитків -249 615,99 грн. та Таблиці порівняння ціни собівартості товару та ціною продажу електричної енергії зі застосуванням однієї Додаткової угоди (2,078 грн./за один. товару) (з урахуванням сталої судової практики «обмеження 10% як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі) Сума прогнозованих збитків -201 616,36 грн. Ці вказані документи були надані Відповідачем до суду. Проведений ціновий аналіз вказує на прогнозовані збитки ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» у разі, якщо сторони Договору не досягли б взаємної згоди на збільшення ціни договору.

Відповідач 2 зазначає, що кожною Додатковою угодою, окрім ціни, що застосовується Сторонами з відповідної дати, Сторони також погоджували договірний обсяг електричної енергії, що підлягає у послузі постачання електричної енергії за зміненою ціною. Отже, сторонами взяті взаємні зобов`язання щодо ціни та щодо обсягів, так як кожна із сторін Додаткових угод виконували свої зобов`язання, Споживач - Комунальне некомерційне підприємство Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня сплачувало за погодженою ціною, а - ТОВ «Оператор Енергії» здійснювало постачання погодженого договірного обсягу.

Крім того, повідомляємо, що за весь період дії Договору та послуг постачання (отримання) електричної енергії, не виникало питання стосовно обсягів недопоставленої електричної енергії, так як Додатком до Договору було погоджено обсяги постачання електричної енергії в кожному розрахунковому періоді та даним Додатком Сторони керувалися при виконанні умов Договору, тобто, Сторони претензій не висували одна одній.

16.04.2024р. за вх. №15534/24 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно якої прокурор вважає що заперечення відповідача 2 є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

За посиланнями прокурор, опрацюванням даних оприлюднених на веб-порталі Prozorro - публічні закупівлі встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня» 15 січня 2021 року оголосило про проведення відкритих торгів «Електрична енергія, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015» з очікуваною вартістю 1 180 000 грн. під № UA-2021-01-15-002689-a. Запланований обсяг електричної енергії складав 510 000 кВт*год.

Як зазначає прокурор, учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» з ціновою пропозицією 963 899,00 грн. з ПДВ, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» з ціновою пропозицією 963 900,00 грн. з ПДВ.

За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2021-01-15-002689-a від 02.02.2021 переможцем визначено ТОВ " ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» з остаточною ціновою пропозицією 963 900 з ПДВ.

В подальшому, як вказує прокурор, Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня» було укладено договір із ТОВ «ОПЕРАТОР ЕНЕРГІЇ» №70 від 12.03.2021 про постачання електричної енергії у постачальника на суму 963 900 грн.

Відповідно до умов договору та додатків до нього, предметом вказаного договору є: електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 електрична енергія, за ціною 1,89 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 510 000 кВт*год, загальною вартістю 963 900 гривень.

За поясненнями прокурора, у подальшому до Договору №70 від 12.03.2021р. було укладено ряд додаткових угод, якими було зменшено обсяги постачання електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни.

Підпунктом 2 Пункту 13.2, передбачено, наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) (листом(ми)) (завіреними копіями гріх довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП Оператор ринку (згідно з ч.6, 9 ст.67 Закону України Про ринок електричної енергії, з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду в якому відбулися такі зміни.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Крім того, згідно з пунктом 13.4 Договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Так, до Договору №70 від 12.03.2021 між Сторонами укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, при незмінній ціні договору:

- Додаткова угода № 1 від 19.03.2021, на підставі якої з 01.03.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,078 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за угодою встановлено в розмірі 463 859,480269 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою Nє 1 збільшено на 9,9%.

При цьому, як зазначає прокурор, належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді №1 не вказано, так само відсутне посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 2 від 22.03.2021, на підставі якої з 10.03.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,25 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 428 400 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 2 збільшено на 8,3%.

При цьому, як зазначає прокурор, належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді № 2 не вказано, так само відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 4 від 11.08.2021, на підставі якої з 09.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,47 грн. за 1 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою №4 збільшено на 9,8%.

Належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді №4 як зазначає прокурор, не вказано, так само відсутне посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 3 від 11.08.2021, на підставі якої з 10.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,71 грн. за 1 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 3 збільшено на 9,7%.

Прокурор вказує, що належного обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді № 3 не вказано, так само відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 5 від 11.08.2021, на підставі якої з 11.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,98 грн. за 1 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 5 збільшено на 9,9%.

При цьому, як зазначає прокурор, належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді №5 не вказано, так само відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 6 від 29.10.2021, на підставі якої з 01.10.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 3,27 грн. за 1 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 6 збільшено на 9,7%.

Належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді №6 як зазначає прокурор, не вказано, так само відсутне посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 7 від 02.11.2021, на підставі якої з 10.10.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 3,56 грн. за 1 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 7 збільшено на 8,9%.

Як вказує прокурор, належного обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді №7 не вказано, так само відсутне посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 8 від 22.11.2021, на підставі якої з 01.11.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 3,91 грн. за 1 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою №8 збільшено на 9,8%.

При цьому, як зазначає прокурор, належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді №8 не вказано, так само відсутне посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода № 9 від 23.11.2021, на підставі якої з 05.11.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 4,30 грн. за 1 кВт*год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 9 збільшено на 9,9%.

Належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді № 9 як зазначає прокурор не вказано, так само відсутне посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

- Додаткова угода №10 від 25.11.2021, на підставі якої з 10.11.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 4,72 грн. за 1 кВт*год. за фактичний обсяг 204 216 кВт/год. Отже, ціна на товар за додатковою угодою №10 збільшено на 9,8%.

Як зазначає прокурор, належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021 в додатковій угоді №10 не вказано, так само відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

За посиланнями прокурора на підставі вищевказаних додаткових угод до договору №70 від 12.03.2021 підвищено ціну за одиницю товару з 1,89 грн. за 1 кВт*год. до 4,72 грн. за 1 кВт*год., тобто на 149,7 %, без обґрунтування підстав для такого підвищення та у порушення максимального ліміту для підвищення ціни на товар більш, ніж на 10%, самі угоди до Договору укладені з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, ст. 180 ГК України, ст. 653 ЦК України, а відповідно є недійсними.

При цьому, обсяг електроенергії, що закупається, зменшилася більш, ніж в два рази - з 510 000 кВт* год до 204 216 кВт* год.

Посилаючись на ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічну закупівлі, прокурором було зазначено суду, що ключовим для збільшення ціни за одиницю товару після підписання договору є коливання ціни такого товару на ринку.

Так, як вказує прокурор, станом на момент підписання договору № 70 від 12.03.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" .

За посиланнями прокурора, у жодній додатковій угоді не міститься належного обґрунтування необхідності внесення змін до договору №70 від 12.03.2021, так само відсутне посилання на документ, який би підтверджував факт коливання ціни товару на ринку.

Прокурор вказує, що в умовах Додаткових угод № 3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 як на підставу збільшення ціни на електричну енергію, міститься лише посилання на Постанову НКРЕКП №1227 від 30.07.2021

Проте, як зазначає прокурор, Постанова № 1227 не є таким документом, який підтверджує зміну регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, оскільки пункт 5 Постанови №1227 передбачає, що учасники ринку, які торгують електричною енергією на РДН і ВДР, у своїх заявках та торги в торговій зоні «ОЕС України» повинні зазначати ціни не вище ціни, яка встановлена цією постановою. Тобто, застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з мотивів введення Постанови № 1227 є безпідставним.

Отже, як стверджує прокурор жодного документу, який містить відомості щодо динаміки ціни на електричну енергію, аналіз вартості ціни електричної енергії на дату укладення Договору та додаткових угод, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку немає, у зв`язку з чим немає належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, як зазначає прокурор згідно з підпунктом 2 пункту 13.2 Договору наявність факту коливання ціну товару на ринку підтверджується довідкою(ми) (листом(ми)) (завіреним копіями цих довідки(ок) або листа(ів відповідних органів, установ, організації, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) (згідно з ч.6, 9 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії») для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду в якому відбулися такі зміни.

Проте, як вказує прокурор інформація з вебсайту ДП «Оператор ринку» має лише довідково-інформаційний характер, яка не містить точних відомостей про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вона не відображає об`єктивну картину щодо зміни цін на електроенергію на «ринку на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

При цьому, як зазначає прокурор з аналізу розмішеної на сайті ДП «Оператор ринку» інформації щодо середньозважених цін упродовж 2021 року, вбачається що за період з березня по грудень 2021 року (упродовж якого було десять разів збільшено ціну за Договором) мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію, однак сторонами не зініціювалось укладення додаткових угод про зменшення ціни за одиницю товару.

За посиланнями прокурор, підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та «каскадного» підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2, ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Прокурор наголошує, що укладання додаткових угод в дуже малий проміжок часу, а саме 19.03.2021 та 22.03.2021, 11.08.2021 взагалі укладено аж 3 Додаткові угоди, 29.10.2021 та 02.11.2021, а також 22.11.2021, 23.11.2021 та 25.11.2021 дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни до договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення, який суттєво дотримано не був - тобто укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети у розумінні ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи Nє 915/1868/18).

Таким чином, на переконання прокурора, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ «Оператор Енергії» не надало, та, як наслідок, укладання Додаткових угод №1, №2, № 3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 до Договору № 70 від 12.03.2021 про закупівлю електричної енергії у постачальника, якими збільшено ціну електричної енергії є безпідставними. Та з урахуванням вимог чинного законодавства вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому, вказані додаткові угоди вчинені з порушенням частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», які суперечать інтересам держави та потребують негайного вжиття необхідних і достатніх заходів реагування, спрямованих на їх усунення, а тому мають бути визнані судом недійсними.

Щодо повернення надмірно сплачених коштів, прокурор зазначав, що недійсність цих додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірним.

Посилаючись на ч. 2 ст. 712, ст. 655, 669 Цивільного кодексу України, прокурором було зазначено суду, що фактично Комунальним некомариним підприємством Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня» за Договором №70 від 12.03.2021 було сплачено 963 899,97 грн. за 323 984,192 кВт*год спожитої електроенергії.

Враховувати ціну за одиницю товару, визначену умовами основного договору № 70 від 12.03.2021, без врахування додаткових угод №1, №2, № 3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 Комунальне некомарине підприємство Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня» за 323984,192 кВт*год мало би сплатити 612 329,12 грн., у зв`язку з чим сума надмірно та безпідставно сплачених бюджетних коштів становить 351 570,85грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому частина 4 статті 53 ГПК України визначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в України місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону України Про місцеве самоврядування в України одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 4 та 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в України).

При цьому частина 1 статті 62 Закону України Про місцеве самоврядування в України передбачає, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Водночас Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 зауважено, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів великого кола осіб мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна й інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України Про публічні закупівлі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (стаття 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні).

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43 (Положення).

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки та моніторингу закупівлі.

При цьому статтею 3 Закону передбачено, що державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Статтею 5 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі статті 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Так, пунктом 10 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, пунктів 3,4,9 частини 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства тощо.

Враховуючи викладене, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

Згідно пунктів 1, 3, 13 Положення, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Офіс є юридичною особою публічного права. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників, Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління), які здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

За змістом частин 1,3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).

Враховуючи викладене, господарським судом встановлено, що Прокурором надано розумний строк для звернення як Ради (особи, якою укладено Договір разом із оспорюваними Додатковими угодами та сплачено відповідну суму коштів), так і Офісу (особи, на яку покладено обов`язок із здійснення державного фінансового контролю) для відновлення порушених прав та інтересів, проте останніми з моменту отримання повідомлень в порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру не вчинено спрямованих на захист порушених інтересів дій, відтак, господарський суд доходить до висновку, що Прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів Ради та Офісу.

Так, предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або відсутність підстав для визнання недійсними зазначених у прохальній частині позовної заяви прокурора додаткових угод, укладених між Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 351 570,85 грн.

Як з`ясовано судом, 12.03.2021р. між Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії, як постачальником, було укладено Договір №70 про закупівлю електричної енергії у постачальника.

Відповідно до умов договору та додатків до нього, предметом вказаного договору є: електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 електрична енергія, за ціною 1,89 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 510 000 кВт*год, загальною вартістю 963 900 гривень.

Судом встановлено, що Додатковою угодою № 1 від 19.03.2021, на підставі якої з 01.03.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,078 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за угодою встановлено в розмірі 463 859,480269 кВт*год.; Додатковою угодою № 2 від 22.03.2021, на підставі якої з 10.03.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,25 грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 428 400 кВт*год; Додатковою угодою № 4 від 11.08.2021, на підставі якої з 09.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,47 грн. за 1 кВт*год.; Додатковою угодою № 3 від 11.08.2021, на підставі якої з 10.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,71 грн. за 1 кВт*год.; Додатковою угодою № 5 від 11.08.2021, на підставі якої з 11.08.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 2,98 грн. за 1 кВт*год.; Додатковою угодою № 6 від 29.10.2021, на підставі якої з 01.10.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 3,27 грн. за 1 кВт*год.; Додатковою угодою № 7 від 02.11.2021, на підставі якої з 10.10.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 3,56 грн. за 1 кВт*год.; Додатковою угодою № 8 від 22.11.2021, на підставі якої з 01.11.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 3,91 грн. за 1 кВт*год.; Додатковою угодою № 9 від 23.11.2021, на підставі якої з 05.11.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 4,30 грн. за 1 кВт*год.; Додатковою угодою №10 від 25.11.2021, на підставі якої з 10.11.2021 підвищено ціну на електричну енергії до 4,72 грн. за 1 кВт*год. за фактичний обсяг 204 216 кВт/год.

Закон України Про публічні закупівлі визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Положеннями п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України Про публічні закупівлі, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону №22-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон №114-IX), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-IX, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-IX у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024р. по справі №922/2321/22.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів та документів, які б передували укладанню спірних додаткових угод з підтвердженням відповідної необхідності зміни ціни договору, не доведено жодних обставин, які б засвідчували неможливість виконання постачальником умов договору по запропонованій на процедурі закупівлі ціні, також відсутні будь-які докази, що виконання зобов`язань постачальником за ціною, що була узгоджена у договорі є неможливим та підвищення ціни було непрогнозованим для постачальника станом на час укладення договору.

У постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 ОП ВС зазначила, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. Верховний Суд звертає увагу на невірне тлумачення скаржником висновків суду апеляційної інстанції. Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Отже, як з`ясовано судом, укладаючи 12.03.2021р. Договір №70 про закупівлю електричної енергії у постачальника - Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії було узгоджено ціну за електричну енергію у розмірі 1,89 грн. за 1 кВт*год та укладаючи у подальшому додаткові угоди: № 1 від 19.03.2021р., № 2 від 22.03.2021р., № 3 від 11.08.2021р., № 4 від 11.08.2021р., №5 від 11.08.2021, №6 від 29.10.2021р, №7 від 02.11.2021, №8 від 22.11.2021р, №9 від 23.11.2021р., №10 від 25.11.2021р. до Договору було підвищено ціну на електричну енергію загалом на 149,7%.

Отже, дослідивши обставини спору, суд приходить до висновку, що відбулось збільшення ціни товару, шляхом укладання додаткових угоди № 1 від 19.03.2021р., № 2 від 22.03.2021р., № 3 від 11.08.2021р., № 4 від 11.08.2021р., №5 від 11.08.2021, №6 від 29.10.2021р, №7 від 02.11.2021, №8 від 22.11.2021р, №9 від 23.11.2021р., №10 від 25.11.2021р.., що суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про закупівлю та не відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним у ст. 5 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог прокурора у даній частині та визнання недійсними додаткові угоди № 1 від 19.03.2021р., № 2 від 22.03.2021р., № 3 від 11.08.2021р., № 4 від 11.08.2021р., №5 від 11.08.2021, №6 від 29.10.2021р, №7 від 02.11.2021, №8 від 22.11.2021р, №9 від 23.11.2021р., №10 від 25.11.2021р.

Щодо стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 351 570,85 грн.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов`язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до актів приймання-передачі та платіжних інструкцій відповідачем 2 було отримано від відповідача 1 електроенергію в обсягах - 323 984,192 кВт*год та сплачено 963 899,97 грн. при цьому вказана сума обрахована з урахуванням цін, визначених у додаткових угодах №1, №2, № 3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 до договору №70 від 12.03.2021, які визнано судом недійсними, з огляду на що вартість отриманої електричної енергії відповідачем 2 в обсягах - 323 984,192 кВт*год необхідно обраховувати за ціною, що визначена у договорі та мала становити 612 329,12 грн., а тому різниця вказаних сум 351 570,85 грн. була сплачена безпідставно отже має бути повернута до бюджету, з урахуванням визначеного господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення майнової вимоги прокурора та стягнення з відповідача 1 до бюджету Овідіопольської об`єднаної територіальної громади в особі Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області грошових коштів у розмірі 351 570,85 грн.

Додатково суд наголошує, що така позиція є сталою та послідовною, підтримана у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, яка ухвалена саме за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 19.04.2020) при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

Іншого учасниками справи не доведено.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Результатом процесу мотивування судового рішення є формування обґрунтованих висновків у справі та прийняття одного з встановлених процесуальним законом рішень (повне або часткове задоволення позову, відмова у задоволенні позову).

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Керівника Чорноморської окружної прокуратури є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Крім того, 04.03.2023р. Чорноморською окружною прокуратурою у зв`язку з поданням заяви про зменшення позивних розміру позовних вимог, було подано клопотання про повернення частини судового збору в сумі 3 395,41грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, за подання позовної заяви Одеською обласною прокуратурою про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 577 931,76 грн. до Господарського суду Одеської області сплачено судовий збір у сумі 35 508,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2824 від 28.12.2022р.,

Враховуючи те, що прокуратурою в частині стягнення було зменшено розмір позовних вимог до 351 570,85грн., господарський суд вважає за доцільне повернути Одеській обласній прокуратурі з державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 3 395,41 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Керівника Чорноморської окружної прокуратури (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області (67801, Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь вул. Суворова, буд.2, корпус А, код ЄДРПОУ 04379172), Південного офісу Держаудитслужби (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та до Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845) - задовольнити повністю.

2. Визнати недійною додаткову угоду № 1 від 19.03.2021 до Договору про закупівлі електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

3. Визнати недійною додаткову угоду № 2 від 22.03.2021 до Договору про закупівлі електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

4. Визнати недійною додаткову угоду № 3 від 11.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

5. Визнати недійною додаткову угоду № 4 від 11.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

6. Визнати недійною додаткову угоду № 5 від 11.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

7. Визнати недійною додаткову угоду № 6 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

8. Визнати недійною додаткову угоду № 7 від 02.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

9. Визнати недійною додаткову угоду № 8 від 22.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

10. Визнати недійною додаткову угоду № 9 від 23.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

11. Визнати недійною додаткову угоду № 10 від 25.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії у постачальника №70 від 12.03.2021 укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) та Комунальним некомерційним підприємством Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845)

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) до бюджету Овідіопольської об`єднаної територіальної громади в особі Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області (67801, Одеська область, Одеський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, будинок 2, корпус А, код ЄДРПОУ 04379172, р/р UA698201720344220026000035902 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 351 570 (триста п`ятдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят)грн. 85коп.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вул. Пристанційна, буд.1, код ЄДРПОУ 43418783) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 03528552, рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ) судовий збір в сумі 16 056 (шістнадцять тисяч п`ятдесят шість)грн. 78коп.

14. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради Овідіопольська лікарня (67801, Одеська область, Одеській район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, буд. 422, код ЄДРПОУ 01998845) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 03528552, рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ) судовий збір в сумі 16 056 (шістнадцять тисяч п`ятдесят шість)грн. 78коп.

15. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 03528552) частину судового збору в сумі 3 395 (три тисячі триста дев`яносто п`ять)грн. 41коп., сплаченого згідно платіжного доручення №2824 від 28.12.2022р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06 вересня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна