Рішення

від 03.09.2024 по справі 916/2712/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2712/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рогов М.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" в особі Одеської філії Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Адміністрація Одеського морського порту) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ МАРЕ" про стягнення 78022,76 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Державне підприємство "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" в особі Одеської філії Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Адміністрація Одеського морського порту) (надалі - ДП "АМПУ", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ МАРЕ" (надалі - ТОВ "ДІ МАРЕ", Відповідач) 78022,76 грн заборгованості, з яких 53014,75 грн основного боргу, 20627,74 грн пені, 1532,08 грн 3% річних та 2758,24 грн інфляційних нарахувань, у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 06.08.2013 р. договором оренди нерухомого майна, що належать до державної власності № 74-П-ОДФ-13 зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати протягом червня 2022 р. - січня 2024 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 18.06.2024 р. позовній заяві ДП "АМПУ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2712/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 р. прийнято позовну заяву ДП "АМПУ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2712/24, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.07.2024 р.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 25.06.2024 р. до електронних кабінетів ДП "АМПУ" та ТОВ "ДІ МАРЕ" доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2024 р. відкладено розгляд справи на 26.08.2024 р.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 25.07.2024 р. до електронного кабінету ТОВ "ДІ МАРЕ" доставлену ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.08.2024 р.

23.06.2024 р. використовуючи систему "Електронний суд" ТОВ "ДІ МАРЕ" представлено до господарського суду письмові пояснення, які зареєстровано судом 26.08.2024 р., в яких зазначає, що після укладення із Позивачем договору отримано в оренду частину відкритої території за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, однак після військової агресії Російської Федерації та введеного воєнного стану не мало об`єктивної можливості використовувати передане в оренду майно; те, що Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України та Збройними силами України обмежено доступ осіб до території Одеського морського вокзалу (м. Одеса, вул. Приморська, 6), так само як і спільними наказами Одеської обласної державної (військової) адміністрації та відповідного військового командування заборонено перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області, що підтверджує об`єктивну неможливість отримання доступу до орендованого майна; те, що рішенням у справі № 916/3881/23 із аналогічним складом сторін встановлено факт не того, що з моменту введення воєнного стану перебування у приміщеннях Одеського морського вокзалу обмежено для усіх осіб, відтак посилаючись у сукупності на вищенаведене просить застосувати приписи частини 6 статті 762 ЦК України та звільнити від внесення орендної плати.

Додатково просить застосувати строк спеціальної позовної давності для вимог про стягнення пені.

Враховуючи усне клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи для ознайомлення із письмовими пояснення Відповідача, ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2024 р. відкладено розгляд справи на 03.09.2024 р.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 27.08.2024 р. до електронного кабінету ТОВ "ДІ МАРЕ" доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.09.2024 р.

02.09.2024 р. ТОВ "ДІ МАРЕ" представлено заяву про розгляд справи за відсутності представника та заяву про поновлення процесуального строку на подачу доказів, посилаючись на те, що представник отримав доступ до матеріалів справи тільки 23.08.2024 р., у юридичної особи наявні певні технічні складнощі з отриманням доступу до системи "Електронний суд", у зв`язку із чим просить забезпечити можливість реалізації права на подачу пояснень разом із доказами для реалізації принципів рівності сторін, ухвалення рішення у справі на підставі повно та всебічного з`ясованих обставин.

У призначене на 03.09.2024 р. судове засідання представник ТОВ "ДІ МАРЕ" не з`явився, про засідання суду товариство обізнано належним чином, що підтверджується вищезазначеною довідкою та заявою про розгляду справи за відсутності представника.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 р. на підставі статей 80,119,169 ГПК України з метою дотримання принципів рівності сторін перед закон та судом, диспозитивності та змагальності, поновлено ТОВ "ДІ МАРЕ" строк на подачу доказів, долучено додані до письмових пояснень докази та прийнято їх разом із письмовими пояснення до розгляду.

В процесі розгляду справи представник ДП "АМПУ" підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

03.09.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

06.08.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ "ДІ МАРЕ" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належать до державної власності № 74-П-ОДФ-13 (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частина відкритої території, інв. № 063555, реєстровий № 01125666.1.АААИГА975, площею 152.00 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська. 6 (Майно), та обліковується на балансі Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «ОДЕСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНА КОМПАНІЯ» станом на 30 квітня 2013р. та становить: 221 000,00 (двісті двадцять одна тисяча гри., 00 коп.) гривень.

Майно передається в оренду з метою: розміщення кафе-бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (пункт 1.2).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (травень 2013 р.) - 2765,26 (дві тисячі сімсот шістдесят п`ять грн, 26 коп.) гривень (пункт 3.1).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12-го числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві та Балансоутримувачу (пункт 3.5).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.6).

Цей Договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 06 серпня 2013 р. по 06 серпня 2014 включно (пункт 10.1).

Взаємовідносини сторін, що не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України (пункт 10.11).

Договір підписано представниками Орендодавця, Орендаря, Балансоутримувача та скріплено печатками контрагентів.

06.08.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області як Орендодавцем, ТОВ "ДІ МАРЕ" як Орендарем та ДП "АМПУ" як Балансоутримувачем підписано акт приймання-передачі державного майна в оренду у відповідності до укладеного Договору.

Сторони Договору шляхом укладення Додаткових угод погоджували продовження строку дії Договору до 06.08.2020 р.

10.12.2020 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях (Орендодавець), ТОВ "ДІ МАРЕ" (Орендар) та ДП "АМПУ" (Балансоутримувач) укладено Договір № 1 про внесення змін до укладеного 06.08.2013 р. Договору, розділом І (змінювані умови) якого передбачено, що об`єктом оренди є частина відкритої території, інв. № 063555, площею 155,12 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, що перебуває на балансі Одеської філії ДП "АМПУ" (адміністрація Одеського морського порту) (пункт 4.1); майно отримано в оренду за результатами проведення аукціону (пункт 5.1); майно може бути використано Орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд Орендаря (пункт 7.1); місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону - 7928,05 грн без податку на додану вартість (пункт 9.1); строк дії Договору 5 років з дати набрання чинності цим Договором (пункт 12.1); у пункті 15 визначено реквізити сторін договору, в т.ч. банківські рахунку для внесення орендної плати; пунктом 16 передбачено, що співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення Договору становить - Балансоутримувачу 30 відсотків суми орендної плати, Державному бюджету 70 відсотків суми орендної плати.

Розділом ІІ (незмінювані умови) Договору передбачено, що Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов (пункт 1.1).

Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов (пункт 1.2).

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна (пункт 2.1).

Орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору (пункт 3.1).

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди - для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (пункт 3.3).

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість (пункт 3.4).

На суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (пункт 3.8).

Орендар зобов`язаний використовувати орендоване Майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 Умов (пункт 6.1).

Балансоутримувач і Орендодавець запевняють Орендаря, що крім випадків, коли про інше зазначене в акті приймання-передачі, об`єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об`єкта немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об`єкта може бути наданий Орендарю в день підписання акта приймання-передачі разом із комплектом ключів від об`єкта у кількості, зазначеній в акті приймання-передачі (пункт 9.1.1).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (пункт 10.2).

Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (пункт 12.1).

Договір № 1 підписано представниками Орендодавця, Орендаря, Балансоутримувача та скріплено печатками контрагентів.

01.06.2022 р. ТОВ "ДІ МАРЕ" складено до ДП "АМПУ" лист № 01/06, в якому посилаючись на укладені договору, в тому числі Договір оренди від 06.08.2013 р., військову агресію Російської Федерації проти України, запроваджений воєнний стан, відсутність доступу до орендованих приміщень, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 просить застосувати приписи частини 6 статті 762 ЦК України та звільнити від сплати орендної плати на період дій зазначених обставин.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за червень 2022 року № 340133 на суму 2289,23 грн з ПДВ та рахунок № 340133 від 19.06.2022 р. (При цьому Позивачем зазначено про існування певної переплати за попередні періоди, з урахуванням чого до стягнення заявлено 1545,48 грн).

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за липень 2022 року № 340159 на суму 2289,23 грн з ПДВ, рахунок № 340159 від 17.07.2022 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за серпень 2022 року № 340185 на суму 2289,23 грн з ПДВ, рахунок № 340185 від 16.08.2022 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за вересень 2022 року № 340211 на суму 2289,23 грн з ПДВ, рахунок № 340211 від 12.09.2022 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за жовтень 2022 року № 340220 на суму 2289,23 грн з ПДВ, рахунок № 340220 від 04.10.2022 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) листопад 2022 року № 340245 на суму 2289,23 грн з ПДВ, рахунок № 340245 від 06.11.2022 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2022 року № 340270 на суму 2289,23 грн з ПДВ, рахунок № 340270 від 07.12.2022 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) За січень 2023 року № 340003 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340003 від 11.01.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за лютий 2023 року № 340013 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340013 від 27.01.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за березень 2023 року № 340035 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340035 від 06.03.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за квітень 2023 року № 340056 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340056 від 03.04.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за травень 2023 року № 340077 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340077 від 03.05.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за червень 2023 року № 340098 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340098 від 05.06.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за липень 2023 року № 340119 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340119 від 04.07.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за серпень 2023 року № 340139 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340139 від 02.08.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за вересень 2023 року № 340157 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340157 від 29.08.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за жовтень 2023 року № 340176 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340176 від 02.10.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за листопад 2023 року № 340194 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340194 від 30.10.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2023 року № 340212 на суму 2898,16 грн з ПДВ, рахунок № 340212 від 29.1 1.2023 р.

ДП "АМПУ" виставлено ТОВ "ДІ МАРЕ" акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за січень 2024 року № 340003 на суму 3045,97 грн з ПДВ, рахунок № 340003 від 11.01.2024 р.

21.04.2023 р. ДП "АМПУ" складено до ТОВ "ДІ МАРЕ" претензію № 934/19-03-14/Вих, в якій посилаючись на порушення останнім взятих на себе за укладеним Договором зобов`язань в частині своєчасного внесення орендної плати протягом червня 2022 р. - березня 2023 р. пропонує сплати 29004,64 грн заборгованості, з яких 23975,34 грн основного боргу, 3936,15 грн пені, 274,52 грн 3% річних та 815,63 грн інфляційних нарахувань. Претензію надіслано на адресу електронної пошти ТОВ "ДІ МАРЕ", зазначену у Договорі № 1.

12.04.2023 р. ТОВ "ДІ МАРЕ" отримано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 № 23/2375-23-Вих стосовно того, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 військовослужбовцями відповідної військової частини шляхом виставлення з 26.02.2022 р. по 07.03.2023 р. блокпостів здійснювались обмежувальні заходи правового режиму воєнного стану - обмеження доступу до території ДП "ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", в т.ч. на територію морського вокзалу, шляхом обмеження пересування громадян та руху транспортних засобів, заборони перебування без спеціальних перепусток.

Запропоновано звернутись до військового командування Сил оборони України в місті Одесі для розгляду питання надання доступу до відповідних приміщень. При цьому зазначено, що у разі позитивного розгляду питання щодо надання доступу до зазначених в запиті приміщень ІНФОРМАЦІЯ_2 не заперечуватиме щодо переміщення територію Одеського морського вокзалу.

14.04.2023 р. ТОВ "ДІ МАРЕ" отримано відповідь начальника штабу - заступника командувача ІНФОРМАЦІЯ_3 на запит від 07.04.2023 р., стосовно взяття структурними підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_3 під охорону об`єкту критичної інфраструктури - Одеського морського торговельного порту (включно з Одеським морським вокзалом) на підставі бойових розпоряджень від 11.03.2022 р., від 08.04.2022 р. та від 12.07.2022 р., у зв`язку із чим обмежено доступ до території Одеського морського вокзалу.

10.10.2023 р. начальником Південного регіонального управління ДПСУ Сергієм Мул, начальником ТУ ВСП «ПІВДЕНЬ» (військовим комендантом м. Одеси) Константаном Бабінець та директором ТОВ "ДІ МАРЕ" (за довіреністю) Яною Головатюк складено акт стосовно того, що на підстав статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 військовим командуванням посилено охорону об`єктів критичної інфраструктури, у томі числі Одеський морський торгівельний порт, на підставі бойових розпоряджень від 11.03.2022 р., від 08.04.2022 р. та від 12.07.2022 р. доступ до території Одеського морського торговельного пору включно з територією Одеського морського вокзалу (м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6), обмежено з 26.02.2022 р. Станом на день складання акту вільний доступ на територію Одеського морського вокзалу населенню, у тому числі представникам ТОВ "ДІ МАРЕ" не поновлювався.

29.01.2024 р. командувачем угрупування різнорідних сил ІНФОРМАЦІЯ_3 коммодором ОСОБА_1 надано відповідь на звернення представника ТОВ "ДІ МАРЕ", відповідно до якої обмеження доступу до території Одеського морського вокзалу встановлено у зв`язку із виконанням заходів з оборони міста Одеси та Одеського морського торговельного порту на підставі бойових розпоряджень оперативного угруповання військ «ПРИМОР`Я» від 11.03.2022 р., від 08.04.2022 р. та бойового розпорядження військового коменданта міста Одеси від 12.07.2022 р.; зазначені обмеження діють на теперішній час.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 4 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Поряд із цим приписами частини 1 статті 636 ЦК України встановлено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами у справі виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір оренди нерухомого майна, що належать до державної власності від 06.08.2013 р., до якого в процесі здійснення господарських взаємовідносин вносились зміни за укладеними Додатковими угодами та Договором № 1, та за яким передано в оренду державне майно, розташоване на території ДП "АМПУ" - Одеського морського вокзалу (м. Одеса, вул. Приморська, 6).

Із представленого до матеріали справи Договору вбачається, що це тристоронній договір про передачу державного майна в оренду, за умовами якого Орендодавцем є Регіональним віддаленням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Орендарем - ТОВ "ДІ МАРЕ", третьою стороною зазначеного договору є Балансоутримувач - ДП "АМПУ".

Відповідно ж до складеного акту приймання-передачі державного нерухомого майна 06.08.2013 р. ТОВ "ДІ МАРЕ" отримано в оренду визначене умовами Договору майно.

Умовами пункту 9.1 розділу І Договору № 1 встановлено, що місячний розмір орендної плати становить 7928,05 грн без податку на додану вартість, а пункт 16 вказаного розділу конкретизує, що співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення Договору становить - Балансоутримувачу 30 відсотків суми орендної плати, Державному бюджету 70 відсотків суми орендної плати.

Поряд із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 р. № 634 передбачено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей (пункт 3). На період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

Пред`являючи позов ДП "АМПУ" наголошено на порушенні Відповідачем взятих на себе за укладеним Договором зобов`язань в частині своєчасного та остаточного внесення орендної плати протягом червня 2022 р. - січня 2024 р., натомість ТОВ "ДІ МАРЕ" зазначено, що з моменту військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану обмежено у доступі до орендованих приміщень та можливості його використання, відтак ТОВ "ДІ МАРЕ" наголошує на наявності об`єктивних та незалежних від його волі обставин, які не дозволяють використовувати передане в оренду майно.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статті 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 р. у справі № 910/353/19).

Відповідно до частини 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 910/7495/16 викладено правові висновки щодо застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8-6.10 постанови від 08.05.2018 р. у справі № 910/7495/16 виклала наступні висновки щодо застосування частини 6 статті 762 ЦК України:

- наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає;

- обставини, зазначені у нормі частини 6 статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною 6 статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними;

- відсутність у частині 6 статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 р. у справі № 910/14244/20 зазначено, що для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Таким чином, при оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а обов`язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.

Правова позиція стосовно застосування приписів частини 6 статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83 затверджено перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до яких віднесено Державне підприємство "ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ".

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.

Відповідно до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що загальновідомим є факт того, що будівля Одеського морського вокзалу в силу свого стратегічного місцерозташування відноситься до об`єктів критичної інфраструктури, в силу введеного воєнного стану відносно якої запроваджено певні обмеження у використанні/відвідуванні, що підтверджується відповідними дослідженими в описовій частині рішення відповідями структурних підрозділів Сил оборони України.

Аналогічне встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 р. та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 р. у справі № 916/3881/23 (відповідно до тексту судових рішень, опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Колегією суддів Південного-західного апеляційного господарського суду зазначено, що в силу свого стратегічного розташування з моменту введення воєнного стану, перебування в приміщеннях Одеського морського вокзалу обмежено для усіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому учасниками справи № 916/3881/23 були Державне підприємство ,,АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" в особі Одеської філії Державного підприємства ,,АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Адміністрація Одеського морського порту) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ МАРЕ".

Поряд із цим із представлених до матеріалів справи відповідей структурних підрозділів Сил оборони України вбачається, що з 26.02.2022 р. обмежено доступ до території ДП "ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", в т.ч. на територію морського вокзалу, шляхом заборони перебування без спеціальних перепусток. Відповідно до дослідженого акту від 10.10.2023 р. вільний доступ на територію Одеського морського вокзалу не поновлено, а згідно відповіді командувача угрупування різнорідних сил ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.01.2024 р. обмеження доступу до території Одеського морського вокзалу встановлені на підставі бойових розпоряджень оперативного угруповання військ «ПРИМОР`Я» від 11.03.2022 р., від 08.04.2022 р. та бойового розпорядження військового коменданта міста Одеси від 12.07.2022 р. продовжують діяти станом на дату відповіді.

Оцінивши представлені до матеріалів справи докази, господарський суд доходить до висновку, що ТОВ "ДІ МАРЕ" як Орендарем представлено належні та допустимі докази того, що після запровадження на території України воєнного стану в силу незалежних від нього обставин не мало об`єктивної можливості отримання доступу до переданого в оренду Майна та його подальшого використання, оскільки заборона доступу до відповідного майна, розташованого в межах об`єкту критичної інфраструктури, встановлена структурними підрозділами Сил оборони України з метою відсічі збройної агресій Російської Федерація. ДП "АМПУ", в свою чергу, доказів на спростування позиції Відповідача не представлено.

Враховуючи вищевикладене, те, що протягом заявленого періоду прострочення виконання ТОВ "ДІ МАРЕ" зобов`язань із внесення орендної плати була чинною та нескасованою заборона вільного доступу на територію Одеського морського вокзалу (що має наслідком неможливість використання розташованого в його межах нерухомого майна), господарський суд вважає наявними правові підстави для застосування приписів частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення ТОВ "ДІ МАРЕ" від внесення орендної плати протягом червня 2022 р. - січня 2024 р., так само як і від заявлених до стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, як похідних вимог.

Так, приписами статті 258 ЦК України передбачено застосування спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки.

Відповідно ж до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поряд із цим, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Відтак, відсутні правові підстави для застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" в особі Одеської філії Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Адміністрація Одеського морського порту) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ МАРЕ" про стягнення 78022,76 грн заборгованості відмовити.

Витраті по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покласти на Державне підприємство "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" в особі Одеської філії Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (Адміністрація Одеського морського порту).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 09 вересня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут