Постанова

від 21.08.2024 по справі 904/2166/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2166/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 21.08.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційні скарги ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024

у справі №904/2166/23

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 за заявою боржника відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів відносно боржника та призначено керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, свідоцтво №107 від 04.02.2013 (адреса: 49115, м.Дніпро, вул. Командира Юнина, 95, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

2. 22.06.2023 на офіційному веб - сайті судової влади України опубліковано оголошення №70861 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) для заявлення кредиторських вимог.

3. Після оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі грошові вимоги до боржника заявили наступні кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів згідно з ухвалою від 09.10.2023:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінд", м. Підгородне, Дніпровський район на суму 5 368 грн. - позачергово, на суму 3 452 530,64 грн. - 2 черга задоволення, на суму 325 082,03 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

2. Акціонерне товариство "Сенс Банк", м. Київ на суму 5 368 грн. - позачергово, на суму 18 780 780,22 грн. - 2 черга задоволення, на суму 953 204,82 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

3. ОСОБА_2 , м. Павлоград на суму 5 368,00 грн. - позачергово, на суму 46 651 096,85 грн. - 2 черга задоволення;

4. Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Київ на суму 5 368 грн. - позачергово, на суму 2 000 000 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів;

5. Акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК", м. Дніпро на суму 5 368 грн. - позачергово, на суму 56 358,60 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 16 080,94 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

6. Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Київ на суму 5 368 грн. - позачергово, на суму 3 792 670,99 грн. - 2 черга задоволення.

4. 30.10.2023 до господарського суду Дніпропетровської області надійшло рішення кредитора АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - учасника зборів кредиторів щодо голосування на зборах кредиторів. Кредитором прийнято рішення про відмову у схваленні Звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, відмовлено у схваленні проекту Плану реструктуризації боргів, відхилена пропозиція про перехід до процедури погашення боргів, відмовлено у схваленні звітів керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Посилаючись на численні порушення при заповненні та перевірці декларацій боржника про його майновий стан, кредитор просив усунути всі зазначені недоліки, зазначені у Звіті керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

5. Аналогічне рішення прийнято Акціонерним товариством "Сенс Банк" з посиланням на те, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.10.2023 відносно ОСОБА_3 (мати боржника) 04.10.2023 внесено запис про припинення її державної реєстрації як фізичної особи підприємця у разі смерті. Кредитор вважає, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті його матері ОСОБА_3 і тому він повинен отримати свою частку майна у спадщині, реалізувати його в процедурі реструктуризації і частково погасити борги. Кредитор посилався на те, що ОСОБА_3 належали 24 земельні ділянки, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 384,6 кв. м., паркувальне місце, 15 автомобілів, самохідне моторне прогулянкове судно, два напівпричепи та корпоративні права у двох підприємствах - Приватне підприємство «Кіровське» та Приватне підприємство "Дегранд". З огляду на вищеозначені обставини, кредитор вважає, що План реструктуризації боржника обов`язково має включати частку боржника на спадкове майно та відповідно строк виконання такого плану не може становити лише 3 місяці. Крім того, АТ «Сенс Банк» розглядає можливість на підставі п.4 ч.3 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства запропонувати батькові боржника - ОСОБА_4 прийняти участь у Плані реструктуризації боргів, в якості поручителя та виконати зобов`язання за свого сина ОСОБА_1 за рахунок майна, прийнятого у спадок від дружини ОСОБА_3 .

6. Заперечення щодо Звіту керуючого реструктуризацією боргів про результати перевірки Декларації про майновий стан боржника, Плану реструктуризації боргів та Звіту керуючого реструктуризацією ОСОБА_5 надійшли 03.11.2023 від кредитора АТ "Банк Кредит Дніпро".

7. 15.11.2023 до справи про банкрутство керуючим реструктуризацією подано План реструктуризації боргів у справі №904/2166/23, яким запропоновані такі умови:

Строк виконання Плану реструктуризації боргів - три місяці з дня набрання законної сили ухвалою суду про затвердження Плану реструктуризації;

Сума, яку боржник пропонує виплатити кредиторам на виконання Плану реструктуризації боргів - 3 736 671, 85 грн., що становить 5 відсотків вимог другої черги;

Кошти на виконання Плану реструктуризації будуть отримані за договорами позики, продаж належного боржнику майна Планом не передбачений;

Сума, яка щомісяця буде виділятися боржником для погашення вимог кредиторів до 15 числа кожного місяця, становить 1 245 557,29 грн;

У Плані реструктуризації передбачено, що 95 процентів вимог другої черги (70 996 765,44 грн.) та 100 процентів вимог третьої черги (1 294 367,79 грн.) підлягають прощенню;

8. 28.11.2023 до суду надійшли заперечення АТ "Перший Український Міжнародний Банк" на заяву про затвердження Плану реструктуризації у справі №904/2166/23, у яких кредитор вважає неналежним скликання та проведення керуючим реструктуризацією зборів кредиторів, на яких розглядалось питання щодо погодження Плану реструктуризації боргів. План реструктуризації, за твердженням кредитора, не відповідає вимогам ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства. Всупереч вимогам ч.2 ст.126 КУзПБ керуючий реструктуризацією при направленні Плану реструктуризації на затвердження до суду не додав до нього письмових заперечень кредиторів, які не брали участь в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника. Посилаючись на те, що боржник - ОСОБА_1 з 19.02.2022 перебуває поза межами України, кредитор вважає, що ні на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ні на час розгляду Плану реструктуризації на зборах кредиторів, він не перебував на території України та не міг власноручно підписати вказані документи.

9. 29.11.2023 представник АТ "Сенс Банк" також просив відмовити у затвердженні Плану реструктуризації боргів боржника.

10. 30 листопада 2023 кредитор боржника - АТ "Перший Український Міжнародний Банк" направив до справи про банкрутство заяву про закриття провадження у справі посилаючись на недобросовісність боржника, його фактичне проживання за кордоном, відсутність погодженого Плану реструктуризації боргів, що мав бути поданий до суду у тримісячний строк після введення процедури реструктуризації боргів. Водночас кредитор зазначив, що в деклараціях боржника вказана неповна та недостовірна інформація про його майновий стан, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.

11. 30.11.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області представником кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд" подана заява, у якій кредитор повідомив, що підтримує заяву арбітражного керуючого Лященка С.С. про затвердження Плану реструктуризації боргів по справі і не заперечує проти затвердження звіту керуючого реструктуризацією про грошову винагороду, здійснені витрати та стягнення їх з кредиторів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023, крім іншого, закрито провадження у справі № 904/2166/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 і відмовлено у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією, - арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, про затвердження плану реструктуризації боргів, у зв`язку з ухваленням рішення про закриття провадження у справі.

13. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 у справі № 904/2166/23 залишено без змін.

14. Судові рішення мотивовані положеннями частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки боржник у декларації про майновий стан зазначив неповну та недостовірну інформацію про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім`ї, що не дає кредиторам і суду можливість реально оцінити фінансовий та майновий стан боржника.

Висновку стосовно того, що зазначена боржником у деклараціях про його майновий стан інформація є неповною та недостовірною, суди дійшли на підставі встановлених обставин у справі: відсутність інформації про фактичне проживання ОСОБА_1 за межами України, перетин державного кордону, якої підтверджується довідкою Прикордонної служби України, а також відсутність інформації щодо понесених ним витрат на поїздки за кордон протягом 2020 та 2021 років; відсутність інформації про отримання боржником і його сином, - ОСОБА_6 , заробітної плати за 2020-2022 роки, нарахування якої підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Пенсійного фонду України; відсутність інформації, необхідної для підтвердження наявності у матері боржника, - ОСОБА_3 , доходів або грошових коштів, необхідних для придбання протягом 2022-2022 років коштовного майна, та ін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №904/2166/23 повністю і передати справу на розгляд суду першої інстанції.

15.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України ОСОБА_1 зазначає, що Суди першої та апеляційної інстанції не в повній мірі дослідили обставини справи та, як наслідок, дійшли хибного висновку про закриття провадження, а саме:

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку про не зазначення боржником в Декларації інформації про тимчасову зміну фактичного місця проживання, при цьому, боржник в своїй апеляційній скарзі спростував вказані твердження суду, але суд апеляційної інстанції не дослідив вказані обставини та не надав належну оцінку наданим боржником аргументам та доказам;

- суди не дослідили обставини справи, та дійшли неправильних висновків щодо неправильного заповнення Декларації боржника, що в свою чергу призвело до хибних висновків про зазначення боржником недостовірної (неповної) інформації в декларації про майновий стан Боржника та членів його сім`ї;

- в порушення ст.126 КУзПБ, суд першої інстанції не надав оцінку Плану реструктуризації боргів з точки зору наявності підстав для затвердження або наявності підстав для відмови у затверджені Плану.

Скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 (щодо застосування пункту 6 частини першої статті 3, частини третьої статті 13 ЦК України), від 26.05.2022 у справі №903/806/20 (щодо принципу добросовісної поведінки боржника), а також на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 (щодо умов закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації).

16. Також, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №904/2166/23 повністю і передати справу на новий розгляд. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на оскарження вказаних судових рішень.

16.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях неправильно застосовано ч. 7 ст. 123 КУзПБ та не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі №903/806/20, від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 05.10.2023 у справі №922/2788/21.

17. Крім того, ОСОБА_1 подано додаткові пояснення у справі з проханням долучити їх до матеріалів справи та врахувати при винесенні судового рішення у справі.

18. Також, ОСОБА_1 подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

19. АТ "СЕНС БАНК", АТ «Банк Кредит Дніпро» та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» подано відзиви на касаційні скарги з проханням залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

20. ОСОБА_2 та ТОВ «Агроінд» подала відзив на Клопотання боржника ОСОБА_1 про передачу справи №904/2166/23 на розгляд Великої Палати Верховного суду у зв`язку із наявною правовою проблемою, у якому просить клопотання заявника задовольнити, а розгляд клопотання провести без участі кредитора ОСОБА_2 та її представника.

Провадження у Верховному Суді

21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2166/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024.

22. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №904/2166/23.

Призначити до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №904/2166/23 на 07 серпня 2024 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

23. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, яка подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №904/2166/23.

Призначено до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича у справі №904/2166/23 на 07 серпня 2024 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

Об`єднано в одне касаційне провадження, касаційні провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича у справі №904/2166/23.

24. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024, серед іншого, оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 904/2166/23 за касаційними скаргами арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, ОСОБА_1 , які подані на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 до 21 серпня 2024 року о 12:50 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

25. Частина 5 ст. 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

26. За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.

27. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

28. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

29. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

30. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень ч. 5 ст. 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

31. За оцінкою Верховного Суду, заявлене ОСОБА_1 клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, зокрема скаржник не посилається на практику судів у конкретних справах для підтвердження існування різних відмінних позицій застосування зазначених норм права, на неправильне застосування яких він посилається у касаційній скарзі, а його міркування ґрунтуються лише на припущенні.

32. Наведені ОСОБА_1 у клопотанні питання можуть бути вирішені Верховним Судом під час розгляду його касаційної скарги та касаційної скарги арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій слід залишити без змін, з огляду на таке.

34. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

35. Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду першої інстанції (після її перегляду в апеляційному порядку), якою, зокрема, закрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.

36. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

37. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

38. З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

39. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

40. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

41. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

42. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

43. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

44. Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

45. Отже, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

46. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.

47. За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

48. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

49. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (ч. 5 ст. 119 КУзПБ).

50. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).

51. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

52. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

53. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).

54. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).

55. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з дня її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

56. Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).

57. Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 11 статті 126 КУзПБ).

58. Частиною 1 статті 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

59. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 (на яку посилається суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові та скаржники у касаційних скаргах) процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

60. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

61. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).

62. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

63. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

64. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

65. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

66. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

67. Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

68. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

69. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

70. Як вбачається з встановлених судами обставин, у поданих боржником деклараціях про майновий стан за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки зазначено, що боржник не має будь-яких доходів у вигляді заробітної плати, отриманої з офіційних джерел, водночас у відомостях Пенсійного фонду України (форма ОК-5) (т. 4, а.с.7) зазначено, що у 2020 році ОСОБА_1 отримав заробітної плати 57784 грн, у 2021 році отримав 72500,00 грн, у 2022 році отримав 78600 грн. Вказані дані про заробітну плату боржника у деклараціях не відображені. Також, у декларації боржника за 2020 рік не зазначені доходи у вигляді заробітної плати сина боржника ОСОБА_6 у сумі 11660,48 грн та за 2021 рік у сумі 79752,22 грн, що зазначені в довідці про доходи боржника та членів його сім`ї (т. 4, а.с. 168).

71. Суд другої інстанції зазначив, що у розділі 14 декларації «Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України» не зазначено інформацію про витрати на придбання товарів, утримання майна та побутові потреби (в графі 68-70 розділу 14). Такі дані відсутні у всіх деклараціях за 2020-2023 року, тому не можливо встановити щомісячні витрати боржника і членів його сім`ї. Водночас боржник протягом 2020 та 2021 років чотири рази виїжджав за межі України, що передбачає здійснення ним грошових витрат, які не відображені у деклараціях. Також з декларації за 2023 рік неможливо встановити, за рахунок яких доходів боржник з лютого 2022 року проживає у іншій державі, підтвердженням чого в матеріалах справи є довідка Державної прикордонної служби України від 21.06.2023 (т. 3, а.с. 70), що також потребує певних витрат.

72. Судами встановлено, що з наданих боржником декларацій неможливо встановити наявність у матері боржника, - ОСОБА_3 , грошових коштів чи-то доходів для придбання у власність 23 земельні ділянки, розташованих на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району. Також невідоме походження грошових активів, необхідних для придбання ОСОБА_3 у 2022-2023 роках 15 автомобілів.

73. Суди дійшли до висновків про те, що відсутність даних про доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не дає змоги встановити інформацію щодо обставин, за яких боржник витратив 74733437,29 грн, отриманих від кредиторів та з`ясувати обставини, що стали підставою для звернення із заявою про відкриття неплатоспроможності боржника. При цьому боржником не спростовано можливість придання вищевказаного майна членами сім`ї за рахунок боржника з метою ухилення боржника від погашення вимог кредиторів.

74. Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).

75. Ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є Кодекс України з процедур банкрутства, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у частині п`ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

76. Зазначене кореспондує правовому висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, за яким, добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника. (Постанова Верховного Суду 13 червня 2023 року у справі № 914/2840/21)

77. Таким чином, місцевий господарський суд не розглядав план реструктуризації на предмет його відповідності нормам Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки встановив наявність визначених положеннями частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на відсутність повної та достовірної інформації про доходи та витрати боржника і членів його сім`ї, доказів сумлінного виконання боржником своїх обов`язків, зокрема вжиття заходів щодо отримання доходу задля погашення існуючої заборгованості, що не може свідчити про добросовісну поведінку боржника і є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи саме на підставі положень частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

78. У зв`язку із наведеним підлягають відхиленню доводи скаржників на передчасність рішення суду про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, ухваленого без розгляду місцевим господарським судом у судовому засіданні поданого арбітражним керуючим на затвердження плану реструктуризації боргів, оскільки зазначені положення Кодексу (ч. 7 ст. 123) містять самостійні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

79. Викладені в касаційних скаргах доводи по суті зводяться до незгоди з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів, встановлення інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржників, свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника через недобросовісне використання ним відповідних судових процедур, тому підлягають відхиленню, оскільки переоцінка доказів, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими не входять до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

80. Враховуючи викладене, аргументи скаржників про неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду, викладених у перелічених у касаційних скаргах постановах, не знайшли свого підтвердження.

81. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

82. Разом з тим ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

83. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

84. Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційних скаргах, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

85. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

86. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

87. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційних скаргах доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків попередніх судових інстанцій, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

88. Понесені скаржниками у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі №904/2166/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков