Постанова

від 05.09.2024 по справі 916/3263/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 916/3263/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Картере В. І.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Шидерова Н. С.;

представник ОСОБА_1 - Шишка Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1

про ухвалення додаткового судового рішення

у справі № 916/3263/22

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа № 916/3263/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржниця).

2. 20.02.2024 Господарський суду Одеської області ухвалив постанову, що залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024, про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів.

3. 15.08.2024 Верховний Суд прийняв постанову, якою залишив касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" без задоволення, а зазначені вище судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Короткий зміст клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

4. У клопотанні ОСОБА_1 просить стягнути з АТ "Ощадбанк" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на свою користь витрати на правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції у розмірі 24 000 грн.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5. У запереченнях АТ "Ощадбанк" просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового судового рішення.

6. Кредитор зазначив, що він є конкурсним кредитором у цій справі про неплатоспроможність, з якого у боржниці відсутнє право стягувати витрати на правничу допомогу, оскільки це нівелює саму суть процедури банкрутства та є порушенням принципу добросовісності боржника. До того ж Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не передбачено право боржника на стягнення з кредитора витрат на професійну правничу допомогу.

7. Щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу кредитор вважає, що вони не відповідають критеріям реальності, розумності та не підтверджені належним чином. Так, АТ "Ощадбанк" вказує, що доводи відзиву на касаційну скаргу є ідентичними доводам відзиву на апеляційну скаргу, а тому його підготовка об`єктивно не вимагала аж 14 годин як це заявлено у клопотанні; у зв`язку із несплатою ОСОБА_1 кредитної заборгованості та відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність кредитор несе фінансові збитки, а тому покладення на нього ще й витрат на професійну правничу допомогу є невиправданим та несправедливим, а заявлена до стягнення сума навіть перевищує розмір запропонованої боржницею суми погашення вимог кредитора.

Щодо суті клопотання про ухвалення додаткового судового рішення

8. Дослідивши доводи поданої ОСОБА_1 заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, аргументи заперечень на вказане клопотання та пояснення учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

9. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

10. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

11. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

12. За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

13. Частинами першою та другою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

14. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

15. Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

16. Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

17. Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

18. Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

19. Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (статті 218, частина сьома статті 270 ГПК України), судове засідання в яких передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи в суді касаційної інстанції як в судовому засіданні, так і без виклику сторін, за змістом статті 301 ГПК України (порядок розгляду касаційної скарги), не передбачає проведення судових дебатів.

20. У зв`язку із викладеним, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (касаційним судом).

21. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у додатковій постанові від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20), ухвалах від 03.03.2021 у справі № 908/1238/18 та від 07.04.2020 у справі № 910/2022/19.

22. У встановлений ухвалою Верховного Суду від 11.07.2024 строк від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Ощадбанк" у цій справі.

23. Так, на виконання вимог частини першої статті 124 ГПК України ОСОБА_1 навела у відзиві попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції, що склав 24 000,00 грн (20 000,00 грн - складання відзиву на касаційну скаргу; 4 000,00 грн (за 1судове засідання) - витрати адвоката на представництво в судових засіданнях).

24. До клопотання додані такі документи: ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду адвокатом Шишкою Ю. О., договір про надання правової допомоги від 26.12.2022 та додаткову угоду від 23.07.2024 № 2 до цього договору, опис виконаних робіт, звіт про хід та результати виконання доручення, докази надсилання клопотання іншим учасникам справи.

25. Так, 26.12.2022 між адвокатом Шишкою Ю. О. та Красновою І. В. (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з пунктом 1 якого адвокат зобов`язалася надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів у будь-яких справах, а клієнт зобов`язалася сплатити адвокату гонорар та компенсувати фактичні витрати адвоката на її надання в обсязі та на умовах , визначених договором.

26. Розмір гонорару адвоката, порядок його розрахунку (фіксована сума, погодинна оплата) та внесення (авансування, оплата за результат і т.п.), а також перелік фактичних витрат, пов`язаних з виконанням умов цього договору, порядок їх відшкодування визначаються сторонами за усною домовленістю (пункт 4 договору).

27. 23.07.2024 адвокат Шишка Ю. О. та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 2, відповідно до якої затвердили порядок оплати послуг за надання правової допомоги у Касаційному господарському суді у складі Верховного суду у справі № 916/3263/22, а саме встановили, що за підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу клієнт сплачує адвокату 20 000,00 грн (у твердій грошовій сумі), а за участь у судових засіданнях - 4 000,00 грн (один судодень).

28. У пункті 3.1 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що оплата послуг здійснюється протягом п`яти банківських днів після отримання клієнтом рахунку від адвоката.

29. Адвокат Шишка Ю. О. склала опис виконаних робіт та звіт про хід та результати виконання доручення, а ОСОБА_1 зобов`язалася оплатити надані послуги у повному обсязі після стягнення відповідних коштів з кредитора.

30. Згідно з наведеними описом виконаних робіт та звітом адвокат Шишка Ю. О. надала ОСОБА_1 правничу допомогу на загальну суму 24 000,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - складання та подання відзиву на касаційну скаргу та 4 000,00 грн - участь у судовому засіданні 15.08.2024.

31. Верховний Суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

32. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

33. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

34. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

35. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

36. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

37. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

38. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

39. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

40. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

41. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

42. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

43. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

44. Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

46. Слід зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

47. Також при вирішенні питання витрат на правову допомогу Суд має враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

48. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

49. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

50. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

51. У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

52. У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" (пункт 77) ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

53. Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи № 916/3263/22 врахувавши заперечення кредитора, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не є пропорційним до предмета спору, оскільки: - позиція боржниці по суті спору не змінювалася протягом розгляду цієї справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; - інтереси ОСОБА_1 в судах усіх інстанцій представляла одна і та сама адвокат - Шишка Ю. О., яка була обізнана з обставинами справи, наявними у справі матеріалами та позицією кредитора щодо суті спору.

54. Отже, оцінивши наведені ОСОБА_1 доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у сумі 24 000 грн та подані на їх підтвердження докази, врахувавши заперечення АТ "Ощадбанк", надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню на суму 12 000 грн. В іншій частині заявлений розмір витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 126, 129, 244, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, код ЄДРПОУ 09328601) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 (дванадцять тисяч) гривень.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Одеської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

В. Картере