Ухвала

від 09.09.2024 по справі 911/2086/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2086/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (далі -Оператор)

на рішення господарського суду Київської області від 23.11.2023,

додаткове рішення господарського суду Київської області від 09.01.2024 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "П.М.Інвест"

до Оператора

про визнання протиправним рішення та скасування акта-розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Оператор 17.08.2024 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.11.2023, додаткове рішення господарського суду Київської області від 09.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 зі справи № 911/2086/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову та заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить, що як на підставу для касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В касаційній скарзі скаржник, серед іншого, посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оспорюване рішення, використав висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.11.2021 у справі №911/251/21, які не є релевантними до цієї справи, проте не застосував інші наявні відповідні висновки Верховного Суду.

Однак сама лише незгода скаржника із застосуванням апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду зі справи №911/251/21, які, на його думку, не є релевантними, не може свідчити про необхідність відступлення від таких висновків, сформованих у вказаній справі, без належного обґрунтування скаржником необхідності та мотивів такого відступлення в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга .

Окрім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року визначений у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позов у цій справі був поданий у 2023 році про:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Броварського відділення АТ "Київоблгаз" з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем про задоволення акта про порушення № 971 від 11.02.2020, оформлене Протоколом № 141 від 03.03.2023 стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "П.М.Інвест";

- визнання протиправним та скасування акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 03.03.2023, який було розраховано комісією Броварського відділення АТ "Київоблгаз" з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем, на підставі Протоколу від 03.03.2023 № 141.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, враховуючи викладене, при поданні цієї касаційної скарги з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, мав бути сплачений судовий збір як за дві немайнові вимоги у розмірі 8 588, 00 грн (2 684,00*2*200%*0,8).

Проте до касаційної скарги скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, не зазначено про наявність таких доказів і в додатках до касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- обґрунтувати належним чином наведену скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 цього Кодексу із зазначенням мотивів та необхідності відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, викладеного у постанові від 18.11.2021 у справі №911/251/21 та застосованого судом апеляційної інстанції;

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8 588,00 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на рішення господарського суду Київської області від 23.11.2023, додаткове рішення господарського суду Київської області від 09.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 зі справи № 911/2086/23 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова