Ухвала

від 06.09.2024 по справі 307/3780/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3780/24

Провадження № 2/307/917/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

06 вересня 2024 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плиска Юлія Сергіївна до ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , де третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Нересенська, буд. 2, Закарпатської області про встановлення фактів проживання однією сім`єю та батьківства ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Плиска Юлія Сергіївна, звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким просить :

-встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з жовтня 2011 року до дня загибелі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 19 березня 2024 року;

- встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Одночасно, у позовній заяві позивачкою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору до прийняття рішення по справі на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», через скрутне матеріальне становище.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на національні суди покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).

Оцінюючи фінансовестановище особи,яка звертаєтьсядо судуз вимогоюпро звільненняїї відсплати судовогозбору,зменшення йогорозміру,надання відстрочкичи розстрочкив йогосплаті,національні судиповинні встановлюватинаявність утакої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).

У зв`язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно з ч. 3 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч наведеним правовим нормам, позивачкою та її представником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану позивачки по справі ОСОБА_1 , що перешкоджає виконати вимоги законодавства, щодо оплати поданого позову судовим збором. Сама ж по собі наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей без надання доказів розміру отримуваного позивакою доходу або відсутність такого доходу, документів про відсутність на рахунку коштів або рухомого та нерухомого майна, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, не може слугувати самостійною підставою для застосування положень ч.3 ст. 136 ЦПК Ураїни.

У статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».

Вимоги до позовної заяви закріплені статтями 175, 177 ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачкою заявлено до суду дві позовні вимоги, немайнового характеру, а саме про встановлення факту проживання однією сім`єю та факту батьківства.

Частиною 3статті 6 Закону України "Про судовий збір"визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру,судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно дост. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2024 року, становить 3028,00 грн.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.( 3028 х 0,4 х 2 = 2422,40 грн) на наступний рахунок:

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів УК у Тячiв. р/Тячівський р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895;

банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО) 899998;

рахунок отримувача UA528999980313151206000007373;

код класифікації доходів бюджету 22030101;

призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тячівський районний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа), про що надати відповідний документ.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 2 422, 40 гривень, протягом десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити позивачці ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плиска Ю.С. у звільненні від сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення фактів проживання однією сім`єю та батьківства.

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Плиска Юлія Сергіївна до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Тячівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення фактів проживання однією сім`єю та батьківства - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя М.М.Бряник