Рішення

від 03.09.2024 по справі 334/11214/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 03.09.2024

Справа № 334/11214/23

Провадження № 2/334/603/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року Ленінський районний м. Запоріжжя області у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Мохунь М.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання повернути безпідставно списані кошти,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2023 року, позивач ОСОБА_3 , в інтересах якої діє Адвокатське бюро «Наталі Соколової» звернулась до Ленінського районного суду м. Запоріжя з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання повернути безпідставно списані кошти.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона ОСОБА_3 має карткові рахунки, відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», а саме: банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_1 ; банківська картка «для виплат» № НОМЕР_2 ; віртуальна банківська картка «ЄПідтримка» № 5168750016686609. Станом на 24.12.2022 року на рахунку банківської картки «Універсальна» № НОМЕР_1 знаходилися кредитні кошти в сумі 92000 гривень (при загальному кредитному ліміті 100000 гривень), а на рахунку банківської картки «для виплат» № НОМЕР_2 знаходилися кошти в сумі 32600 гривень. На банківській картці «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 грошей не було.

Банківські картки знаходились лише у неї, дані картки вона нікому не передавала, пін-коди нікому не сповіщала за жодними посиланнями, які стосуються цих карток не переходила. 24.12.2022, приблизно о 03-30 вона увійшла в мобільний додаток «Приват 24» де виявила, що з банківської картки «Універсальна» № НОМЕР_1 та банківської картки «для виплат» № НОМЕР_2 грошові кошти були переведені на її банківську картку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 , з якої у подальшому були переведені п`ятьма транзакціями на загальну суму в розмірі 121400 гривень при цьому сплачена комісія банку в розмірі 3600 гривень (загальна сума 125000 гривень) на невідому їй банківську картку «Монобанку». При цьому, до усіх банківських карток була підключена послуга «регулярний платіж».

Після виявлення факту безпідставного списання коштів вона негайно зателефонувала до АТ КБ "Приватбанк" на номер 3700 та повідомила про списання коштів та просила заблокувати безпідставно списані кошти та усі рахунки. Оператор АТ КБ «Приватбанк» повідомив, що він бачить рух коштів, переведення їх на банківську картку «Монобанку» та запевнив, що «автоплатіж», який було підключено ще не пройшов і його можна зупинити, вона повинна звернутися до банку у робочий час. Вона заблокувала всі картки, відключила всі платежі, але на ранок 25.12.2022 року від оператора дізналась, що кошти все ж таки були списані з її банківських карток.

15.02.2023 року вона звернулась до поліції із заявою про скоєння злочину, було відкрито кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12023082050000359 від 16.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, її визнано потерпілою у вищевказаному кримінальному провадженні. В ході досудового розслідування, слідчим було проведено тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк», а саме щодо її банківської картки «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 . В ході проведення тимчасового доступу отримано виписку по картці «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 за період з 24.12.2022 по 25.12.2022, згідно якої наявні п`ять транзакцій щодо незаконного списання грошових коштів з цієї картки. В подальшому грошові кошти зїї банківської картки перераховувались за допомогою терміналу MONO011, найменування еквайренгу: JSC UNIVERSAL BANK. На теперішній час, досудове розслідування триває, підозри жодній особі не пред`явлено. Незважаючи на факт незаконного списання коштів, АТ КБ "Приватбанк" здійснює нарахування відсотків за використання кредитних коштів та нарахування штрафних санкцій за їх використання

Оскільки списання грошових коштів з її карткових рахунків відбулося не за її розпорядженням, виявивши безпідставне списання коштів вона повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів, вважає що списання грошових коштів з її банківських рахунків є несанкціонованим і стягнення спірних коштів з відповідача на її користь є ефективним засобом правового захисту.

Внаслідок фактичного позбавлення її всіх заощаджень, їй були спричинені моральні страждання, які змінили її нормальний життєвий ритм, мало місце настання негативних наслідків у вигляді недостатньої кількості коштів для життя, що призвело до душевних страждань, тому вважає розмір спричиненої їй моральної шкоди становить 20000 гривень.

Враховуючи вищевикладене позивачка ОСОБА_3 просить суд визнати незаконними наступні транзакції: 1) «24.12.22 03:02:41, сума: 5000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 055005, ID транзакції: 54917746921, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ». 2) «24.12.22 03:02:51, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 369006, ID транзакції: 54917747103, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ». 3) «24.12.22 03:03:00, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 101007, ID транзакції: 54917747176, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ». 4) «24.12.22 03:03:09, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 289008, ID транзакції: 54917747229, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ». 5) «24.12.22 03:03:19, сума: 26400, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 249009, ID транзакції: 54917747245, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ». Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» повернути їй безпідставно списані з банківського карткового рахунку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 125000 гривень шляхом їх відновлення на банківському картковому рахунку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 . Стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20000 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 08.12.2023 року позовна заява прийнята до розгляду з відкриттям провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу роз`яснено право на подачу відзива відповідно до ст. 178 ЦПК України.

05.02.2024 року до суду від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК», через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позовної заяви відмовити. Відзив обґрунтований тим, що в матеріалах справи є копія листа-відповіді АТ КБ „ПРИВАТБАНК від 16.02.2023 р. № 20.1.0.0.0/7-230213/2800 згідно якого Банк повідомляв Позивачку про те, що «переказ коштів 24.12.2022 р. з карток № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 був здійснений шляхом створення регулярного платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під її авторизацією. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. Перекази з картки № НОМЕР_9 здійснені на сторонньому ресурсі через додаток МоноБанку, кінцевого отримувача перевірити відсутня можливість. Транзакції були підтверджені 3Dsecure. Пароль в Приват24 змінювався вже після шахрайства, тобто після здійснення вищевказаних платежів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання її фінансового телефону та іншої особистої інформації.» За висновком Банка, враховуючи, що вхід в Приват24 ОСОБА_3 здійснений належним чином шляхом проведення авторизації, введення вірного паролю, потім - транзакції були підтверджені 3Dsecure, тому всі оскаржувані клієнткою платежі не підлягають до оскарження як шахрайство. Таким чином, слід вважати, що клієнткою був переданий пароль від власного Приват24 стороннім особам за фішинговим посиланням, через що пройшли списання коштів. Посилання позивачка, що вона нікому не передавала та не переходила за будь-якими посиланнями банк вважає сумнівним, оскільки жоден співробітник банка не знає та не може знати ані ПІН-коди, ані CVV-карток, ані ОТП- паролі чи паролі входу до будь-якого клієнтського Приват24, списані кошти банк вважає результатом недбалості самої позивачки.

Посилання Позивачки у позові на положення розділу VI Постанови НБУ від 05.11.2014 р. № 705 „Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів є безпідставним, бо на час здійснення оскаржуваних транзакцій (24.12.2022 р.) це Положення вже втратило законної сили/чинність на підставі Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 року. Позивачка помилково бажає перекласти відповідальність за нанесені їй збитки та провину за здійснення платежів від 24.12.2022 р. на Банк, бо на час здійснення спірних транзакцій у Банка були відсутні будь-які заяви від клієнта та правові підстави для нездійснення цих платежів клієнта з її карток, а тому з боку Банка не було вчинено жодних порушень.

АТ КБ „ПРИВАТБАНК не отримав своєчасно від ОСОБА_3 жодного письмового розпорядження про відкликання згоди на виконання платіжної операції згідно встановленої форми, якщо вважати телефонне повідомлення ОСОБА_3 таким розпорядженням, що є неможливим, то все одно, воно не могло бути виконаними, бо «платіжна інструкція може бути відкликана: 1) платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем…» Списання коштів відбулося моментально, а платіжна система не погоджує повернення коштів, якщо транзакції з переказу коштів були підтверджені за допомогою 3Dsecure, тобто введення платником не тільки даних платіжної картки, але й динамічного коду, надісланого на фінансовий телефон. Вважає, що відповідальність за здійснення 24.12.2022 р. банківських операцій з переказу коштів повністю покладається на Позивачку.

02.09.2024 року представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Соколова Н.І. подала до суду додаткові письмові пояснення, в яких вказала, що представник відповідача зазначив, що позивач сама мала умисел для надання інформації по своїй картці, при цьому жодних доказів та доводів в підтвердження цього факту не надає. Позивач надає суду он-лайн листування з представниками банку в чат-боті Приват24, з якого чітко вбачається про відсутність в діях позивача будь-якої вини і умислу та яке підтверджує незаконність та некомпетентність дій з боку відповідача. Позивач, яка перебувала на той час за межами України (в Канаді), одразу як дізналась про зняття коштів 24.12.2022 року, зв`язалась з представником банка і повідомила його про незаконне списання коштів та просила допомоги про запобіганню таких незаконних дій, натомість фахівець банку замість того, щоб прийняти невідкладні міри та вчинити всі необхідні дії по поверненню незаконно списаних коштів, зволікав та надавав позивачці некомпетентні поради. Лише по спливу двох днів фахівець банку зазначив позивачу, що нею не подано заявки на оскарження операції по списанню коштів та наприкінці дня прийняв подану позивачем заявку 19939819 зазначивши, що служба безпеки банку проведе перевірку і банк спробує провести оскарження операції. Після цього позивачку було повідомлено про те, що заявка на повернення коштів № 370617 розглянута та за результатами спору транзакція позивача була успішно оскаржена і кошти повернуті. Та кошті було зараховано на карту позивача. Але по факту цього не відбулось та позивач самостійно пізніше погасила кредитну заборгованість, для уникнення подальшого зростання сумами платежу. Окрім того, з листування вбачається, що позивач подавала також заяву на вчинення шахрайських дій. Отже, у зв`язку з некомпетентними діями та бездіяльністю фахівців банку по запобіганню та негайному поверненні незаконно переведених с картки на карту та в подальшому списаних з карткового рахунку позивача коштів, їй було заподіяно як майнову так і моральну шкоду. позивач наполягає на тому, що відповідальність за втрату грошових коштів несуть не тільки шахраї, які безпосередньо привласнили кошти, а й банк, який своєчасно не виявив шахрайські дії, внаслідок чого у клієнта зникли кошти із рахунку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі з підстав які викладені у позові.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовної заяви, підтримав позицію банку, яка викладена у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.07.2020 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до відповідача з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг,що підтверджується її підписом та отримала банківську картку. (а.с.13-15)

24.12.2022 року, використовуючи мобільний додаток «Приват 24» дізналась, що з її банківської картки «Універсальна» № НОМЕР_1 та банківської картки «для виплат» № НОМЕР_2 грошові кошти були переведені на її банківську картку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 , з якої у подальшому були переведені п`ятьма транзакціями на загальну суму в розмірі 121400 гривень при цьому сплачена комісія банку в розмірі 3600 гривень (загальна сума 125000 гривень) на невідому їй банківську картку «Монобанку».

Дійсно, з виписок АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що у позивачки ОСОБА_3 у вказаному банку були відкриті наступні карткові рахунки, а саме: банківська картка «Універсальна» № НОМЕР_1 ; банківська картка «для виплат» № НОМЕР_2 ; віртуальна банківська картка «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 . (а.с.24, 25,26).

Також з вказаних виписок вбачається, що станом на 24.12.2022 року на рахунку банківської картки «Універсальна» № НОМЕР_1 знаходилися кредитні кошти в сумі близько 92000 гривень, рахунку банківської картки «для виплат» № НОМЕР_2 знаходилися кошти в сумі 32600 гривень. На банківській картці «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 грошей не було.

Згідно виписки по картці/рахунку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 / НОМЕР_10 , 24.12.2022 року на вказаний рахунок різними транзакціями були перераховані кошти у загальному розмірі 121400 грн.

Вказані кошти були перераховані з інших вищевказаних банківських рахунків позивачки.

Також, одразу 24.12.2022 року з цієї картки №5168750016686609 «ЄПідтримка» були списані кошти на загальну суму 121400 грн. п`ятьма різними транзакціями, а саме списання на суму -5000,00 грн., списання на суму -30000,00 грн., списання на суму 30000,00 грн., списання на суму -30000,00 грн., списання на суму -26400,00 грн.

Відповідно до пояснень позивачки після виявлення факту безпідставного списання коштів, вона негайно зателефонувала до АТ КБ "Приватбанк" на номер 3700 та повідомила про списання коштів та просила заблокувати безпідставно списані кошти та рахунки

Зазначене також підтверджується і скріншотами листування ОСОБА_3 та оператора онлайн допомоги АТ КБ «ПриватБанк» з якого вбачається факт негайного звернення позивачки до банку стосовно списання коштів шахрайським шляхом.

Також з вказаного листування вбачається, що лише по спливу двох днів після звернень позивачки в кіберполіцію, до онлайн допомоги банку, фахівець банку зазначив позивачу, що нею не подано заявки на оскарження операції по списанню коштів та наприкінці дня прийняв подану позивачем заявку 19939819 зазначивши, що служба безпеки банку проведе перевірку і банк спробує провести оскарження операції. При цьому з переписки чітко вбачається, що станом 26 грудня 2022 року позивачка звертається до банку протягом двох днів.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12023082050000359 від 16.02.2023 року та протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.02.2023 року, позивачка ОСОБА_3 після повернення на територію України звернулась до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та повідомила про те, що 24.12.2023 року невідома особа перевела з її банківських карток на її банківську карту «ЄПідтримка» кошти у розмірі 125000 грн., з якої у подальшому перевела на невстановлену картку. (а.с.16, 18-19)

Зазначене викладене і у протоколі допиту потерпілої у кримінальному провадженні №12023082050000359 ОСОБА_3 від 16.02.2023 року. (а.с.20-22)

В ході досудового розслідування, слідчим було проведено тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк», а саме до інформації по банківській картці «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 . В ході проведення тимчасового доступу отримано виписку по картці «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 за період з 24.12.2022 по 25.12.2022, згідно якої наявні п`ять транзакцій щодо незаконного списання грошових коштів з цієї картки, (а.с.34-39) а саме:

1) «24.12.22 03:02:41, сума: 5000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 055005, ID транзакції: 54917746921, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ».

2) «24.12.22 03:02:51, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 369006, ID транзакції: 54917747103, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ».

3) «24.12.22 03:03:00, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 101007, ID транзакції: 54917747176, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ».

4) «24.12.22 03:03:09, сума: 30000, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 289008, ID транзакції: 54917747229, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ».

5) «24.12.22 03:03:19, сума: 26400, термінал: MONO011, найменування еквайрингу: JSC UNIVERSAL BANK, код авторизації: 249009, ID транзакції: 54917747245, Карта/рахунок відправника: НОМЕР_3 , ІПН/ЄДРПОУ відправника: НОМЕР_4 , ПІБ відправника: ОСОБА_3 , Карта/рахунок одержувача: НОМЕР_5 , ІПН/ОКПО отримувача: НОМЕР_6 , ПІБ одержувача: РОЗРАХУНКИ ПО ПС Mastercard (Compas+, Тип транзакції: ПЕРЕВОД С КАРТЫ».

В подальшому, було встановлено, що грошові кошти з банківської картки перераховувались за допомогою терміналу MONO011, найменування еквайренгу: JSC UNIVERSAL BANK.

13.02.2023 року позивачка знову звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з заявою про повернення незаконно списаних коштів.

Листом відповідача від 16.02.2023 року №20.1.0.0.0/7-230213/2800 їй було відмовлено у поверненні коштів, оскільки переказ коштів з банківської картки «Універсальна» № НОМЕР_1 та банківської картки «для виплат» № НОМЕР_2 грошові кошти були переведені на її банківську картку «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 , переказ був здійснений шляхом створення регулярного платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Приват 24», вхід у «Приват 24» під її авторизацією, при даній процедурі були введені ім`я користувача та пароль, створений необхідний платіж, введений тільки їй відомий код доступу, після чого банком здійснений переказ коштів. Переказ коштів з банківської картки «ЄПідтримка» № НОМЕР_3 здійснений на сторонньому ресурсі через додаток «Монобанку», відсутня можливість перевірити кінцевого отримувача, транзакції були підтверджені 3Dsecure, пароль в «Приват 24» змінювався вже після шахрайства.

Враховуючи ту обставину, що відповідач відмовився в добровільному порядку повернути належні позивачу грошові кошти, вона була вимушена звернутись до суду із даним позовом. Позивачка також повідомляє в позовній заяві, що нею не розголошувалася третім особам інформація про номери карткових рахунків, пін - коди та інша конфіденційна інформація. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали.

В той же час, беручи до уваги інформацію, яка викладена відповідачем у листі, позивачка вважає, що банком не було доведено, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Стаття 1Закону України«Про захистправ споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь - які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 Цивільного кодексу України) (далі -ЦК України).

Як свідчить тлумаченнястатті 526ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач ОСОБА_3 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку(стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першоюстатті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1073ЦКУкраїни визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.

Відповідно до пункту 143 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затвердженняпостановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Відповідно до пункту 146 «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затвердження постановою ПравлінняНаціонального банкуУкраїни №164від 29.07.2022року власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно з позиціями Верховного Суду України у аналогічних справах саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Саме такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61- 17629св18)зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі №127/23496/15-ц (провадження № 61- 3239св18) зазначено, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61- 16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Як вбачається з наданих відповідачем повідомлень до онлайн підтримки банку після отримання заяви позивачки про спірні транзакції, відповідальними співробітниками банку залишено поза увагою вимоги позивачки щодо повернення незаконно списаних коштів.

При цьому, відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження того, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню банківської картки, ПІН-коду або іншої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції.

Також, відповідачем не доведено вжиття банком всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав позивача та їх поновлення, зокрема, щодо використання у банкоматах коректного введення ПІН - коду, здійснення смс - інформування позивача про всі операції, сповіщення позивача через Приват24.

Списання грошових коштів з карткових рахунків позивачки відбулося не за її розпорядженням і вона не повинен нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивачка повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів.

Згідно зі статтею 76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою, шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даній справі судом не встановлено та відповідачем не надано жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що списання грошових коштів з рахунків позивача стало можливим виключно в результаті розголошення нею конфіденційної інформації по своїй картці, передачі даних та паролів третім особам, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що грошові кошти з рахунків позивача були списані за ініціативою інших осіб внаслідок недозволених платіжних операцій, а відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткових рахунків позивача, Вказане свідчить про відсутність вини позивачки, а тому відмова банку у відновлення залишку кредитних коштів на її особистому рахунку є неправомірною, у зв`язку з чим позовні вимоги про зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_3 безпідставно списані з банківського карткового рахунку «Єпідтримка» № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 125000,00 грн. (сто двадцять п`ять тисяч гривень), шляхом їх відновлення на банківському картковому рахунку «Єпідтримка» № НОМЕР_3 є обґрунтованими та підлягаю до задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання незаконними транзакції від 24.12.2022 року, оскільки задоволення даних позовних вимог не сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000, 00 грн слід вказати наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначила позивачка внаслідок безпідставного списання коштів з її банківських рахунків їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у недовірі до всієї банківської системи, оскільки я була впевнена, що мої грошові кошти перебували у повній безпеці, Це були всі її заощадження, а коли відбулось безпідставне списання коштів, вона залишилась без грошей, тому відчувала душевні страждання, у неї погіршився сон, стан здоров`я та працездатність.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд звертає увагу, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди необхідно визначати в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

При цьому, суд враховує, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного страждання. Діюче законодавство не містить визначення способів обчислення її розміру. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Проаналізуваши пояснення учасників судового процесу, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з врахуванням вимог розумності та справедливості, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 3 000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач на підставі ст.22 Закону України"Прозахист правспоживачів" звільнена від сплати судового збору, виходячи з результату вирішення спору, на підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Представник позивачау своїйпозовній заявівиклала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в судовому засіданні заявила про намір подати докази про понесення цих витрат протягом п`яти днівпісляухваленнярішеннясуду, тому зазначене питання наразі не вирішується.

Керуючись ст. ст.15-16, 509, 1054, 1066,1073 ЦК України, «Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», яке затвердження постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, ст. ст.4,5,10-13,81,263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов позовом ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_3 безпідставно списані з банківського карткового рахунку «Єпідтримка» № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 125000,00 грн. (сто двадцять п`ять тисяч гривень), шляхом їх відновлення на банківському картковому рахунку «Єпідтримка» № НОМЕР_3 .

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено 13.09.2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична особа м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д.

Суддя: Баруліна Т. Є.