Рішення

від 03.09.2024 по справі 698/422/24

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/422/24

Провадження № 2/698/203/24

РІШЕННЯ

(Заочне)

Іменем України

03 вересня 2024 р. Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Пугачовської Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Бабенка Р.В. ,

представника третьої особи Величко О.А. ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до ОСОБА_4 , про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони з 22.06.2019 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. На даний час продовження шлюбних стосунків суперечить інтересам позивача, подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливі, оскільки відповідач покинула позивача та виїхала з місця проживання без попередження та будь-яких пояснень, на примирення позивач не згідний та бажає розірвати шлюб.

Від шлюбу є спільні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебувають на повному утриманні позивача та проживають разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати ОСОБА_4 фактично залишила дітей та виїхала за кордон, не приймає участі у вихованні і утриманні дітей, не піклується про їхній фізичний і духовний розвиток. Відповідач фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків.

У зв`язку із нехтуванням відповідачем своїми обов`язками щодо спільних дітей, позивач просить суд позбавити відповідача ОСОБА_4 батьківських прав щодо синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини доходів відповідача та судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бабенко Р.В. підтримали позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином, відповідно до чинного законодавства, викликана в судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, тому суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник органу опіки та піклування Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області Величко О.А. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, просить суд задовольнити позов повністю.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 81 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При розгляді справи про розірвання шлюбу судом було всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, тож не мають спільного бюджету. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконаний, що примирення з відповідачем не відбудеться.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.

Згідно з ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують, тому суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, враховуючи викладене, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Щодо вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. Позбавлення батьківських прав, в силу вимог закону, є винятковою мірою сімейно-правової відповідальності, яка передбачена правилами цієї статті і виникає при винній поведінці батьків, які не забезпечують виховання своїх дітей.

Тобто, особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Згідно з роз`ясненнями п.п. 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд враховує, що така міра сімейно-правової відповідальності має на меті насамперед, захист інтересів дітей, а також той факт, що відповідач не тільки не виконує своїх обов`язків щодо виховання дітей, а й негативно впливає на їх виховання, шляхом вчинення дій, які негативно впливають на психічний стан дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 17.09.2019 року, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 13).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 02.03.2021 року, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 14).

З висновку, затвердженого рішенням Єрківської селищної ради від 21.05.2024 року № 58 вбачається, що опікунською радою Єрківської селищної ради прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , щодо її малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проживання дітей визначено разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Згідно довідки-характеристики щодо мешканця АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , останній за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом із дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких виховує самостійно, працює начальником пожежної охорони у селищі Єрки. Мати дітей ОСОБА_4 залишила дітей і виїхала за кордон (а.с. 25).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що знає позивача та його дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають разом із батьком у селищі Єрки. Батько виконує свої обов`язки добре, дбає про синів. Діти доглянуті та забезпечені всім необхідним. Мати ОСОБА_4 покинула дітей та виїхала за кордон, участі у вихованні синів не приймає, не спілкується із ними та не забезпечує матеріально.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , допитані в судовому засіданні, надали суду аналогічні показання, що і свідок ОСОБА_9 .

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 неналежно виконувала передбачені законом обов`язки по вихованню дітей, не спілкувалась із ними, участі у їхньому вихованні і навчанні не приймала, життям і здоров`ям дітей не цікавилася, бажання налагодити відносини з синами не виявляла, а всі витрати по вихованню та утриманню дітей несе позивач одноособово.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення та ін., що свідчить про свідоме нехтування батьками своїми обов`язками, що і було встановлено в судовому засіданні, оскільки надані позивачем суду докази свідчать про систематичність невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо її малолітніх синів.

За таких обставин, суд вбачає підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу, що вона не позбавлена у подальшому права вирішувати питання про поновлення її у батьківських правах щодо синів в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

Щодо вимоги про стягнення аліментів слід зазначити наступне.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»), аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_4 не надала доказів щодо її непрацездатності, наявності інших утриманців, суд задовольняє позов в частині стягнення аліментів і стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину, встановленого для дитини відповідного віку, кожного місяця з дня подачі заяви до суду, тобто з 28.05.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Суд вважає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі, які складаються з судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. за подання позовної заяви про стягнення аліментів на кожну дитину, від сплати яких позивач був звільнений при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь держави. За подання позовної зави за двома вимогами немайнового характеру про розірвання шлюбу та про позбавлення батьківських прав позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 2422 грн. 40 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265 280, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 36, 51, 104, 105, 112, 114, 150, 164-166, 180, 183, 184, 243 СК України, ст.ст. 60, 63 ЦК України, ст.ст. 8, 11, 12, Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 22.06.2019 року у виконавчому комітеті Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаській області, актовий запис від 22.06.2019 року за № 8 - розірвати.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), кошти на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину, встановленого для дитини відповідного віку, кожного місяця з дня подачі заяви до суду, тобто з 28.05.2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений останнім судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., від сплати якого позивача було звільнено згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що згідно ч.ч. 1,3 ст. 169 СК України мати і батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав до досягнення дитиною повноліття.

Повний текст рішення складено 05 вересня 2024 року.

Головуючий Баранов О.І.