Рішення

від 03.09.2024 по справі 505/1495/24

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1495/24

Провадження № 2/507/323/2024

Номер рядка звіту 78

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дармакуки Т.П.,

при секретарі судового засідання Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Троїцький ліцей Любашівської селищної ради Одеської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 через представника адвоката Розенбойм Ю.О. звернулася до суду із позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, та скориставшись правом передбаченим ст..49 ЦПК України подала заяву про зміну предмету спору, відповідно до якої просила:

- скасувати наказ відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області від 07 березня 2024 року № 22-к «Про звільнення директора Троїцького ліцею Людмилу Лисенко»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді директора Троїцький ліцей Любашівської селищної ради Одеської області ; (а.с.114-117)

-стягнути ізвідповідача накористь позивачарізницю взаробітку зачас виконаннянижче оплачуваноїроботи усумі 47443грн.02коп.(а.с.193) .

В обгрунування вимог позивач вказує, що 01 липня 2020 року між ОСОБА_1 та Відділом освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради було укладено Контракт, відповідно до умов якого позивач була прийнята на роботу на посаду директора Опорного закладу Троїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Любашівського району Одеської області. Термін дії Контракту з 01 липня 2020 року до 30 червня 2026 року.

06 лютого 2024 року, перебуваючи під психологічним та моральним тиском з боку Відповідача, Позивач була змушена написати заяву про розірвання Контракту за згодою сторін 15.02.2024 року.

15 лютого 2024 року, отримавши необхідну психологічну допомогу та юридичну консультацію, Позивач написала Заяву про відкликання раніше поданої заяви про розірвання Контракту.

07 березня 2024 року, проігнорувавши заяву Позивача від 15.02.2024р., Відповідач видав Наказ №22-к «Про звільнення директора Троїцького ліцею ОСОБА_2 » . Вказаним Наказом Відповідач звільнив Позивача з посади директора за угодою сторін; розірвав достроково та припинив дію Контракту.

Вважає наказ незаконним і підлягає скасуванню в судовому порядку із одночасним поновленням Позивача на посаді.

У зазначений Позивачем у заяві від 06.02.2024р. термін (дату) звільнення 15 лютого 2024 року Позивач звільнена не була, наказ про звільнення Відповідачем не був прийнятий, угода про розірвання Контракту Відповідачем не складалась та Позивачу не надавалась. З огляду на це, трудові відносини між сторонами у справі 15 лютого 2024 року не були припинені. А перебування Позивача в стані тимчасової непрацездатності через хворобу не могло бути

підставою для зміни дати звільнення Позивача, яка була вказана Позивачем у заяві від 06.02.2024р. З огляду на викладене, звільнення Позивача на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України могло бути проведено виключно 15 лютого 2024 року, жодної домовленості про зміну дати звільнення Позивача сторони у справі не досягли та в жодному документі не фіксували. Більш того, Позивач 16 лютого 2024 року прямо повідомила Відповідача про відкликання раніше поданої заяви від 06.02.2024р. та з тексту цієї заяви чітко та однозначно вбачалось бажання Позивача продовжувати трудові відносини, незгода із звільненням, а також вбачалась відсутність наміру Позивача погоджувати будь-яку іншу дату звільнення «за згодою сторін». Таким чином, «домовленість» сторін у справі про звільнення Позивача «за згодою сторін» могла бути реалізована лише у вказану в Заяві Позивача від 06.02.2024р. дату, а в не будь-яку іншу дату, а тим більше - звільнення на підставі п.1 ст.36 КЗпП України не могло бути проведено ще й після отримання Заяви Позивача від 16.02.2024р., з якої чітко вбачався намір продовжити трудові відносини з Відповідачем. Вказуючи на зазначені обставини, представник позивач просив позов задовольнити.

Відповідач - відділ освіти,молоді таспорту Любашівськоїселищної радиПодільського районуОдеської області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову , вказуючи, зокрема на те, що сторонами була досягнута згода щодо звільнення позивача 15 лютого 2024 року, проте у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному , то її було звільнено 07.03.2024 р. Зміною дати звільнення ОСОБА_1 , Відділ освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради не порушив права Позивача, а навпаки покращив її становище, адже звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності не допустимо (а.с.35)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Троїцький ліцей Любашівської селищної ради Одеської області надав пояснення,в яких просив відмовити в задоволенні позову, зокрема вказуючи на те, що за час керівництва ОСОБА_1 в ліцеї виникла велика кількість конфліктних ситуацій (а.с.65-66).

Представник позивача надав відповідь на відзив , в якому наполягав на задоволенні позову (а.с.82-86)

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 19 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).

Ухвалами від 16 серпня 2024 року витребувано докази та замінено відповідача (а.с.127-128).

Ухвалою від 23 серпня 2024 року до провадження прийнято позовні вимоги (а.с.198)

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 01 липня 2020 року між ОСОБА_1 та Відділом освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради було укладено Контракт, відповідно до умов якого позивач була прийнята на роботу на посаду директора Опорного закладу Троїцька загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів Любашівського району Одеської області. Термін дії Контракту з 01 липня 2020 року до 30 червня 2026 року (а.с.9-12).

06 лютого 2024 року ОСОБА_1 подала заяву Начальнику відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Олександру Байраку про розірвання Контракту за згодою сторін -15.02.2024 року (а.с.150).

15.02.2024 року начальником відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Олександром Байраком було видано наказ № 16-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Троїцького ліцею Любашівської селищної ради відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, за згодою сторін 26 лютого 2024 року. (а.с.157). При цьому, як зазначено в наказі, враховано перебування ОСОБА_1 на лікарняному згідно листа непрацездатності № 11051302-2020691616-1 9 з 13.02.2024 по 23.02.2024) (а.с.157-159).

26.02.2024 року Начальником відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Олександром Байраком у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 , директора Троїцького ліцею Любашівської селищної ради Одеської області, на лікарняному з 26.02.2024 р., що підтверджується листом непрацездатності №11237268-2021052371-1 було видано наказ № 17-к яким скасовано та визнано недійсним наказ відділу освіти, молоді та спорту від 15.02.2024 № 16-к «Про звільнення директора Троїцького ліцею Людмили Лисенко» (а.с.160).

07.03.2024 року Начальником відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної

ради Олександром Байраком було видано наказ № 22-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Троїцького ліцею Любашівської селищної ради Одеської області 07.03.2024 р. за угодою сторін, відповідно до п.п. «б» п.5.2 Контракту з директором Опорного закладу Троїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Любашівського району Одеської області від 01.07.2020 б/н, п.1 ст.36 КЗпП України. При цьому, наказом враховано, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному згідно листі непрацездатності в період із 13 лютого 2024 року по 23 лютого 2024 року та із 26 лютого по 06 березня 2024 року. (а.с.134).

08 березня 2024 року ОСОБА_1 прийнято на посаду вчителя української мови та літератури з 08 березня 2024 року (наказ № 9-к/тр від 08 березня 2024 року, підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.178)

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до частини першоїстатті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановленостаттею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника статтями38і39цьогоКодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу статтями 40, 41, 43, 43-1 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)статтею 45 цього Кодексу.

Однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін (пункт 1статті 36 КЗпП України).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП(угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПзастосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПне передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПможуть бути укладені як в письмовій такі в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1статті 36 КЗпПі раніше домовлена дата звільнення.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП України(за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Так, приписамиКЗпП Українидля власника або уповноваженого ним органу не передбачено обов`язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.

Згідно з усталеною судовою практикою при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП України(за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (пункт 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Про необхідність наявності взаємної згоди власника або уповноваженого ним органу та працівника щодо анулювання домовленості про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП Українитакож зазначено Верховним Судом у постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 759/11508/16-ц (провадження № 61-14807св18), у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 404/6236/19 (провадження № 61-21869св19), у постанові від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18 (провадження № 61-22851св19), у постанові від 15 липня 2020 року (провадження № 61-7851св18), у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 120/930/19-а (провадження № К/9901/29324/19), у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 826/3388 ( провадження К/9901/11406/19) , тощо.

Так, в ході судового розгляду встановено, що ОСОБА_1 звернулася до начальника відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради О.Байрака з письмовою заявою про звільнення її за угодою сторін 15 лютого 2024 року. Отже ОСОБА_1 власноручно написала заяву про своє бажання бути звільненою та зазначила конкретну дату звільнення. В свою чергу начальник відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради О.Байрак прийняв пропозицію ОСОБА_1 та видав наказ про звільнення її з 07 березня 2024 року, оскільки ОСОБА_1 перебувала на лікарняному згідно листів непрацездатності в період із 13 лютого 2024 року по 23 лютого 2024 року та із 26 лютого по 06 березня 2024 року.

Доводи про те, що позивач 16 лютого 2024 року повідомила Відповідача про відкликання раніше поданої заяви щодо її звільнення від 06.02.2024р., суд до уваги не приймає, оскільки взаємної згоди щодо анулювання домовленості про припинення трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України між відділом освіти,молоді таспорту Любашівськоїселищної радиПодільського районуОдеської області та ОСОБА_1 до досягнуто не було.

Отже, відкликання позивачем в односторонньому порядку своєї заяви про звільнення за угодою сторін не може бути підставою для її поновлення на роботі.

Також суд не приймає до уваги, доводи сторони позивача про написання заяви про звільнення за згодою сторін під психологічним тиском з боку керівництва, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду з досліджених документів не встановлено тиску з боку керівництва щодо написання поданої ОСОБА_1 заяви.

З матеріалів справи вбачається, що 18 січня 2024 року за розпорядженням голови Любашівської селищної ради № 05/2024-ОД щодо розгляду звернень жителів с.Троїцьке, створено комісію, якій доручено у період з 06.02.2024 р. по 09.02.2024 р. провести перевірку фактів, викладених у зверненнях педагогічних працівників Троїцького ліцею, з виїздом на місце (а.с.147). Натомість , 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 написала заяву про звільнення її із посади за згодою сторін.

Щодо звільнення позивача не 15 лютого 2024 року, як зазначила ОСОБА_1 в заяві, а 07 березня 2024 року, то вказані обставини не можуть слугувати підставою для скасування наказу про звільнення та її поновлення на роботі , виходячи із наступного.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 частини першоїстатті 40 КЗпП України), а також у період перебування працівника у відпустці (перше речення частини третьоїстатті 40 КЗпП України).

Аналіз положень частини третьоїстатті 40 КЗпП Українисвідчить про те, що закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ) 2019 ц справі № 3-425/2018(6960/18) за конституційною скаргою щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положень частини 3статті 40 КЗпП Українивизнано таким, що відповідаютьКонституції України( є конституційними) положення частини 3статі 40 КЗпП України. У цьому рішенні Конституційний Суд України, зокрема вказав, що положення ч.3ст.40 КЗпП Україниє такими, що поширюються на усі трудові правовідносини (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини рішення).

На спірні правовідносини поширюються положення частини третьої статті 40 КЗпП України, в якій міститься заборона звільнення працівника з роботи під час його тимчасової непрацездатності.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному згідно листів непрацездатності в період із 13 лютого 2024 року по 23 лютого 2024 року (24-25 лютого вихідні дні) та із 26 лютого по 06 березня 2024 року, а на наступний день , тобто 07 березня 2024 року начальником відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Олександром Байраком було видано наказ № 22-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Троїцького ліцею Любашівської селищної ради Одеської області 07.03.2024 р. за угодою сторін, відповідно до п.п. «б» п.5.2 Контракту з директором Опорного закладу Троїцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Любашівського району Одеської області від 01.07.2020 б/н, п.1 ст.36 КЗпП України. При цьому, наказом враховано, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному згідно листів непрацездатності . (а.с.134)

Отже , відповідачем при звільненні ОСОБА_1 дотримані гарантії, визначені у частині третій статті 40 КЗпП України, а тому суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що звільнення Позивачана підставіпункту 1статті 36КЗпП Українимогло бутипроведено виключно15лютого 2024року.

При цьому суд враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені

у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670 цс19), Верховного Суду у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 501/1928/18 (провадження № 61-15334св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 703/2695/19 (провадження № 61-14979св20), від 07 вересня 2022 року у справі № 686/14632/21 (провадження № 61-2978св22) , від 19 жовтня 2022 року у справі № 335/8636/20 (провадження № 61-7650 св 22).

Враховуючи те, що судом не встановлено обставин незаконності дій відділу освіти,молоді таспорту Любашівськоїселищної ради щодозвільнення ОСОБА_1 ,суд приходитьдо висновку,що звільнення ОСОБА_1 з підстави,передбаченої п.1ч.1ст.36КЗпП Українивчинено іздотриманням вимогКЗпПУкраїни,а отже взадоволенні позовнихвимог щодо скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі та стягнення середнього заробітку, слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати у справі необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Троїцький ліцей Любашівської селищної ради Одеської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 09.09.2024 року.

Суддя: Т.П. Дармакука