П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 712/13799/19
провадження № 51-1682км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження, - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах потерпілого ПрАТ «АЗОВ» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018251010000144, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Буртин Полонського району Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1 )
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 03 липня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.
2. Черкаський апеляційний суд 19 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах потерпілого ПрАТ «АЗОВ» (далі - представник потерпілого) залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі представник потерпілого заявив вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_7 з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
4. На обґрунтування вимоги навів такі доводи: рішення судів не відповідають вимогам статей 370, 419 КПК, оскільки місцевий суд неправильно обчислив строки досудового розслідування, зокрема щодо визначення дати, коли був виконаний обов`язок прокурора про звернення до суду з обвинувальним актом та не дослідив питання про те, яким чином обвинувальний акт було доставлено з органу прокуратури до суду першої інстанції; суд першої інстанції порушив процедуру розгляду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, оскільки мав провести всю процедуру, передбачену параграфом 3 Глави 28 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і лише при ухваленні судового рішення за результатами розгляду обвинувачення по суті вирішити питання про наявність підстави для закриття провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
5. У запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_6 , вважаючи рішення судів законними, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
6. Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення касаційної скарги представника потерпілого, просили судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
7. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
8. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
9. Переглядаючи в межах касаційних вимог прокурора судові рішення, постановлені в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла таких висновків.
10. Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
11. Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
12. Наведених вимог процесуального закону суди не дотримались.
13. Закриваючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , місцевий суд виходив з таких обставин:
- 01 жовтня 2019 року всім учасникам кримінального провадження (в т. ч. і ОСОБА_7 та її захиснику) було повідомлено про завершення досудового розслідування, відкрито матеріали кримінального провадження та зупинено строк розслідуваннядо моменту ознайомлення учасників провадження з його матеріалами;
- залишок строку досудового розслідування складав 4 дні: строк закінчення розслідування - 05 жовтня 2019 року - мінус дата зупинення - 01 жовтня 2019 року;
- за ухвалою слідчого судді від 11 жовтня 2019 року строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваній та її захиснику встановлено до 16.00 години 16 жовтня 2019 року;
- оскільки час ознайомлення представника потерпілого (17 жовтня 2019 року з 10:00 по 12:30) включається до строку досудового розслідування, то перебіг строку відновився 18 жовтня 2019 року і слідство мало бути закінчено, а обвинувальний акт - скеровано до суду протягом 4 (чотирьох) днів тобто до 21 жовтня 2019 року включно.
14. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції послався на практику Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20) та дійшов висновку, що в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Однак справа з порушенням норм кримінального процесуального закону надійшла до суду 22 жовтня 2019 року і того ж дня було проведено її автоматизований розподіл.
15. Відтак місцевий суд дійшов висновку, що обвинувальний акт було направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, оскільки двомісячний строк після повідомлення ОСОБА_7 про підозру на момент звернення до суду закінчився 21 жовтня 2019 року, та закрив кримінальне провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
16. Не погодившись із висновками суду, представник потерпілого подав апеляційну скаргу, в якій, серед іншого, навів довід про те, що останнім днем досудового розслідування є 21 жовтня 2019 року. Саме в цей день, тобто вчасно, прокурор направив обвинувальний акт до суду.
17. Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками місцевого суду, але з посиланням на правові висновки у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2022 року (справа № 522/17954/19; провадження 51-4905км21) та від 16 березня 2023 року (справа № 589/1633/19; провадження № 51-4113км22) зазначив, що строк ознайомлення потерпілого (його представника) з матеріалами кримінального провадження включається у строк досудового розслідування, оскільки ці учасники не є стороною кримінального провадження, на яку поширюються положення ч. 5 ст. 219 КПК. На підставі цього апеляційний суд дійшов висновку, що перебіг строків досудового розслідування відновився не 18 жовтня 2019 року, а 17 жовтня 2019 року, і обвинувальний акт мав бути скерований до суду протягом 4 днів, тобто до 20 жовтня 2019 року включно.
18. Згідно з відміткою на відтиску печатки вхідної кореспонденції Соснівського районного суду м. Черкаси на супровідному листі, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 надійшов до суду 22 жовтня 2019 року.
19. Апеляційний суд зазначив, що кримінальне провадження скеровано до суду поза межами строку досудового розслідування, оскільки двомісячний строк після повідомлення про підозру на момент звернення до суду 22 жовтня 2019 року - закінчився 20 жовтня 2019 року, а відтак вважав законним і обґрунтованим рішення суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
20. Представник потерпілого в апеляційній скарзі зазначав, що суд не надав правової оцінки тому факту, якою була процедура звернення прокурора до суду з обвинувальним актом. Аналогічні доводи містить і його касаційна скарга. Апеляційний суд в порушення вимог кримінального процесуального закону не надав відповіді на зазначений довід, пославшись лише на те, що обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строку досудового розслідування.
21. Із практики Верховного Суду убачається (постанова від 15 вересня 2021 року у справі № 711/3111/19), що в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
22. Ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження суд першої інстанції зазначив (з чим погодився й апеляційний суд), що обвинувальний акт разом із додатками надійшов до Соснівського районного суду м. Черкаси 22 жовтня 2019 року, тобто з порушенням строків, визначених ст. 219 КПК. Суди виходили з того, що днем закінчення строку досудового розслідування є день надходження обвинувального акту до суду.
23. Однак колегія суддів касаційного суду не може погодитись з таким висновком судів, оскільки він суперечить позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленій ним в постанові від 30 березня 2023 року у справі № 461/2092/19 (провадження № 51-2915км22), згідно з якою ці строки закінчуються в момент фактичного направлення обвинувального акту на адресу суду.
24. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, строк досудового розслідування закінчився 20 жовтня 2019 року, що припадає на вихідний день (неділя). Відтак останнім днем строку вважається наступний за ним робочий день - 21 жовтня 2019 року. Саме цю дату зазначено на супровідному листі за № 35-161-13261 вих. про направлення обвинувального акту до Соснівського районного суду м. Черкаси (т. 1, а. п. 1). Однак суди не досліджували питання про те, коли - 21 чи 22 жовтня 2019 року - обвинувальний акт безпосередньо було направлено на адресу суду.
25. За таких обставин колегія суддів касаційного суду вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , не врахував всіх обставин справи, належним чином їх не перевірив, не з`ясував у який спосіб і коли саме прокурор направив обвинувальний акт до суду та в чому полягало не дотримання ним вимог статей 113, 115, 116, 219 КПК. Відтак рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування є передчасним.
26. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвалених ними рішень.
27. Ухвали судів першої інстанції та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_7 підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга представника потерпілого - задоволенню.
28. У касаційній скарзі представник потерпілого також зазначає, що суд першої інстанції порушив вимоги кримінального процесуального закону, передчасно - до розгляду обвинувачення по суті - вирішивши клопотання про закриття кримінального провадження. Однак суд касаційної інстанції не надає оцінку цьому доводу, оскільки скасовує судові рішення та направляє кримінальне провадження на новий судовий розгляд.
29. Під час нового розгляду в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене в цій постанові, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу представника потерпілого задовольнити.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 липня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2024 |
Оприлюднено | 10.09.2024 |
Номер документу | 121472631 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лобойко Леонід Миколайович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лобойко Леонід Миколайович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лобойко Леонід Миколайович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лобойко Леонід Миколайович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лобойко Леонід Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні