Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
09 вересня 2024 року Справа №200/5210/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Ф. Енгельса, 43, код ЄДРПОУ 43532003) про визнання протиправним та зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про визнання протиправним та зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду задоволено частково: 1) визнано протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; 2) зобов`язано територіальне управління Служби судової охорони у Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 23 травня 2022 року включно; 3) стягнуто з територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.
Вказане судове рішення набрало законної сили 08 грудня 2023 року.
12 січня 2024 року по справі були видані виконавчі листи.
20 листопада 2023 року по справі було ухвалено додаткове рішення, яким було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Вказане додаткове судове рішення набрало законної сили 21 грудня 2023 року.
12 січня 2024 року було видано виконавчий лист на підставі додаткового судового рішення.
29 серпня 2024 року представник позивача подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення. Просив: Встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № 200/5210/22 та зобов`язати відповідача у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.
Позивач у своїй заяві зазначає, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балдинюка М.Ю. від 15.02.2024 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного судового рішення (ВП № 74165719).
Після ухвалення судом рішення по справі я в інтересах позивача 02.05.2024 року та 17.06.2024 року його представник звертався із запитом до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, де просив надати відповідача письмову інформацію з приводу того, чи виконано Пенсійним фондом рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07листопада 2023 року у справі №200/5210/22, яке набуло сили.
Відповідь та запити надана не була.
Примусове виконання рішення суду продовжується.
Отже, представник позивача зазначає. що рішення суду не виконано, а права позивача продовжують порушуватись.
Оскільки в добровільному порядку дана заборгованість не погашена, позивач вимушений звернутись до суду із даною заявою.
Представники сторін до судового засідання не з`явились.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першоїстатті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, щостаттею 382 КАС Українипередбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.
Суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, суд встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком такого судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття судового рішення у справі.
Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача на даний час тримає примусове виконання судового рішення Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а отже у суду відсутні докази того, що Пенсійним фондом не буде виконане судове рішення.
Оскільки, представником позивача не наведено доказів та факті про будь - які порушення закону зі сторони Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо виконання рішення № 200/5210/22, тому підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.
Правові норми ст. 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних
із невиконанням судового рішення в цій справі.
У даному випадку при винесенні ухвали про забезпечення позову та ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.
Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
У свою чергу, матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначенийЗаконом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.248,293,382 КАС України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Ф. Енгельса, 43, код ЄДРПОУ 43532003) про визнання протиправним та зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.М. Тарасенко
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121475293 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Тарасенко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні