Рішення

від 06.09.2024 по справі 340/4307/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4307/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 р. у справі №340/7889/23, та не здійснення виплати суми компенсації по даний час;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.01.2017 по 27.06.2024 відповідно до положень статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 340/7889/23 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок: - розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням індексації та індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 р. у справі №340/10930/21 у сумі 22 254 гр. 57 коп. та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 р. у справі №340/7889/23 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 р. у справі №340/7889/23 скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням індексації: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік; днів щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016 року та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову. Вказує, що заборгованість в сумі 8708,87 грн. йому виплачена 27.06.2024 року. Разом з тим, відповідач з 01.01.2017 по 27.06.2024 не здійснив виплату суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 01.01.2017 по 27.06.2024 відповідно до положень статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.9).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити та зазначає, що згідно рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2023 року, сума яку необхідно виплатити ОСОБА_1 становить 8885 грн. 92 коп. Судове рішення виконано в повному обсязі 27.06.2024 року, що не заперечує і сам позивач. Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством. Сума заборгованості зазначена після утримань всіх обов`язкових податків та зборів. За період, який зазначає відповідач у позовній заяві з 01.01.2017 року до моменту фактичного розрахунку (27.06.2024), стосовно заборгованості сум заробітної плати у відповідача перед позивачем відсутня, заяв про нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати позивачем не заявлялось, бо позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 14.09.2017 по 14.09.2020 рр., а не з 01.01.2017 року, як зазначає у позовній заяві, тобто трудових відносин між сторонами вже не було, тобто період стягнення та сума компенсації позивачем зазначено невірно, чим заводить суд в оману, тому позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, не підлягають задоволенню в повному обсязі (а.с.14-16).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 14.09.2017 року по 14.09.2020 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.24-25).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі № 340/7889/23 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок: - розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням індексації та індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 р. у справі №340/10930/21 у сумі 22 254 гр. 57 коп. та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №340/7889/23 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 р. у справі №340/7889/23 скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання дій протиправними та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням індексації: розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік; днів щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2016 року та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №340/7889/23, відповідно до платіжної інструкції від 26.06.2024 року №574, позивачу 27.06.2024 року здійснено нарахування коштів на загальну суму 8708,87 грн

(а.с.6, 21).

Позивач звернувся до суду з даним позовом вважаючи, що відповідачем в порушення статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, чим допущено протиправну бездіяльність.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон №2050-ІІІ).

Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За приписами статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених строків виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, індексація).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема індексації грошового забезпечення). Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-ІІІ).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з абз.1 п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії, індексації); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата, індексація). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем індексації, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050 та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-ІV, ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі військовою частиною) добровільно чи на виконання судового рішення.

Тотожна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 року у справі №465/322/17.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.11.2018 року у справі №814/1527/17, від 18.12.2018 року у справі №816/301/16, від 04.01.2019 року у справі №159/1615/17, від 30.09.2020 року у справі №2-а-1/11, від 15.10.2020 року у справі №240/11439/19, від 31.08.2021 року у справі №264/6796/16-а.

Крім того, у постанові від 05.03.2020 року у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив: Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу..

Суд зазначає, що підприємство, установа, організація (в даному випадку військова частинна), з вини якого не було вчасно нараховано та виплачено дохід (в даному випадку індексація), повинен здійснити виплату такого доходу з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата особі суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості, є порушенням її прав на отримання такої компенсації.

Судом встановлено, що згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 року по справі №340/7889/23, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 року, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок: - розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - дні щорічної основної відпустки із збереженням грошового за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, - щорічної соціальної відпустки, як учаснику бойових дій по 14 днів за рік за 2018, 2019 та 2020 роки з урахуванням індексації та індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 р. у справі №340/10930/21 у сумі 22 254 гр. 57 коп. та здійснити виплату донарахованих сум даних додаткових видів грошового забезпечення.

Враховуючи зазначене, у суду є всі підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати за період з 14.09.2017 року по день фактичної її виплати 27.06.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв`язку з чим суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення виплати суми компенсації у місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 р. у справі №340/7889/23.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період 14.09.2017 року по 27.06.2024 року відповідно до положень Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА