Рішення

від 09.09.2024 по справі 520/8094/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 р. № 520/8094/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61020) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000420/2 від 09.10.2023 р.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000420/2 від 09.10.2023 р. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (с. Старосєльцева О.В.) від 03.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача 19.04.2024 року надано відзив на адміністративний позов в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000420/2 від 09.10.2023 р. є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.

Ухвалою суду від 14.06.2024 року прийнято справу до провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 09.10.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці позивач Приватним акціонерним товариством «Новий стиль» (код 32565288), була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № 23UA807200013704U5 від 09.10.2023, на товар №1 (Cилові пневмоциліндри ….), код товару 8412310098, що надійшли на адресу ПАТ «Новий стиль» за зовнішньоекономічним контрактом ANHUI LAITE GAS SPRING CO., LTD No.88 BOWANG EAST INDUSTRY PARK IN DANGTU TOWN, MA'ANSHAN CITY, ANHUI PROVINCE, CHINA.

У графі 43 ЕМД 23UA807200013704U5 від 09.10.2023 позивачем зазначено основний метод визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.ст. 57, 58 МКУ.

Разом з митною декларацією, позивачем були надані, зокрема, наступні документи, зазначені в графі 44 вказаної ЕМД, а саме: - за кодом « 0271» - Пакувальний лист (Packing list) від 01.08.2023 б/н; - за кодом « 0380» - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 01.08.2023 №NOWY14/15/16/2023; - за кодом « 0705» - коносамент (bill of lading) від 09.08.2023 № WWA23084424; - за кодом « 0730» - Автотранспортна накладна (Road consignment note) від 29.09.2023 № 11823; - за кодом « 3004» - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.09.2023 № TG270923010; - за кодом « 3004» - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 28.09.2023 № TG280923003; - за кодом « 3007» - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.09.2023 № 11823; - за кодом « 3014» - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.01.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) - додаткова угода б/н від 10.10.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) специфікація №11 від 01.08.2023; - за кодом « 4104» - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 15.08.2022 № 150822-LANT; - за кодом m« 4301» - Договір (контракт) про перевезення від 28.03.20219 № 280319; - за кодом «9000» - Інші некласифіковані документи Взаємозалежність (ст.58 МКУ) від 09.10.2023; - за кодом « 9000» - Інші некласифіковані документи опис від 09.10.2023; - за кодом «9000» - Інші некласифіковані документи Страхування від 09.10.2023; - за кодом « 9610» - Копія митної декларації країни відправлення від 11.08.2023 № 223120230002718086 .

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД № 23UA807200010565U6 від 17.08.2023, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст. 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст. 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № 23UA807200013704U5 від 09.10.2023, спрацювали ризики, згенеровані автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі АСАУР) щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів): «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.» та додаткові форми контролю, що стосується позивача та зазначеного товару.

Суд зазначає, що спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією, обов`язковою до виконання посадовій особі митного органу для більш ретельного опрацювання поданих документів до митного оформлення.

Таким чином у Харківської митниці виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості

09.10.2023 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) був направлений запит № 849 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів № 1, 2 за ЕМД № 23UA807200013704U5 від 09.10.2023. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

В повідомленні декларанту від 09.10.2023 Харківська митниця запропонувала позивачу надати додаткові документи по ЕМД № 23UA807200013704U5 в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів: В зв`язку з надходженням до ВКМВ запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1, в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСУР (Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений наказом наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.

У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів;

На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення з проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; 8) договір транспортних послуг між перевізником та експедитором; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.

В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСУР в ПІК АСМО Інспектор пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/ подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає:тов..№1= 3,77 $/кг.

Прошу Вас повідомити: про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну.

Також судом встановлено, що контролюючим органом за результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:

1.Аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим ніж заявлений.

Задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні митницями раніше, а саме: товар № 1 рівень митної вартості згідно ЄАІС 3,77 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 2,06 дол. США/кг, що підтверджується витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій умов поставки, країни походження, інше.

У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, було встановлено, що заявлений до митного оформлення товар позивача декларується за меншою вартість, аніж наявний подібні (аналогічні) товари в базі ЄАІС Держмитслужби.

ЕМД № 23UA807200013704U5 від 09.10.2023 Товар № Заявлено МВ, дол. США/кг Мінімальний рівень МВ ЄАІС Держмитслужби, дол. США/кг Джерело МД № 1 2,06 3,77 №UA100230/2023/20476 від 02.10.2023 (товар №51).

2. Невідповідність обраного підприємством методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані позивачем відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

3. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України (далі МКУ) декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню. Однак, декларантом була надана до митного контролю та митного оформлення інформація щодо ціни товару, а саме прайс- лист № б/н від 20.01.2022 від виробника товару, яка містить недостатньо даних для визначення числового значення складових митної вартості. Звертаємо увагу суду, що прайс лист-це довідник цін (тарифа) на товари та /або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Згідно загальносвітової практики прайс - лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру, ціну. З обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь які інщі положення, що стосуються умов продажу товарів. Також, звертаємо увагу суду, що зазначений прас лист датований 20.01.2022, а ЕМД оформлювалася 09.10.2023. Тобто, ставиться питання актуальності зазначеної пропозиції, щодо таких цін на товар. За такий тривалий час, умови продажу і ціна цього товару, яка пропонується у прайс листі від 20.01.2022 могла змінитися.

Вищевказаний прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.01.2022 б/н є по суті офертою, адресованою конкретному покупцю, тобто видана продавцем безпосередньо Позивачу та не відображає дійсну вартість товару у розумінні ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947, в редакції 15.04.1994). Так, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Тобто, наданий позивачем до митного контролю та митного оформлення прайс-лист від 20.01.2022 не містить всіх необхідних даних для визначення числового значення складових митної вартості та не може бути використаний Харківською митницею для визначення «дійсної вартості» товару позивача, що і обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивача, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

4. В наданому до митного контролю та митного оформлення інвойсі від 01.08.2023 №NOWY14/15/16/2023 не вказаний термін оплати за товар. Під час митного оформлення був відсутній платіжний документ, який би підтверджував оплату за товар. Також, умовами контракту п.5.2 №150822-LANT від 15.08.2022 передбачено, що оплата за товар повинна бути здійснена протягом 90 днів з моменту поставки товару. Однак, ніякої оплати по зазначеній партії товару позивачем не надано до наступного часу.

5. Щодо експортної декларації країни відправлення. По - перше, в експортної митній декларації країни відправлення №223120230002718086 від 11.08.2023, яку надав позивач до митного контролю та митного оформлення не співпадє код товару (8479899990) із кодом товару, заявленим декларантом по спірній ЕМД № 23UA807200013704U5 від 09.10.2023 (8412310098), код товару не співпадає на рівні групи згідно УКТ ЗЕД, тобто у наявності розбіжності в товаротранспортних документах і ідентифікувати товар з товаром декларації країни відправлення складно. Далі, в цьому документі вказані умови поставки FOB, але не зазначений географічний пункт поставки товару. Треба зазначити, що в вищевказаній митній декларації країни відправлення не вказано валюту угоди. Всі ці факти свідчать про неможливість ідентифікувати товар, що ввозився на територію України та вважати, що експортна декларація містить всі необхідні дані для визначення митної вартості товарів, неможливо. Тобто, можливо недодання всіх складових до розрахунку митної вартості товару.

Із всього, можна зробити висновки, що експортна митна декларація країни відправлення не містить всіх відомостей необхідних для ідентифікації числових значень складових митної вартості по товару позивача і на може бути використана митним органом як додаткова інформація.

5.1 По друге, не надано переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації №223120230002718086 від 11.08.2023,, відповідно до ст. 254 МКУ та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП.

Так, згідно ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій подаються митному органу українською мовою, офіційно мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Дана вимога є імперативною, тобто чітко визначає дії декларанта під час подачі документів для митного оформлення і митного контролю і не допускає відхилень від вказаної поведінки.

Листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації таких декларацій та їх перекладів на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати на підставі Угоди про співробітництво між Всекитайським комітетом сприяння міжнародній торгівлі (ССІТ)/ Китайською Міжнародною Торговою Палатою (ССОІС) та Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати від 29.12.2009.

У даному випадку декларація країни відправлення №223120230002718086 від 11.08.2023, складена на китайській мові та подана до митного контролю та митного оформлення без перекладу, в данній декларації немає всіх даних по коду товару, тому неможливо підтвердити митну вартість товару даним документом.

6. Згідно з ч.4 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.

Частина 5 ст.58 МКУ дає визначення словосполучення «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Звертаємо увагу суду, що відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Суд зазначає, що разом з ЕМД №23UA807200013704U5 від 09.10.2023 на підтвердження транспортних витрат декларантом до митного контролю і митного оформлення були надані наступні документи: -рахунок про надання транспортно експедиційних послуг №TG270923010 від 27.09.2023 від експедитора ТОВ «Таніт Груп»; -рахунок про надання транспортно експедиційних послуг №TG280923003 від 28.09.2023 від експедитора ТОВ «Таніт Груп» ; - довідка про транспортні витрати №11823 від 28.09.2023 від експедитора ТОВ «ТОВ «Таніт Груп» -договор про перевезення №280319 від 28.03.2019 між ПАТ «Новий Стиль» та ТОВ «Танит Груп».

6.1 В рахунку про надання транспортно експедиційних послуг №TG270923010 від 27.09.2023 від експедитора ТОВ «Таніт Груп» вкаана послуги за: 1. морський фрахт за межами території України, у розмірі 38397,03 грн. В зазначеному рахунку міститься тільки одна послуга, саме розмір морського фрахту складає суму 38397,03 грн. Однак, по даним Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» (лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза від 24.07.2023 №1154 додається), вартість перевезення різних груп товарів у 20 футовому контейнеру, за даними світової інформаційної платформи, що здійснює пошук та реєстрацію перевезення вантажів країнами світу, рівень поточних цін на морські перевезення, наприклад, з порту відправлення Шанхай (Китай) до порту призначення Гданськ (Польща) -складає від 1698 дол.США ( 62118 грн.). В зазначену суму включаються крім фрахту товару навантаження та розвантаження на борт та з борту судна. В рахунку №TG270923010 від 27.09.2023 вказана лише сума морського фрахту. Як зрозуміти, що має на увазі позивач. Чи входять в цю суму вартість навантаження і розвантаження на борт чи з борту судна, позивач не вказує. Якщо, ця сума 38397,03 включає і вищезазначені роботи, то в наявності документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості. А позивач, в свою чергу, не надає точного механізму розрахунку складових митної вартості.

6.2. В рахунку про надання транспортно експедиційних послуг №TG280923003 від експедитора ТОВ «Таніт Груп» вказано: 1. транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України 12227,44 грн. Зовсім не зрозуміло, які транспортні витрати входять в цю суму. Також, в зазначеній довідці під.п.3 вказане міжнародне автомобільне перевезення за маршрутом Ягодин (Україна) Харків (Україна), а також в зазначеному рахунку на оплату транспортних послуг вказана винагороду експедитора по території України. Однак, враховуюче те, що при умові поставки «FOB»(франко-борт) транспортні витрати по території України та винагорода експедитора по території України, такі числові значення не враховується при визначенні митної вартості товару. Тобто, навіщо позивач надає такий рахунок з урахуванням транспортних і експедиторських витрат по території України, а ті числові значення, як навантажувальні розвантажувальні роботи, експедиторська винагорода за межами митної території України позивачем не визначені і не представлені в поданих документах до спірної ЕМД. Харківська митниця вважає, що не додано всіх складових митної вартості товару по ЕМД № 23UA807200013704U5 від 09.10.2023.

6.3 Щодо до довідки про транспортні витрати №11823 від 28.09.2023 . Звертаємо увагу суду, що зазначена довідка видана експедитором ТОВ «Таніт Груп». В цій довідці вказано, що вартість авіа перевезення за маршрутом FOB Shanghai (Китай) до митного переходу Ягодин (Україна) за коносаментом WWA23084424, з відправником ANHUI LAITE GAS SPRING CO. LTD в контейнере PONU0280951 складає 94506,79 грн. По перше при чому тут авіа перевезення, по друге який такий маршрут від Shanghai (Китай) до митного переходу Ягодин (Україна) при авіа перевезенні. По третє в цій довідці з`являються навантажувально розвантажувальні роботи ,в якій сумі не зрозуміло. Ця довідка не містить повного розрахунку витрат на транспортування товару. Тобто, цей документ, довідки про транспортні витрати №11823 від 28.09.2023, містить багато помилок і неточностей і не може бути використаний відповідачем для підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

6.4 Також, згідно (п.п. 2.1-2.4) договору на перевезення №280319 від 28.03.2019, всі умови надання послуг експедитором, яким є ТОВ «ТАНІТ ГРУП» визначаються у Заявці, яка повинна бути підписана, завірена печаткою і передана позивачу. Заявка є обов`язковою для виконання. І, в свою чергу, на підставі п. 3.10 цього договору, після здійснення перевезення експедитор повинен надати позивачу такі документи: рахунок на оплату, акт виконаних робіт, звіт експедитора, довідку про транспортні витрати та заявку. Зазначені документи до митного контролю та митного оформлення по ЕМД №23UA807200013704U5 від 09.10.2023 не надавались. Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 визначено, що перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками або за разовими договорами.

Заявка (разовий договір), що укладається на підставі основного договору на транспортно-експедиційне обслуговування, є одним із обов`язкових документів, на підставі якої здійснюється будь-яке перевезення, оскільки саме в заявці зазначаються детальні умови конкретної послуги, включаючи і її вартість.

Згідно з даними, зазначеними в заявці, експедитор складає відповідні розрахункові документи - рахунок (попередній, остаточний). Згідно з пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації) собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також з виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Експедиційна винагорода не включена до митної вартості поставленого товару по ЕМД №23UA807200013704U5 від 09.10.2023 що є порушенням ч.10 ст.58 МКУ.

В документах, які надав позивач до митного оформлення немає механізму розрахунку транспортних витрат, немає розрахунку експедиторських витрат, витрат на навантажувальні-розвантажувальні роботи. Тобто, не надано всіх складових до розрахунку митної вартості по транспортним послугам, тому, у відповідача виникли сумніви щодо визначення дійсної митної вартості товару по ЕМД №.23UA807200013704U5 від 09.10.2023.

7. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту. Харківська митниця повідомляє, що позивач надав до митного контролю та митного оформлення договор на перевезення №280319 від 28.03.2019 між ПАТ «Новий Стиль» (Клієнт) та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (Екпедитор). Однак, при проведенні митного контролю і митного оформлення товару по спірній ЕМД встановлено, що згідно товаротранспортної накладної СМR №11823 від 29.09.2023 транспортування вантажу здійснювалось перевізником ARSI TRANS. Тобто, всі транспортні рахунки на оплату від 27.09.2023, від 28.09.2023 , № TG270923010, TG280923003 надані від експедитора ТОВ «ТАНІТ ГРУП», який не є перевізником згідно CMR від 29.09.2023 № 11823, яка надана декларантом до митного оформлення. Перевізником зазначено ARSI TRANS, а договору транспортних послуг з перевізником ARSI TRANS декларантом до митного контролю і митного оформлення не надано, тобто можливе не додання всіх складових до розрахунку митної вартості.

8. Позивач не надав до митного контролю та митного оформлення ні один банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати за товар, згідно умов інвойсу від 01.08.2023 № NOWY14/15/16/2023

8.1. Також, позивач не надав ні один банківський платіжний документ, який би підтверджував оплату послуг з транспортування товару.

Таким чином подані документи не можуть слугувати належним доказом правомірності дій позивача щодо обґрунтування заявленої митної вартості оцінюваного товару. Це свідчить про суттєві розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, оскільки не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вищевикладене обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товарів позивача, заявленої у ЕМД №.23UA807200013704U5 від 09.10.2023., наявність якого є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд наголошує, що позивачем на вимогу митного органу не надано додаткових документів на підставі ч.3 ст.53 МКУ.

У відповідь на повідомлення Харківської митниці, позивачем було надіслано лист від 09.10.2023 № 9/10/2023-1 на адресу митниці, в якому зазначалось, що позивачем надані всі документи і додаткових документів надаватися не буде

У зв`язку з тим, що подані документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів та ненаданням позивачем всіх витребовуваних додаткових документів, Харківською митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, ст. ст. 53, 55, 57-59 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів № UA807000/2023/000420/2 від 09.10.2023 за методом визначення митної вартості за ціною договору, щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3).

При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товарів за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС про товари, митне оформлення яких вже здійснено за рівнем митної вартості, яка вказана вище.

Крім того судом встановлено, що позивач не погодився з прийнятими митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та скористався своїм правом щодо випуску товарів у вільний обіг за ЕМД № 23UA807200013774U7 від 09.10.2023, з наданням гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 246 МКУ, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний контроль України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Як передбачає ст. 248 МКУ, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 ст. 264 МКУ встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені ч. 3 ст. 335 МКУ, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно з ч.1 ст. 53 МКУ з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. При цьому відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.

При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з ЕМД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ d. При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ "m". Класифікатор документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 (далі Класифікатор документів).

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:

1. Декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2. Зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3. Рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4. Якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5. За наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6. Транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7. Ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8. Якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, у постанові від 15.08.2019 по справі № 826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями пп. 1 3 ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, митниця зобов`язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до пункту 2(a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. За змістом пункту 2(b) статті VII під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

З огляду на це, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась.

За змістом ст. 361 МКУ, управління ризиками це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до частини 4 статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги митного контролю, визначені автоматизованою системою управління ризиками (далі АСАУР) є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів.

Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Відповідно до ч.1 ст. 337 МКУ перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. На підставі п.4 ст. 337 МКУ контроль із застосуванням системи управління ризиками це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі із використанням інформаційних технологій), поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Також, глава 52 МКУ (ст.ст. 361, 362, 363) тлумачить цілі застосування системи управління ризиками, її аналіз і об`єкти, діяльність митних органів з оцінки та управління ризиками. Автоматизована система управління ризиками застосовується митними органами і функціонує на центральному рівні та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів (далі ЄАІС). ЄАІС є державною власністю. Держателем, адміністратором ЄАІС та володільцем інформації в ЄАІС є Держмитслужба. Це визначається Положенням про Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів, порядок і умови застосування її систем, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2023 №263 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2023 за №1132/40188). Основними завданнями ЄАІС є: забезпечення виконання митних формальностей, передбачених законодавством України з питань митної справи; автоматизація процедур митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України у тому числі митного контролю після завершення митного оформлення, визначення форм та обсягів митного контролю, механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, прийняття рішень митними органами.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.08.2019 (справа №826/19400/15) вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: «...відповідач має право витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення.»

Контролюючий орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Разом з тим, орган митної служби зобов`язаний, при здійсненні процедур митного оформлення та контролю, перевірити всі наявні критерії та максимально обмежити ризики заниження митних платежів.

За змістом п. 2.2 розділу 2 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476), аналіз, виявлення та оцінка ризиків посадовою особою було здійснено шляхом, зокрема: перевіркою повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевіркою товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларуються, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевіркою пов`язаності продавця ї покупця та чи вплинули їх взаємовідносини на ціну товарів, які подаються до митного оформлення; вивченням обставин продажу товарів між пов`язаними особами, якщо існують сумніви щодо прийнятності ціни оцінюваних товарів. При цьому необхідно розглянути відповідні аспекти операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організовують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну; перевіркою інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним: методом, до однієї з операцій, які наведені у ч. 18 ст. 58 МКУ; перевіркою наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевіркою документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларуванні, витрат на транспортування; перевіркою документів, що містять відомості про вартість страхування (страхувальник, вигодонабувач, розмір страхового покриття, розмір витрат на страхування, наявність додаткового покритті, валюта); перевіркою включення/не включення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); перевіркою наївності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевіркою наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; вивченням характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.

Згідно з ч.1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МКУ виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МКУ встановлено, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів: - у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 4 ст. 53 МКУ; - відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ); - невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ (п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ).

Відповідно до ст. 58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МКУ); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 МКУ).

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст..ст. 59,60 МКУ за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів і є максимальним наближеним до нього. Що є сумісним з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), що узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № П/805/38/14 від 12.11.2015.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000420/2 від 09.10.2023 р. є правомірним та таким, що винесене в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61020) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61005) про скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.