Постанова

від 04.09.2024 по справі 520/4820/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 р.Справа № 520/4820/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського апеляційного суду на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.07.24 року по справі № 520/4820/21

за позовом Харківського апеляційного суду

до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Позивач Харківський апеляційний суд звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського апеляційного суду заборгованість у сумі 247469,47 грн.

ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зустрічним позовом до Харківського апеляційного суду, в якому просив суд визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 200767,22 грн.; стягнути з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 200767,22 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківського апеляційного судузаборгованість у сумі 247469,47 грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023 по справі №520/4820/21 заяву ОСОБА_2 про часткову відмову від зустрічного позову задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_2 від частини зустрічних позовних вимог про визнання протиправними дій Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 107438,50 грн. та стягнення з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 107438,50 грн. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі №520/4820/21 про відмову в задоволенні зустрічного позову в цій частині визнано нечинним. Провадження у справі в цій частині зустрічних позовних вимог закрито. Апеляційну скаргу залишено без задоволення. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі №520/4820/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі №520/4820/21 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №520/4820/21 скасовано, а справу №520/4820/21 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові від 12 березня 2024 року Верховний Суд вказав про передчасність висновку суду першої інстанції, з яким погодився також і апеляційний суд, що позивач за первісним позовом з поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду із цією позовною заявою.

В подальшому, ухвалою Харківського Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 заяву Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Адміністративний позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Харківським апеляційним судом подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що наказом голови Харківського апеляційного суду № 05-04/69-ос від 20.05.2020 ОСОБА_2 відраховано зі штату Харківського апеляційного суду. Після здійснення кінцевого розрахунку виявилось, що заборгованість ОСОБА_2 перед судом склала 409087,16 грн. яка утворилась за рахунок перенесення днів відпустки у зв`язку з хворобою та подальшим перериванням і відкликанням з відпустки з наступним звільненням, перерахунком суддівської винагороди, виплаченої як відпускні за ці дні та нарахування компенсації за невикористану відпустку. Також ОСОБА_2 нарахована компенсація за невикористану відпустку за рахунок автоматичного утримання якої, загальна сума заборгованості зменшилась. Після ознайомлення з кінцевим розрахунком при звільненні та наявною заборгованістю відповідачем ОСОБА_2 добровільно виявлено бажання про утримання частини утвореної заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності та з вихідної допомоги, що відображено у наданій ним особисто письмовій заяві від 20.05.2020. За загальним правилом строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, про порушення своїх прав та інтересів Харківський апеляційний суд дізнався лише 22 липня 2020 року, коли ОСОБА_2 в приміщенні суду отримав матеріалу допомогу по тимчасовій непрацездатності готівковими коштами та всупереч раніше взятому зобов`язанню не повернув кошти суду. Зазначає, що станом на 22 липня 2020 року у Харківського апеляційного суду були відсутні будь-які обгрунтовані підстави для звернення до суду, оскільки повернення заборгованості вирішено ОСОБА_2 добровільно. З метою захисту державних інтересів щодо раціонального і ефективного використання бюджетних коштів, Харківський апеляційний суд в межах строку звернувся із відповідним позовом до районного суду 13.08.2020, однак в подальшому постановою Полтавського апеляційного суду 12.03.2021 провадження у справі - закрито та роз`яснено позивачу право на звернення за захистом своїх прав до суду в порядку адміністративного судочинства. В подальшому, без зволікань, апелянт звернувся до адміністративного суду. Також апелянт зазначив, що станом на серпень 2020 року, внаслідок непослідовної та неоднозначної практики Верховного Суду, існували обставини, які з обєктивних причин давали підстави для звернення із позовом до ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначено, що суд першої інстанції дослідив належним чином доводи позивача і дійшов висновку, що встановлені ним причини пропуску встановленого законом строку на звернення до суду не можна визнати поважними, оскільки вони не є обєктивно непереборними і ніщо не заважало позивачу звернутись до належного суду своєчасно. Зазначає, що до районного суду Харківським апеляційним судом подано позов з іншим правовим і фактичним обгрунтуванням. Також ОСОБА_2 вказує, що позивачем не наведено обгрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки.

Представник Харківського апеляційного суду в судовому засіданні просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав наведених в апеляційній скаргі та з урахуванням того, що висновки Верховного суду від 12 березня 2024 року судом першої інстанції не виконані в повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи статус позивача за первісним позовом, суд не може визнати як поважну причину пропуску звернення до суду ту обставину, що спочатку Харківський апеляційний суд звернувся до районного суду цивільної юрисдикції. Зазначено, що і звернення до Жовтневого районного суду м. Харкова у порядку цивільного судочинства відбулось з порушенням строку, встановленому ч. 5 ст. 122 КАС України. Щодо частини суми, яку позивач за первісним позовом просить стягнути з ОСОБА_2 в розмірі 61341,50 грн. і яка заявлена до стягнення шляхом подачі 27.09.2021 заяви про збільшення позовних вимог, суд першої інстації вказав, що вчинення в минулому суб`єктом владних повноважень певних дій, які в подальшому визнані в судовому порядку протиправними, не може бути розцінене судом як поважна причину пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним, враховуючи наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Звернення до суду за межами строків, визначених у статті 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.

При цьому звернення до суду з пропуском строку, визначеного приписами статті 122 КАС України, за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Як зазначалось вище, постановою Верховного Суду від 12 березня 2024 року в цій справі, касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №520/4820/21 скасовано, а справу №520/4820/21 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Підставою скасування рішень попередніх інстанцій, Верховних Суд зазначив, зокрема про те, що сума грошових коштів, яку просить стягнути з ОСОБА_2 . Харківський апеляційний суд не є цілісною, тобто складається з грошових коштів, які мають різну правову природу та строки виплати. Суди попередніх інстанцій не визначили правову природу кожної суми, яка є складовою ціни первісного позову і тим самим не визначились із моментом відліку початку строку звернення до суду щодо стягнення з відповідача за первісним позовом кожної з них.

Відповідно ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість у загальному розмірі 247469,47 грн. Однак, суд першої інстанції в ухвалі від 02.07.2024 надав оцінку лише частині суми, яка складає загальний розмір вимог за первісним позовом, а саме щодо залишку суми виплаченої вихідної допомоги у розмірі 61341,49 грн.

Водночас, суд першої інстанції не надав в повній мірі оцінки правовій природі кожній окремо сумі, яка складає загальну ціну позову, підстави її виникнення та не надано оцінку моменту, з якого починає свій відлік строк звернення до суду щодо стягнення кожної з таких сум, зокрема щодо суми матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, без встановлених обставин по справі, дійшов передчасного висновку щодо залишення без розгляду позову Харківського апеляційного суду, тому спірна ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського апеляційного суду задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/4820/21 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 09.09.2024 року