Постанова

від 09.09.2024 по справі 560/4838/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4838/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

09 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ф" № 0028241-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 36 988,25 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік; форми "Ф" № 0028233-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 261946,75 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік; форми "Ф" № 0686062-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 34 143,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.; форми "Ф" № 0679464-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 241 797,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що будівлею курятника позивач володів на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.03.2011 року та витягу про державну реєстрацію прав № 29314021 від 16.03.2011 року. Комплексом будівель та споруд Позивач володів на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.08.2009 року та витягу про державну реєстрацію прав № 23614386 від 18.08.2009 року. Разом з тим, вказані вище об`єкти нерухомого майна 29.10.2018 року були внесені в якості майнового вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРЯЧИНЕЦЬКЕ" (код ЄДРПОУ 38246459) на підставі акту оцінки та приймання-передачі майна до статутного капіталу від 19.10.2018 року, посвідченого Анохіною В.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Таким чином, власником Будівлі курятника та Комплексу будівель та споруд з 29.10.2018 року (дата державної реєстрації речового права) є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРЯЧИНЕЦЬКЕ" (код ЄДРПОУ 38246459), що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 143411416 від 31.10.2018 року (копія додається) та № 143418097 від 31.10.2018 року. Однак відповідач протиправно нарахував позивачу податок на підставі оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ф" № 0028241-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 36 988,25 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ф" № 0028233-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 261 946,75 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік.

Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ф" № 0686062-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 34 143,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ф" № 0679464-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 241 797,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5748 (п`ять тисяч сімсот сорок вісім) грн 75 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

22 липня 2024 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 18.08.2009 та з 16.03.2011 року був власником двох об`єктів нерухомого майна, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та витягами про Державну реєстрацію прав серія ССУ №361709, ССР №490552.

Вказаними об`єктами були: нежитлові будівлі курятника № 1, загальною площею 1138,1 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1680996568233 та комплекс будівель та споруд, загальною площею 8059,9 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1680949268233.

На момент формування податкових повідомлень - рішень, згідно з відомостями інформаційних систем ДПС України у власності ОСОБА_1 перебували об`єкти нерухомого майна, а саме: - комплекс загальною площею 8059,90 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (за вказаний об`єкт ГУ ДПС були сформовані податкові повідомлення - рішення: за 2022 рік від 23.02.2023 №0028233-2412-2225 на суму 261946,75 грн., за 2021рік від 05.09.2022 №0679464-2412-2225 на суму 241797,00 гривень); - нежитлова будівля площею 1138,10 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (за вказаний об`єкт ГУ ДПС були сформовані податкові повідомлення - рішення: за 2022 рік від 23.02.2023 №0028241-2412-2225 на суму 36988,25 гри., та за 2021рік від 05.09.2022 №0686062-2412-2225 на суму 34143,00 грн).

До інформаційних систем ДПС України здійснюється автоматичне завантаження інформації з Державного реєстру речових прав та реєстру прав власності на нерухоме майно. Відповідно до даних, завантажених до інформаційних систем Головним управлінням ДГІС у Хмельницькій області сформовано податкові повідомлення-рішення форми "Ф" № 0028241-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 36 988,25 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік; форми "Ф" № 0028233-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 261 946,75 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік; форми "Ф" № 0686062-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 34 143,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.; форми "Ф" № 0679464-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 241 797,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України, контролюючі органи зобов`язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно із ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями ст.8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно із ст.265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зважає на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що дійсно позивач володів будівлею курятника на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.03.2011 року та витягу про державну реєстрацію прав № 29314021 від 16.03.2011 року та комплексом будівель та споруд на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.08.2009 року та витягу про державну реєстрацію прав № 23614386 від 18.08.2009 року.

Однак, на підставі акту оцінки та приймання-передачі майна до статутного капіталу від 19.10.2018 року, посвідченого Анохіною В.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, вказані вище об`єкти нерухомого майна 29.10.2018 року були внесені в якості майнового вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРЯЧИНЕЦЬКЕ" (код ЄДРПОУ 38246459).

Згідно із протоколом № 4 від 23.11.2018 року загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРЯЧИНЕЦЬКЕ" затвердженого результати внесення ОСОБА_1 додаткового вкладу до статутного капіталу товариства.

Отже, з огляду на вказані вище обставини, судом першої інстанції правильно встановлено, що власником Будівлі курятника та Комплексу будівель та споруд із 29.10.2018 року (дата державної реєстрації речового права) є товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРЯЧИНЕЦЬКЕ" (код ЄДРПОУ 38246459), що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 143411416 від 31.10.2018 року та № 143418097 від 31.10.2018 року.

Слід врахувати, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта є відкритою та в загальному доступі, отже Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області було достеменно відомо, що ОСОБА_1 станом на 2021 та 2022 рік не був власником Будівлі курятника та Комплексу будівель та споруд.

При цьому, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0028241-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 36 988,25 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік, №0028233-2412-2225 від 23.02.2023 року на суму 261 946,75 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2022 рік, №0686062-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 34 143,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік, №0679464-2412-2225 від 05.09.2022 року на суму 241 797,00 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2021 рік, тобто за періоди в яких позивач не володів вказаними вище будівлями.

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача, відповідач суду не надав, а також не навів жодних контраргументів на підтвердження обґрунтованості прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

Стосовно ж доводів апелянта про те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, на що не звернув уваги суд першої інстанції, колегія суддів зважає на наступне.

Так, в ході розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 наполягав на тому, що об`єктивно дізнався про існування спірних податкових повідомлень-рішень лише 07.03.2024 року, коли Другим відділом державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було здійснено блокування його карткових рахунків.

Із матеріалів виконавчого провадження № 74323054 було з`ясовано, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа у справі № 560/19432/23. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року у справі № 560/19432/23 стягнуто з ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 650606,25 грн.

Після ознайомлення 13.03.2024 року із матеріалами справи № 560/19432/23, позивачу стало відомо про існування податкових повідомлень-рішень форми "Ф", в той час як із адміністративним позовом останній звернувся 02.04.2024.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивач є нерезидентом України, натомість є громадянином Республіки Молдова, що підтверджується паспортом громадянина Республіки Молдова НОМЕР_3 , у зв`язку сімейними обставинами, а також у зв`язку із веденням підприємницької діяльності на території Республіки Молдова часто буває за межами території України. Відповідна копія паспорта з відмітками про періоди перебування закордоном наявна в матеріалах справи (а.с. 33-37).

При цьому, апелянтом жодним чином не спростовано позиції позивача про те, що нього немає у селі Куражин, Новоушицького району, Хмельницької області у власності нерухомості, яка оподатковується відповідно до вимог ПК України, а тому ОСОБА_1 не міг передбачити формування контролюючим органом протиправних та необґрунтованих податкових повідомлень-рішень, а відтак про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дізнався лише у березні 2024 року, що вказує на дотримання останнім строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.