Постанова

від 09.09.2024 по справі 240/27342/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/27342/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

09 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" до Васильківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Васильківської міської ради Київської області, яка полягає в ухиленні від розгляду у передбачений Земельним Кодексом України способом клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирівка-С» про надання в користування земельної ділянки з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011 як власнику нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці.

Зобов`язано Васильківську міську раду Київської області повторно розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Володимирівка-С» про передачу в оренду сформованої земельної ділянки площею 0,2049 га з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011, на якій розташоване нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Товариству, з прийняттям відповідного рішення у встановлений законодавством спосіб.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" є власником нерухомого майна у вигляді комплексу, об`єктів нежитлової нерухомості: електроцех площею 627,1 кв.м., фарбувальний цех площею 158,9 кв.м., котельня площею 218,1 кв.м., адмінбудинок площею 158,9 кв.м., які розташовані за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с.Безп`ятне, вул.Васильківська, 72, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1248986232214, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.05.2017, індексний номер витягу 87247300. Зазначене майно набуто позивачем у власність від ТОВ «СУАЛ».

Земельна ділянка за цією адресою площею 0,2049 га з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011 належить до земель комунальної форми власності, що підтверджено інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.07.2023 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.07.2023.

25.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" звернулося із клопотанням до Васильківської міської ради, в якому просило прийняти рішення про передачу товариству в оренду сформованої земельної ділянки площею 0,2049 га з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011, на якій розташовано нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Товариству. До клопотання долучено проект договору оренди землі від 24.07.2023.

Листом № 678/01-26 від 17.08.2023 Васильківська міська рада повідомила заявника, що оскільки нерухоме майно за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с.Безп`ятне, вул.Васильківська, 72, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С", знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011, то земельна ділянка фактично знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" з 10.05.2017. Надалі, з посиланням на норми ст.377 ЦК України, ст.ст.120, 123, 134 ЗК України, ст.7 Закону України «Про оренду землі», Васильківська міська рада зазначила про те, що за договором оренди попереднього землекористувача Товариства з обмеженою відповідальністю «СУАЛ» вже встановлено розмір орендної плати і з метою впорядкування правовідносин між Васильківською міською радою та ТОВ «Володимирівка-С» необхідно погасити заборгованість з орендної плати в сумі 308861 грн. та укласти додаткову угоду.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 08.08.2023, індексний номер витягу 341969066, долученого до відзиву, 03.08.2023 проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2049 га з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2777466732214, орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «СУАЛ», орендодавець Васильківська міська рада, строк оренди 49 років, дата закінчення дії 14.10.2057, документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі № 1921 від 14.10.2008.

Звертаючись до суду зданим позовом, позивач зазначив, що земельна ділянка площею 0,2049 га з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011 належить до земель комунальної власності і право власності на неї зареєстровано за Васильківською міською радою. Земельним Кодексом України закріплено принцип цілісності земельної ділянки та нерухомого майна. Васильківська міська рада зобов`язана була розглянути клопотання позивача та прийняти рішення про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С". Натомість, Васильківська міська рада проігнорувала подане клопотання та визначений законодавством спосіб його розгляду, допустивши протиправну бездіяльність та порушення законних прав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, що вбачається з п.в) ч.1 ст.12 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Одночасно у ч.11 ст.120 ЗК України зазначено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 6 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Зміст вказаних нормативних актів свідчить про те, що до особи, яка набула у власність нерухоме майно, яке розміщено на земельній ділянці комунальної форми власності, переходять права та обов`язки за чинним договором оренди землі, укладеним із попереднім власником, а за його відсутності новий власник отримує земельну ділянку у користування на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011, на якій розташовано нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с.Безп`ятне, вул.Васильківська, 72, відноситься до земель комунальної власності цієї ради.

Доказів того, що на час звернення позивача до Васильківської міської ради із клопотанням про укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011 договір оренди землі на цю земельну ділянку від 14.10.2008, підписаний між попереднім власником нерухомого майна ТОВ «СУАЛ» та Застугнянською сільською радою, правонаступником якої є Васильківська міська рада, був чинним та факт набуття прав за ним було визнано державою шляхом реєстрації у Державному реєстрі речових прав, відповідачем не надано. Зокрема, право оренди за договором від 14.10.2008 зареєстровано тільки 03.08.2023.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06 березня 2017 року у справі №911/96/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 травня 2017 та постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2017 року, на які звертає увагу відповідач у відзиві, також не підтверджено факту набрання чинності договором оренди землі від 14.10.2008 на час розгляду справи.

Зокрема судами встановлено, що 14.10.2008 між Застугнянською сільською радою Васильківського району Київської області (орендодавець) та ТОВ "Суал" (орендар) підписано договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає в довгострокову оренду, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку в с.Безп`ятне, вул.Васильківська, 72 строком на 49 років.

Згідно п. 4.2 договору річна орендна плата встановлюється орендодавцем в розмірі 26 456,94 грн. та становить 8% від нормативної грошової оцінки і вноситься орендодавцем щомісячно рівними частинами до 30 числа місяця наступного за звітним.

Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 9.4 цього договору до обов`язків орендаря віднесено приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації вказаного договору.

Згідно з пунктом 13.4 договору, згідно з чинним законодавством орендар зобов`язаний зареєструвати вказаний договір в Васильківському управлінні земельних ресурсів в десятиденний термін з моменту його підписання.

Вказаний договір посвідчено нотаріально за № 1921.

За актом приймання - передачі від 14.10.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв майно, що було об`єктом оренди за вказаним договором.

Дій щодо реєстрації договору не здійснено, так само як і не зареєстровано право оренди наданої в користування земельної ділянки.

Виходячи із встановлених обставин, суди стягнули з ТОВ «СУАЛ» не орендну плату, а збитки за користування земельною ділянкою без належних правових підстав.

Такі висновки судів у справі № 911/96/17 узгоджуються із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, вказала, що проведення 04 грудня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року. Отже, оскільки підприємство не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане сільськогосподарське підприємство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

З урахуванням наявної у позивача інформації про відсутність належної реєстрації до 01.01.2013 договору оренди землі від 14.10.2008, підписаного попереднім власником нерухомого майна та власником земель комунальної власності і відсутності реєстрації такого речового права в Державному реєстрі речових прав, Товариство з обмеженою відповідальністю мало право на звернення до Васильківської міської ради із клопотанням про укладення договору оренди землі на підставі ч.11 ст.120 ЗК України та законне очікування на прийняття відповідного рішення відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рала проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок.

У пункті 34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.59 цього ж Закону Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Лист Васильківської міської ради № 678/01-26 від 17.08.2023 не є тим рішенням, яке приймається міською радою у сфері земельних відносин, оскільки не відповідає вимогам п.34 ч.1 ст.26, ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». При цьому, як вірно вказав суд, якщо відповідач вважав договір оренди землі від 14.10.2008 чинним і таким, що створює обов`язки за ним для наступного набувача майна, то до вказаного листа слід було долучити проект додаткової угоди, про який згадується у листі.

Таким чином, враховуючи, що відповідач клопотання позивача про передачу земельної ділянки в оренду не розглянув у встановлений законом спосіб, чим проявив бездіяльність, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнати бездіяльність протиправною і зобов`язати Васильківську міську раду Київської області розглянути по суті клопотання позивача, та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено, тому, з врахуванням вимог ст. 308 КАС України, судом апеляційної інстанції не переглядається.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Сушко О.О.