Ухвала

від 02.10.2024 по справі 240/27342/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №240/27342/23

провадження № К/990/35572/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Бевзенка В.М., Бучик А.Ю.

перевіривши касаційну скаргу Васильківської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №240/27342/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" до Васильківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Васильківської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Васильківської міської ради Київської області, яка полягає в ухиленні від розгляду, у передбачений Земельним кодексом України спосіб, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" про надання в користування земельної ділянки як власнику нерухомого майна, розташованого на вказаній у позові земельній ділянці;

- зобов`язати Васильківську міську раду Київської області прийняти рішення про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" в оренду сформованої земельної ділянки площею 0,2049 га з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011, на якій розташовано нерухоме майно, що належить на праві приватної власності товариству, та укласти договір оренди земельної ділянки на умовах, визначених у проекті договору оренди від 24.07.2023.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позов задоволено, внаслідок чого:

визнано протиправною бездіяльність Васильківської міської ради Київської області, яка полягає в ухиленні від розгляду, у передбачений Земельним кодексом України спосіб, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" про надання в користування земельної ділянки з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011 як власнику нерухомого майна, розташованого на такій земельній ділянці;

зобов`язано Васильківську міську раду Київської області повторно розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Володимирівка-С" про передачу в оренду сформованої земельної ділянки площею 0,2049 га з кадастровим номером 3221482802:03:008:0011, на якій розташоване нерухоме майно, що належить на праві приватної власності товариству, з прийняттям відповідного рішення у встановлений законодавством спосіб.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 - без змін.

17.09.2024, не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, Васильківська міська рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 скасувати повністю.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Цю справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Також колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

У касаційній скарзі заявник не обґрунтував того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Васильківської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №240/27342/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя А.Ю. Бучик