Ухвала

від 09.09.2024 по справі 308/8540/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 308/8540/20

адміністративне провадження № К/990/31489/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Прокопенко О.Б., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гангур Олександра Михайловича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №308/8540/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Закарпатській області про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Закарпатській області про стягнення солідарно з відповідачів за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку інфляційні витрати у розмірі 85536,10 грн та 3% річних у розмірі 36522,20 грн за несвоєчасне виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №2а-1769/10/0770.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Закарпатській області про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних залишено без розгляду.

Ухвалами Верховного Суду від 15 липня, 05 та 08 серпня 2024 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Гангур Олександра Михайловича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №308/8540/20 повернуто особі, яка їх подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гангур Олександр Михайлович вчетверте звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року. Скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а справу передати до цього ж суду для продовження розгляду.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, її доводи аналогічні доводам касаційної скарги позивача від 06 серпня 2024 року.

Отже, скаржник, як і у попередній скарзі, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи його позов без розгляду, не враховано постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №826/17687/16 та від 31 травня 2024 року у справі №560/13155/22 щодо застосування частини третьої статті 123 КАС України у подібних правовідносинах. При цьому зазначені судові рішеннях не містять висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 123 КАС України, як про це вказує скаржник у своїй скарзі.

Ухвалюючи рішення у цій справі суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 жовтня 2023 у справі № 686/7081/21 та від 21 грудня 2021 у справі № 810/1724/18 щодо визначення початку перебігу строку на звернення до суду.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України скаржником не зазначено.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гангур Олександра Михайловича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №308/8540/20 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Б. Прокопенко