Ухвала

від 27.08.2024 по справі 175/6028/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

27 серпня 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретареві - ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12024041440000240 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючий місця проживання, раніше судимого:

1) 10.06.2014 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном строком на 1 рік;

2) 07.11.2016 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном строком на 1 рік;

3) 19.03.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 17.11.2016 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі;

4) 05.08.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 19.03.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 3 місяця позбавлення волі;

5) 21.08.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 249, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 19.03.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 3 місяця позбавлення волі;

6) 08.11.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 21.08.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі;

7) 23.12.2019 Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 08.11.2019 та призначено остаточно покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

8) 02.07.2021 року Запорізьким районним судом Запорізької області м. Запоріжжя ст.391 КК України, у вигляді 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 ч.1 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, до остаточно покарання вигляді 3 роки 7 місяців позбавлення волі. 30.06.2023 звільнений з ДВК №89 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -

та відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Алчевськ Луганської області, громадянин України, непрацюючий, неодружений, з середньою освітою, проживаючий до арешту за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 03.10.2018 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 186 КК України на підставі ст.ст. 75,76 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

2) 12.12.2018 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

3) 15.08.2019 року Сватівським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

4) 10.12.2021 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту;

5) 21.02.2022 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 6 місяців арешту;

6) 19.07.2022 Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 369 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. 19.01.2024 звільнений з ДУВП № 4 по відбуттю строку покарання

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -

встановив:

06 серпня 2024 року до суду звернувся прокурор ОСОБА_3 з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою та про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджень №12024041440000240 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ч. 4 ст. 185 КК України.

15.07.2024 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у вказаній справі обвинувачених звільнено під-варти у залі суду та зобов`язано невідкладно з моменту оголошення дане ухвали з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, вказаною ухвалою провадження у даній справі зупинено.

Того ж дня, у ІНФОРМАЦІЯ_4 обвинувачені отримали направлення на проходження ВЛК, якою останніх відразу ж було направлено н дообстеження та зобов`язано повісткою для повторної явки після дообстеження у строк до 25.07.2024 року.

До вказаної дати та до теперішнього часу обвинувачені, ні до ВЛК, ні до ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і не з`явились, про своє місцезнаходження та причини неявки, ні вказаний ІНФОРМАЦІЯ_7, ні прокурора ані суд, до теперішнього часу не повідомили, їх місцеперебування на даний часу не відоме

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 умисно ухилились від виконання зазначеної ухвали суду, проходження ВЛК і обов`язку явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто, фактично, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчиненні тяжкий злочин, обвинувачені переховуються від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин та уникнути справедливою покарання.

Останнє, в свою чергу, є одним із ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

06.08.2024 року відповідно до вимог ч.3 ст. 616 КПК України ІНФОРМАЦІЯ_5 поінформував листом про вищевказані обставини Слобожанську окружну прокуратуру Дніпропетровської області.

Згідно із ч.3 ст. 616 КПК України, після інформування ТЦК та СП прокурора про нез`явлення обвинуваченого, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає до суду клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, на теперішній час виникла необхідність у обранні обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, встановлено, що на теперішній час продовжують існувати інші обґрунтовані та доведені ризики, передбачені пунктами 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачені здійснять наступні дії знаходячись на волі можуть незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки розгляд даної справи по суті так і не відбувся та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки вже неодноразово вчиняли злочини, за які відбували реальні терміни покарання у вигляді позбавлення волі.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що дане клопотання підлягає частковому задоволенню.

На даний час обставини, що стали підставою для зупинення провадження відпали, то дане судове провадження слід відновити.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За приписами ст.189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що 1)підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2)одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Втім, суд наголошує, що згідно норм діючого законодавства клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою обвинувачених повинно вирішуватись в залі суду після виконання ухвали про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Пункт «b» частини 1 Європейської Конвенції з прав людини дозволяє позбавлення волі для забезпечення виконання будь-якого обов`язку встановленого законом.

Крім того, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції», аналогічні рішення «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії»), а тому менш суворий вид запобіжного заходу не може бути застосований через тяжкість кримінального правопорушення та його суспільний резонанс.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 36, 37, 131, 132, 176-178, 184, 187-189, 197, 315, 616 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та про дозвіл на затримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою їх приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Поновити провадження у справі № 175/6028/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України.

Надати дозвіл на затримання обвинувачених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою їх приводу до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , до суду.

Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з`явлення обвинувачених до суду про що, суд повідомляє прокурора; відкликання ухвали прокурором.

Відповідно до ст. 191 КПК України, затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

Контроль за виконанням вказаної ухвали покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1