Ухвала

від 14.10.2024 по справі 175/6028/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3176/24 Справа № 175/6028/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року було задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17 листопада 2024 року.

Визначено ОСОБА_7 заставу в розмірі 20 (двадцять)прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

При обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та враховуючи ті обставини, що підозрюваний: раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та був звільнений з місця відбуття покарання лише в червні 2023, має молодий вік та задовільний стан здоров`я, місцем його проживання є АДРЕСА_1 , який на сьогодні тимчасово окупований, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, був звільнений з-під варти для мобілізації у зв`язку із введенням військового стану, однак своє зобов`язання не виконав, а саме ВЛК у визначений час не пройшов, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, прокурора та суд про це не повідомив, а тому суд вважав, що існують ризики передбачені п.1,5 частини першої ст.177 КПК України.

Суд дійшов висновку, що до ОСОБА_7 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов`язаний з позбавлення волі.

Вважає, що оскаржувана ухвала в частині обрання запобіжного заходу тримання під вартою є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

На думку апелянта, прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 .

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в скарзі просили її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а отже, враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників процесу.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, думки учасників процесу, перевіривши надані матеріали та обговоривши скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частиною 3 статтею 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024041440000240 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції 19.09.2024 року було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Розглядаючи вказане питання, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 315 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання були дотримані в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що, вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, при цьому враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, а також особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та був звільнений з місця відбуття покарання лише в червні 2023, має молодий вік та задовільний стан здоров`я, місцем його проживання є АДРЕСА_1 , який на сьогодні тимчасово окупований, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, був звільнений з-під варти для мобілізації у зв`язку із введенням військового стану, однак своє зобов`язання не виконав, а саме ВЛК у визначений час не пройшов, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, прокурора та суд про це не повідомив.

При цьому слід зазначити, що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 обрано у підготовчому судовому засіданні, що свідчить про те, що вказане кримінальне провадження тільки призначено до судового розгляду, а тому докази не досліджені.

Окрім того, до ризиків належить наявність введеного в Україні воєнного стану, оскільки вказана обставина суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами, відповідно до яких, заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підстав для застосування судом до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини.

Окрім того, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.

Твердження захисника, що прокурором не було надано жодних доказів на підтвердження наведених ним ризиків, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 відповідає вимогам ч.1 ст.184 КПК України, оскільки в ньому, в тому числі, зазначені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також щодо неможливості застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам КПК України, оскільки містить всі необхідні відомості, передбачені ч.1 ст.196 КПК України, в тому числі, встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, зазначено щодо неможливості застосування альтернативних запобіжних заходів.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Будь-яких порушень КПК України при постановленні ухвали, що оскаржується, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4