Ухвала

від 12.12.2007 по справі 36/20-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/20-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                          У  Х  В  А  Л  А  

12.12.07 р.                                                                                 № 36/20-63                                                                                                                                                                 

Суддя господарського суду Донецької області БУДКО Н.В.

розглянувши позовні матеріали Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-Україна” м.Маріуполь

до відповідача: ТОВ „Компанія „Азов-Стандарт” м.Маріуполь

про: розірвання договору №06-1 від 11.08.06р. та стягнення 108 666грн.62коп.

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-Україна” м.Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Азов-Стандарт” м.Маріуполь про розірвання договору №06-1 від 11.08.06р. та стягнення 108 666грн.62коп.

Стаття 57 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ст.3 п.2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993р. №7-93 розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, складає  1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян   і   не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з позовних заяв немайнового характеру – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85грн.

Пункт 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15 передбачає, що у випадках об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Позивач додав до позовної заяви платіжні доручення №137 від 21.11.07р., №152 від 06.12.07р., №98 від 31.10.07р. про сплату державного мита в сумі 1 086грн.67коп. - за вимогою майнового характеру (стягнення коштів в сумі 108 666грн.62коп.), тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Доказів оплати державного мита за вимогами немайнового характеру (розірвання договору) у встановленому законом порядку та розмірі  позивач суду не представив, чим порушив вимоги п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивач не представив доказів оплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі, суд повертає позовну заяву та додані до неї документи позивачу без розгляду.

Керуючись ст. 63 п.4 Господарського процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „ФЛЕШ БАЙК-Україна” м.Маріуполь  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Азов-Стандарт” м.Маріуполь про розірвання договору №06-1 від 11.08.06р. та стягнення 108 666грн.62коп. а також додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя                                                                                         Будко Н.В.