Ухвала

від 28.04.2009 по справі 36/20-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/20-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         28.04.09 р.                                                                                               № 36/20-63                                                                                                                                                                 

Суддя господарського суду Донецької області Н.В.Будко, розглянувши матеріали

позовної заяви:           Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

„Возрождение” Добропільського району

до:                              Закритого акціонерного товариства „Краматорський завод ТЕПЛОПРИЛАД”

м.Краматорськ

про:                              стягнення сплаченої ціни за договором та додатковій угоді у розмірі

336500грн., а „Установку сушіння зерна ЗСШ-200” забрати

ВСТАНОВИВ:

          Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Возрождение” Добропільського району звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Краматорський завод ТЕПЛОПРИЛАД” м.Краматорськ сплаченої ціни за договором та додатковій угоді у розмірі 336500грн., а „Установку сушіння зерна ЗСШ-200” забрати.

          Однак при поданні вищевказаної позовної заяви позивачем було допущено порушення вимог, встановлених розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України.

          Так, за приписами ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і  розмірі.

Розміри ставок державного мита встановлені у Декреті Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93р. (далі – Декрет).

          Стаття 3 п.2 п.п.”а”,”б” Декрету передбачає, що розмір ставки державного мита із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, складає 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для позовних заяв немайнового характеру – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Виходячи з приписів п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової адміністрації України від 22 квітня 1993р. №15, позовні заяви по спорах,  які  виникають  при  укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять  одночасно майновий характер, до яких включено вимоги  про  стягнення  штрафу тощо, оплачуються державним митом як  за  ставками,  встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками,  встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при  укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

Однак в порушення вищевказаних вимог закону позивач додав до позовної заяви платіжне доручення №209 від 08.04.09р. в сумі 3365грн. про оплату державного мита лише за вимогою майнового характеру (стягнення 336 500грн.), а доказів оплати державного мита в сумі 85грн. за вимогою немайнового характеру (забрати „Установку сушіння зерна ЗСШ-200”), позивач суду не представив.  

          За таких обставин, враховуючи те, що позивачем не представлено доказів сплати державного мита у встановленому розмірі, господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

          Керуючись ст. 63 п.4  ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Возрождение” Добропільського району до Закритого акціонерного товариства „Краматорський завод ТЕПЛОПРИЛАД” м.Краматорськ про стягнення 336 500грн. та забрати „Установку сушіння зерна ЗСШ -200”  з доданими до неї документами повернути позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

                  Суддя