Постанова

від 09.09.2024 по справі 462/6244/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6244/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли із ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 26.07.2024 близько 16:00 год за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 21, вчинив дрібне хуліганство, а саме пошкодив двері туалету в закладі «Lemburger», чим своїми діями порушив громадський порядок.

У суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим відправленням, причини неявки не повідомив.

Згідно ст. 38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП).

Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП у зв`язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом дрібного хуліганства є відносини громадського порядку, суспільної моралі та людської гідності.

З об`єктивної сторони дрібне хуліганство передбачає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян, зокрема, зараховують знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Використання в Законі формулювання "інші подібні дії" дозволяє розглядати як дрібне хуліганство всі дії, які за ступенем суспільної небезпеки нижче кримінально караного хуліганства (ч. 1 ст. 296 КК України).

Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №226451 від 26.07.2024, в якому ОСОБА_1 зазначив, що свою вину визнає повністю, електронний рапорт зі служби 102, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.07.2024, письмові пояснення ОСОБА_1 від 26.07.2024, письмові пояснення ОСОБА_2 , фотознімки, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано.

Щодо клопотання адвоката потерпілого ТзОВ «ЛЕМБУРГЕР» ОСОБА_3 щодо повернення протоколу у органи поліції для вирішення питання про подальше притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушенняза своєю правовою природою є актом обвинувачення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 30.05.2013р. у справі «Малофєєва проти Росії», рішенні від 20.09.2016р. у справі «Карелін проти Росії», суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виклад обвинувачення ОСОБА_1 сформульований працівником поліції в адміністративному протоколі саме як «порушення громадського порядку», яке становить об`єктивну сторону саме дрібного хуліганства (ст.173 КУпАП), оскільки не супроводжувалося особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, що притаманно кримінально караному хуліганству (ст.296 КК України).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст.296 КК України хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відсутня вказівка про суть правопорушення.

З врахуванням вищенаведеного у задоволенні клопотання адвоката потерпілого ТзОВ «ЛЕМБУРГЕР» слід відмовити.

Адміністративне стягнення згідно зі статтею 23 КУпАП є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_4 має бути накладено стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П о с т а н о в и В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського пеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О.Б.