Постанова

від 29.08.2024 по справі 260/310/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 рокуСправа № 260/310/24 пров. № А/857/11791/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеокнференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Голд», про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року (суддя Дору Ю.Ю., м.Ужгород, повний текст складено 03 квітня 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі МЮУ, Дисциплінарна палата відповідно) в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати від 13.12.2023 №6 (далі Рішення №6).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позов задоволено. Визнати протиправним та скасовано Рішення №6. Стягнуто з МЮУ на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. Стягнуто з МЮУ на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 6500 грн.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги відповідач з посиланням на окремі обставини справи вказує, що позивачем не виконано вимоги пунктів 4.12, 4.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженої наказом МЮУ 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2012 № 1950/5) (зареєстровано в МЮУ 03.11.1998 за № 705/3145; далі Інструкція) під час складання висновку судової земельно-технічної експертизи. Також зауважує, що судом першої інстанції безпідставно на користь позивача присуджено судові витрати на правничу допомогу адвоката, так як понесення таких витрат не підтверджено належними доказами.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія Голд» (далі ТОВ) в судове засідання не надіслало свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Водночас, 29.08.2024 о 12:14 год на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання ТОВ про відкладення розгляду справи у звязку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Вказане клопотання зареєстроване о 12:33 год та передано судді-доповідачу після судового засідання. Станом на 12:21 год колегією суддів розглядалась інша судова справа.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності Рішення №6.

Такі висновки суду першої інстанції, по суті спору, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального права, однак вказане рішення суду не може бути залишено без змін, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 є судовим експертом відповідно до свідоцтва від 19.12.2019 №1475 (т.1 а.с.34)

06.09.2021 ОСОБА_1 склав висновок експерта №508/09-21 земельно-технічної експертизи по господарській справі №910/7853/21 (далі Висновок; т.1 а.с.23-33).

Оскільки для виконання робіт із дослідження об`єкту потрібно було встановити розташування свердловини №90 відносно водозабірних свердловин 3-Р, 2-Р та кутових точок водозабірної ділянки Поляна Купіль, то замовником, за клопотанням судового експерта, до проведення тахгеометричної зйомки було залучено інженера-землевпорядника ОСОБА_2 який був присутнім при огляді об`єкту дослідження на місцевості, про що зазначено позивачем у Висновку.

Вказаний Висновок ОСОБА_1 прийнято господарським судом міста Києва до розгляду та приєднано до матеріалів господарської справи. Вказаний висновок судом визнано належним доказом та таким, що відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України, а тому прийнятий судом як доказ. Такий висновок господарського суду першої інстанції підтверджений висновком Північного апеляційного господарського суду, викладеного у постанові від 19 липня 2022 року та постановою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року (т.1 а.с.37-73)

У подальшому, через рік після завершення всіх стадій судового розгляду відповідачем у господарській справі за №910/7853/21 ТОВ, 19.10.2023 подано до ЦЕКК при МЮУ заяву про імовірність вчинення експертом дисциплінарного проступку (т.2 а.с.15-17).

30.10.2023 директором Департаменту експертного забезпечення правосуддя Н.Ткаченко на адресу Дисциплінарної палати було внесено подання про розгляд звернення ТОВ (т.2 а.с.50).

20.11.2023 Дисциплінарною палатою було прийнято рішення №6 про порушення дисциплінарного провадження щодо судового експерта ОСОБА_1 (т.2 а.с.80).

30.11.2023 судовий експерт ОСОБА_1 подав відповідні пояснення, до яких долучив також копію клопотання про залучення в якості спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (т.2 а.с.51-79).

13.12.2023 Рішенням №6 Дисциплінарною палатою на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення, а саме попередження (т.2 а.с.81-85).

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення було зазначено те, що ОСОБА_1 були допущені порушення пунктів 4.12. та 4.13. Інструкції, зокрема, відсутність у висновку згадки про клопотання експерта до замовника про залучення до огляду об`єкту інженера-землевпорядника ОСОБА_2 ; дослідницька частина висновку судового експерта не містить обґрунтування висновків з поставлених питань, зокрема не містить опису застосованих експертом, методів досліджень, які містяться у методиках, що були вказані експертом у вступній частині Висновку.

Відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності визначено у Законі України «Про судову експертизу» (далі Закон № 4038-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно статті 2 Закону № 4038-XII законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Відповідно статті 14 Закону № 4038-XII судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченому законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Виходячи зі змісту статті 17 Закону № 4038-XII для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України (часина третьої статті 17 цього Закону).

На реалізацію цієї статті при Міністерстві юстиції України створено Центральну експертно-кваліфікаційну комісію, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.

«Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» затверджено наказом МЮУ від 03.03.2015 № 301/5 (зареєстровано в МЮУ 04 03 2015 за № 249/26694; далі - Положення № 301/5).

До основних завдань ЦЕКК віднесено розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів (пункт 2 розділу II Положення № 301/5).

Процедуру розгляду питання дисциплінарної відповідальності визначено розділом VI Положення № 301/5. Так, відповідно до згаданого розділу Положення № 301/5 (в редакції, чинній на час складання Висновку та на час прийняття дисциплінарною палатою ЦЕКК Рішення), судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 5 розділу VI Положення № 301/5 документами, на підставі яких розглядається питання дисциплінарної відповідальності судових експертів є зокрема звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які містять, зокрема суть порушення, яке допущено судовим експертом, з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно- правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом.

Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.

Як видно з матеріалів справи, 19.10.2023 до МЮУ надійшло звернення ТОВ щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності позивача у зв`язку з можливими допущеними ним порушеннями вимог нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз під час складання Висновку.

Згідно з рішенням Дисциплінарної палати ЦЕКК від 20.11.2023 № 6 порушено дисциплінарне провадження.

На засіданні Дисциплінарної палати, яке відбулось 13.12.2023 та на якому розглядалось питання по суті, членами дисциплінарної палати ЦЕКК було заслухано усні пояснення позивача, а також досліджено інші матеріали дисциплінарного провадження

За результатами обговорення питання, ураховуючи доводи позивача та розгляду доданих документів його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було зазначено зокрема те, що була відсутня у Висновку згадка про клопотання експерта до замовника про залучення до огляду об`єкту інженера-землевпорядника ОСОБА_2 , чим допущено порушення пунктів 4.12, 4.13 Інструкції, а також те, що дослідницька частина Висновку не містить обґрунтування висновків з поставлених питань, зокрема не містить опису застосованих експертом методів дослідження, які містяться у методиках, що були вказані експертом у вступній частині Висновку.

Згідно дослідженого Висновку, у ньому міститься опис методів та методик (т.1 а.с.23-24), про що зазначено експертом.

Відповідно до пункту 4.13. розділу IV Інструкції у дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.

Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), можуть надаватись їм для ознайомлення.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта (абзац восьмий пункту 4.13. розділу IV Інструкції).

Згідно з абзацом шістнадцятим пункту 4.12. розділу IV Інструкції вимога щодо зазначення клопотань у вступній частині висновку стосується саме дати направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дати надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини, які мають значення для надання висновку, з обов`язковим зазначенням джерела їх отримання.

Як вбачається з Висновку у такому вказано про залучення ОСОБА_2 в якості інженера-землевпорядника.

Згідно з пунктом 4.12 Інструкції у висновку вказується дата направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини, які мають значення для надання висновку, з обов`язковим зазначенням джерела їх отримання. Залучення інженера-землевпорядника не підпадає під вказаний перелік вимог інструкції. Також у вказаному пункті інструкції передбачено, що слід вказувати у висновку відомості про підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, статус).

Оскільки ОСОБА_3 не мав жодного статусу у межах господарської справи №910/7853/21 по якій було призначено експертизу, то відповідно були відсутні підстави вказувати таку особу.

До того ж, дана особа, інженер-землевпорядник, не був присутній під час проведення досліджень, і залучений, не в порядку реалізації своїх процесуальних прав, як сторона, учасник провадження, а на виконання зобов`язань цивільно-правового характеру, надаючи послуги топографо-геодезичних робіт в ході дослідження.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що вимога Дисциплінарної палати до Висновку щодо обов`язку зазначити у його вступній частині про клопотання щодо залучення інженера-геодезиста є надмірною та такою, що чітко не передбачена законодавством.

Позивач при складанні Висновку на виконання вимог Інструкції, у його дослідницькій частині вказав про залучення інженера-геодезиста, його кваліфікаційний сертифікат та кваліфікацію, а тому відсутні підстави вважати, що дана обставина є допущеним експертом порушенням вимог Інструкції.

В розрізі викладених обставин, апеляційний суд вважає, обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо не доведення відповідачем правомірності прийнятого Рішення №6.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

За приписами частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом положень статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.

У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом першої інстанції та це не суперечить матеріалам справи, на підтвердження витрат на правову допомогу при поданні позову позивач надав договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.12.2023 (далі Договір), відповідно до підпункту 5 пункту 3 вказаного Договору надання правничої допомоги розпочинається після отримання авансу в розмірі не меншому ніж 12000 грн.

Відповідно до попереднього розрахунку розміру судових витрат, вартість правової допомоги адвоката (три інстанції) визначено у розмірі 44000 грн.

Водночас представником позивача та позивачем не надано суду підтвердження вказаних витрат на правову допомогу, зокрема, акт виконаних робіт та розрахунок. Окрім цього, адвокатом зазначено суму витрат на надання правової допомоги розрахованої за надання такої при розгляді справи у трьох інстанціях.

Попри такі висновки, суд першої інстанції вказав, що обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є сумі 6500 грн.

В той же час, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Так до суду апеляційної інстанції на підтвердження понесених в суді першої інстанції витрат, представником позивача надано протокол погодження суми гонорару за Договором від 18.12.2023 (Додаток №1 до Договору) за яким правнича допомога в суді першої інстанції становить 12000 грн, квитанцію від 02.01.2024 про часткову оплату гонорару за Договором на суму 12000 грн та банківську виписку про часткову оплату гонорару за Договором, що здійснена 24.05.2024 у сумі 12000 грн.

Зважаючи на те, що вказані докази не були дослідженні судом першої інстанції та надані на підтвердження понесення таких витрат, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність стягнення з відповідача в користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, що була надана в суді першої інстанції в розмірі 6500 грн, оскільки вказані витрати на час вирішення питання щодо їх розподілу не були належним сином підтверджені документально.

Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року, в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, скасувати та прийняти постанову, якою в задоволені цієї частини вимоги, відмовити.В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 09 вересня 2024 року.