Ухвала

від 09.09.2024 по справі 357/16597/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16597/23

2/357/689/24

У Х В А Л А

09.09.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Махненко Б. В.

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача відповідача ОСОБА_2

розглянувши в загальному позовному провадженів режимі відеоконференції в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах Білоцерківської міської ради до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2023 року позивач Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах Білоцерківської міської ради звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2023 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

Після отримання відомостей на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача, ухвалою судді від 29.01.2024 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 04 березня 2024 року.

Протокольною ухвалою від 11.06.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 10.07.2024 року.

10 липня 2024 року розгляд справи було відкладено на 09.09.2024 року за клопотанням про відкладення з боку представника третьої особи та у зв`язку з неможливістю представника відповідача взяти участь в режимі відеоконференції через аварійні відключення світла.

09 вересня 2024 року за вх. № 46647 судом від представника третьої особи адвоката Шовкопляс С.П. отримано клопотання про поновлення строку на подання доказів, а саме оригінал відповіді Управління містобудування та архітектури БМР на адвокатський запит від 15.07.2024 року.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 15.07.2024 року, представнику третьої особи стало відомо про наявність відповідних доказів існування житлової будівлі на земельній ділянці до 1991 року ( згідно наявного топографічного плану до 2014 року ) у зв`язку з чим було подано адвокатський запит до Білоцерківської міської ради, з метою отримання додаткової інформації та доказів.

Одночасно, 09.09.2024 року за вх. № 46646 від представника третьої особи адвоката Шовкопляс С.П. надійшло клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у відсутність представника третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Самборук О.С. заперечував проти клопотання представника третьої особи про поновлення строку на подання доказів.

Представник відповідача ОСОБА_2 підтримав вказане клопотання представника третьої особи та просив його задовольнити.

Водночас, суд зазначає, що неявка належним чином повідомленого представника третьої особи, не перешкоджає розгляду клопотання щодо поновлення строку для подання доказів.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, клопотання представника третьої особи адвоката Шовкопляс С.П., приходить до наступного.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За положеннями ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї ( ч. 8 ст. 83 ЦПК України ).

Відповдіно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За положеннями ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення, відповідно до вимог ст. 127 ЦПК України.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Питання щодо поновлення процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

У справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може, встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

З цього приводу у ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа «Салов проти України»), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа «Сутяжник проти Росії», п. 38).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків, при цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Аналізуючи клопотання представника третьої особи про поновлення строку для подання доказів, судом не було встановлено поважних причин не подання вищевказаних доказів разом із можливими поясненнями в межах строку встановленого ЦПК України.

Водночас, поденне клопотання представника третьої особи не містить належних та переконливих доказів, що саме 15.07.2024 року останньому стало відомо про наявність існування відповідних доказів у зв`язку з чим було здійснено адвокатський запит до Білоцерківської міської ради.

Крім того, слід зазначити, що нормами ст. 83 ЦПК України, а саме частиною 5 встановлено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що підстави для задоволення клопотання в частині поновлення строку на подачу доказів відсутні.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Відповідно до ч. 7 ст. 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 43, 44, 126, 127, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника третьої особи адвоката Шовкопляс С.П. про поновлення строку на подання доказів, - відмовити.

Додатки додані до клопотання про поновлення строку для подання доказів, - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов