Ухвала

від 22.08.2024 по справі 362/5591/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙСУД КИЇВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 362/5591/24

Провадження 2/362/2632/24

У х в а л а

"22" серпня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 адвокат Кулініченко Г.В., звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати арешт (архівний запис) та заборону на здійснення відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1321273, зареєстрований 22 вересня 2004 за № 1321273 реєстратором: Приватний нотаріус Іваннікова О.О., підстава обтяження: повідомлення 686 від 12 березня 2003 року; об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 5279782KIEV21684, архівна дата: 14.02.2003, дата виникнення: 14.03.2003, № реєстра: 173143-2161, внутр. № 7901712F24F42432392E, коментар: № 25 від 12.03.2003 та скасувати арешт (архівний запис) та заборону на здійснення відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1321294, зареєстрований 22 вересня 2004 за № 1321294 реєстратором: Приватний нотаріус Іваннікова О.О., підстава обтяження: повідомлення 786 від 20 березня 2003 року; об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис АДРЕСА_1 ; додаткові дані: архівний номер: 55309820KIEV21684, архівна дата: 21.03.2003, дата виникнення: 21.03.2003, № реєстра: 174862-2161, внутр. № 9A01713624F439313A33, коментар: пост.501\4 13.03.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною першоюстатті 42 ЦПК Українивизначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно частини першоїстатті 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до частини першоїстатті 47 ЦПК України, здатність здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повнолітня, а також юридичні особи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина другастатті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" вказує, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Згідно з роз`ясненням, що містяться в п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі про зняття арешту з майна є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Так, відповідно до абзацу 4 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною (ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України). Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Отже, відповідачами у вказаних справах є стягувач - особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має бути залучено відповідний орган який наклав арешт на це майно.

Позивачем не вказано, яким саме чином порушені права Васильківським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), якщо арешт був накладений на підставі виконання рішення Васильківського районного суду від 27 березня 2003 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення із останнього 81000 грн. боргу за договором позики.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем у позовній заяві не зазначено відповідачем у справі стягувача, особу в інтересах якої було накладено арешт,а томупозивачу потрібновизначитися щодоналежного відповідачапо справі.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Зурахуваннямвикладеноготакеруючисьстаттями2,175-177,185,260ЦПКУкраїни,суд, п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту -залишити без рухута надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яті днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко