Рішення

від 27.03.2025 по справі 362/5591/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5591/24

Провадження № 2/362/632/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши заправилами загальногопозовного провадження у відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кулініченко Г.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати арешт (архівний запис) та заборону на здійснення відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1321273, зареєстрований 22 вересня 2004 року за № 1321273 реєстратором: приватний нотаріус Іваннікова О.О., підстава обтяження: повідомлення 686 від 12 березня 2003 року; об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 5279782KIEV21684, архівна дата: 14.02.2003, дата виникнення: 14.03.2003, № реєстра: 173143-2161, внутр. №7901712F24F42432392E, коментар: № 25 від 12.03.2003 та скасувати арешт (архівний запис) та заборону на здійснення відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1321294, зареєстрований 22 вересня 2004 року за № 1321294 реєстратором: Приватний нотаріус Іваннікова О.О., підстава обтяження: повідомлення 786 від 20 березня 2003 року; об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис АДРЕСА_1 ; додаткові дані: архівний номер: 55309820KIEV21684, архівна дата: 21.03.2003, дата виникнення: 21.03.2003, № реєстра: 174862-2161, внутр. № 9A01713624F439313A33, коментар: пост.501\4 13.03.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємицею майна померлого. При оформленні спадкового майна, позивачу відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на підставі ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2003 року було накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 . Рішенням суду від 27.03.2003 року у справі №2-134-2003 вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 81 000 грн. за договором позики. При ухваленні рішення суду не було вирішено питання зняття арешту з майна.

Ухвалою Васильківського міськрайлонного суду Київської області від 22.08.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк протягом п`яти днів для усунення недоліків (а.с. 20-22).

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки, подавши нову редакцію позовної заяви (а.с.26-29).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом в порядку загального позовного провадження (а.с. 34).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2024 року задоволено клопотання представника позивача, витребувано докази у Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 46-47).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 67-68).

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кулініченко Г.В. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с. 78).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, але повертаються конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 42, 60, 77), відзиву до суду не подав, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник третьої особи Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, направили лист в якому просили проводити розгляд справи у їх відсутності (а.с. 62-63).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідност. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцями якого за законом є його мати ОСОБА_1 та його донька ОСОБА_6 (а.с. 51).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.06.2024 року, ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.1996 належало домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

22.09.2004 року реєстратором: приватний нотаріус Іваннікова О.О. за реєстраційним номером 1321273 накладено арешт, об`єктом обтяження якого є: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_3 , підстава обтяження: повідомлення 686 від 12.03.2003 року, Державна нотаріальна контора, Васильківський райсуд. Додаткові дані: архівний номер: 5279782KIEV21684, архівна дата: 14.02.2003, дата виникнення: 14.03.2003, № реєстра: 173143-2161, внутр. №7901712F24F42432392E, коментар: № 25 від 12.03.2003.

Крім того, 22.09.2004 року реєстратором: приватний нотаріус Іваннікова О.О. за реєстраційним номером 132194 накладено арешт, об`єкт обтяження якого є: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 , належний ОСОБА_3 , підстава обтяження: повідомлення 786 від 20.03.2003 року. Додаткові дані: архівний номер: 55309820KIEV21684, архівна дата: 21.03.2003, дата виникнення: 21.03.2003, № реєстра: 174862-2161, внутр. № 9A01713624F439313A33, коментар: пост.501\4 13.03 (а.с. 13-15).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2003 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 81 000 грн. за договором позики (а.с. 11).

Відповідно до постанови №501/4 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної в березні 2003 року державним виконавцем ВДВС Васильківського РУЮ при примусовому виконанні ухвали Васильківського районного суду від 04.03.2003 року на все майно, що належить ОСОБА_3 накладено арешт (а.с. 9).

Васильківський ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом №1236 від 03.02.2025 року повідомив, що за результатами пошукової інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 03.02.2025 не виявлено факту перебування виконавчого провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 80 000,00 грн. Арешт на майно відповідно до постанови №501/4 здійснено повідомленням невідомого органу під номером 686 від 12.03.2024 року (а.с. 62-63).

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, наявність арешту, накладеного на майно, порушує право власності позивача, в тому числі, й щодо розпорядження належним їй майном.

Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 року в справі № 661/624/16-ц (провадження № 14-618цс18) зроблено висновки про те, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України розглядають у порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на яке накладено арешт, був ОСОБА_3 право власності набуто на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.1996 року (а.с. 13), проте ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, фактично спадщину прийняла, однак свідоцтво про право на спадщину на квартиру не отримала, оскільки на домоволодіння, яке входить до спадкової маси, накладено арешт, а іншого способу захисту своїх прав, аніж звернення з позовом до суду у позивача немає, тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту її права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених законом, для задоволення позову та скасування арешту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належало на праві власності померлому ОСОБА_3 , оскільки наявний вид обтяження обмежує право позивача на отримання свідоцтва про право на спадщину, після смерті спадкодавця, і суд, вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 15, 16, 316, 319, 321, 328, 391 ЦК України, статтями 4, 12, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту - задовольнити.

Скасувати арешт (архівний запис) та заборону на здійснення відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1321273, зареєстрований 22 вересня 2004 року за № 1321273 реєстратором: приватний нотаріус Іваннікова О.О., підстава обтяження: повідомлення 686 від 12 березня 2003 року; об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 5279782KIEV21684, архівна дата: 14.02.2003, дата виникнення: 14.03.2003, № реєстра: 173143-2161, внутр. №7901712F24F42432392E, коментар: № 25 від 12.03.2003 року.

Скасувати арешт (архівний запис) та заборону на здійснення відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1321294, зареєстрований 22 вересня 2004 року за № 1321294 реєстратором: Приватний нотаріус Іваннікова О.О., підстава обтяження: повідомлення 786 від 20 березня 2003 року; об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, за адресою: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис АДРЕСА_1 ; додаткові дані: архівний номер: 55309820KIEV21684, архівна дата: 21.03.2003 року, дата виникнення: 21.03.2003, № реєстра: 174862-2161, внутр. № 9A01713624F439313A33, коментар: пост.501\4 13.03.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Текст рішення складено 07.04.2025 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко