ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 536/1638/23 Номер провадження 22-ц/814/2477/24Головуючий у 1-й інстанції Река А.С. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у режимі відеоконференції в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича, представника ОСОБА_1 , на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року (час ухвалення судового рішення з 09:41:21 год до 11:18:19 год, дата виготовлення повного тексту судового рішення - 05 квітня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа: виконуючий обов`язки директора Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», про визнання протиправним та скасування наказу в частині оголошення догани.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
у с т а н о в и в:
У серпні 2023року ОСОБА_1 звернуласьдо судуз вказанимпозовом,просила ухвалитирішення,яким визнати незаконним та скасувати наказ № 140-кк від 07.07.2023 «Про недоліки в наданні медичної допомоги» Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» в частині оголошення догани ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що вона працює на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», оскаржуваним наказом їй та іншим фельдшерам було оголошено догану. Вважає наказ незаконним з таких підстав.
Відповідачем не дотримано порядку притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки у наказі відсутні посилання на відповідні статті КЗпП, відсутні посилання на конкретні норми її посадової інструкції, Правил внутрішнього трудового розпорядку, медичні протоколи та настанови, які вона порушила.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа: виконуючий обов`язки директора Комунального підприємства «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», про визнання протиправним та скасування наказу в частині оголошення догани ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю.
В апеляційній скарзі адвокат Гонтар В.М., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що спірний наказ про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, в чому конкретно полягає порушення ОСОБА_1 трудових обов`язків з посиланням на норми законів, підзаконних нормативно-правових актів, відомчих та внутрішніх розпорядчих документів, тощо.
Причина смертіхворої Мдостеменно нез`ясована. Після розгляду справи судом першої інстанції з матеріалів іншої цивільної справи було отримано лікарську довідку про причину смерті, з якої вбачається, що причиною смерті став не коронарний синдром, а гіпертрофічна кардіоміопатія, яка призвела до гострої серцево-судинної недостатності. Тобто, відповідач не встановив та, відповідно, не довів причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 , які він вважає проявом некомпетентності та порушеннями певної процедури дій у поводженні з хворими у подібних випадках, та наслідками, що настали. Таким чином, комісія відповідача неправильно визначила діагноз, по якому, на їх думку, мала надаватись медична допомога, тому висновки комісії не можна вважати правильними, отже притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності на підставі таких невірних висновків комісії є незаконним.
В порушення Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України від 28.09.2012 р. № 752 Про порядок контролю якості медичної допомоги, відповідач ніяких висновків за встановленою формою щодо випадку смерті хворої М не складав.
Довідка комісійної перевірки інформації, складена за телефонним зверненням чоловіка хворої «М», щодо якості надання екстреної медичної допомоги його дружині бригадами ЕМД Станції ЕМД №2 (м. Кременчук) 04.07.2023 р. та 05.07.2023 р. не відповідає затвердженим порядком формі висновку, оскільки, не містить у собі необхідних заходів з усунення недоліків (у тому числі дисциплінарного впливу) та строків виконання заходів з усунення недоліків, отже вона має дорадчий характер, що виключає її значення як безсумнівного доказу вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення, за який їй оголошено догану.
ОСОБА_1 про існування Наказу КП Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради за № 172-ОД від 24.10.2022 р. Про заходи щодо покращення надання екстреної медичної допомоги хворим на гострий коронарний синдром нічого невідомо і докази ознайомлення її з цим документом, як то відмітка про ознайомлення з підписом ОСОБА_1 , відсутні.
Суд також не надав оцінку тому, що відповідач не ознайомив позивачку з цілим рядом інших наказів та внутрішніх документів, зокрема з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, за, ніби-то, порушення яких позивачку було покарано.
У відзиві на апеляційну скаргу КП Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради, посилаючись на правильність рішення суду першої інстанції та необгрунтованість і безпідставність доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, стверджується, що перед притягненням до дисциплінарної відповідальності позивачці запропоновано надати письмові пояснення, однак ОСОБА_1 відмовилась, про що було складено відповідний акт. З наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який містить суть дисциплінарного проступку та що саме стало приводом для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивачка ознайомлено під розпис.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії диплому молодшого спеціаліста серії ТА №42022228 від 22 лютого 2012 року ОСОБА_1 закінчила у 2012 році Комунальний вищий навчальний заклад першого рівня акредитації Полтавської обласної ради «Кременчуцький медичний коледж» за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобула кваліфікацію фельдшера (т.1 а.с.113-114).
Згідно з копії витягу з наказу КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради від 02.01.2013 № 3-к «Про прийняття на роботу», як відокремлені підрозділі в структуру Центру входять: зокрема, Станція екстреної медичної допомоги №2 (2 категорія) (підстанція екстреної медичної допомоги Глобинського, Козельщинського, Кременчуцького, Кобеляцького районів та підстанція екстреної медичної допомоги м. Комсомольськ); ОСОБА_1 прийнята до КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради по переводу з КМСШМД на 0,5 ставки посади фельдшера станції швидкої та невідкладної медичної допомоги виїзної бригади станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук (т.1 а.с.105).
Наказом Комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» від 04 червня 2019 року №378-к «Про переведення», ОСОБА_1 . фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук переведено з 0,5 ставки на 1,0 посади фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук (т.1 а.с.106).
Згідно копії витягу з наказу КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» від 27 березня 2023 року №118-к «Про прийняття за сумісництвом (внутрішнім)», ОСОБА_1 , фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук за сумісництвом (внутрішнім) прийнято на 0,25 фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук. Вступний інструктаж з охорони праці проведено (т.1 а.с.107).
Відповідно до копії Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (т.1 а.с.108-112), ОСОБА_1 25.08.2023 року пройшла інструктаж з питань охорони праці.
12 грудня 2022 року ОСОБА_1 ознайомлена з посадовою інструкцією фельдшера з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги №2 м. Кременчук, затвердженої виконуючим обов`язки директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» 02.12.2019 року (а.с.172-180).
04.01.2021 виконуючим обов`язків директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» Д.Лавренко видано наказ №1-ОД «Про затвердження Порядку контролю якості медичної допомоги» на виконання наказу МОЗ України від 28.09.2012 року №752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги та з метою ефективного управління якістю медичної допомоги, що спрямовано на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості», про затвердження Порядку контролю якості надання медичної допомоги, Індикатори оцінки, що характеризують якість надання екстреної медичної допомоги (т.1 а.с.54-56).
Наказом виконуючого обов`язки директора КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» Д.Лавренко №100-ОД від 05 липня 2023 року з метою перевірки інформації чоловіка хворої М щодо якості надання екстренної медичної допомоги бригадами ЕМД станції ЕМД №2 (м.Кременчук) 04 липня 2023 року і 05 липня 2023 року створена комісія у складі трьох службових осіб КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради» (а.с.25).
За результатами проведеної перевірки комісією складена довідка (а.с.51-53).
Згідно акта, складеного трьома працівниками КП «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради», 07 липня 2023 року ОСОБА_1 відмовилася надати письмові пояснення щодо виклику №7 від 05 липня 2023 року (а.с.9).
Наказом №140-КК від 07.07.2023 «Про недоліки в наданні медичної допомоги» ОСОБА_1 оголошено догану за недоліки в наданні медичної допомоги (а.с.26)
З наказом №140-КК від 07.07.2023 «Про недоліки в наданні медичної допомоги» ОСОБА_1 ознайомлена 07 липня 2023 року (т.1 а.с.27).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, яка є дипломованим медичним працівником (фельдшером), професійно обізнана про види захворювань і травм, алгоритм дій при виїзді бригади швидкої екстреної медичної допомоги на виклик, яка повинна постійно підвищувати свою кваліфікацію та професійну майстерність, будучи ознайомленою зі своєю посадовою інструкцією, допустила недоліки в наданні медичної допомоги, що відображено у Довідці комісійної перевірки, а тому застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани проведено відповідачем відповідно до вимог статті 147 КЗпП України.
Оспорюваний наказ містить чіткі формулювання суті та обставин допущеного проступку, наявні докази вини позивача та наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків, містить не загальні, а конкретні посилання на порушення останньою своїх посадових обов`язків з надання медичної допомоги, та можна дійти однозначних висновків про доведення вини ОСОБА_1 і накладення на неї дисциплінарного стягнення.
ОСОБА_1 неналежно виконуваласвої професійніобов`язки,які виразилисьу допущенихнедоліках внаданні медичноїдопомоги,тому відповідачправомірно застосувавдо неїмінімальне танайменш суворедисциплінарне стягненняу виглядідогани, передбачене статтею 147 КЗпП України.
Звертав увагу, що від надання письмових пояснень щодо виклику № 7 від 05.07.2023 року фельдшер з медицини невідкладних станів (виїзної бригади ЕМД) станції екстреної медичної допомоги №2 (м. Кременчук) ОСОБА_1 відмовилася, що підтверджується Актом від 07.07.2023, з яким позивачка ознайомлена та підписала без будь-яких зауважень.
Доводи представника позивача про те, що відповідач не встановив, та, відповідно, і не довів причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача, які він вважає проявом некомпетентності та порушеннями певної процедури дій у поводженні з хворими у подібних випадках, та наслідками, що настали, є безпідставними, оскільки для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків - для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення. Зазначений підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 359/4316/17.
Окрім того, зазначав, що наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями позивачки та наслідками, що настали, може буде предметом перевірки в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, яке проводиться (т.1 а.с.139-142), та не стосується підстави даного позову.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням наведених вимог закону.
Спірні правовідносини врегульовані нормами трудового законодавства.
Відповідно до статті 139КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
У частині першій статті 147КЗпП України закріплено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Згідно частини першої статті 148КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника вiд роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
На підставі статті 149КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Частиною першою статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Одним із доводів апеляційної скарги є твердження про те, що судом не встановлено і матеріалами справи не підтверджений причинно-наслідковий зв`язок між діями позивачки і наслідками, що настали - смерть хворої М, оскільки із матеріалів іншої цивільної справи отримано довідку про причини її смерті, яка свідчить про те, що комісія відповідача визначила помилковий діагноз, за яким мала надаватися медична допомога.
Суд першої інстанції, надаючи відповідь зазначеним агрументам, обгрунтовано відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, врахував висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах, викладені у постанові ВС від 24 липня 2019 року (справа №359/4316/17), згідно яких «для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків - для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення».
Оцінюючи наявність чи відсутність у діях позивачки дисциплінарного проступку у розумінні статтей 147-149 КЗпП, апеляційний суд враховує таке.
Згідно довідки комісійної перевірки (а.с.51-53) у діях членів бригади у складі фельдшерів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 встановлені такі порушення:
скарги та анамнез зібрані не інформативно, не взято до уваги, що виклик є повторним;
загальний стан хворої розцінено неправильно, встановлений діагноз не відповідає скаргам та даним об`єктивного обстеження, як наслідок хвора не доставлена у відповідний заклад охорони здоров`я;
передаючи ЕКГ хворої М, її скарги не деталізовані, дані анамнезу не повідомлені, як і не повідомлено, що виклик є повторним;
ЕКГ розшифрована як така, що не має вогневищих змін, проте без врахування даних ЕКГ, які були записані попередньою бригадою;
запит на консультацію щодо подальшої тактики ведення хворої не подавався.
Наведені порушення у роботі викладені в оскаржуваному наказі (а.с.26), тобто роботодавець як того вимагає закон зазначив конкретні обставини (дії, бездіяльність), які стали підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Отже, доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам трудового законодавства є необгрунтованими і не узгоджуються з матеріалами справи.
Аналіз наданих у справу письмових доказів свідчить про те, що підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності стала сукупність порушень порядку (алгоритму) дій, якого мала дотримуватися позивачка як фельдшер під час виконання своїх службових обов`язків.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що складена за результатами проведеної перевірки довідка не відповідає формі, передбаченій Порядком контролю якості медичної допомоги» (наказ МОЗ України №752 від 28 вересня 2012 року), не має істотного значення для правильного вирішення цього спору, оскільки істотним для такої категорії справ є встановлення факта порушення трудової дисципліни (винне неналежне виконання трудових обов`язків).
Апеляційна скарга не містить посилань на належні і допустимі докази, які б спростовували зафіксовані у довідці і оскаржуваному наказі порушення.
З наведеного слідує, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильний висновок про доведеність складу дисциплінарного проступку у діях позивачки, і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.367, ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича, представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2024 року.
ГоловуючийсуддяО.А.Лобов
СуддіА.І.Дорош
В.М.Триголов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121491663 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Лобов О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні