Ухвала

від 09.09.2024 по справі 344/18317/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/18317/23

Провадження № 1-кп/344/513/24

У Х В А Л А

09 вересня 2024 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 255-1, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 357 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 255-1, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 357 КК України.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 вересня 2024 року включно.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник просила змінити щодо обвинуваченого запобіжний захід на будь який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або визначити розмір застави, вказуючи на те, що останній хворіє, має на утриманні двох малолітніх дітей, які також перебувають на обліку у лікаря педіатра з приводу частих захворювань, його дружина є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, а тому не може самостійно доглядати та утримувати дітей. Вказала, що одна неминучість покарання не є достатньою підставою для продовження запобіжного заходу та запевнила суд, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду чи незаконно впливати на учасників процесу.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому слід продовжити виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

П.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім якдо раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В ухвалах Івано-Франківського міського суду зазначено обставини, які послужили підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотиви кримінальних правопорушень, тяжкість злочинів, наявність обгрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою продовжити.

Таким чином, суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченого дані, зважаючи, що інкриміновані обвинуваченому злочини, було вчинено із застосуванням насильства, а відтак при зміні запобіжного заходу він може переховуватися від суду або вчинити нові злочини, чи впливати на потерпілих, свідків, експертів, та їх рідних, які ще не допитані в ході судового розгляду, а це може значно ускладнити розгляд справи по суті. Окрім того, суд вважає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.

Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинуваченого ухилятись від суду і, незаконно впливати на учасників провадження.

Суд враховує в сукупності всі наявні обставини даної справи і зважає не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.

Окрім того, вимогами ч.3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у таких межах: від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із цим, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, його вік, стан здоров`я, майновий стан, наявність соціальних зв`язків, тривалість розгляду даного кримінального провадження, те, що зачастиною другоюстатті 29 Конституції України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, означає, що таке законодавче унормування має сприяти досягненню мети кримінального провадження й захисту відповідних публічних інтересів, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути застосований, якщо досягти цієї мети та забезпечити такий захист не можна в інший спосіб, менш обтяжливий для конституційного права на свободу та особисту недоторканність. Зрештою, має бути досягнуто обґрунтованого балансу між забезпеченням ефективного здійснення кримінального провадження та вказаним конституційним правом особи, щодо якої таке провадження відкрито, зважаючи на тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюють таку особу, наявність ризиків у зв`язку з неналежною процесуальною поведінкою такої особи для виконання завдань кримінального провадження й захисту відповідних публічних інтересів. Такого балансу неможливо досягти, якщо в кримінальному провадженні буде наявний лише один винятковий запобіжний захід - тримання під вартою. Зазначене унормування не може також обмежувати повноваження слідчого судді, суду застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі вмотивованого рішення, ухваленого в порядку справедливої судової процедури, тобто слідчий суддя, суд має дискреційні повноваження у кримінальному провадженні обрати інший, більш м`який, запобіжний захід, ніж указаний. Водночас застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише за вмотивованим рішенням суду згідно зчастиною другоюстатті 29 Конституції України пов`язане зі змістом конституційного права на судовий захист, яке «передбачає не тільки можливість звернення особи до суду, а й, зокрема, право на обґрунтоване судове рішення».

На даний час, суд враховує, обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким та особливо тяжкими, дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, а тому вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки він є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження та згідно із вимогами ч 5 ст.182 КПК України, слід визначити обвинуваченому розмір застави в межах130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 393 640 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою доцільно продовжити та визначити йому розміри застави, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 тримання під вартою продовжити до 08 листопада 2024 року включно, визначивширозмір застави в межах130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 393 640 (триста дев`яносто три тисячі шістсот сорок) гривень, яка може бути внесена якобвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м.Київ, МФО:820172, рахунок: UA158201720355259002000002265) в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим по даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до підрозділів УДМС України в Івано-Франківській області свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 10 вересня 2024 року.

Суддя ОСОБА_6