Рішення

від 10.09.2024 по справі 619/4209/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/4209/24

провадження № 2/619/1185/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2024 року Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Остропілець Є.Р.

при секретарі Носачової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,в якому вказує, що відповідно до укладеного кредитного договору № 1151-350-2 від 19.10.2023 року між позивачем та відповідачем, відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень строком на 365 днів, до 20.10.2024 року, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернетhttps://procent.com.uaта підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отримання кредиту.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Процент» перебувають в загальному доступі, будучи опубліковані на сайтіhttps://procent.com.ua.

Сума кредиту по укладеному кредитному договору, перераховується на платіжну карту відповідача, яка була вертифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.

Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку НОМЕР_1 після укладення кредитного договору.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 561403 направлявся відповідачу 19.10.2023 року о 13.04.13 годині шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі на ІТС.

Кредитний договір був підписаний 19.10.2023 року шляхом ведення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 561403 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернетhttps://procent.com.ua.

Кредитні кошти були відправлені відповідачу 19.10.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується чеком.

Таким чином, у межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 16 днів.

Починаючи з 04.11.2023 року відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 04.11.2023 року, що має відображення у розрахунку заборгованості.

Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 19.10.2023 року по 30.05.2024 року.

Заборгованість відповідача по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 30.05.2024 року становить 39200,00 гривень за період з 19.10.2023 року по 30.05.2024 року.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним кредитним договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови кредитного договору.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1151-350-2 від 19.10.2023 року по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 39200,00 гривень за період з 19.10.2023 року по 30.05.2024 року, судовий збір в розмірі 2422,40 та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в заяві підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі, просить розглядати справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, шляхом надсилання судової повістки, при цьому не надав відзив на позов, тому справа розглядається в заочному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 1151-350-2 від 19.10.2023 року між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень строком на 365 днів, до 20.10.2024 року, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отримання кредиту.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Процент» перебувають в загальному доступі, будучи опубліковані на сайті https://procent.com.ua .

Сума кредиту по укладеному кредитному договору, перераховується на платіжну карту відповідача, яка була вертифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем.

Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит на належну їй платіжну картку НОМЕР_1 після укладення кредитного договору.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 561403 направлявся відповідачу 19.10.2023 року о 13.04.13 годині шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі на ІТС.

Кредитний договір був підписаний 19.10.2023 року шляхом ведення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 561403 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі інтернет https://procent.com.ua.

Кредитні кошти були відправлені відповідачу 19.10.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується чеком.

Таким чином, у межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 16 днів.

Починаючи з 04.11.2023 року відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 04.11.2023 року, що має відображення у розрахунку заборгованості.

Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 19.10.2023 року по 30.05.2024 року.

Заборгованість відповідача по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 30.05.2024 року становить 39200,00 гривень за період з 19.10.2023 року по 30.05.2024 року.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним кредитним договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови кредитного договору.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 19.08.2024 року, отриманого на ухвалу суду, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку НОМЕР_3 , номер телефону, на який направлено інформацію для підтвердження операцій за зазначеною карткою та яких знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 НОМЕР_4 та додаткові: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 . Згідно виписки по рахунку вбачається зарахування 19.10.2023 року 5000 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем неналежно виконувалися умови кредитування, останній допустив прострочення платежів, відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість відповідача за кредитним договоромза період з 19.10.2023 року по 30.05.2024 року, станом на 30.05.2024 року становить 39200,00 гривень.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені встатті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до вимогстатті 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей527,530 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимогстатті 629 ЦК України,встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Положеннямстатті 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістомстатті 634 цього Кодексу,договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.?

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконав, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», в якості кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першоюстатті 81 Цивільного Процесуального Кодексу Українивстановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другоїстатті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України,суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за Кредитним договором № 1151-350-2 від 19.10.2023 року в розмірі 39200 гривень 00 копійок, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача,дійшов висновку, що позовні вимоги в даній частині необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Процент» надалі замовник та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 надалі виконавець; акт приймання передачі наданих послуг № 1 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року; Витяг з реєстру № 1 до акту приймання передачі наданих послуг № 1 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року.

Згідно Витягу з Реєстру № 1 до Акту приймання передачі наданих послуг № 1 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, виданого 07 червня 2024 року, у відповідності до умов договору виконавець Руденко К.В. підготував позовну заяву про стягнення заборгованості з боржника замовника ТОВ «ФК «Процент», найменування послуг: 1 підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №1151-350-2 від 19.10.2023 року та клопотання про витребування доказів, вартість - 9000,00 гривень; складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_1 за кредитним договором №1151-350-2 від 19.10.2023, вартість 1000,00 гривень. Загальна кількість складених позовних заяв становить 5 штук на загальну вартість 50000,00 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції № 540 від 07 червня 2024 року, виданої АТ «Сенс Банк», платник ТОВ «ФК «Процент», отримувач ОСОБА_2 , сума 50000,00 гривень, призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг по Договору № 03/06/2024 від 03.06.2024 згідно акту № 1 від 07.06.2024 року.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу і тому позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Керуючись статтями 509, 512-514, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України; статтями4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК Українисуд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ: 41466388, адреса: 04112, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 48) заборгованість за Кредитним договором № 1151-350-2 від 19 жовтня 2023 року по нарахованим та несплаченим процентам за період з 19.10.2023 року по 30.05.2024 року у розмірі 39200 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ: 41466388, адреса: 04112, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 48) сплачений судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень 00 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є. Р. Остропілець