Ухвала

від 18.10.2024 по справі 619/4209/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/4209/24

провадження № 2-п/619/26/24

УХВАЛА

18 жовтня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.

за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі заяву адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

встановив:

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» заборгованість в розмірі 39 200,00 грн, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

27.09.2024 адвокат Ястребова Є.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, у якій просить скасувати заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року в цивільній справі № 619/4209/24 та призначити справу до розгляду в загальному позовному провадженні з викликом сторін посилаючись на те, що про ухвалення судового рішення ОСОБА_2 дізнався випадково, зі слів свого батька. Вказане рішення ухвалено за його відсутністю та без врахування його доводів і заперечень. Зазначена обставина не дозволила йому, як відповідачу у справі, реалізувати свої процесуальні права, а також порушено принцип змагальності сторін.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Ястребова Є.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 заяву підтримала, просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року та задовольнити заяву.

Інші учасники справи у судове засідання 18.10.2024 року не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення адвоката Ястребової Є.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

В силу приписів статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, ч. 1 ст. 127 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 5 ст. 272 ЦПК України).

Разом з тим, матеріали справи не місять доказів на підтвердження направлення та отримання відповідачем копії заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року в порядку, визначеному ст. 272 ЦПК України.

Отже, твердження представника відповідача про те, що відповідач не отримував копію оскаржуваного рішення та дізнався про нього тільки 9 вересня 2024 року не спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити відповідачу пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у цивільній справі № 619/4209/24.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Ухвалою від 25.06.2024 року Дергачівський районний суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 619/4209/24, судове засідання призначив на 30.07.2024 року.

Згідно з ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

За відомостями Реєстру територіальної громади та облікових даних архівної картотеки Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На зазначену адресу судом надсилалася судова повістка, позовна заява разом із доданими до неї документами та ухвала про відкриття провадження, яка була вручена ОСОБА_2 04.07.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50).

Судова повістка про виклик в судове засідання, призначене на 22 серпня 2024 року, була повернута до суду з відміткою АТ "Укрпошти" «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 70-71).

Відповідач іншої адреси місця свого проживання, яке відрізняється від адреси його місця реєстрації, суду не повідомив.

Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Отже, доводи представника відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи суд до уваги не приймає.

При цьому, стороною відповідача не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та причини неявки до суду.

Оскільки заочне рішення може бути скасовано лише за сукупної наявності двох умов: поважної неявки у судове засідання відповідача та істотність доказів для правильного вирішення справи, тоді як у заяві відповідач не посилається на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, підстави для перегляду заочного рішення відсутні.

За таких обставин, суд залишає подану адвокатом Ястребовою Є.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 заяву про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у справі № 619/4209/24 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 287, 260, 261 ЦПК, суд

постановив:

Строк на подання заяви адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року - поновити.

Заяву адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 21.10.2024.

Суддя О. В. Пруднікова