Рішення

від 10.09.2024 по справі 484/4369/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4369/24

Провадження № 2/484/335/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про визнання договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійними та застосування наслідків недійсності правочинів,

за відсутності сторін, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 ОСОБА_2 в особі представника адвоката Сотської С.О. звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі ТОВ «Агрофірма Корнацьких») з наданим позовом, мотивуючи тим, що їй на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, а всього 3,9828 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Тривалий час зазначені земельні ділянки перебували в користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 28.12.2009. Однак, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.07.2022 зазначений договір оренди земельної частки (паю) був розірваний, а земельні ділянки повернуті власниці. Постановою Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 26.09.2022 зазначене рішення суду залишено без змін. На виконання рішення суду державним виконавцем Первомайського відділу ДВС у Первомайському районі було складено Акт про примусову передачу земельних ділянок ОСОБА_2 , однак такі земельні ділянки не були передані через те, що були засіяні озимою пшеницею. 27.07.2023 при зверненні до державного реєстратора для реєстрації договору оренди з іншим орендарем, позивачці стало відомо про те, що 07.10.2022 від її імені в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 були укладені договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, строком на 50 років зі сплатою за користування емфітевтичним правом у розмірі однієї гривні. Ці договори були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2023 за № 67761275, 67768282, 67765442. Позивачка вважає, що такі договори від її імені були укладені без її відома та без її волевиявлення та волі, крім того, її представник свідомо діяв в інтересах своїх близьких родичів та своєї сім`ї, а тому відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України мають бути визнані недійними. Також, як наслідок просить зобов`язати відповідача повернути їй вищезазначені земельні ділянки.

Разом з позовною заявою представниця позивачки адвокат Сотська С.О. подала клопотання про витребування від відповідача доказів.

Ухвалою суду від 17.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2023, 09:00 годину. Сторонам роз`яснено порядок та строки подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Ухвалою суду від 17.08.2023 зобов`язано відповідача надати суду копії договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 07.10.2022, які були укладені між ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник за довіреністю ОСОБА_3 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та зареєстровані державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг міста Южноукраїнськ від 26.05.2023 за № 67761275 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825481800:01:1226, за № 67768282 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825481800:01:1227, за № 67765442 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825481800:01:1228.

Крім того, ухвалою суду від 17.08.2023 зобов`язано позивачку надати суду копію довіреності, яка була видана нею на ім`я ОСОБА_3 .

У зв`язку з неможливістю виконання позивачкою зазначеної ухвали суду від 17.08.2023 її представниця адвокат Сотська С.О. 29.08.2023 подала клопотання про витребування у відповідача нотаріально посвідченої довіреності, виданої ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 щодо розпорядження земельною ділянкою від 28.03.2003 за № 6944.

10.10.2023 підготовче засідання було відкладено на 09.11.2022, 09:00 годину за клопотанням представника відповідача.

23.10.2023 на виконання ухвали суду від 17.08.2023 про витребування доказів представником відповідача надано договори від 07.10.2022 про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за кадастровими номерами 4825481800:01:1226, 4825481800:01:1227, 4825481800:01:1228.

02.11.2023 представник відповідача ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, мотивуючи тим, що 28.08.2003 ОСОБА_2 , як довірителем, було видано повіреним нотаріальну довіреність на представництво її перед третіми особами. Зазначена довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. за № 6944. На день підписання спірних договорів емфітевзису зазначена довіреність не була скасована, не визнання недійною та не оскаржена в судовому порядку, а відтак є чинною. Зі змісту зазначеної довіреності представник має право на укладення всіх дозволених законодавством правочинів щодо розпорядження спірними земельними ділянками. За таких обставин, вважає, що представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 діяв з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, зазначив, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не має права втручатися у правовідносини, які склалися між повіреним та довірителем. Також представник відповідача надав клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, оскільки вважає його таким, що не відповідає чинному законодавству, документально не підтверджений, оскільки прибутковий касовий ордер не містить обов`язкових реквізитів таких як податковий код адвоката, кореспондуючий рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при проведення даної операції, а підставою оплати зазначено отримання правових послуг замість призначення оплати відповідно до договору про надання правничої допомоги по цій справі. За таких обставин заперечував щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20000 грн, та просив розмір таких витрат зменшити.

Ухвалою суду від 09.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.12.2023, 09:30 годину.

19.12.2023 представниця ОСОБА_2 адвокат Сотська С.О. подала клопотання про зупинення провадження у справі до залучення до участі справі правонаступника чи законного представника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 19.12.2023 зазначене клопотання задоволено та зупинено провадження у справі до 01.06.2024.

Крім того, ухвалою суду від 19.12.2023 задоволено клопотання адвоката Сотської С.О. від 29.08.2023 та зобов`язано відповідача надати суду копію нотаріально посвідченої довіреності, виданої ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 щодо розпорядження земельною ділянкою від 28.03.2003 за № 6944.

11.01.2024 представником відповідача на виконання зазначеної ухвали суду така копія довіреності надана.

31.07.2024 представник ОСОБА_2 адвокат Сотська С.О. подала клопотання про поновлення провадження у справі та залучення правонаступника позивача

05.08.2024 ухвалою суду поновлено провадження у справі та залучено правонаступником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її спадкоємицю за заповітом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; призначено судове засідання на 10.09.2024, 10:00 годину.

Позивачка та її представниця в судове засідання не з`явилися; представниця позивачки адвокат Сотська С.О. надала заяву про розгляд справи без їх участі; просила позов задовольнити з підстав, викладених у позові. Крім того, надала документи на підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився: надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність; просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Сторонами не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог. Усі необхідні підготовчі дії проведені судом на стадії підготовчого розгляду, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне відповідно до статей 211, 223ЦПКУкраїни здійснювати судовий розгляд справи на підставі наданих сторонами письмових доказів за відсутності сторін.

Враховуючи зазначене, ознайомившись з позиціями сторін, викладеними у письмових заявах по суті справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була власником земельних ділянок з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, а всього загальною площею 3,9828 га, що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8-10).

Тривалий час зазначені земельні ділянки перебували в користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди земельної частки (паю), укладеного 28.12.2009 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.07.2022 зазначений договір оренди земельної частки (паю) був розірваний, а земельні ділянки повернуті власниці.

Постановою Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області від 26.09.2022 зазначене рішення суду залишено без змін (а.с.11-15).

На виконання рішення суду державним виконавцем Первомайського відділу ДВС у Первомайському районі було складено Акт про примусову передачу земельних ділянок ОСОБА_2 , однак такі земельні ділянки не були передані через те, що були засіяні озимою пшеницею (а.с.16).

Тобто, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» безпідставно продовжував утримувати належні ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:1226, 4825481800:01:1227, 4825481800:01:1228 загальною площею 3,9828 га.

Відповідно до доручення, зареєстрованого в реєстрі за № 6944 та посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. 28 серпня 2003 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , користуватися та розпоряджатися належною їй земельною часткою (паєм) площею 4,78 га в колишньому КСП «Світанок» Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в тому числі вчиняти всі дозволені законодавством правочини по розпорядженню, користуванню земельною ділянкою (продавати, міняти, здавати в оренду, заставляти, вносити до статутного фонду господарських товариств з правом підпису установчих документів та документів, пов`язаних з виходом зі складу цих товариств тощо) визначати у кожному випадку суттєві умови договору, подавати від її імені заяви, розписуватися за неї, отримувати гроші, майно по укладеним договорам (а.с.99).

07.10.2022 ОСОБА_3 , діючи від імені ОСОБА_2 на підставі доручення від 28.08.2003, уклав з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» три окремі договори встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), відповідно до яких належні ОСОБА_2 на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:1226, 4825481800:01:1227, 4825481800:01:1228 загальною площею 3,9828 га, розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, передав ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у право володіння та право цільового використання (емфітевтичне право) (а.с.46-47, 50-51, 54-55).

Термін дії договорів встановлено 50 років, а плата за користування емфітевтичним правом встановлена 1 (одна) гривня, яку власник отримав на момент підписання цих договорів (п.2.2; 3.1 договорів).

Договори емфітевзису від 07.10.2022 зареєстровані державним реєстратором Центру надання адмінінстративних послуг м. Южноукраїнська Миколаївської області 26.05.2023 за номерами 67761275, 67768282 та 67765442 (а.с.48-49, 52-53, 56-57).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.12.2022 ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зареєстроване як юридична особа, її представниками зазначено ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Як встановлено судом, про наявність зазначених вище договорів емфітевзису ОСОБА_2 стало відомо 27.07.2023, коли вона звернулася до державного реєстратора для реєстрації договору оренди спірних земельних ділянок з іншим орендарем.

08.08.2023 ОСОБА_2 скасувала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. 28 серпня 2003 року та зареєстрованої в реєстрі за номером № 6944 (а.с.17).

01.12.2023, вже після звернення до суду з наданим позовом, ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть від 01.12.2023 (а.с.89).

У позові ОСОБА_2 зазначала, що їй нічого не було відомо про укладені її представником договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), які їй належать на праві власності, строком на 50 років. Зазначала, що представник вчинив правочини від її імені без її відома та без її волевиявлення та волі. Крім того, зазначила, що її представник свідомо діяв в інтересах своїх близьких родичів та своєї сім`ї Корнацьких, при цьому ціна договору емфітевзису за користування земельними ділянками встановлена у розмірі 1 грн, що свідчить про те, що такий правочин має для неї негативні наслідки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Наразі, земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:1226, 4825481800:01:1227, 4825481800:01:1228 загальною площею 3,9828 га, після смерті ОСОБА_2 успадкувала та зареєструвала на своє ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 15.07.2024 (а.с.104-109).

Тобто, спадкоємиці за заповітом ОСОБА_1 як правонаступниці перейшли всі права та обов`язки, які належали її матері ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Положеннями ч.2 ст. 412 ЦК України встановлено, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, право емфітевзису виникає лише на підставі договору.

Відповідно до ч.2 ст. 407 ЦК України та ч.2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування. Аналогічного висновку дійшла Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.03.2017 у справі № 313/1730/15-ц, вказавши, що строкове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (правил емфітевзису) може бути успадковане, проте виникає та регулюється виключно на підставі договору про емфітевзис. Договір емфітевзису складається у письмовій формі і стосується лише земель сільськогосподарського призначення. Право емфітевзису підлягає обов`язковій державній реєстрації відповідно до закону від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлено, що такі договори емфітевзису від 07.10.2022 були зареєстровані державним реєстратором 26.05.2023 за № 67761275, № 67768282 та № 67765442 (а.с.48,52,56).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно доч.1ст.215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно дост.216ЦК Українинедійсний правочинне створюєюридичних наслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю. Уразі недійсностіправочину кожнаіз сторінзобов`язанаповернути другійстороні унатурі все,що вонаодержала навиконання цьогоправочину,а вразі неможливостітакого повернення,зокрема тоді,коли одержанеполягає укористуванні майном,виконаній роботі,наданій послузі,-відшкодувати вартістьтого,що одержано,за цінами,які існуютьна моментвідшкодування. Якщоу зв`язкуіз вчиненнямнедійсного правочинудругій стороніабо третійособі завданозбитків таморальної шкоди,вони підлягаютьвідшкодуванню винноюстороною. Правовінаслідки,передбачені частинамипершою тадругою цієїстатті,застосовуються,якщо закономне встановленіособливі умовиїх застосуванняабо особливіправові наслідкиокремих видівнедійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.Вимога прозастосування наслідківнедійсності нікчемногоправочину можебути пред`явленабудь-якоюзаінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Положеннями ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно доч.ч.2,3ст.152ЗК Українивласник земельноїділянки абоземлекористувач можевимагати усуненнябудь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,і відшкодуваннязавданих збитків. Захистправ громадянта юридичнихосіб наземельні ділянкиздійснюється шляхом: а)визнання прав; б)відновлення стануземельної ділянки,який існувавдо порушенняправ,і запобіганнявчиненню дій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав; в)визнання угодинедійсною; г)визнання недійснимирішень органіввиконавчої владиабо органівмісцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіянихзбитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Главою 17ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.

Згідно до ч.3 ст.244ЦК України довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Отже, односторонній правочин є дією однієї сторони, яка створює обов`язки лише для особи, яка видала довіреність. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно доч.1ст.237ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє (частини перша, друга статті 238 ЦК України).

При цьому, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьоюстатті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц дійшов висновків, що правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому, словосполучення «у своїх інтересах» необхідно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, у тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Обставини справисвідчать проте,що намомент укладенняоскаржуваних договорів ОСОБА_3 , будучи обізнаним про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 щодо передачі ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у користування належних їй на праві власності земельних ділянок, попри наявність судового рішення, яким ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язано повернути земельні ділянки їх власнику, діючи від імені ОСОБА_2 за дорученням, 07.10.2022 уклав із ТОВ «Агрофірма Корнацьких» оспорювані договори емфітевзису.

При цьому, укладаючи оспорювані договори емфітевзису з ТОВ «Агрофірма Корнацьких», представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 не схвалив з довірителькою укладені правочини, свідомо діяв в інтересах своїх близьких родичів та своєї сім`ї, а не в інтересах довірителя ОСОБА_2 , що прямо заборонено частиною третьоюстатті 238 ЦК України. Більш того, договором емфітевзису за користування спірними земельними ділянками встановлена ціна 1 грн, яка вочевидь не відповідає інтересам власника земельних ділянок.

При цьому матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 знала про наявність вказаних обставин та погоджувалася на укладання оспорюваних договорів.

З огляду на викладене та враховуючи, що дії відповідача при підписанні спірних договорів емфітевзису були спрямовані на передачу у безкоштовне користування земельних ділянок своїм близьким родичам, що свідчить про незаконність та недобросовісність дій відповідача та наявність особистого інтересу представника під час укладення оспорюваних договорів, суд приходить до висновку про те, що оспорювані договори не відповідають інтересам позивачки та її внутрішній волі.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 ЦК України).

Зміст доручення від 28.08.2003, на підставі якої було вчинено оспорювані правочини, свідчить про те, що ОСОБА_2 надала повіреним право представляти її інтереси з питань, які стосуються її, як власника спірних земельних ділянок.

Для виконання цих повноважень ОСОБА_2 надала представникам право здійснювати конкретні, визначені у довіреності дії та визначила їх право вчиняти всі дозволені законодавством правочини по розпорядженню, користуванню земельною ділянкою (продавати, міняти, здавати в оренду, заставляти, вносити до статутного фонду господарських товариств з правом підпису установчих документів та документів, пов`язаних з виходом зі складу цих товариств тощо) визначати у кожному випадку суттєві умови договору, подавати від її імені заяви, розписуватися за неї, отримувати гроші, майно по укладеним договорам.

Однак, ОСОБА_2 не уповноважувала повірених на укладання від її імені інших за правовими наслідками та менш вигідного для довірителя договорів (договорів емфітевзису), які було укладено строком на 50 років зі сплатою за користування емфітевтичним правом у розмірі 1 грн.

Тобто, в момент укладення 07.10.2022 договорів емфітевзису у ОСОБА_2 не було вільного волевиявлення, яке б відповідало її внутрішній волі.

Разом з тим, представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 , діючи за дорученням та достовірно знаючи про те, що договір оренди земельної частки (паю) від 28.12.2009 був розірваний за рішенням суду від 14.07.2022, а спірні земельні ділянки цим рішенням суду було зобов`язано повернути власниці, здійснив державну реєстрацію інших договорів емфітевзису щодо цих же земельних ділянок, фактично залишивши їх надалі у користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких», яке і до тепер продовжує їх використання.

За таких обставин ОСОБА_2 була позбавлена на 50 років плати за користування належними їй на праві власності земельними ділянками.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 ст.12ЦПКУкраїни визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81ЦПКУкраїни встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлено, що дії представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 при підписанні спірних договорів емфітевзису не відповідали внутрішній волі та інтересам його довірительки (на той час власниці земельних ділянок), представник не схвалив з довірителькою укладення спірних правочинів, а також мали місце недобросовісність та наявність особистого інтересу представника (повіреного).

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати недійними договори від 07.10.2022 про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, які були укладені між ОСОБА_2 в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» строком на 50 років зі сплатою за користування емфітевтичним правом у розмірі однієї гривні, та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2023 за № 67761275, 67768282, 67765442, а також вважає за необхідне зобов`язати відповідача повернути власниці зазначені земельні ділянки.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачці ОСОБА_2 та її правонаступниці ОСОБА_1 правничу допомогу надавала адвокат Сотська С.О. відповідно до ордеру серії ВЕ № 1095277 від 08.08.2023 та ордеру серії ВЕ № 1125403 від 29.07.2024.

Згідно доч.2ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно доч.4ст.137ЦПКУкраїни розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до ч.6ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представницею позивачки надано суду Договір-доручення про надання правової допомоги від 08.08.2023, Акт про прийняття-передачу наданих послуг від 20.08.2023, Додатковий договір від 08.08.2023, квитанцію про оплату послуг адвоката від 14.08.2023, пов`язаних із наданням правничої допомоги, на загальну суму 20000 грн та докази підтвердження про надсилання відповідачу зазначених документів.

З наданих представницею позивачки документів вбачається, що позивачка сплатила адвокату Сотській С.О. юридичні послуги за надання правової допомоги в сумі 20 000 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивачці слід відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Відповідно до ст.141ЦПКУкраїни з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн 60 к.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійним договір про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 4825481800:01:000:1226, укладений 07.10.2022 між ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2023 за № 67761275.

Визнати недійним договір про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 4825481800:01:000:1227, укладений 07.10.2022 між ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2023 за № 67768282.

Визнати недійним договір про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 4825481800:01:000:1228, укладений 07.10.2022 між ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2023 за № 67765442.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, а всього 3,9828 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, їх теперішній власниці ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 к. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн, а всього 21073 (двадцять одна тисяча сімдесят три) грн 60 к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», код ЄДРПОУ 31929340, адреса: вул. Центральна, 93, с. Кумари Первомайського району Миколаївської області.

Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2024 року.

СУДДЯ: