Постанова

від 12.12.2024 по справі 484/4369/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

12.12.24

22-ц/812/1710/24

Справа №484/4369/23

Провадження № 22-ц/812/1710/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,

за відсутності учасників справи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Агрофірма Корнацьких»

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 вересня 2024 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Маржиною Т.В., повний текст складено того ж дня, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про визнання договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійними та застосування наслідків недійсності правочинів

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі - ТОВ «Агрофірма Корнацьких») про визнання договорів про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що їй на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, а всього 3,9828 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тривалий час зазначені земельні ділянки перебували в користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 28 грудня 2009 року.

Однак, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 липня 2022 року, яке постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 вересня 2022року залишено без змін, зазначений договір оренди земельної частки (паю) був розірваний, а земельні ділянки повернуті власниці.

На виконання рішення суду державним виконавцем Первомайського відділу ДВС у Первомайському районі було складено Акт про примусову передачу земельних ділянок ОСОБА_2 , однак такі земельні ділянки не були передані через те, що були засіяні озимою пшеницею.

27 липня 2023 року при зверненні до державного реєстратора для реєстрації договору оренди з іншим орендарем, позивачці стало відомо про те, що 07 жовтня 2022 року від її імені в особі представника за довіреністю Корнацьким А.О. були укладені договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, строком на 50 років зі сплатою за користування емфітевтичним правом у розмірі однієї гривні. Ці договори були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2023 за № 67761275, 67768282, 67765442.

Вважає, що такі договори від її імені були укладені без її відома та без її волевиявлення та волі, крім того, її представник свідомо діяв в інтересах своїх близьких родичів та своєї сім`ї, а тому відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила визнати недійсними договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладені 07 жовтня 2022 року між нею, в інтересах якої діяв ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 травня 2023 року, індексні номера:67761275, 67768282, 67765442.

Зобов`язати ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути земельні ділянки з к/н 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га їх власнику ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 серпня 2024 року залучено правонаступником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її спадкоємицю за заповітом ОСОБА_1 .

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 вересня 2024 року позов задоволено

Визнано недійним договір про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 4825481800:01:000:1226, укладений 07 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 травня 2023 року за № 67761275.

Визнано недійним договір про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 4825481800:01:000:1227, укладений 07 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 травня 2023 року за № 67768282.

Визнано недійним договір про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 4825481800:01:000:1228, укладений 07 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 травня 2023 року за № 67765442.

Зобов`язано ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га, 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, а всього 3,9828 га, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, їх теперішній власниці ОСОБА_1 .

Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору 1 073 грн 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн., а всього 21073 грн 60 коп.

В апеляційній скарзі, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з огляду на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цивільної справи

Так, вказує, що на день підписання спірних договорів емфітевзису довіреність, на підставі якої від імені ОСОБА_2 укладено оскаржувану договори, не оскаржена в судовому порядку, не визнана недійсною та не скасована, а відтак є чинною.

Як вбачається зі місту довіреності представник мав право на укладання всіх дозволенних законодавством правочинів щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

Тому, враховуючи зазначене, 07 жовтня 2022 року представником позивача КорнацькимА.О. на підставі нотаріальної довіреності від 28 серпня 2003 року за реєстровим номером № 6944, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо представництва було підписано відповідні договори емфітевзису на право користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких» земельними ділянками за кадастровими номерами 4825481800:01:000:1226, 4825481800:01:000:1227, 4825481800:01:000:1228.

Таким чином, волевиявлення позивача на вчинення оскаржуваних правочинів втілено діями повіреного ОСОБА_3 , який уклав відповідні угоди на підставі дійсної довіреності та в межах наданих йому повноважень.

Натомість суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність волевиявлення позивача на укладання оскаржуваних правочинів, що і вплинуло на прийняття необгрунтованого рішення.

Звертають увагу,що анііз оскаржуваногорішення судупершої інстанції,так із позовноїзаяви тадодатків донеї невбачається наявністьжодного належногодоказу,яким булопідтверджено обізнаністьповіреного прозазначену обставину.Таким чином,твердження судупершої інстанціїщодо обізнаностіпро відсутністьволевиявлення ОСОБА_2 щодо передачіТОВ «АгрофірмаКорнацьких» у користування належних їй на праві власності земельних ділянок, є припущенням, що не відповідає частині шостій статті 81 ЦПК України.

Щодо витратна правовудопомогу,то вказували,що із матеріалів даної справи вбачається, що представником позивача було подано заяви, про розгляд, як підготовчого так і судового розгляду справи без його участі.

Окрім того, до поданої представником позивача заяви від 10 вересня 2024 року про розгляд судового засідання без її участі додано договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт, які містять підписи ОСОБА_2 , що взагалі різняться із підписами останньої зробленими нею у її паспорті та нотаріальній заяві про скасування довіреності від 08 серпня 2023 року, реєстраційний № 3933, що ставить під сумнів погодження ОСОБА_2 , за її життя, гонорару у розмірі 20000,00 тис. грн. При цьому, до матеріалів даної справи додано банківську квитанцію надто поганої якості, з якої не зрозуміло ні призначення платежу, ні суми сплачених коштів.

З огляду на викладене вважають, що витрати на отримання правової допомоги саме по справі № 484/4369/23, на суму 20000,00 грн., є необґрунтованими, оскільки не відповідають критеріям складності справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сотська С.О., провила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

До апеляційної скарги представником ТОВ «Агрофірма Корнацьких» долучено заяву про розгляд апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення за їх відсутності.

Про розгляд справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з`явилися, що в силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 липня 2013 року належало три земельні ділянки: з кадастровим номером 4825481800:01:000:1226 площею 2,5345 га, кадастровим номером 4825481800:01:000:1227 площею 1,4312 га та кадастровим номером 4825481800:01:000:1228 площею 0,0171 га, а всього загальною площею 3,9828 га, що розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8-10).

Зазначені земельні ділянки перебували в користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди земельної частки (паю), укладеного 28 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 липня 2022 року, яке постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року залишено без змін, зазначений договір оренди земельної частки (паю) був розірваний, а земельні ділянки повернуті власниці (а.с.11-15).

На виконання рішення суду державним виконавцем Первомайського відділу ДВС у Первомайському районі було складено 20 грудня 2022 року Акт про примусову передачу земельних ділянок ОСОБА_2 , однак такі земельні ділянки не були передані через те, що були засіяні озимою пшеницею. Директор ТОВ «Агрофірма «Корнацьких» погодив повернення земельних ділянок 15 липня 2023 року (а.с.16).

Відповідно до доручення, зареєстрованого в реєстрі за № 6944 та посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. 28 серпня 2003 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , користуватися та розпоряджатися належною їй земельною часткою (паєм) площею 4,78 га в колишньому КСП «Світанок» Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в тому числі вчиняти всі дозволені законодавством правочини по розпорядженню, користуванню земельною ділянкою (продавати, міняти, здавати в оренду, заставляти, вносити до статутного фонду господарських товариств з правом підпису установчих документів та документів, пов`язаних з виходом зі складу цих товариств тощо) визначати у кожному випадку суттєві умови договору, подавати від її імені заяви, розписуватися за неї, отримувати гроші, майно по укладеним договорам (а.с.99).

07 жовтня 2022 року ОСОБА_3 , діючи від імені ОСОБА_2 на підставі доручення від 28 серпня 2003 року, уклав з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» три окремі договори встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), відповідно до яких належні ОСОБА_2 на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:1226, 4825481800:01:1227, 4825481800:01:1228 загальною площею 3,9828 га, розташовані в межах території Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, передав ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у право володіння та право цільового використання (емфітевтичне право) (а.с.46-47, 50-51, 54-55).

Термін дії договорів встановлено 50 років, а плата за користування емфітевтичним правом встановлена 1 (одна) гривня, яку власник отримав на момент підписання цих договорів (п.2.2; 3.1 договорів).

Договори емфітевзису від 07 жовтня 2022 року зареєстровані державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська Миколаївської області 26 травня 2023 року за номерами 67761275, 67768282 та 67765442 (а.с.48-49, 52-53, 56-57).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 грудня 2022 року, 19 жовтня 2022 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зареєстроване як юридична особа, її представниками зазначено ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Засновниками юридичної особи є ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с. 18-20).

Як встановлено судом, про наявність зазначених вище договорів емфітевзису ОСОБА_2 стало відомо 27 липня 2023 року, коли вона звернулася до державного реєстратора для реєстрації договору оренди спірних земельних ділянок з іншим орендарем.

08 серпня 2023 року ОСОБА_2 скасувала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ЦихонеюВ.А. 28 серпня 2003 року та зареєстрованої в реєстрі за номером № 6944 (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с.89).

Земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:1226, 4825481800:01:1227, 4825481800:01:1228 загальною площею 3,9828 га, після смерті ОСОБА_2 успадкувала ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 15 липня 2024 року (а.с.104-109).

Тобто, до спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 як правонаступниці перейшли всі права та обов`язки, які належали ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Позивачка, звертаючись до суду із цим позовом, заперечувала, що не погоджувалася передавати ТОВ «Агрофірма Корнацьких» за договором про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) належні їй на праві власності земельні ділянки строком на 50 років.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 вказувала на те, що відповідач діяв виключно у власних інтересах, представник вчинив правочин на користь своїх дітей, ціна договору емфітевзису за користування земельними ділянками встановлена у розмірі 1 грн, що свідчить про те, що такий правочин має для неї негативні наслідки.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно із частиною першою статті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За нормами частини третьої статті 215ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Главою 17ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів.

Згідно з частиною третьою статті 244ЦК України довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Отже, односторонній правочин є дією однієї сторони, яка створює обов`язки лише для особи, яка видала довіреність. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 237ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє (частини перша, друга статті 238 ЦК України).

При цьому, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьоюстатті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц дійшов висновків, що правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому, словосполучення «у своїх інтересах» необхідно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, у тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Обставини справи свідчать про те, що на момент укладення оскаржуваних договорів учасниками (засновниками) ТОВ «Агрофірма Корнацьких» були діти представника власника земельних ділянок ОСОБА_3 .

Відповідач, будучи обізнаним про відсутність волевиявлення позивачки щодо передачі ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у користування належних їй на праві власності земельних ділянок, попри наявність судового рішення, яким ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язано повернути земельні ділянки їх власнику, ОСОБА_3 діючи від імені ОСОБА_2 за довіреністю від 28 серпня 2003 року, 07 жовтня 2022 року, уклав із ТОВ «Агрофірма Корнацьких» оспорювані договори емфітевзису.

Таким чином, укладаючи оспорювані договори емфітевзису з ТОВ «Агрофірма Корнацьких», відповідач свідомо діяв в інтересах своїх близьких родичів та своєї сім`ї, а не в інтересах довірителя ОСОБА_2 , що прямо заборонено частиною третьоюстатті 238 ЦК України. Більш того, договором емфітевзису за користування спірними земельними ділянками встановлена ціна, яка вочевидь не відповідає інтересам власника земельних ділянок.

При цьому матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_2 знала про наявність вказаних обставин та погоджувалася на укладання оспорюваних договорів.

З огляду на викладене та враховуючи, що дії відповідача при підписанні спірних договорів емфітевзису були спрямовані на передачу у безкоштовне користування земельних ділянок своїм близьким родичам, що свідчить про незаконність та недобросовісність дій відповідача та наявність особистого інтересу представника під час укладення оспорюваних договорів, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правильним.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 ЦК України).

Зміст довіреності від 28 серпня 2003 року, на підставі якої було вчинено оспорювані правочини, свідчить про те, що ОСОБА_2 надала повіреним право представляти її інтереси з питань, які стосуються її, як власника спірних земельних ділянок.

Для виконання цих повноважень Писаревська Л.Я. надала представникам право здійснювати конкретні, визначені у довіреності дії та визначила їх право на укладання від її імені конкретні договори, обумовивши це у довіреності, зокрема: в тому числі вчиняти всі дозволені законодавством правочини по розпорядженню, користуванню земельною ділянкою (продавати, міняти, здавати в оренду, заставляти, вносити до статутного фонду господарських товариств з правом підпису установчих документів та документів, пов`язаних з виходом зі складу цих товариств тощо) визначати у кожному випадку суттєві умови договору, подавати від її імені заяви, розписуватися за неї, отримувати гроші, майно по укладеним договорам, однак не уповноважувала повірених на укладання від її імені іншого за правовими наслідками та менш вигідного для довірителя договору - договору емфітевзису, який було укладено строком на 50 років зі сплатою за користування емфітевтичним правом у розмірі 1грн.

Отже, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки довіреність, на підставі якої були вчинені оспорені правочини, не містить визначених повноважень повірених на укладення договору емфітевзису.

Оскільки суд першої інстанції правильно застосував матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, прийняте ним судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в цій частині без задоволення.

За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано: договір- доручення про надання правової допомоги б/н від 08 серпня 2023 року, укладений між адвокатом Сотською С.О. та ОСОБА_2 , додатковий договір до цього договору б/н та дати, акт про приймання-передачу наданих послуг від 29 серпня 2023 року, відповідно до якого вартість послуг становить 20000 грн., надано квитанцію про сплату 20000 грн. від 14 серпня 2023 року (а.с.125-129).

Згідно умов додаткового договору адвокатом клієнту надано наступні послуги: збір документів для подання позову, запит до державного реєстру, підготовка та складання позову, вивчення судової практики, складання позовної заяви, здача в суд, участь в підготовчому судовому засідання, підготовка відзиву, участь в судовому засідання, підготовка правових документів для відшкодування витрат пов`язаних з правовою допомого, отримання судового рішення.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказував, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає ст.137 ЦПК України, а тому просив зменшити розмір понесених ОСОБА_2 на правову допомогу.

Враховуючи, що задоволення позову, заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг до договору, апеляційний суд приходить до висновку, що зазначений у позовній заяві розмір витрат на професійну правничу допомогу хоча і є доведений, документально обґрунтований, проте не відповідає критерію розумності, необхідності та співмірності з позовом та складністю справи, а отже із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, в розмірі 7000 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних витрат та розподілу судових витрат по сплаті судового збору залишити без змін.

Понесенні витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають розподілу, оскільки по суті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 вересня 2024 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (ЄДРПОУ 31929340) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.