Рішення

від 10.09.2024 по справі 508/193/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 508/193/24

Номер провадження 2/508/115/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 вересня 2024 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташа Д.С.,

за участі секретаря Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Миколаївка в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Заваір» про розірвання договору оренди землі,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Заваір» про розірвання договорів оренди земельних ділянок, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власницею земельних ділянок, кадастровий номер 5123583900:01:003:0184, площею 5,0001 га; кадастровий номер 5123583900:01:003:0122, площею 2,4396 га; кадастровий номер 5123583900:01:003:0090, площею 2,7186 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

Згідно договорів оренди землі № б/н від 21.05.2018 року, укладених між ОСОБА_1 та МПП «Заваір», товариство прийняло у ОСОБА_1 у строкове платне користування земельні ділянки кадастрові номери 5123583900:01:003:0184, площею 5,0001 га; 5123583900:01:003:0122, площею 2,4396 га; 5123583900:01:003:0090, площею 2,7186 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Скосарівської сільської ради Березівського району Одеської області, строком на 49 років зі сплатою орендної плати в грошовій формі у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка сплачується до 30 грудня щорічно.

Разом з тим, відповідач систематично порушував умови договору і не сплачував орендну плату за користування земельними ділянками. Так, за 2021-2023 роки взагалі не оплатив позивачу орендної плати. У зв`язку з викладеним позивач вважає, що наявні підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок у зв`язку з порушенням відповідачем суттєвих умов договору оренди землі, які передбачені Законом України «Про оренду землі».

Просить розірвати договори оренди землі № б/н від 21.05.2018 року, укладені між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та МПП «Заваір», як орендарем, щодо земельних ділянок кадастрові номери 5123583900:01:003:0184, площею 5,0001 га; 5123583900:01:003:0122, площею 2,4396 га; 5123583900:01:003:0090, площею 2,7186 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, а також на скасуванні їх державної реєстрації.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 05.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Заваір» про розірвання договору оренди землі - залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання ухвали.(а.с.32)

Ухвалою Миколаївськогорайонного судуОдеської областівід 14.03.2024року відкритопровадження уцивільній справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Малогоприватного підприємства«Заваір» про розірвання договору оренди землі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено підготовче судове засідання на 11.04.2024 року. В підготовче судове засідання викликано сторони. (а.с.40)

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 11.04.2024 року підготовче засідання відкладено до 07 травня 2024 року. (а.с.48)

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 07.05.2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Заваір», про розірвання договору оренди землі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2024 року; встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів. (а.с.62)

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 10.06.2024 року продовжено строк розгляду справи № 508/171/24. Судове засідання відкладено до 09 години 00 хвилин 11 липня 2024 року. (а.с.68)

Розгляд справи відкладено до 06.08.2024 року о 09.00 годині у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті (Довідка Миколаївського районного суду від 11.07.2024 року).

Ухвалою суду від 06.08.2024 року продовжено строк розгляду справи, судове засідання відкладено до 10 вересня 2024 року. (а.с.81)

Позивач в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити. (а.с. 90)

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило. (а.с. 89)

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів у відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідичши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки, кадастрові номери 5123583900:01:003:0184, площею 5,0001 га (номер запису про право власності 22695179 від 13.09.2017); 5123583900:01:003:0122, площею 2,4396 га (номер запису про право власності 22254252 від 01.09.2017); 5123583900:01:003:0090, площею 2,7186 га. (номер запису про право власності 22254663 від 01.09.2017). Цільове призначення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Скосарівської сільської ради. (а.с. 15-16,17-18,19-20, 21-22, 55-56,57-58,59-60)

Відповідно договорів оренди землі № б/н від 21.05.2018 року, укладених між ОСОБА_1 та МПП «Заваір», останнє прийняло у позивача у строкове платне користування земельні ділянки кадастрові номери яких 5123583900:01:003:0184, площею 5,0001 га - запис № 26371133 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.05.2018 (далі за текстом - Договір оренди 1); 5123583900:01:003:0122, площею 2,4396 га - запис № 26462362 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.05.2018 (далі за текстом - Договір оренди 2); 5123583900:01:003:0090, площею 2,7186 га - запис № 26461654 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.05.2018 (далі за текстом - Договір оренди 3). Строк дії договорів оренди - 49 років (п. 8 Договорів оренди 1, 2, 3). (а.с. 7-8, 9-10, 11-12)

Згідно з п. 9 і п. 11 Договорів оренди 1, 2, 3 від 21.05.2018 року орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка:

-земельної ділянки 5123583900:01:003:0184 згідно договору оренди складає 155841,85 грн. (п. 5 Договору оренди 1);

-земельної ділянки 5123583900:01:003:0122 згідно договору оренди складає 76038,36 грн. (п. 5 Договору оренди 2);

-земельної ділянки 5123583900:01:003:0090 згідно договору оренди складає 84734,33 грн. (п. 5 Договору оренди 3);

Відповідно до ч. 1 ст. 792ЦК України договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Пунктом 1 частини першої статті 611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі ст.13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 31Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями ст.32Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 31 Закону України «Про орендуземлі» договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 37 Договорів оренди 1, 2, 3 їх дія припиняється шляхом їх розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Статтею 32 Закону України«Про орендуземлі» врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 6 ст.13ЗУ «Просудоустрій істатус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що МПП «Заваір» неодноразово не виплачувалася оренда плата, чим відповідач допустив невиплату орендної плати, а сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди. Тобто позивач як власник земельної ділянки не отримала того, на що вона розраховувала при наявності діючих угод. Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати, є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.

Таким чином, встановивши, що МПП «Заваір» допустило порушення виплати орендної плати, що порушило передбачене договором право орендодавця на її своєчасне отримання, суд дійшов до висновку щодо задоволення позову в частині розірвання оспорюваних договорів оренди землі.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, суд зазначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановіВерховного Судуу складіколегії суддівДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 30листопада 2022року усправі №656/241/19-ц(провадження№ 61-1936св21)зазначено,що «участині другійстатті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (уредакції,чинній до16січня 2020року)унормовано порядоквнесення записівдо Державногореєстру прав,змін доних таїх скасування.Так,за змістомзазначеної норми,у разіскасування напідставі рішеннясуду рішенняпро державнуреєстрацію прав,документів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ,скасування записівпро проведенудержавну реєстраціюправ,а такожу випадку,передбаченому підпунктом«а» пункту2частини шостоїстатті 37цього Закону,до Державногореєстру праввноситься записпро скасуваннядержавної реєстраціїправ.[…]Згідно ізЗаконом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо протидіїрейдерству»,який набравчинності з16січня 2020року,статтю 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» викладеноу новійредакції.Так,відповідно допунктів 1,2,3частини третьоїстатті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (уредакції,чинній із16січня 2020року)відомості проречові права,обтяження речовихправ,внесені доДержавного реєструправ,не підлягаютьскасуванню та/абовилученню.У разіскасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію правна підставісудового рішеннячи увипадку,передбаченому підпунктом«а» пункту2частини шостоїстатті 37цього Закону,а такожу разівизнання напідставі судовогорішення недійснимичи скасуваннядокументів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ,скасування напідставі судовогорішення державноїреєстрації прав,державний реєстраторчи посадоваособа Міністерстваюстиції України(увипадку,передбаченому підпунктом«а» пункту2частини шостоїстатті 37цього Закону)проводить державнуреєстрацію набуття,зміни чиприпинення речовихправ відповіднодо цьогоЗакону.[…]Отже,у розумінніположень наведеноїнорми учинній редакції(якадіяла начас ухваленнясудових рішеньу ційсправі),на відмінувід положеньчастини другоїстатті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» упопередній редакції,яка передбачалатакі способисудового захиступорушених правяк скасуваннязаписів пропроведену державнуреєстрацію правта скасуваннядокументів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ,наразі способамисудового захиступорушених правта інтересівособи єсудове рішенняпро скасуваннярішення державногореєстратора продержавну реєстраціюправ;судове рішенняпро визнаннянедійсними чискасування документів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ;судове рішенняпро скасуваннядержавної реєстраціїправ. […] Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц. […] Суд першої інстанції, з висновкам якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку заявленим позивачем позовним вимогам, правильно виходив із того, що права позивача підлягають захисту та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) зазначено, що «з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IVзадоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 545/1883/20, про те, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності призведе до відновлення порушених прав позивача і не потребує для застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22) зазначено, що «згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги».

Право орендодавцяпідлягає судовомузахисту зайого позовомпро скасуваннядержавної реєстраціїправа орендиземельної ділянки, а не шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 року у справі № 663/3745/19.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачка ставила додаткові вимоги про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, тому, враховуючи межі заявлених ним вимог, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3633 грн. 60 коп. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 95, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Заваір» про розірвання договорів оренди земельних ділянок задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі № б/н від 21.05.2018 року укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Малим приватним підприємством «Заваір» (код ЄДРПОУ 24765606), земельної ділянки площею 5,0001 га, для сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 5123583900:01:003:0184 (номер запису про інше речове право 26371133 від 23.05.2018 року).

Розірвати договір оренди землі № б/н від 21.05.2018 року укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Малим приватним підприємством «Заваір» (код ЄДРПОУ 24765606), земельної ділянки площею 2,4396 га, для сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 5123583900:01:003:0122 (номер запису про інше речове право 26462362 від 30.05.2018 року).

Розірвати договір оренди землі № б/н від 21.05.2018 року укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Малим приватним підприємством «Заваір» (код ЄДРПОУ 24765606), земельної ділянки площею 2,7186 га, для сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 5123583900:01:003:0090 (номер запису про інше речове право 26461654 від 30.05.2018 року).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Заваір» (код ЄДРПОУ 24765606) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 3633, 60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Миколаївським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10.09.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мале приватне підприємство «Заваір», код ЄРДПОУ 24765606, місцезнаходження: Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. М. Грушевського, буд. 4А.

Суддя Д.С.Банташ