Постанова

від 10.09.2024 по справі 916/2881/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2881/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 (про повернення позовної заяви)

по справі №916/2881/24

за позовом Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області

до Фізичної особи-підприємця Д`яченко Владислава Вікторовича

про стягнення 228 281,40 грн,

(суддя першої інстанції: Сулімовська М.Б., дата та місце прийняття ухвали: 15.07.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Усатівська сільська рада Одеського району Одеської області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Д`яченко Владислава Вікторовича (далі - відповідач) про стягнення 228281,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2024 зазначену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання до суду довіреності щодо уповноваження Л.А. Драгомарецької на здійснення дій процесуального характеру (в тому числі засвідчення копій документів) від імені позивача; доказів надсилання копії позовної заяви з додатками учасникам справи (опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, фіскальний чек, поштову накладну).

Вищевказана ухвала суду від 02.07.2024 про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу до його Електронного кабінету.

10.07.2024 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 позовну заяву Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області визнано неподаною та повернуто позивачу.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що позивачем у визначений судом строку не усунуто недоліки в повному обсязі. Так, на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2024 позивачем надано опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек поштового відділення.

В свою чергу, суд зазначив, що опис вкладення у цінний лист про направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу за №6766300135816 не містить посилання на адресу одержувача, оскільки в графі "Куди (поштова адреса)" зазначено лише: "65011".

За наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви в повному обсязі та не надано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Не погодившись із даною ухвалою, позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою і незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, апелянт зазначає, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху своєчасно направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої ним було надано: завірені належним чином додатки до позову; копії довіреності представника позивача, копії розпорядження про т.в.о. сільського голови та інші відповідні документи, що надають право на само представництво у суді; скан-копію опису вкладення про (повторне) направлення відповідачу позову з додатками, в якому детальному описано що і на скількох аркушах направляється. Апелянт звертає увагу суду, що у вищевказаному описі вкладенні зазначено кому здійснюється поштова відправка «Д`яченко В.В.» та у рядку «Куди» зазначено поштовий індекс відповідача 65011. Вказаний опис вкладення було перевірено працівником «Укрпошти» та зауважень до заповнення опису вкладення не було. Також позивачем було накладено фіскальний чек, з якого вбачається, що відправлення направлено рекомендованим листом на ім`я Д`яченко В.В., зазначено поштовий індекс отримувача 65011, та трекінг номер для відстеження відправлення.

На переконання заявника, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, господарський суд припустився формалізму, чим позбавив можливості захисту прав позивача у судовому порядку, не розглянув заяву, яка надійшла від позивача та прийняв заздалегідь незаконне рішення.

У своїй скарзі апелянт посилається на приписи частини 3 статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок», підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, яким передбачено, що опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надіслання відповідних документів, оскільки підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Отже, з аналізу ст. 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", п. 2 Правил вбачається, що квитанція або касовий чек (в яких зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, адресат) є доказами надіслання відповідного міжнародного поштового відправлення (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2019 у справі №910/7308/16).

Заявник зазначає, що на виконання вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивачем до заяви про усунення недоліків (вх.№26577/24 від 10.07.2024) в якості доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви надані опис вкладення від 10.07.2024 та фіскальний чек поштової установи від 10.07.2024, в описі вкладення зазначено, що надсилається позовна заява та найменування усіх додатків до позову та на скількох аркушах кожен документ.

З огляду на вищевказане, апелянт вважає, що ним було усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі, натомість, судом першої інстанції у даному випадку допущено надмірний формалізм, отже ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 у справі № 916/2881/24 слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху.

26.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/2881/24.

Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв`язку із перебуванням суддів зі складу колегії суддів, які не є суддею-доповідачем, Колоколова С.І. та Савицького Я.Ф. у відпустці з 29.07.2024 по 30.08.2024 розпорядженням керівника апарату суду №280 від 29.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2881/24.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №916/2881/24 від 29.07.2024 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 прийнято справу №916/2881/24 за апеляційною скаргою Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 до свого провадження колегією суддів у новому складі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/2881/24; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; вирішено розглянути апеляційну скаргу Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/2881/24 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2881/24.

02.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2881/24.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відповідності до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно зі ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 171 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ст. 172 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Колегія суддів зазначає, що залишаючи подану Усатівською сільською радою Одеського району Одеської області позовну заяву без руху, місцевий господарський суд встановив в ухвалі від 02.07.2024 позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання до суду довіреності щодо уповноваження Л.А. Драгомарецької на здійснення дій процесуального характеру (в тому числі засвідчення копій документів) від імені позивача та доказів надсилання копії позовної заяви з додатками учасникам справи (опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, фіскальний чек, поштову накладну).

Частиною 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Так оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції повернув позовну заяву, зокрема через те, що до заяви про усунення недоліків, позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, а отже не виконано вимоги п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, звертаючись із позовом до суду першої інстанції, Усатівською сільською радою Одеського району Одеської області в якості доказу направлення позовної заяви відповідачу надано опис вкладення у цінний лист та поштову накладну №6502903809725.

Крім того, на виконання вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивачем до заяви про усунення недоліків (вх.№26577/24 від 10.07.2024) в якості доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви надані опис вкладення від 10.07.2024 (№6766300135816), та фіскальний чек поштової установи від 10.07.2024, в описі вкладення зазначено: позовна заява та найменування усіх додатків до позову та на скількох аркушах кожен документ.

Щодо посилання суду першої інстанції на невиконання позивачем вимог п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами даного пункту позовна заява повинна містити документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Разом з тим, на переконання судової колегії, навіть за відсутності у описі вкладення посилання на адресу одержувача, оскільки в графі "Куди (поштова адреса)" зазначено лише: "65011", надані позивачем докази на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є достатніми та такими, що в їх сукупності підтверджують виконання позивачем обов`язку надіслання відповідачеві копії позовної заяви, а відтак можна стверджувати про усунення відповідного недоліку позовної заяви.

У даному випадку повернення позовної заяви лише на підставі незазначення при усуненні недоліків позовної заяви у описі вкладенні адреси відповідача за умови наявності фіскального чеку, а також за умови наявності доказів направлення позовної заяви з додатками ще при зверненні з позовною заявою, колегія суддів вважає таке надмірним формалізмом ставлення до вимог закону і порушенням прав на справедливий судовий захист.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» («Walchli v. France», заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Тобто, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі №9901/736/18.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що подана позивачем позовна заява, повністю відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, натомість суд першої інстанції залишаючи її без руху, а в подальшому повернувши її, дійшов помилкових висновків щодо її невідповідності вимогам Господарського процесуального кодексу України та допустив надмірний формалізм при застосуванні норм Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило доступ позивача до суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про неправомірність висновку місцевого господарського суду щодо наявності підстав для застосування вимог ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ч.3 ст.271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, зокрема, скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/2881/24 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі №916/2881/24 скасувати.

Справу №916/2881/24 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош