Постанова

від 04.09.2024 по справі 903/321/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року Справа № 903/321/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Корнійчук І.М., Михальчук К.В.

відповідача: представник не з`явився

третя особа: Денісов С.П. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"

на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 24.06.2024, повне рішення складено 02.07.2024, у справі № 903/321/24

за позовом: Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог що предмета спору на стороні позивача: Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"

про стягнення 321 630, 47 грн

В квітні 2024 року Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" про стягнення 321 630,47 грн - різницю між встановленими фінансово-контролюючим органом збитками, спричиненими позивачу внаслідок визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2023 № 23-21/253 недійсними та повернутими відповідачем коштами.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.06.2024 у справі № 903/321/24 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» на користь Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради кошти в сумі 321 630,47 грн та 4824,46 грн сплаченого судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 24.06.2024 у справі № 903/321/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:

- із Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради у 2021 році за результатами процедур закупівель було укладено: договір про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021 № 23-21/253 (далі договір № 1), договір про постачання електричної енергії споживачу № 23-21/573/240 від 16.12.2021 (далі договір № 2), договір про постачання електричної енергії споживачу № 23-21/253/1 від 23.12.2021 (далі договір № 3);

- в подальшому до договору про постачання електричної енергії споживачу № 23-21/253 від 12.01.2021 сторонами було підписано 9 додаткових угод, № 1, 7 з яких оскаржено органами прокуратури до суду (справа № 903/1037/22);

- за результатами розгляду справи № 903/1037/22 Господарський суд Волинської області визнав додаткові угоди недійсними та стягнув з ТОВ Волиньелектрозбут 316 297,06 грн;

- рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/1037/22 відповідачем виконано добровільно, кошти в сумі 316 297,06 грн повернуто позивачу;

- договір про постачання електричної енергії споживачу № 23-21/573/240 від 16.12.2021 та договір про постачання електричної енергії споживачу № 23-21/253/1 від 23.12.2021 укладені за результатами процедур закупівель згідно з Законом України "Про публічні закупівлі";

- договори № 2 та № 3 та підстави їх укладення в суді не оскаржувались, а додаткові угоди по ним не укладались. Договори виконані сторонами в повному обсязі;

- позивач у своєму позові вимагає стягнути з ТОВ Волиньелектрозбут матеріальну шкоду (збитки), розмір якої розраховує, виходячи з ціни за одиницю електричної енергії, що була погоджена сторонами зовсім в іншому, окремому договорі, а саме договорі про постачання електричної енергії споживачу № 23-21/253 від 12.01.2021, тобто позивачем ставиться під сумнів окрема частина правочину, а саме ціна в договорах № 2 та № 3;

- правові наслідки недійсності окремих частин правочину визначено у статті 217 Цивільного кодексу України, згідно з якою недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки у такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому;

- таку позицію викладено Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19;

- тобто у разі якщо кваліфікувати оспорювані умови договорів як такі, що встановлюють відмінну від зазначеної в цих договорах ціну за одиницю товару, необхідно визнавати такі договори недійсним в цілому, тому що оспорюється істотна умова договору;

- отже і в договорі № 2, і в Договорі № 3 сторонами погоджено ціну за одиницю в розмірі 4,80 грн за 1 квт/год з ПДВ, тому здійснювати розрахунок вартості спожитих кіловат/годин по цим договорам за іншою ціною є незаконним та безпідставним.

- слід звернути увагу, що ціну в договорі встановлюють за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК). Змінювати ціну після укладення договору можна лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;

- укладення сторонами договорів, в т.ч. договорів на постачання електричної енергії споживачу, укладення додаткових угод здійснюється за взаємною згодою сторін і їх укладення не може бути кваліфіковане як господарське порушення однієї зі сторін;

- укладенню будь-якого правочину чи внесення змін до нього передує проведення переговорів між сторонами, надсилання пропозиції на внесення змін з відповідним обґрунтуванням та обидві сторони мають визначене договором та законодавством право не погоджуватися на укладення/внесення змін до договору;

- позивач у позовній заяві не вказує, згідно з яким укладеним господарським договором він хоче стягнути з ТОВ Волиньелектрозбут матеріальну шкоду (збитки), не обґрунтовує підстав стягнення цих збитків та взагалі не підтвердив їх наявність;

- крім того, зважаючи на наявні у матеріалах господарської справи письмові докази, позивачем не зазначено, якими саме незаконними діями чи бездіяльністю відповідача йому було завдано шкоду та не надано жодного доказу на підтвердження їх незаконності, а також не доведено завдання шкоди саме при укладенні та виконанні договорів № 2 та № 3;

- звертаючись з позовом, позивач доводить розмір заявлених до стягнення збитків у розмірі 321 630,47 грн, посилаючись виключно на акт, складений за результатами планової виїзної ревізії його фінансово-господарської діяльності;

- позивач посилається на вказаний акт як на беззаперечну підставу для стягнення збитків;

- відповідно до усталеної судової практики акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки. При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді;

- за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати;

- отже акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також на неправильне застосуванням судом норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Автоматизованою системою документообігу суду, протокол від 18.07.2024, визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/321/24 у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., Юрчук М.І., Гудак А.В.

Листом № 903/321/24/4857/24 від 18.07.2024 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Волинської області.

26.07.2024 до суду надійшли матеріали справи № 903/321/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" на рішення Господарського суду Волинської області від 24.06.2024 у справі № 903/321/24 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами /а.с. 174/.

01.08.2024 (вх. № 6814/24) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" надійшло клопотання про розгляд справи № 903/321/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи /а.с. 177-178/.

Ухвалою суду від 02.08.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" про розгляд справи № 903/321/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи задоволено, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на "04" вересня 2024 р. об 11:00 год. /а.с. 182/.

Ухвалою суду від 30.08.2024 задоволено заяву (вх.№ 4222/24) представника Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /а.с. 196/.

04.09.2024 (вх. № 7944/24) від представника ТОВ Волиньелектрозбут надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 903/321/24 копії рахунків та актів приймання-передачі за грудень 2021 на підставі ч. 4 ст. 74 ГПК України.

В судове засідання 04.09.2024 з`явились представники позивача та третьої особи, відповідач не забезпечив участь в судовому засіданні повноважного представника.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Представники позивача надали заперечення щодо апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити без змін, представник третьої особи надав заперечення щодо апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області у період з 28.02.2023 по 22.05.2023 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2022.

За результатами ревізії державними аудиторами складено Акт № 130316-22/05 від 29.05.2023, який підписаний 01.06.2023 із запереченнями /а.с. 14-22/ та встановлено, що Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради проведено відкриті торги (закупівля ІІА-2020-12-09-015961-е) та за їх результатами укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут договір від 12.01.2021 № 23-21/253 про постачання 114 7800 кіловат-годин електроенергії на суму 2 639 940 грн (ціну договору визначено з розрахунку, що вартість товару, а саме 1 кіловат-години електроенергії, становить 2,3 грн) /а.с. 29-38/.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору, загальна ціна договору становить 2 639 940,00 грн, у т.ч. ПДВ 439 990, 00 грн.

Пунктами 6-7 додатку № 3 договору, визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 8 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії) не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

В подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод до договору від 12.01.2021 № 23-21/253, зокрема:

- додатковою угодою від 29.01.2021 № 1 зменшено ціну одиниці товару із 2,3 грн за 1 кіловат-годину електричної енергії до 2,277408 грн;

- додатковою угодою від 29.01.2021 № 2 внесено зміни в додаток 1 до договору щодо місць постачання електроенергії;

- додатковою угодою від 14.07.2021 № 3 збільшено ціну за одиницю товару до 2,469685 грн;

- додатковою угодою від 03.09.2021 № 4 збільшено ціну за одиницю товару до 2,68118 грн;

- додатковою угодою від 29.09.2021 № 5 збільшено ціну за одиницю товару до 2,681171 грн;

- додатковою угодою від 01.11.2021 № 6 збільшено ціну за одиницю товару до 2,913784 грн;

- додатковою угодою від 15.11.2021 № 7 збільшено ціну за одиницю товару до 3,169634 грн;

- додатковою угодою від 26.11.2021 № 8 збільшено ціну за одиницю товару до 3,451044 грн;

- додатковою угодою від 29.11.2021 № 9 збільшено ціну за одиницю товару до 3,760567 грн.

У грудні 2021 року у зв`язку з вичерпанням коштів суми договору від 12.01.2021 № 23-21/253 за результатми здійснення процедури закупівлі позивач уклав договори від 16.12.2021 № 23-21/573/240 /а.с. 41-49/ та від 20.12.2021 № 23-21/253/1/255 /а.с. 50-59/ з відповідачем на постачання електроенергії за ціною 4,8 грн за 1 кВт.

Визнання недійсними вищезазначених додаткових угод до договору про постачання електричної енергії від 12.01.2021 № 23-21/253 та стягнення коштів до бюджету були предметом судового розгляду у справі № 903/1037/22.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.02.2023 у справі № 903/1037/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 та постановою Верховного Суду від 20.02.2024, ухвалено:

- визнати недійсними додаткові угоди до укладеного між Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут договору про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2021 № 23-21/253 (конкурентна процедура закупівлі UА-2020-12-09-015961-c), а саме додаткову угоду від 14.07.2021 № 3, додаткову угоду від 03.09.2021 № 4, додаткову угоду від 29.09.2021 № 5, додаткову угоду від 01.11.2021 № 6, додаткову угоду від 15.11.2021 № 7, додаткову угоду від 26.11.2021 № 8 та додаткову угоду від 29.11.2021 № 9;

- стягнуто із ТОВ Волиньелектрозбут на користь Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради кошти в сумі 316 297,06 грн.

ТОВ Волиньелектрозбут виконало вказане рішення суду у справі № 903/1037/22 та повернуло кошти у розмірі 316 297,06 грн.

Зі змісту акту ревізії № 130316-22/05 від 29.05.2023 та перевірки законності внесення змін в істотні умови договору, а саме збільшення ціни електроенергії на 8,4428 % з 2,277408 грн до 2,469685 грн за 1 кіловат-годину додатковою угодою № 3 від 14.07.2021 Управлінням Держаудитслужби вбачається, що підписавши додаткову угоду від 14.07.2021 № 3 з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII, Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради зайво оплатило вартість поставленої енергії в сумі 637 927,53 грн, а відтак зазначила, що в результаті зазначеного порушення Ковельському міському бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 637 927,53 грн.

28.06.2023 Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради отримало вимогу про усунення виявлених порушень законодавства за № 130316-13/1581-2023 від 28.06.2023 підписану заступником начальника управління-начальником відділу Західного офісу Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, у якій фінансово-контролюючий орган вимагає забезпечити відшкодування на користь позивача матеріальної шкоди (збитків) у зазначеній сумі 637 927,53 грн та в подальшому перерахувати до бюджету Ковельської територіальної громади /а.с. 24/.

Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради листом від 06.03.2024 за вих.№ 42/25.05/2-24 повідомило ТОВ Волиньелектрозбут про те, що враховуючи рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 903/1037/22, Акт планової виїзної ревізії від 29.05.2023 № 130316-22/05 та часткове повернення відповідачем коштів у розмірі 316 297,06 грн згідно з платіжною інструкцією № 2532 від 19.07.2023, просить відповідача повернути кошти в сумі 321 630,47 грн протягом 10 днів з моменту отримання даного листа /а.с. 67/.

ТОВ Волиньелектрозбут у відповіді № 01-8/1388 від 19.07.2023 та № 01-8/853 від 14.03.2024 на вищезазначений лист вказало про відсутність будь-яких правових підстав для відшкодування матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 321 630,47 грн /а.с. 64, 68/.

Наведене слугувало підставою для звернення Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради до суду із позовом про стягнення 321 630,47 грн, що становить різницю між встановленими фінансово-контролюючим органом збитками у розмірі 637 927,53 грн, спричиненими йому внаслідок визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2023 № 23-21/253 недійсними, та повернутими ТОВ Волиньелектрозбут за рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/1037/22 від 28.02.2023 коштами у розмірі 316 297,06 грн.

Господарський суд Волинської області області 24.06.2024, розглянувши вимоги Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 321 630,47 грн недостягнутої суми коштів за постачання електричної енергії.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення Господарського суду Волинської області від 24.06.2024 у справі № 903/321/24 скасувати, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11, 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При цьому ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правову оцінку договору від 12.01.2021 № 23-21/253 про постачання електроенергії, укладеного між Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради та ТОВ Волиньелектрозбут, та додатковим угодам до нього надано господарським судом в межах справи № 903/1037/22 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради, Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньелектрозбут про визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії недійсними та стягнення 316 297,06 грн коштів до бюджету.

Суди у справі № 903/1037/22 дійшли висновку про те, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, відповідно, поставка електричної енергії та її оплата мали здійснюватися сторонами у відповідності до умов укладеного 12.01.2021 договору за № 23-21/253.

Одночасно у справі № 903/1037/22 судами встановлено, що поставка товару (електричної енергії) за договором від 12.01.2021 №23-21/253 відбувалася у період з 01.01.2021 по 30.11.2021 загальним обсягом 1020300 кіловат-годин електричної енергії.

Із змісту акту та перевірки законності внесення змін в істотні умови договору, Управлінням Держаудитслужби встановлено, що "ТОВ Волиньелектрозбут за умовами договору від 12.01.2021 № 23-21/253 повинен був поставити 1 147 800,00 кВт-год, різниця в об`ємах з непоставленою електроенергією за умовами договору становить 127 500,00 кВт-год (1 147 800,00 кВт-год - 1 020 300,00 кВт-год).

Разом з тим, при вичерпанні коштів суми договору від 12.01.2021 № 23-21/253, позивач в грудні 2021 уклав договори № 23-21/573/240 від 16.12.2021 та № 23-21/253/1/255 від 20.12.2021 з відповідачем на постачання електроенергії за ціною 4,8 грн за 1кВт.

Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради закуплено 127 500,00 кВт-год по ціні 4,8 грн замість необхідних 2,277408 грн за 1кВт. Різниця у загальній вартості закупленої електроенергії склала 321 630,47 грн (4,8 грн х 127 500,00 кВт-год - 2,277408 грн х 127 500,00 кВт-год).

Операцію щодо зайвої оплати електроенергії ТОВ Волиньелектрозбут в сумі 637 927,53 грн здійснено в серпні-грудні 2021" /а.с.20-21/.

Отже, враховуючи встановленні судом у справі № 903/1037/22 обставини, предметом розгляду останньої є стягнення 316 297,06 грн - перевищення коштів по оплаті товару (електричної енергії) за договором від 12.01.2021 № 23-21/253, поставленого у період з 01.01.2021 по 30.11.2021, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у цій справі № 903/321/24 позивач просить стягнути 321 630,47 грн - перевищення в оплаті за електричну енергію, поставлену у грудні 2021 року за договором від 12.01.2021 № 23-21/253.

Натомість ТОВ Волиньелектрозбут у грудні 2021 року поставило позивачу електроенергію у загальним обсягом 157 854 кВт*год., що підтверджується:

- актом № 105/526-0337000/12/1 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за грудень 2021 від 31.12.2021, за яким згідно з договором № 23-21/253/1 від 23.12.2021 реалізовано 35 518 кВт*год. електричної енергії на суму 170 486,40 грн з ПДВ /а.с. 199/;

- актом № 105/526-0337000/12/1 приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії за грудень 2021 від 31.12.2021, за яким згідно з договором № 23-21/573/240 від 16.12.2021 реалізовано 122 336 кВт*год. електричної енергії на суму 587 212,80 грн з ПДВ /а.с. 201/.

Тобто у грудні 2021 року ТОВ Волиньелектрозбут реалізувало електричну енергію позивачу на підставі договорів № 23-21/573/240 від 16.12.2021 та № 23-21/253/1 від 23.12.2021, якими узгоджено ціну 1 кВт/год у розмірі 4,80 грн з ПДВ.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори № 23-21/573/240 від 16.12.2021 та № 23-21/253/1 від 23.12.2021 укладені за результатами процедур закупівель згідно з Законом України "Про публічні закупівлі", в судовому порядку не оскаржувалися, тому є дійсними.

За наведеного здійснювати розрахунок вартості спожитої у грудні 2021 року електричної енергії необхідно за Договорами № 23-21/573/240 від 16.12.2021 та № 23-21/253/1 від 23.12.2021, якими ціну 1 кВт/год встановлено у розмірі 4,80 грн з ПДВ. Одночасно поставка електричної енергії у грудні 2021 року за договором від 12.01.2021 № 23-21/253 не здійснювалася, відповідно є неправомірним здійснення розрахунку вартості спожитих кіловат/годин за ціною, визначеною договором від 12.01.2021 № 23-21/253. Натомість в акті ревізії від 29.05.2023 № 130316/22/05 розрахунок за поставку грудня 2021 року виконано за цінами, встановленими договором від 12.01.2021 № 23-21/253, що є неправомірним.

Держаудитслужба зобов`язала позивача, керуючись статтями 216-229 ГК України та ст. 610-625 ЦК України, забезпечити відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок перерахування коштів ТОВ "Волиньелектрозбут" за поставлену електроенергію за завищеною вартістю та в подальшому перерахувати до бюджету Ковельської територіальної громади.

При цьому позивачем не доведено порушення з боку відповідача свого зобов`язання за договором № 23-21/253 від 12.01.2021 у грудні 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже обов`язковою умовою для відшкодування збитків є наявність господарського правопорушення або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності. Натомість позивач не довів наявність господарського правопорушення при поставці відповідачем електричної енергії по ціні 4,80 грн з ПДВ за 1 кВт/год у грудні 2021 року за умовами Договорів № 23-21/573/240 від 16.12.2021 та № 23-21/253/1 від 23.12.2021, безпідставно застосувавши умови договору № 23-21/253 від 12.01.2021.

Крім того єдиним документом, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог до відповідача, є акт ревізії Держаудитслужби № 130316-22/05 від 29.05.2023. Будь-які інші документи, які підтверджують завдання позивачу збитків за договором № 23-21/253 від 12.01.2021 в матеріалах справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що самі лише висновки Держаудитслужби, не підтверджені в судовому процесі належними доказами, є недостатніми для того, щоб дійти висновку про неналежне виконання відповідачем свого обов`язку перед позивачем та відшкодування йому завданих збитків.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 вказав, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, від 20.06.2019 у справі № 916/1906/18.

Тобто за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між позивачем та відповідачем договорів і не можуть їх змінювати.

Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за спірним договором

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем докази (акт ревізії) не підтверджують належним чином правової підстави заявленого позову, а саме порушення відповідачем свого договірного обов`язку та/або наявність недобросовісності/обману з боку відповідача у договірних правовідносинах сторін, тому заявлений позов не може бути задоволений на вказаних правових підставах.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, вищезазначених обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до част. 2 ст. 277 ГПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Волинської області від 24.06.2024 у справі № 903/321/24 необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегією суддів встановлено наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову, відповідно до положень ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" - задоволити.

Рішення Господарського суду Волинської області від 24.06.2024 у справі № 903/321/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконавчого комітету Ковельської міської ради (45000, Волинська область, м. Ковель, вулиця Незалежності, 73, код ЄДРПОУ 20130489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (43026, м. Луцьк, вулиця Назарія Яремчука, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 42159289) 7 236 (сім тисяч двісті тридцять шість) гривень 69 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 903/321/24 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "09" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Гудак А.В.