Постанова

від 04.09.2024 по справі 908/3411/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 рокум. ДніпроСправа № 908/3411/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 (суддя Ніколаєнко Р.А.; повне судове рішення складено 17.07.2023) у справі № 908/3411/21

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заяви з грошовими вимогами і ухвали місцевого господарського суду.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 908/3411/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» у сумі 28840377,25 грн, які складаються з 23073461,00 грн податкових зобов`язань і 5766916,25 грн штрафних санкцій та ґрунтуються на податкових-повідомленням рішеннях, прийнятих контролювальним органом внаслідок порушення боржником вимог податкового законодавства.

Грошові вимоги обґрунтовані заборгованістю боржника з оплати за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань та податковим повідомленням-рішенням, прийнятим на підставі проведеної контролювальним органом перевірки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023, між іншим, визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 908/3034/20 в розмірі 28840377,25 грн (23073461,00 грн податкове зобовязання, 6766916,25 грн штрафні санкції).

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги контролювального органу, які ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні набули статус узгоджених, оскільки сплинув строк їх оскарження, тому ухвалив рішення про їх визнання.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21 в частині визнання 28833591,25 грн, які ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні, скасувати і просить ухвалити в цій частині нове рішення яким грошові вимоги у зазначеному обсязі відхилити.

Висновок місцевого господарського суду, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого заявлені грошові вимоги, є узгодженим через сплив строку його оскарження, скаржник вважає помилковим, оскільки впродовж встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строк давності у 1095 календарних днів, грошові зобов`язання, що виникли на підставі податкових повідомлень-рішень, можуть набути статусу неузгоджених, у разі їх оскарження у цей строк.

Скаржник заперечує отримання боржником податкового повідомлення-рішення від 25.01.2022, що стало підставою звернення контролювальним органом з грошовими вимогами у даній справі, оскільки посаду керівника підприємства-боржника на момент ухвалення цього рішення обіймав ОСОБА_1 , що зареєстрований у м. Каховка, Херсонської області, яке окуповане внаслідок повномасштабного вторгнення країни-агресора, що завадило директору отримати це рішення і вжити заходів щодо його оскарження.

Скаржник вважає, що податкове повідомлення-рішення, на якому ґрунтуються грошові вимоги контролювального органу є протиправним, тому не може братися господарським судом у якості доказів наявності у боржника грошових зобов`язань, оскільки ПДВ у сумі 23066873,00 грн, на яку збільшено грошове зобов`язання боржника, є авансовим платежем, тобто сумою, яка не є об`єктом оподаткування, тому рішення контролювального органу щодо збільшення грошового зобов`язання є протиправним.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Контролювальний орган зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на якому ґрунтуються грошові вимоги у даній справі, не оскаржене у встановлений Податковим кодексом України строк, тому визначене ним грошове зобов`язання є узгодженим і набуло статусу податкового боргу, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.11.2021, прийнятої за результатами розгляду справи № 360/2218/20, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно визнав заявлені грошові вимоги.

Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт РБК» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21.

Ухвалою від 18.10.2023 Центральний апеляційний господарський суд зупинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт РБК» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду справи № 903/51/20.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду 17.01.2024 прийняв постанову у справі № 903/51/20, до розгляду якої зупинене апеляційне провадження у справі 908/3034/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2024 поновлено провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт РБК» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21.

У судовому засіданні 04.09.2024 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2022 відкрито провадження у справі № 908/3411/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ».

Постановою Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» визнано банкрутом, у справі № 908/3411/21 відкрито ліквідаційну процедуру.

Головне управління ДПС у Запорізької області провело документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.06.2021; валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 30.06.2021; з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.06.2021; іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.06.2021.

За порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вутмак-Україна» податкового законодавства, встановленого перевіркою, Головне управління ДПС у Запорізькій області ухвалило податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 00015670701 від 25.01.2022, яким через безпідставне включення підприємством до складу податкового кредиту червня 2021 року суму ПДВ у розмірі 23101333,00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, визначено суму грошового зобов`язання за податковими та/або іншими зобов`язаннями у розмірі 23066873,00 грн і штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5766718,25 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9033296997 від 01.09.2021 на 6588,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» подало уточнюючий розрахунок штрафних санкцій з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9039507165 від 23.02.2022 на 198,00 грн.

Головне управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 908/3411/21 в сумі 28840377,25 грн, обґрунтовані податковим повідомленням-рішенням № 00015670701 від 25.01.2022.

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, які ґрунтуються на заборгованості боржника з виконання податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Предметом апеляційного розгляду є питання правомірності грошових вимог органу, що здійснює адміністрування податків і зборів, до боржника у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд зауважує, що скаржник заперечує визнання грошових вимог, які ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні № 00015670701 від 25.01.2022, в іншій частині ухвала стосовно визнання грошових вимог не оскаржується.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.

Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду в постанові від 20.06.2019 у справ № 915/535/17).

Головне управління ДПС у Запорізькій області на підтвердження наявності перед ним у Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ» грошових зобов`язань, надало податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, яким відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено таке:

- податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

- податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Натомість згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, дійшла висновку, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку про те, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, тому вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника. Верховний Суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. При цьому неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (пункт 37.2 статті 37 Податкового кодексу України).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 380/7694/20 наведено висновок, що за загальним правилом обов`язок з обчислення суми податкового зобов`язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених Податковим кодексом України). Строк для сплати податкового зобов`язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом). Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 Податкового кодексу України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених Податковим кодексом України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків».

Таким чином, у разі добросовісного виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених Податковим кодексом України), а податковий орган може належно виконати обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо. Водночас у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролювальний орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.12.2020, прийнятої за результатами розгляду справи № 904/1693/19, положення пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України встановлюють загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язують з цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

Своєю чергою, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 зазначив, що для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Крім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони на звернення кредитора з конкурсними грошовими вимогами до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 25.07.2023, прийнятої за результатом розгляду справи № 922/5231/21.

На підтвердження грошових вимог контролювальний орган надав місцевому господарському суду податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022, згідно з яким відображені у цьому ППР грошові зобов`язання виникли до відкриття провадження у справі № 908/3411/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбар експорт БКВ», оскільки грошове зобов`язання визначене у ППР форми «Р» № 00015670701, нараховане за червень 2021 року, водночас провадження у справі № 908/3411/21 відкрито 12.01.2022.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Апеляційний господарський суд зауважує на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.04.2024, прийнятої за результатом розгляду справи № 926/869-б/23, згідно з якими, якщо основне податкове зобов`язання і момент його невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

Таким чином, заявлені контролювальним органом грошові вимоги, які ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні № 00015670701 від 25.01.2022, яке містить як вимоги за податковими та/або іншими зобов`язаннями (23066873,00 грн), так і вимоги за штрафними санкціями (5766718,25 грн), сума яких у розумінні підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є грошовим зобов`язанням, виникли до 12.01.2022, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому заявлені грошові вимоги є конкурсними.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника, надані в обґрунтування підстав для відмови у визнанні грошових вимог через їх неузгодженість, мотивовані наявністю у нього права оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення впродовж 1095 днів з моменту його отримання, оскільки на момент розгляду господарським судом грошових вимог податкового органу, ППР, на якому вони ґрунтуються не оскаржені в адміністративному або судовому порядку, тому є узгодженими.

Скаржник заперечує наявність у боржника грошових зобов`язань перед контролювальним органом, оскільки податкове повідомлення-рішення, надане останнім на підтвердження грошових вимог, є протиправним через неправомірне збільшення податкового зобов`язання, внаслідок помилкового висновку стосовно того, що перерахування грошових коштів не є авансом, а є поворотною фінансовою допомогою.

Апеляційний господарський суд зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи, фактично зводяться до оскарження правомірності дій контролювального органу під час ухвалення податкового повідомлення-рішення, на якому ґрунтуються грошові вимоги контролювального органу у даній справі. Водночас, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.11.2023, прийнятої за результатами розгляду справи № 908/129/22 (908/1332/22), вимоги платника податків (також й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб`єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, надання оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення не належить до юрисдикції господарського суду, оскільки це б суперечило вищевказаному висновку Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з чим апеляційний господарський суд не надає оцінку доводам скаржника у цій частині.

Доводи скаржника стосовно того, що ОСОБА_1 , який на момент ухвалення податкового повідомлення-рішення обіймав посаду керівника боржника, не отримав даного рішення контролювального органу, оскільки зареєстрований на тимчасово окупованій території, не спростовує наявність у боржника грошових зобов`язань, визначених цим рішенням, оскільки воно надіслано за місцем реєстрації боржника (територія якої не знаходиться під окупацією), що відповідає вимогам пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, відповідно до яких контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Тобто, податкове повідомлення рішення надсилається саме платнику податків, яким у даному випадку є боржник, а не на зареєстровану адресу місця проживання фізичної особи, яка обіймає посаду керівника боржника.

Оскільки доказів скасування в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення-рішення, а на якому ґрунтуються грошові вимоги контролювального органу у даній справі, або наявності спору з цього приводу в адміністративному суді матеріали справи не містять, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо визнання цього рішення належним доказом наявності у боржника у справі грошового зобов`язання.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення зміні або скасуванню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 14.06.2023 у справі № 908/3411/21 в частині визнання грошових вимог контролювального органу у сумі 28840377,25 грн, які складаються з 23073461,00 грн податкових зобов`язань і 5766916,25 грн штрафних санкцій, та в частині зобов`язання ліквідатора внести визнані судом вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів з дотриманням вимог Кодексу України з процедур банкрутства, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 10.09.2024

Головуючий суддяЮ ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ