Рішення

від 10.09.2024 по справі 910/8826/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2024Справа № 910/8826/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд», м.Київ

про стягнення 500 000 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення 500 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №637/04/24 від 03.04.2024 поставки в нафтопродуктів в частині здійснення поставки в повному обсязі попередньо оплаченого товару.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що згідно відомостей, відображених у інформаційній довідці №386857011 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» відсутнє будь-яке нерухоме майно, а відтак, лише наявність у відповідача достатнього розміру грошових коштів забезпечить фактичне виконання судового рішення (у разі задоволення позову), оскільки у відповідача відсутнє жодне нерухоме майно на яке можливо було б звернути стягнення в процесі виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).

Ухвалою суду в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом відповідачем здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.

Ухвала суду про відкриття провадження була доставлена до електронного кабіну 22.07.2024.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (постачальник) було укладено договір №637/04/2024 поставки нафтопродуктів, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар у визначені договором поставки строки.

За умовами п.2.10 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 постачальник зобов`язаний поставити товар у строки, визначені в погодженій заявці, та після повної попередньої оплати вартості товару відповідно до вимог пунктів 3.5 та 3.8 цього договору.

У п.2.17 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 вказано, що передача кожної партії товару здійснюється лише за умови надходження авансового платежу (попередньої оплати) усієї вартості (ціни) партії товару на поточний рахунок постачальника у визначені договором строки, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього договору.

Пунктом 3.1 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 загальна вартість (ціна) цього договору не обмежується і складається із вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим договором.

У п.3.6 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 вказано, що оплата вартості товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківських рахунок постачальника. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної окремої замовленої партії товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, протягом одного дня з дати його виставлення, якщо інше не буде встановлено сторонами у відповідній додатковій угоді.

Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами, вказаної у преамбулі договору, та діє протягом одного року з дати його укладення, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором (п.10.1 договору №637/04/2024 від 03.04.2024).

Як вбачається з матеріалів справи, на оплату партії товару постачальником було виставлено рахунок №1246 від 27.05.2024 на суму 2 465 385 грн.

Вказаний рахунок було оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» згідно платіжних інструкцій №249 від 28.05.2024 на суму 465 385 грн та №248 від 27.05.2024 на суму 2 000 000 грн.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» прийнято товар згідно видаткової накладної №3670 від 07.06.2024 на суму 1 220 000 грн.

Листом №18/06/2024-02 від 18.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» повідомлено про неможливість до поставлення товару на суму 1 245 385 грн. У вказаному листі Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» зобов`язалось повернути залишок грошових коштів на рахунок покупця до 28.06.2024.

Проте, як вказує позивач, відповідачем було лише частково повернуто суму попередньої оплати, а саме в розмірі 745 385 грн. Про вказані обставини сторонами складено та підписано акт звіряння станом 30.06.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» звернулось до відповідача з претензією №02/07-24 від 02.07.2024 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 500 000 грн.

У відповідь на вказану претензію Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» листом №04/07-01 від 04.07.2024 повідомлено про наявність наміру виконати свої зобов`язання.

Проте, як вказано в позовній заяві, відповідачем суму попередньої оплати в розмірі 500 000 грн так повернуто і не було, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення 500 000 грн.

Оцінюючи доводи позивача та долучені до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення 500 000 грн. При цьому, суд виходить з такого.

За умовами п.2.10 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 постачальник зобов`язаний поставити товар у строки, визначені в погодженій заявці, та після повної попередньої оплати вартості товару відповідно до вимог пунктів 3.5 та 3.8 цього договору.

У п.2.17 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 вказано, що передача кожної партії товару здійснюється лише за умови надходження авансового платежу (попередньої оплати) усієї вартості (ціни) партії товару на поточний рахунок постачальника у визначені договором строки, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього договору.

Як було встановлено судом, на оплату партії товару постачальником було виставлено рахунок №1246 від 27.05.2024 на суму 2 465 385 грн.

Вказаний рахунок було оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» згідно платіжних інструкцій №249 від 28.05.2024 на суму 465 385 грн та №248 від 27.05.2024 на суму 2 000 000 грн.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» прийнято товар згідно видаткової накладної №3670 від 07.06.2024 на суму 1 220 000 грн.

Листом №18/06/2024-02 від 18.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» повідомлено про неможливість до поставлення товару на суму 1 245 385 грн. У вказаному листі Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» зобов`язалось повернути залишок грошових коштів на рахунок покупця до 28.06.2024.

Проте, як вказує позивач, відповідачем було лише частково повернуто суму попередньої оплати, а саме в розмірі 745 385 грн. Про вказані обставини сторонами складено та підписано акт звіряння станом 30.06.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» звернулось до відповідача з претензією №02/07-24 від 02.07.2024 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 500 000 грн.

У відповідь на вказану претензію Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» листом №04/07-01 від 04.07.2024 повідомлено про наявність наміру виконати свої зобов`язання.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Наразі, обставини невиконання відповідачем свого обов`язку з поставки попередньо оплаченого позивачем товару в повному обсязі й неповернення частини суми попередньої оплати і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ст.663 Цивільного кодексу України вказано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018р. по справі №904/8972/17.

У цьому зв`язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару.

До того ж, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

В статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару в повному обсязі, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії» (п.74), «Пономарьов проти України» (п. 43), «Агрокомплекс проти України» (п. 166). Аналогічну правову позицію також було висловлено Верховним Судом у постановах від 07.02.2018р. по справі №910/5444/17, від 30.10.2018р. по справі №917/63/18.

Отже, твердження позивача про те, що сума попередньої оплати, на яку відповідачем так і не було здійснено поставку товару за договором №637/04/2024 від 03.04.2024 становить 500 000 грн, є такими, що належним чином підтверджуються матеріалами справи.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин поставки позивачу попередньо оплаченого товару чи повернення суми попередньої оплати доведено не було.

За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення 500 000 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (04052, м.Київ, вул.Глибочицька, буд.17Е, нежитлове приміщення 501, ЄДРПОУ 44125251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» (65029, Одеська область, місто Одеса, вул.Князівська, буд.8, кв.2, ЄДРПОУ 44550950) попередню оплату в сумі 500 000 грн та судовий збір в сумі 7500 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 10.09.2024.

Суддя В.В. Князьков