Постанова

від 10.12.2024 по справі 910/8826/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 910/8826/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Сабалдаш О.В.

представники учасників справи у судове засідання 10.12.2024 не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 (повний текст рішення складено та підписано 10.09.2024)

у справі № 910/8826/24 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд»

про стягнення 500 000,00 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення попередньо оплаченого товару на сумі 500 000 грн за договором №637/04/24 від 03.04.2024 про поставку в нафтопродуктів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №637/04/24 від 03.04.2024 поставки в нафтопродуктів в частині здійснення поставки в повному обсязі попередньо оплаченого товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» попередню оплату в сумі 500 000 грн та судовий збір в сумі 7500 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/8826/24 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/8826/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8826/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/8826/24.

03.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8826/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024, справу призначено до розгляду на 19.11.2024.

17.10.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТАЛЬ ТРЕЙД» на рішення Господарського суду міста Києва від 10 вересня 2024 року у справі №910/8826/24 відмовити повністю, а рішення Господарського суду міста Києва від 10 вересня 2024 року у справі №910/8826/24 залишити без змін.

14.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» надійшла заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 14.11.2024, про проведення розгляду справи в судовому засіданні у справі № 910/8826/24, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.11.2024 розгляд справи № 910/8826/24 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 розгляд справи № 910/8826/24 у режимі відеоконференції призначено на 10.12.2024.

У судове засідання 10.12.2024 учасники справи не з?явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки у судове засідання не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників що не з`явились у судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 03.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (постачальник) було укладено договір №637/04/2024 поставки нафтопродуктів, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати нафтопродукти у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар у визначені договором поставки строки.

За умовами п.2.10 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 постачальник зобов`язаний поставити товар у строки, визначені в погодженій заявці, та після повної попередньої оплати вартості товару відповідно до вимог пунктів 3.5 та 3.8 цього договору.

У п.2.17 договору №637/04/2024 від 03.04.2024 вказано, що передача кожної партії товару здійснюється лише за умови надходження авансового платежу (попередньої оплати) усієї вартості (ціни) партії товару на поточний рахунок постачальника у визначені договором строки, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на оплату партії товару постачальником було виставлено рахунок №1246 від 27.05.2024 на суму 2 465 385 грн.

Вказаний рахунок було оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» згідно платіжних інструкцій №249 від 28.05.2024 на суму 465 385 грн та №248 від 27.05.2024 на суму 2 000 000 грн.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» було поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» прийнято товар згідно видаткової накладної №3670 від 07.06.2024 на суму 1 220 000 грн.

Листом №18/06/2024-02 від 18.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» повідомлено про неможливість до поставлення товару на суму 1 245 385 грн. У вказаному листі Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» зобов`язалось повернути залишок грошових коштів на рахунок покупця до 28.06.2024.

Проте, як вказує позивач, відповідачем було лише частково повернуто суму попередньої оплати, а саме в розмірі 745 385 грн. Про вказані обставини сторонами складено та підписано акт звіряння станом 30.06.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» звернулось до відповідача з претензією №02/07-24 від 02.07.2024 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 500 000 грн.

У відповідь на вказану претензію Товариством з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» листом №04/07-01 від 04.07.2024 повідомлено про наявність наміру виконати свої зобов`язання.

Проте, як вказано в позовній заяві, відповідачем суму попередньої оплати в розмірі 500 000 грн так повернуто і не було, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Матриця» до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» про стягнення 500 000 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до приписів ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У цьому зв`язку, Позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Таким чином, Господарський суд міста Києва, встановивши факт відсутності доказів поставки Відповідачем товару на суму 500 000,00 грн, перераховану Позивачем Відповідачу як попередню оплата товару, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України грошових коштів у вказаному розмірі.

Посилання Відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах справи заявок Позивача на постачання відповідної партії товару як аргумент щодо неіснуючого обов`язку Відповідача повернення суми оплачених авансових платежів не приймаються апеляційним судом з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що добросовісніть - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Верховний Суд у низці справ робить посилання на принцип римського права "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки), який "базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".

Зазначений принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud". Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22 315сво18); постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 квітня 2019 року у справі №903/394/18; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 листопада 2018 року у справі №911/205/18.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем було часткового повернено кошти у сумі 745 385,00 грн. та листом від 04.07.2024 Відповідач повідомляв про непередбачувані обставини та висловлював запевнення в поверненні решти грошових коштів Позивачу

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при ухвалені оскаржуваного рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції ТОВ «Континенталь Трейд» не було подано належних та переконливих доказів на заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Континенталь Трейд» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 - залишити без змін.

Судові витрати (судовий збір) розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст.129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/8826/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/8826/24 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Справу №910/8826/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.12.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв