Рішення

від 10.09.2024 по справі 910/8723/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2024Справа № 910/8723/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Геодезична інжинірингова агенція», м. Київ

про стягнення збитків 79 766 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Геодезична інжинірингова агенція» про стягнення збитків 79 766 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006, укладеного з Приватним підприємством «Геодезична інжинірингова агенція», та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки складено аудиторський звіт. В Аудиторському звіті вказано, що за результатами перевірки встановлено завищення вартості виконаних робіт і витрат, а саме сума завищення вартості виконаних відповідачем інженерно-геодезичних робіт по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектору з об`їзною дорогою від камери № 6 до камери № 47 в Дарницькому районі м. Києва» складає 79766 грн. Отже, на думку позивача, відповідачем внаслідок його дій із завищення обсягів та вартості робіт за договором було протиправно отримано від позивача кошти у розмірі 79 766,00 грн, чим завдано позивачу збитків на суму 79 766,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом відповідачем здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.

Ухвала суду про відкриття провадження була доставлена до електронного кабіну 22.07.2024.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2018 між Приватним акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (замовник) та Приватним підприємством «Геодезична інжинірингова агенція» (виконавець) було укладено договір №180410-1 на виконання інженерго-геодезичних робіт, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання: Інженерно-геодезичні вишукування масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора».

Згідно п.1.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та розрахуватися з виконавцем за них відповідно до ст.ст.46 -49, ст.ст.70, 71, 78 Бюджетного кодексу України.

Джерело фінансування: бюджетні кошти (п.1.3 договору №180410-1 від 04.05.2018).

Відповідно до п.2.1 договору №180410-1 від 04.05.2018 вартість робіт за договором, згідно з протоколом погодження про договірну ціну (додаток № 1 до договору), договірною ціною (додаток № 2) та кошторисами №1,2 (додаток № 3 та № 4 до договору), становить;.. 748 402,87 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 124 733,81 грн.

У п.2.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 вказано, що вартість робіт, на яку виконавцем мають бути надані акти здачі-приймання робіт у 2018 році, у відповідності з програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 рік, що мають бути виконані виконавцем у відповідності з цим Договору протягом 2018 року, становить 748 402,87 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 124 733,81 грн.

3а результатом проходження експертизи вартість робіт по договору підлягає коригуванню у бік зменшення відповідно до показників отриманого експертного висновку, про що укладається відповідна додаткова угода (п.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення, після підписання обома сторонами акту здачі-приймання робіт та за умови отримання Замовником цільових бюджетних коштів.

Згідно п.4.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 датою завершення робіт виконавцем по договору вважається отримання замовником від виконавця оригінали кальок інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» погоджених в установленому чинним законодавством України порядку в 1 (одному) примірнику кожного та 4 (чотири) копій кожної кальки, та на електронному носії у форматі PDF та DWG, Технічний звіт в 4-х (чотирьох) примірниках та підписання Акту/ів здачі- приймання робіт.

Відповідно до п.5.1.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 замовник зобов`заний протягом 5-ти робочих днів після одержання інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» (у кількості та вигляді згідно з п. 4.4. даного договору) та Акту/ів здачі-приймання робіт, замовник зобов`язаний розглянути їх та передати виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

У п.п.5.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018 передбачено право замовника зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2018 р., а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання (п.10.1 договору №180410-1 від 04.05.2018).

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору №180410-1 від 04.05.2018 між сторонами було підписано акт № 180410-1 від 22.08.2018 здачі-приймання виконаних робіт на суму 748 402,87 грн, що були оплачені замовником відповідно до платіжного доручення №39 від 22.08.2018.

Згідно з додатковою угодою №3 від 04.11.2019 до договору сторони керуючись п. 2.3 договору домовились зменшити договірну ціну та вартість робіт по договору на 39 722,71 грн, у зв`язку з чим викладено п. 2.1 договору у новій редакції, згідно з якою вартість робіт за договором, згідно з протоколом погодження про договірну ціну (додаток №1 до договору), договірною ціною (додаток № 2) та кошторисами № 1, 2 (додаток № 3 та № 4 до договору), становить 708 680,16 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди від 04.11.2019 №3 до договору визначено, що виконавець протягом 3-х робочих днів з дати укладання даної додаткової угоди зобов`язаний повернути на рахунок замовника, який зазначений в цій додатковій угоді кошти у сумі 39 722,71 грн.

На виконання додаткової угоди № 3 до договору між сторонами було підписано акт № 180410-1/2 від 08.11.2019 здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) на суму 708 680,16 грн та 31.10.2019 виконавцем повернуто на рахунок замовника 39 722,71 грн згідно платіжного доручення №155 від 08.11.2019.

Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006 та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки складено аудиторський звіт.

В аудиторському звіті вказано, що за результатами перевірки: встановлено завищення вартості виконаних робіт і витрат на суму 79,766 тис. грн, що становить 11,26% від вартості перевірених робіт, зокрема встановлено завищення по кошторису №1 складає 73 628 грн, в тому числі, виключено витрати на внутрішній транспорт у сумі 39 585 грн, оскільки в даному випадку не застосовуються; виключено витрати з організації та ліквідації вишукувань у сумі 34 043 грн, оскільки в даному випадку не застосовуються п. 13 Загальних вказівок «Збірника цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва»; завищення по кошторису №2 складає 6 138 тис. грн, в тому числі, виключено витрати на внутрішній транспорт у сумі 3300 грн, оскільки в даному випадку не застосовуються; виключено витрати з організації та ліквідації вишукувань у сумі 2838 грн, оскільки в даному випадку не застосовуються.

Таким чином, згідно звіту сума завищення вартості виконаних Приватним підприємством «Геодезична інжинірингова агенція» інженерно-геодезичних робіт по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектору з об`їзною дорогою від камери № 6 до камери № 47 в Дарницькому районі м. Києва» складає 79 766 грн.

Враховуючи викладене та на підставі аудиторського звіту, позивач звернувся до відповідача із вимогою №83/30/30/02-24 від 05.04.2024 про повернення повернути на рахунок надмірно сплачені за договором коштів у розмірі 79 766 грн.

У відповідь на вказану вимогу листом від 03.06.2024 № 24/06-03-1 відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення грошових коштів і відповідно таких коштів позивачу не повернув.

Як вказує позивач, протиправність дій відповідача полягає у завищенні обсягів та вартості робіт за договором, які були оплачені позивачем, внаслідок чого позивачем були понесені збитки у вигляді сплати відповідачу робіт за договором у завищених обсягах та вартості на суму в розмірі 79 766 грн.

Отже, на думку позивача, відповідачем внаслідок його дій із завищення обсягів та вартості робіт за договором було протиправно отримано від позивача кошти у розмірі 79 766,00 грн, чим завдано позивачу збитків на відповідну суму, на підставі чого з відповідача підлягає стягненню 79 766 грн. Означені обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов`язання; збитки; причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; вина.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, при зверненні до суду з позовом про відшкодування збитків позивачем повинно бути доведено факт нанесення саме неправомірною діяльністю відповідача певної матеріальної шкоди позивачу та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та діяльністю відповідача. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Судом вказувалось, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006, укладеного з Приватним підприємством «Геодезична інжинірингова агенція», та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки складено аудиторський звіт. В Аудиторському звіті вказано, що за результатами перевірки встановлено завищення вартості виконаних робіт і витрат, а саме сума завищення вартості виконаних відповідачем інженерно-геодезичних робіт по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектору з об`їзною дорогою від камери № 6 до камери № 47 в Дарницькому районі м. Києва» складає 79766 грн. Отже, на думку позивача, відповідачем внаслідок його дій із завищення обсягів та вартості робіт за договором було протиправно отримано від позивача кошти у розмірі 79 766,00 грн, чим завдано позивачу збитків на суму 79 766,00 грн.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд звертає увагу на те, що положеннями ст. 843, ч.1,2 ст.844 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом було встановлено, що згідно п.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018за результатом проходження експертизи вартість робіт по договору підлягає коригуванню у бік зменшення відповідно до показників отриманого експертного висновку, про що укладається відповідна додаткова угода.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення, після підписання обома сторонами акту здачі-приймання робіт та за умови отримання Замовником цільових бюджетних коштів.

Згідно п.4.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 датою завершення робіт виконавцем по договору вважається отримання замовником від виконавця оригінали кальок інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» погоджених в установленому чинним законодавством України порядку в 1 (одному) примірнику кожного та 4 (чотири) копій кожної кальки, та на електронному носії у форматі PDF та DWG, Технічний звіт в 4-х (чотирьох) примірниках та підписання Акту/ів здачі- приймання робіт.

Відповідно до п.5.1.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 замовник зобов`заний протягом 5-ти робочих днів після одержання інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» (у кількості та вигляді згідно з п. 4.4. даного договору) та Акту/ів здачі-приймання робіт, замовник зобов`язаний розглянути їх та передати виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

У п.п.5.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018 передбачено право замовника зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Тобто, умовами укладеного між сторонами правочину визначено чіткий порядок зменшення обсягу виконання робіт, загальної вартості договору, а також приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, умовами укладеного між сторонами правочину не визначено, що наслідки перевірки контролюючими органами можуть бути підставою для ведення змін до правовідносин контрагентів за договором №180410-1 від 04.05.2018.

Згідно ч. 2ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Згідно ч.1ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.4ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в межах договору №180410-1 від 04.05.2018 між сторонами було підписано акт № 180410-1 від 22.08.2018 здачі-приймання виконаних робіт на суму 748 402,87 грн, що були оплачені замовником відповідно до платіжного доручення №39 від 22.08.2018.

Згідно з додатковою угодою №3 від 04.11.2019 до договору сторони керуючись п. 2.3 договору домовились зменшити договірну ціну та вартість робіт по договору на 39 722,71 грн, у зв`язку з чим викладено п. 2.1 договору у новій редакції, згідно з якою вартість робіт за договором, згідно з протоколом погодження про договірну ціну (додаток №1 до договору), договірною ціною (додаток № 2) та кошторисами № 1, 2 (додаток № 3 та № 4 до договору), становить 708 680,16 грн.

Тобто, сторонами фактично реалізовано порядок зменшення вартості робіт, що визначений умовами договору №180410-1 від 04.05.2018.

Відтак суд наголошує, що позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків.

Відповідно до ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до ч.3 ст. 632 Цивільного кодексу України, після виконання договору не допускається.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт чи неналежного їх виконання, окрім аудиторського звіту за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006, укладеного з Приватним підприємством «Геодезична інжинірингова агенція», та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки, в якому розрахунок завищень вартості виконаних підрядних робіт.

Оцінюючи вказаний доказ, суд зазначає, що звіт за наслідками аудиту є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та Актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Отже, аудиторський звіт не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору №180410-1 від 04.05.2018 і не можуть їх змінювати.

Аудиторський звіт не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторський звіт є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021. Тобто, відповідний звіт не є доказом наявності противної поведінки відповідача, як обов`язкової складової відшкодування збитків.

При цьому, судом враховано, що умовами укладеного між сторонами правочину не визначено права замовника робіт замовляти відповідний аудит з метою оцінки виконання умов договору контрагентом.

Пунктом 2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018 визначено лише, що за результатом проходження експертизи вартість робіт по договору підлягає коригуванню у бік зменшення відповідно до показників отриманого експертного висновку, про що укладається відповідна додаткова угода.

Більш того, у відповідності до ч.3ст.632 Цивільного кодексу Українизміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

Отже, виходячи з умов укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що аудиторський звіт не може бути підставою для виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, а також ніяким чином не доводить наявності необхідних для відшкодування збитків складових.

За таких обставин, оцінюючи всі вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено як наявності збитків так і наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог і відмову в їх задоволенні.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Приватного підприємства «Геодезична інжинірингова агенція» про стягнення збитків 79 766 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 10.09.2024.

Суддя В.В. Князьков