Постанова

від 26.11.2024 по справі 910/8723/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа№ 910/8723/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

без виклику сторін,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024

у справі № 910/8723/24 (суддя - Князьков В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до відповідача Приватного підприємства «Геодезична інжинірингова агенція»

про стягнення збитків 79 766,00 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Геодезична інжинірингова агенція» (надалі - відповідач) про стягнення збитків 79 766 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами проведення позапланового аудиту оцінки діяльності Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо ефективності вжиття заходів стосовно виконання умов договору від 01.12.2006, укладеного з Приватним підприємством «Геодезична інжинірингова агенція», та процесу управління бюджетними коштами за 2019-2023 роки складено аудиторський звіт. В Аудиторському звіті вказано, що за результатами перевірки встановлено завищення вартості виконаних робіт і витрат, а саме сума завищення вартості виконаних відповідачем інженерно-геодезичних робіт по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектору з об`їзною дорогою від камери № 6 до камери № 47 в Дарницькому районі м. Києва» складає 79 766 грн. Отже, на думку позивача, відповідачем внаслідок його дій із завищення обсягів та вартості робіт за договором було протиправно отримано від позивача кошти у розмірі 79 766,00 грн, чим завдано позивачу збитків на суму 79 766,00 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Приватного підприємства «Геодезична інжинірингова агенція» про стягнення збитків 79 766,00 грн.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що аудиторський звіт не може бути підставою для виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, а також ніяким чином не доводить наявності необхідних для відшкодування збитків складових.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» 23.09.2024 (через Електронний суд) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив її прийняти та відкрити апеляційне провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/8723/24 та прийняти нове - про задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі №910/8723/24; призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.

11.10.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України. Відповіді на відзив не надходило.

Постанова була прийнята в «розумний строк» в розумінні ст. 6 Конвенції, в перший робочий день після виходу головуючої судді Коротун О.М. з відпустки.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з нижчевикладеним. Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до наступного.

На виконання умов договору від 04.05.2018 № 180410-1 (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 04.11.2019) відповідач виконав роботи на суму в розмірі 708 680,16 грн, а позивач - оплатив роботи у відповідному розмірі.

У той же час, за доводами скаржника, грошові кошти у розмірі 79 766,00 грн відповідач отримав у результаті завищення вартості виконаних робіт, що підтверджується аудиторським звітом, складеним департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Правовими підставами складення аудиторського звіту Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМР (КМДА), у тому числі, є договір від 01.12.2006 на володіння та користування майном територіальної громади міста Києва (в новій редакції Угоди про передачу в управління ВАТ АТ «Київводоканал» майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Києва, укладеної 20.11.2003) та Порядок № 1536/5600 списання об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, затверджений рішенням КМР від 27.09.2008 №1536/5600.

Отже, апелянт зазначив, що Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу КМР (КМДА) є уповноваженим органом на складання аудиторського звіту щодо суб`єктів в частині використання ними об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва (майна, коштів та іншої комунальної власності), а в даному випадку позивача, оскільки останній здійснює свою діяльність за допомогою об`єктів централізованого водопостачання та водовідведення, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва і транспортування питної води, а також відведення і очищення стічних вод, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва і перебувають у володінні та користування товариства на підставі договору від 01.12.2006.

Однак, скаржник вважає, що суд першої інстанції, взявши до уваги відсутність права у замовника вимагати зменшення вартості обумовлених договором робіт на тій підставі, що такі зміни не внесені сторонами у договір, помилково відхилив наданий позивачем аудиторський звіт, в якому співставлено обсяги виконаних робіт і встановлено завищення їх вартості.

А тому, позивач просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю.

5. Узагальнений виклад мотивів відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, а рішення суду першої інстанції ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням належної оцінки всім аргументам позовної заяви.

Так, відповідач зазначив, що апеляційна скарга не містить жодних посилань та обґрунтувань щодо того, які саме обставини, на думку апелянта, можуть бути підставами для скасування рішення суду: які саме норм процесуального права порушені; в чому виявлене неправильне застосування норм матеріального права; які обставини, що мають значення для справи, не з`ясовані судом першої інстанції чи є недоведеними; які саме висновки рішення суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Фактично в апеляційній скарзі позивач намагається усунути недоліки позовної заяви та надати правове обґрунтування (в даному випадку - неналежне) заявленим ним позовним вимогам.

Натомість, відповідач вважає, що укладений сторонами договір містить чіткі умови, підстави та порядок зміни договірної ціни та вартості робіт за договором.

Такж, відповідач зазначив, що вартість робіт по договору, що передбачена в п.п.2.1., 2.2. договору, також може уточнюватись за погодженням із замовником, та в разі необхідності отримання погодження на таку зміну вартості головного розпорядника бюджетних коштів.

У всіх випадках зміни вартості робіт по договору сторони укладають додаткову угоду до даного договору (п.2.6. договору).

При цьому, за результатом проведеної експертизи та отримання позитивного висновку експертизи (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: EX01:8394-1901-6852-4488), керуючись п.2.3 договору, 04.11.2019 сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої сторони домовились зменшити договірну ціну та вартість робіт по договору на 39 722,71 грн, у .т ч. ПІДВ 20% - 6 620,45 грн, у зв`язку з чим викладено у новій редакції п. 2.1 договору та визначили вартість робіт за договором в сумі 708 680,16 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 118 113,36 грн. Як наслідок, сторонами були також відповідно змінені: протокол погодження про договірну ціну (додаток №1 од договору), договірну ціну (додаток №2) та кошториси №№1, 2 (додаток №3 та №4 до договору). Кожен та всіх із зазначених документів затверджені та підписані позивачем.

Отже, за доводами відповідача, сторонами договору був реалізований, передбачений договором, спосіб коригування договірної ціни, що оформлено додатковою угодою сторін, на підставі передбаченої договором підстави - результатів проходження експертизи.

А тому відповідач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04.05.2018 між Приватним акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (замовник) та Приватним підприємством «Геодезична інжинірингова агенція» (виконавець) було укладено договір №180410-1 на виконання інженерго-геодезичних робіт, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання: Інженерно-геодезичні вишукування масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора».

Згідно п.1.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та розрахуватися з виконавцем за них відповідно до ст.ст.46 -49, ст.ст.70, 71, 78 Бюджетного кодексу України.

Джерело фінансування: бюджетні кошти (п.1.3 договору №180410-1 від 04.05.2018).

Відповідно до п.2.1 договору №180410-1 від 04.05.2018 вартість робіт за договором, згідно з протоколом погодження про договірну ціну (додаток № 1 до договору), договірною ціною (додаток № 2) та кошторисами №1,2 (додаток № 3 та № 4 до договору), становить;.. 748 402,87 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 124 733,81 грн.

У п.2.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 вказано, що вартість робіт, на яку виконавцем мають бути надані акти здачі-приймання робіт у 2018 році, у відповідності з програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 рік, що мають бути виконані виконавцем у відповідності з цим договору протягом 2018 року, становить 748 402,87 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 124 733,81 грн.

3а результатом проходження експертизи вартість робіт по договору підлягає коригуванню у бік зменшення відповідно до показників отриманого експертного висновку, про що укладається відповідна додаткова угода (п.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018).

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення, після підписання обома сторонами акту здачі-приймання робіт та за умови отримання Замовником цільових бюджетних коштів.

Згідно п.4.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 датою завершення робіт виконавцем по договору вважається отримання замовником від виконавця оригінали кальок інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» погоджених в установленому чинним законодавством України порядку в 1 (одному) примірнику кожного та 4 (чотири) копій кожної кальки, та на електронному носії у форматі PDF та DWG, Технічний звіт в 4-х (чотирьох) примірниках та підписання Акту/ів здачі- приймання робіт.

Відповідно до п.5.1.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 замовник зобов`заний протягом 5-ти робочих днів після одержання інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» (у кількості та вигляді згідно з п. 4.4. даного договору) та Акту/ів здачі-приймання робіт, замовник зобов`язаний розглянути їх та передати виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

У п.п.5.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018 передбачено право замовника зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2018 р., а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання (п.10.1 договору №180410-1 від 04.05.2018).

Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору №180410-1 від 04.05.2018 між сторонами було підписано акт № 180410-1 від 22.08.2018 здачі-приймання виконаних робіт на суму 748 402,87 грн, що були оплачені замовником відповідно до платіжного доручення №39 від 22.08.2018.

Згідно з додатковою угодою №3 від 04.11.2019 до договору сторони на підставі п. 2.3 договору домовились зменшити договірну ціну та вартість робіт по договору на 39 722,71 грн, у зв`язку з чим викладено п. 2.1 договору у новій редакції, згідно з якою вартість робіт за договором, згідно з протоколом погодження про договірну ціну (додаток №1 до договору), договірною ціною (додаток № 2) та кошторисами № 1, 2 (додаток № 3 та № 4 до договору), становить 708 680,16 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди від 04.11.2019 №3 до договору визначено, що виконавець протягом 3-х робочих днів з дати укладання даної додаткової угоди зобов`язаний повернути на рахунок замовника, який зазначений в цій додатковій угоді кошти у сумі 39 722,71 грн.

На виконання додаткової угоди № 3 до договору між сторонами було підписано акт № 180410-1/2 від 08.11.2019 здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) на суму 708 680,16 грн та 31.10.2019 виконавцем повернуто на рахунок замовника 39 722,71 грн згідно платіжного доручення №155 від 08.11.2019.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання унаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це установлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

У відповідності до ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв`язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв`язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; податкові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).

Обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України) або унаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Разом з цим, як правомірно було встановлено судом першої інстанції, згідно п.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018за результатом проходження експертизи вартість робіт по договору підлягає коригуванню у бік зменшення відповідно до показників отриманого експертного висновку, про що укладається відповідна додаткова угода.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору №180410-1 від 04.05.2018 розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення, після підписання обома сторонами акту здачі-приймання робіт та за умови отримання Замовником цільових бюджетних коштів.

Згідно п.4.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 датою завершення робіт виконавцем по договору вважається отримання замовником від виконавця оригінали кальок інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» погоджених в установленому чинним законодавством України порядку в 1 (одному) примірнику кожного та 4 (чотири) копій кожної кальки, та на електронному носії у форматі PDF та DWG, Технічний звіт в 4-х (чотирьох) примірниках та підписання Акту/ів здачі- приймання робіт.

Відповідно до п.5.1.4 договору №180410-1 від 04.05.2018 замовник зобов`заний протягом 5-ти робочих днів після одержання інженерно-геодезичних вишукуваннь масштабу 1:500 та 1:2000 для розробки проектної документації по об`єкту «Реконструкція Лівобережного колектора» (у кількості та вигляді згідно з п. 4.4. даного договору) та Акту/ів здачі-приймання робіт, замовник зобов`язаний розглянути їх та передати виконавцю підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

У п.п.5.2.3 договору №180410-1 від 04.05.2018 передбачено право замовника зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що умовами укладеного між сторонами правочину визначено чіткий порядок зменшення обсягу виконання робіт, загальної вартості договору, а також приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, умовами укладеного між сторонами договору не визначено, що наслідки перевірки контролюючими органами можуть бути підставою для ведення змін до правовідносин контрагентів за договором №180410-1 від 04.05.2018.

Згідно ч. 2ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в межах договору №180410-1 від 04.05.2018 між сторонами було підписано акт № 180410-1 від 22.08.2018 здачі-приймання виконаних робіт на суму 748 402,87 грн, що були оплачені замовником відповідно до платіжного доручення №39 від 22.08.2018.

Додатковою угодою №3 від 04.11.2019 до договору сторони (керуючись п. 2.3 договору) домовились зменшити договірну ціну та вартість робіт по договору на 39 722,71 грн, у зв`язку з чим викладено п. 2.1 договору у новій редакції, згідно з якою вартість робіт за договором, згідно з протоколом погодження про договірну ціну (додаток №1 до договору), договірною ціною (додаток № 2) та кошторисами № 1, 2 (додаток № 3 та № 4 до договору), становить 708 680,16 грн. Тобто, сторонами фактично реалізовано порядок зменшення вартості робіт, що визначений умовами договору №180410-1 від 04.05.2018.

Відтак суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивач прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків. А тому доводи апелянта в цій частині відхиляються як необґрунтовані.

В цій частині суд апеляційної інстанції також враховує доводи відповідача, що відповідно до ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до ч.3 ст. 632 Цивільного кодексу України, після виконання договору не допускається.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 79 766,00 грн оскільки не доведено саме вини відповідача у їх понесенні позивачем.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог. Інші доводи апелянта не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи із вказаних норм права та з урахуванням приписів ст. 269 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) також не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/8723/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі № 910/8723/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/8723/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич