Рішення

від 10.09.2024 по справі 916/3032/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3032/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/3032/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області (75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань(пн), вул. 1 Травня, буд. 14, код ЄДРПОУ 04059929) про стягнення 22654,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.11.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Виконавчим комітетом Голопристанської міської ради Херсонської області був укладений договір про постачання природного газу № 20-1188/21-БО-Т. Так, позивач поставив відповідачу природній газ за договором поставки № № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 на суму 126 157,01 грн за період з листопада 2021 по квітень 2022 року. Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 на суму 15 251,83грн, на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 3 407,79 грн, три проценти річних у розмірі 916,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 077,96 грн.

25.07.2024 за вх.№ 28101/24 до суду від Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній відмічає, що додані акти приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2021, за січень-квітень 2022 та коригуючий акт за березень 2022 не завірені та не підписані відповідачем. До того ж, відповідач звертає увагу суду на те, що з доданих позивачем доказів направлення (скріншотів із поштової скриньки) вищевказаних актів на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається що акти приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2022 та коригуючий акт за березень 2022 не направлялись ним з електронної скриньки позивача, зазначеної у договорі № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 - ntg@naftogaztrading.com.ua, а відтак, відповідач вважає, що вони не надані. Натомість, наведені позивачем скріншоти підтверджують відправку 12.04.2022 та 26.04.2022 листів з вкладеними файлами з електронної скриньки hers-ІНФОРМАЦІЯ_2, яка не була зазначена у договорі № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 як спосіб комунікації між позивачем та відповідачем, про зміну електронної адреси, у строки та в порядку, встановленому в п.п.13.5. договору, позивач не повідомляв відповідача.

Стосовно заявленої позивачем позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ за лютий, березень та квітень 2022 року, відповідач додатково відмічає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у даний період часу (в тому числі у березні та квітні 2022 року) за місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: Україна, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 14 діяльгність не провадилась, оскільки загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування, є факт окупації російською федерацією всієї території Скадовського району, Херсонської області, в тому числі м. Гола Пристань з 24.02.2022. Тобто у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (у лютому, березні та квітні 2022 року), місцезнаходженням відповідача була тимчасово окупована територія України, на підставі чого правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним, дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі. Звідси, позивач з 24.02.2022 не мав права та можливості фактично здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу за адресою місця реєстрації останнього. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, відповідач не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення позивачем з відповідача заборгованості за спожитий газ за лютий-квітень 2022 року на суму 15 251,83 грн. Поряд із цим, відповідач заперечує щодо нарахованої суми пені, у зв`язку з тим, що позивачем пропущений строк позовної давності, який застосовується до вимог про стягнення пені та розрахунковий період нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач неправомірно збільшив. Крім цього, відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік, відтак, позивач пропустив строк давності нарахування пені в один рік. З урахуванням викладеного, відповідач заперечує щодо нарахування на суму заборгованості у розмірі 15 251,83 грн - пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач також зазначив, що у зв`язку із тимчасовою окупацією м. Гола Пристань, відсутністю евакуаційних коридорів, відповідачем втрачено доступ до документів Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, які могли б бути доказами у справі. Місця схову документів, комп`ютерної техніки та електронних носіїв були затоплені у червні 2023 року внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Відтак, за відсутності первинних документів, відповідач не може підтвердити факту виникнення зобов`язань та заборгованості за договором № 20- 1188/21-БО-Т від17.11.2021.

30.07.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив за вх.№ 28678/24, в якій останній підтримує правову позицію викладену у позовній заяві та додатково вказує про те, що споживачем/відповідачем не було виконано обов`язку з направлення акту розподілу природного газу постачальнику/позивачу, відповідно до пункту 3.5.1 договору, що складений між оператором ГРМ «Херсонгаз» та споживачем, а також між постачальником та споживачем. Постачальник на підставі пункту 3.5.2. Договору, використовуючи інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, підготував примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період та направив споживачу, як і у 2021 році так і у 2022р. Надані до позову докази підтверджують факт розподілу та постачання природного газу відповідачу та є належними доказами.

Ухвалою суду від 12.07.2024 відкрито провадження у справі №916/3032/24, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

17.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Виконавчим комітетом Голопристанської міської ради Херсонської області було укладено договір розподілу природного газу № 20-1188/21-БО-Т.

Відповідно до п. 2.1 договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 позивач передав відповідачу в період з жовтня 2021 по грудень 2022 замовлений Відповідачем обсяг (об`єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об`єму) наведено в п. 2.1 Договору.

Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом звірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу протягом відповідного розрахункового періоду розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Пунктом 5.1 договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 передбачено, що оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місця, остаточний розрахунок здійснюється до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Згідно п.п. 7. 2., 13.1. договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов?язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Відповідно до п.п. 11.3. договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років.

Додатком №2 до договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 є заява-приєднання до умов договору розподілу природнього газу, де визначені адреси відповідача для розподілу газу: село Кардашинка, вул. Шевченко, 66-б, село Кардашинка, вул. Дніпрова, 3-б, село Мала Кардашинка, вул. Шкільна, 50-а, село Нова Збур`ївка, вул. Центральна, 155-а.

У матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 на суму 3622,01грн, від 31.12.2021 на суму 13472,63грн, від 31.01.2022 на суму 12688,31грн, від 28.02.2024 на суму 8431,44грн, від 31.03.2022 на суму 6590,65грн, коригуючий акт приймання-передачі природнього газу від 25.04.2022 на суму 5,94грн, які не завірені та не підписані Виконавчим комітетом Голопристанської міської ради Херсонської області, однак направлені позивачем на електронну адресу відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно інформації надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідач сплатив вартість спожитого природного газу у період з листопада по грудень 2021 та у січні 2022 на загальну суму 29 782,95 грн.

В матеріалах справи також міститься інформація щодо остаточної алокації відборів споживачів за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами пояснення, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення або відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь- якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Відповідно до п. 4 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище 17.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Виконавчим комітетом Голопристанської міської ради Херсонської області було укладено договір розподілу природного газу № 20-1188/21-БО-Т.

Як стверджує позивач ним було поставлено відповідачу природній газ за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року за договором № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021, що підтверджується актами-приймання передачі від 30.11.2021, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2024, від 31.03.2022 на суму 126 157,01 грн. Згідно інформації надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідач сплатив вартість спожитого природного газу у період з листопада по грудень 2021 та у січні 2022 на загальну суму 29 782,95 грн, однак у період з лютого по квітень 2022 року відповідачем не була проведена оплата за поставлені послуги природнього газу у лютому 2022 року, зокрема, за актами приймання-передачі природнього газу від 28.02.2024. Звідси, дослідивши дані обставини, судом підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ за лютий 2022 року у розмірі 8431,44грн.

Внаслідок існуючого у відповідача прострочення виконання грошового зобов`язання за вартістю природнього газу позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1781,00грн за період з 16.04.2022 по 30.04.2024, виходячи з суми заборгованості 8431,44грн.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з врахуванням п. 11.3. договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021, суд встановив, що позивачем зроблено розрахунок вірно на суму 1781,00грн за період з 16.04.2022 по 30.04.2024, виходячи з суми заборгованості 8431,44грн за лютий 2022 року, яка і підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача.

Також, позивач у зв`язку з не оплатою відповідачем спожитого газу нарахував до стягнення з останнього інфляційні втрати на суму 1826,79грн за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 та три проценти річних на суму 516,73грн за період з 16.04.2022 по 30.04.2024, виходячи з суми заборгованості 8431,44грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок інфляційний втрат встановив, що його зроблено вірно, у зв`язку з чим судом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача інфляційні втрати на суму 1826,79грн за період з 01.05.2022 по 30.04.2024 та три проценти річних на суму 516,73грн за період з 16.04.2022 по 30.04.2024, виходячи з суми заборгованості 8431,44грн.

При цьому, стосовно заявленої позивачем позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ за березень-квітень 2022 року пені, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 14222,92грн, суд зазначає наступне.

Так, додатком №2 до договору № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 є заява-приєднання до умов договору розподілу природнього газу, де визначені адреси відповідача по поставці природнього газу, а саме: село Кардашинка, вул. Шевченко, 66-б, село Кардашинка, вул. Дніпрова, 3-б, село Мала Кардашинка, вул. Шкільна, 50-а, село Нова Збур`ївка, вул. Центральна, 155-а.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у даний період часу (в тому числі з березня по квітень 2022 року) місцезнаходженням відповідача є: Херсонська обл., місто Гола Пристань(пн), вул. 1 Травня, будинок 14.

За визначенням ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації російською федерацією всієї території Скадовського району, Херсонської області, в тому числі селище Кардашинка, село Мала Кардашинка, село Нова Збур`ївка з 24.02.2022.

Тобто у період, за який позивач просить суд стягнути заборгованість за поставлений ним природний газ відповідачу (з березня по квітень 2022 року), місцезнаходженням відповідача та визначені договором № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021 об`єкти поставки природнього газу були території тимчасово окупованих селищ Херсонської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.

На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 131 Закону п. 7 ч. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, обставини та правовідносини якої є подібними до тих, які розглядаються у даній справі.

Звідси, позивач в період з березня по квітень 2022 року не мав права та можливості фактично здійснювати господарську діяльність щодо постачання природнього газу відповідачу за адресами визначеними у договорі № 20-1188/21-БО-Т від 17.11.2021. Враховуючи відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов`язання їх сплачувати, суд не вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природній газ за березень-квітень 2022 року та нараховані на дану заборгованість пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

З огляду на викладене, судом частково підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення за лютий 2022 року заборгованості у розмірі 8431, 41грн, пені у розмірі 1781,00грн, три проценти річних у розмірі 516,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 1826, 79 грн, в решті частині заявлених позовних вимог суд за необґрунтованістю відмовляє.

За розгляд даного позову позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40грн, які у зв`язку із частковим задоволенням судом заявлених позивачем позовних вимог, підлягають судом стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1342,37грн.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 331, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області (75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань(пн), вул. 1 Травня, буд. 14, код ЄДРПОУ 04059929) про стягнення 22654,36 грн.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області (75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань(пн), вул. 1 Травня, буд. 14, код ЄДРПОУ 04059929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 8431 (вісім тисяч чотириста тридцять одна) грн 44 коп основного боргу, 1781 (одна тисяча вісімдесят одну) грн пені, 516 (п`ятсот шістнадцять) грн 73 коп три проценти річних, 1826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 79 коп інфляційних втрат, 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 37 коп судового збору.

3. Відмовити в решті частини заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 вересня 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук