Ухвала

від 10.09.2024 по справі 916/3950/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"10" вересня 2024 р. Справа № 916/3950/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши заяву про забезпечення позову Виконувача обов`язків керівника Доброславської окружної прокуратури (вх.№2-1437/24 від 09.09.2024р.)

подану у справі № 916/3950/24

за позовом Виконувача обов`язків керівника Доброславської окружної прокуратури (67500, Одеська обл., Одеський р-н., смт. Доброслав, вул. Центральна, 85, код ЄДРПОУ 03528552)

в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл., Одеський р-н., с. Фонтанка, вул. Степна, 4, код ЄДРПОУ 04379746)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Градець (67571, Одеська обл., Одеський р-н., с. Фонтанка, пров. Гоголя, 3, код ЄДРПОУ 23860998)

про стягнення 533 299,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024р. Виконувач обов`язків керівника Доброславської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Градець, в якій просить суд стягнути з відповідача 533 299,24 грн. заборгованості з орендної плати за землю, а також суму судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури зазначає про невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 12.06.2018, щодо здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів з серпня 2021 по липень 2024.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури до Господарського суду Одеської області було подано заяву про забезпечення позову (вх.№ 2-1437/24), відповідно до якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову в межах суми боргу, що складає 533 299,24 грн., та накласти арешт на нерухоме майно, а саме будівлю цеху по виробництву столярних виробів площею 539,1 кв. м., яке згідно з Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 18.02.2008 № 17864910 перебуває у власності ТОВ «Градець» та розташовано за адресою : вул. Гоголя, 3 с. Фонтанка Одеського району Одеської області.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури зазначає, що ТОВ «Градець» господарську діяльність не здійснює, будь-яке майно, окрім цеху по виробництву столярних виробів, розташованого за адресою: с. Фонтанка, вул. Гоголя,3 відсутнє, і відповідач, у випадку не накладення на нього арешту, зможе у будь-який момент розпоряджатися цим нерухомим майном, що фактично призведене до не поновлення прав та інтересів позивача.

Також, в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури до поданої заяви про забезпечення позову було додано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності на об`єкти нерухомості та земельних ділянок, що визначені заявником у заяві про забезпечення позову.

Розглянувши заяву Виконувача обов`язків керівника Доброславської окружної прокуратури (вх.№2-1437/24 від 09.09.2024р.) про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі статтями 73, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, суд зазначає, що достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Здійснивши оцінку доводів в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, суд дійшов висновку про таке.

Предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів. При цьому суд відзначає, що наявність/відсутність обставин, якими представник прокуратури обґрунтовує позовні вимоги, в тому числі наявність/відсутність спірного боргу, суд встановлює під час розгляду справи по суті, а тому несплата відповідачем спірних коштів автоматично не свідчить про їх відсутність у відповідача або їх ухилення від погашення боргу, а є, в першу чергу, свідченням про наявність спору між сторонами.

Між цим, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, остання ґрунтується виключно на припущеннях заявника щодо можливого відчуження відповідачем наявного у його власності майна з метою уникнення в подальшому виконання рішення за позовними вимогами Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області водночас, останнім не надано суду жодних доказів щодо наявності у відповідача наміру вчинення дій, спрямованих, зокрема, на відчуження належного йому майна, а також інших доказів, з якими діюче законодавство пов`язує необхідність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся в разі невжиття таких заходів.

За сукупності вищевикладених обставин, суд вважає, що в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури не доведено наявності обґрунтованого припущення, що майно, належне відповідачу на праві власності на момент пред`явлення позову, може вибути/зменшитись після подання останнім даного позову до відповідача без вжиття судом заходів забезпечення позову, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову позивача) або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури, оскільки остання не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про неможливість або утруднення виконання рішення суду у майбутньому у разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Виконувача обов`язків керівника Доброславської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№ 2-1437/24 від 09.09.2024) у справі №916/3950/24 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 10.09.2024 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Ю.І. Мостепаненко