Справа № 369/14671/24
Провадження № 2-о/369/605/24
РІШЕННЯ
Іменем України
10.09.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Кубарській Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 369/14671/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський міський відділ державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті.
Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Василівського району померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті: Гостра коронарна недостатність.
На підтвердження факту смерті матері заявником надано копію медичного свідоцтва про смерть серія 23 № 202040094 від 24.07.2024 року та копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.08.2024 року.
Встановлення факту смерті батька заявнику необхідно для вступу до спадщини.
Ухвалою суду від 05.09.2024 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою.
Сторони в судове засідання не з`явилися.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Василівського району Запорізької області.
Означене підтверджується копією медичного свідоцтва про смерть серія 23 № 202040094 від 24.07.2024 року та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.08.2024 року.
Встановлення факту смерті батька, заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадкових прав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи; згідно з положеннями частинами 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року та п. 1 ч. 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.03.2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів. Зокрема, належними відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватись положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14.05.2022 року № 92 було внесено зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 та затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Так, зокрема, до вказаного переліку належить місто Енергодар, Василівського району, Запорізької області.
У зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_2 настала в місті Енергодар Василівського району, Україна, тобто на території, на якій нині жодний орган державної влади України не працює, реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то є підстави в судовому порядку встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Василівського району Запорізької області.
У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне встановити такий факт, задовольнивши вимоги заявника, які є доведеними та обґрунтованими.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із тимчасовою окупацією території України, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України.
Так як дана справа є справою за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, то заявник відповідно до п. 21 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 317 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський міський відділ державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Енергодар Василівського району Запорізької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10.09.2024 року.
Суддя А.В. Янченко
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2024 |
Оприлюднено | 12.09.2024 |
Номер документу | 121501815 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: на тимчасово окупованій території України |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Янченко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні