Постанова

від 05.09.2024 по справі 925/1279/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1279/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Станіка С.Р., Вовка І.В., Шаптали Є.Ю.,

від 04.04.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд"

до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради,

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Департамента економіки та розвитку Черкаської міської ради

про стягнення 2086855,84 грн,

за участю представників:

від позивача: Шовков О.С.,

від відповідача: Житнікова Т.А.,

від третьої особи: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про стягнення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 1 649 605,03 грн, з яких 1 408 242,00 грн боргу, 181 522,39 грн втрат внаслідок інфляції, 59 840,64 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Рамковою угодою від 05.07.2012 № 157 в частині розрахунків за виконані роботи з реконструкції доріг із застосуванням щебенево-мастикового покриття.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), Департаментом житлового-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" (підрядник, позивач), було укладено Рамкову угоду від 05.07.2012 № 157 (далі Рамкова угода).

Предметом Рамкової угоди є виконання робіт з реконструкції покриття проїзної частини вулиць м. Черкаси із застосуванням щебенево-мастикового асфальтобетону.

За умовами п. 1.1 Рамкової угоди, позивач зобов`язався виконати роботи з реконструкції покриття проїзної частини вулиць міста Черкаси із застосуванням щебенево-мастикового асфальтобетону, у т.ч.:

-вул. Котовського (від вул. Хрещатик до вул. Одеська);

-вул. Смілянська (від вул. Фрунзе до вул. 30 років Перемоги);

-вул. Енгельса (від бул. Шевченка до вул. Бидгощська);

-вул. Ільїна (від вул. Котовського до вул. Енгельса);

-вул. Благовісної (від вул. Котовського до вул. Енгельса);

-вул. Гагаріна (від вул. Жужоми до узвозу Клубний);

- вул. Хрещатик (від вул. Котовського до вул.Смілянська) (далі - об`єкти).

Згідно з пунктом 3.1 Рамкової угоди її ціна становила 70 120 698,00 грн, у тому числі 11 686 783,00 грн ПДВ.

Пунктом 3.3 Рамкової угоди сторони передбачили, що платіжні зобов`язання замовника перед підрядником виникають при наявності у замовника відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).

У пункті 4.1 Рамкової угоди сторони узгодили, що протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту її підписання сторонами, за умови виконання підрядником умов п. 6.3.5 Рамкової угоди, а також з урахуванням пункту 4.3, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2006 року №1404, замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від ціни Рамкової угоди, які підрядник зобов`язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 (трьох) місяців з моменту отримання цих коштів. По закінченню вищевказаного терміну, протягом 1 (одного) робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута замовнику.

Відповідно до пункту 4.2 Рамкової угоди остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 60 банківських днів з моменту і на підставі підписаних замовником і підрядником актів виконаних робіт за формами №КБ-2в, №КБ-3.

У пункті 4.3 Рамкової угоди сторони передбачили, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Пунктом 5.1 Рамкової угоди визначено, що підрядник зобов`язаний розпочати роботи за угодою протягом 3 календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно з пунктом 4.1 угоди (при умові виконання замовником вимог пункту 6.1.1 угоди) і завершити виконання робіт з реконструкції об`єктів у термін до 30 листопада 2012 року.

Згідно з пунктом 5.4 Рамкової угоди здавання й приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності до чинного законодавства України і оформляється актом здавання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3).

У пункті 5.5 Рамкової угоди вказано, що перелік документів, які оформлюються при здаванні робіт має відповідати будівельним нормам і правилам та іншим нормативним документам з будівництва, які діють на території України. Робота приймається замовником, разом з двома комплектами виконавчої документації, складеної підрядником.

За умовами пункту 5.6 Рамкової угоди після закінчення робіт підрядник готує акт виконаних робіт (форму КБ-2в) у трьох примірниках, викликає на об`єкт уповноважених представників замовника, здає йому обсяги виконаних робіт. Уповноважені представники замовника перевіряють відповідність фактично виконаних робіт з обсягами, зазначеними у проекті, виконавчій документації та у акті форми КБ-2в і підписують його в частині фактично виконаних обсягів робіт та наданої виконавчої документації.

Пунктом 5.7 Рамкової угоди передбачено, що після подання замовнику довідок форми № КБ-2в, № КБ-3, останній розглядає їх протягом 3 (трьох) робочих днів, погоджуючись з ними або повертаючи підряднику з мотивованими зауваженнями.

Відповідно п. 5.8 Рамкової угоди у разі немотивованої відмови замовника від підписання актів виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів після їх подання підрядником, вони вважаються дійсними і такими, що підлягають оплаті.

Пунктом 7.5 Рамкової угоди встановлено, що у разі затримки оплати за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від вартості виконаних і неоплачених за Рамковою угодою робіт за кожен день затримки.

Згідно з пунктом 11.1 та пунктом 11.3 Рамкової угоди остання вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Дія Рамкової угоди припиняється за умови: а) повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Рамковою Угодою; b) за згодою сторін; с) з інших підстав, передбачених чинним законодавством України. Закінчення терміну дії Рамкової угоди не звільняє сторони від відповідальності за її порушення, яке мало місце під час її дії.

Після укладення Рамкової угоди її сторонами були укладені додаткові угоди №№1-15, якими вносили зміни та доповнення до Рамкової угоди щодо банківських реквізитів підрядника, заміни замовника, ціни Рамкової угоди і порядку фінансування робіт по рокам, строків виконання робіт тощо.

Додатковою угодою від 16 листопада 2016 року №14 до Рамкової угоди сторони визначили замовником робіт Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Додатковою угодою від 03 березня 2017 року №15 сторони п. 3.1 Рамкової угоди № 157 від 05.07.2012 виклали у такій редакції:

Ціна угоди становить 77 558 186,00 грн, у тому числі ПДВ 12 926 364,33 грн. При цьому:

- фінансування 2012 року 44 237 318,04 грн;

- фінансування 2013 року 16 571 932,60 грн;

- фінансування 2014 року 0,00 грн;

- фінансування 2015 року 3 612 298,38 грн;

- фінансування 2016 року 1 926 562,80 грн;

- фінансування 2017 року 2 085 218,27 грн;

- фінансування 2018 року 9 124 855,91 грн.

Внесли зміни до пункту 5.1 Рамкової угоди термін завершення виконання робіт з реконструкції об`єктів визначили до 28 грудня 2018 року.

На виконання Рамкової угоди і додаткових угод до неї позивач станом на жовтень 2017 року закінчив виконання робіт з реконструкції із застосуванням щебенево-мастичного асфальтобетону проїзної частини:

- вул. Благовісної у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. 30 років Перемоги вартістю 541 526 грн. 40 коп., про що склав і підписав акт приймання виконаних будівельних робіт станом на жовтень 2017 року форми №КБ-2в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які з листом від 31 жовтня 2017 року №31/10-17 надіслав відповідачу;

- вул. Ільїна (Надпільної) у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. Енгельса (Чорновола) вартістю 441 624 грн. 00 коп., про що склав і підписав акт приймання виконаних будівельних робіт станом на жовтень 2017 року форми №КБ-2в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які з листом від 31 жовтня 2017 року №31/10-17 надіслав відповідачу;

- вул. Котовського (Грушевського) у м. Черкаси від вул. Хрещатик до вул. Одеська вартістю 425 091 грн. 60 коп., про що склав і підписав акт приймання виконаних будівельних робіт станом на жовтень 2017 року форми №КБ-2в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які з листом від 31 жовтня 2017 року №31/10-17 надіслав відповідачу;

- вул. Хрещатик у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. Леніна (Небесної Сотні) вартістю 380 144 грн. 40 коп., про що склав і підписав акт приймання виконаних будівельних робіт станом на жовтень 2017 року форми №КБ-2в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які з листом від 31 жовтня 2017 року №31/10-17 надіслав відповідачу.

Листом від 02 листопада 2017 року №19011-01-14 відповідач відмовив у підписанні вказаних вище актів форми №КБ-2в і довідок форми КБ-3 та повернув їх позивачу через відсутність виконавчої документації на виконані роботи, а також повідомив, що за рішенням Черкаської міської ради від 05 жовтня 2017 року №2-2377 «Про внесення змін до рішення міської ради від 16 грудня 2016 року №2-1515 «Про міський бюджет на 2017 рік» по передбачених Рамковою Угодою об`єктах були змінені бюджетні призначення, які наразі відсутні.

Листом від 23 листопада 2017 року №23/11-17 позивач повторно надіслав відповідачу акти форми №КБ-2в і довідки форми КБ-3 на виконані роботи з реконструкції із застосуванням щебенево-мастичного асфальтобетону проїзної частини вул. Благовісної у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. 30 років Перемоги вартістю 541 526 грн. 40 коп., вул. Ільїна (Надпільної) у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. Енгельса (Чорновола) вартістю 441 624 грн. 00 коп., вул. Котовського (Грушевського) у м. Черкаси від вул. Хрещатик до вул. Одеська вартістю 425 091 грн 60 коп., вул. Хрещатик у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. Леніна (Небесної Сотні) вартістю 380 144 грн 40 коп., і повідомив, що виконавча документація на ці виконані роботи в повному обсязі була надана замовнику в 2012-2017 роках.

Листом від 28 листопада 2017 року №21407-01-14 відповідач відмовив у підписанні вказаних вище актів форми №КБ-2в і довідок форми КБ-3 та повернув їх позивачу через відсутність актів на закриття прихованих робіт і ще раз повідомив, що за рішенням Черкаської міської ради від 05 жовтня 2017 року №2-2377 «Про внесення змін до рішення міської ради від 16 грудня 2016 року №2-1515 «Про міський бюджет на 2017 рік» по передбачених Рамковою угодою об`єктах були змінені бюджетні призначення, які наразі відсутні.

12 грудня 2017 року позивач надіслав відповідачу акти на приховані роботи.

Листом від 16 січня 2018 року відповідач підтвердив отримання актів на закриття прихованих робіт та повідомив, що копії цих актів залишає у себе для врахування в подальшій роботі.

Даний факт відповідачем не оспорюється.

Оплата виконаних позивачем робіт з реконструкції із застосуванням щебенево-мастичного асфальтобетону проїзної частини вул. Хрещатик у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. Леніна (Небесної Сотні) вартістю 380 144 грн 40 коп. відповідачем здійснена на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 у справі №925/37/18.

Відповідач зобов`язання за Рамковою угодою щодо оплати виконаних позивачем робіт з реконструкції із застосуванням щебенево-мастичного асфальтобетону проїзної частини вул. Благовісної у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. 30 років Перемоги вартістю 541 526 грн 40 коп., вул. Ільїна (Надпільної) у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. Енгельса (Чорновола) вартістю 441 624 грн 00 коп., вул. Котовського (Грушевського) у м. Черкаси від вул. Хрещатик до вул. Одеська вартістю 425 091 грн 60 коп., не виконав.

За порушення строку оплати виконаних робіт позивачем нараховано відповідачу в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати за період з 31.01.2018 по 05.12.2019 в сумі 181 522 грн 39 коп. та 3% річних в розмірі 29 840 грн 64 коп.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд Черкаської області рішенням від 06.07.2023 у справі № 925/1279/19 позов задовольнив повністю.

Стягнув з Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізації «Аерошляхбуд» 1 408 242,00 грн боргу, 181 522,39 грн втрат внаслідок інфляції, 59 840,64 грн 3% річних, 24 744,07 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що об`єми, якість та кількість робіт виконана в повному обсязі, а тому роботи мають бути оплаченими.

Відмова відповідача з необґрунтованих мотивів від підписання запропонованого позивачем акту прийняття виконаних робіт в силу пункту 5.8 Рамкової угоди та частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України є підставою вважати такий акт приймання виконаних робіт дійсним і таким, що підлягає оплаті відповідачем, а відсутність у останнього бюджетного фінансування (бюджетних коштів) на ці цілі не є підставами для звільнення відповідача від виконання своїх зобов`язань за Рамковою угодою.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.04.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2023 у справі № 925/1279/19 скасував. Прийняв нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що надані позивачем на підтвердження виконання робіт акт приймання виконаних будівельних робіт станом на жовтень 2017 року форми №КБ-2в і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 (вул. Благовісної у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. 30 років Перемоги) вартістю 541 526 грн 40 коп., акт приймання виконаних будівельних робіт станом на жовтень 2017 року форми №КБ-2в і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 (вул. Ільїна (Надпільної) у м. Черкаси від вул. Котовського (Грушевського) до вул. Енгельса (Чорновола)) вартістю 441 624 грн 00 коп., акт приймання виконаних будівельних робіт станом на жовтень 2017 року форми №КБ-2в і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 (вул. Котовського (Грушевського) у м. Черкаси від вул. Хрещатик до вул. Одеська) вартістю 425 091 грн 60 коп., не є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт виконання позивачем заявленого обсягу робіт та їх вартість, оскільки вказані акти не підписані відповідачем, про що у встановленому порядку надано відповідні заперечення від підписання згідно з п. 5.7 Рамкової угоди (листи від 02 листопада 2017 року №19011-01-14, від 28 листопада 2017 року №21407-01-14), а заявлені у вказаних актах та довідках до оплати суми (загалом в заявленій до стягнення сумі 1 408 242,00 грн вартості робіт) не підтверджена документально належними та допустимими доказами, і спростовуються висновками експертного дослідження.

Підписання вказаних актів та довідок інженером з технічного нагляду, підпис якого скріплено печаткою комунального підприємства «Черкасиінвестбуд» Черкаської міської ради - не є тією обставиною, яка підтверджує в сукупності як факт виконання позивачем таких робіт так і відповідно, не підтверджує факт виникнення у відповідача обов`язку з оплати виконаних робіт, з урахуванням умов п. 4.2, п. 5.7 Рамкової угоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, в якій просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2023.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статей 837, 882 Цивільного кодексу України і не врахував висновки щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, від 15.10.2019 у справі № 925/998/18.

Підставою касаційного оскарження за пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вказав порушення судом апеляційної інстанції приписів частини 4 статті 165, частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, оскільки надано перевагу висновку експертного дослідження перед іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Зазначив, що надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість не є належними та допустимими доказами, оскільки не підписані відповідачем, визначені позивачем обсяги виконаних робіт та заявлені до оплати суми не підтверджені документально і спростовуються висновками експертного дослідження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Як встановили суди попередніх інстанцій, між сторонами у цій справі укладена Рамкова угода, яка є господарським договором будівельного підряду, згідно з яким позивач взяв на себе зобов`язання з виконання робіт з реконструкції покриття проїзної частини вулиць м. Черкаси із застосуванням щебенево-мастикового асфальтобетону, а відповідач зобов`язався прийняти від позивача виконані ним за цим договором будівельні роботи, оформлені належними документами, і своєчасної їх оплатити.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли та склалися правовідносини у сфері виконання підрядних робіт.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до положень статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин та підстав позову, до предмету дослідження у цій справі належить виконання позивачем робіт за Рамковою угодою, зокрема, їх обсяг та вартість, період такого виконання, обставини прийняття виконаних робіт замовником у тому числі і наявність зауважень у підрядника щодо якості, обсягів та вартості робіт виконаних підрядником, надання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт та її своєчасність, обставини наявності недоліків у виконаних підрядником роботах.

У контексті доводів касаційної скарги та висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд зазначає про те, що правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою та послідовною в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших (у тому числі і постанова Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20). Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, на яку посилається позивач у касаційній скарзі.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, на які посилається позивач у касаційній скарзі.

Наведене вище дає підстави дійти висновку, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, останній повинен направити замовнику визначені умовами пункту 5.4 Рамкової угоди документи, зокрема, акти здавання виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

Водночас за обставинами цієї справи вбачається, що відповідач листом від 02 листопада 2017 року №19011-01-14 відмовив у підписанні актів форми №КБ-2в і довідки форми КБ-3 та повернув їх позивачу через відсутність виконавчої документації на виконані роботи, а також повідомив, що за рішенням Черкаської міської ради від 05 жовтня 2017 року №2-2377 «Про внесення змін до рішення міської ради від 16 грудня 2016 року №2-1515 «Про міський бюджет на 2017 рік», по передбачених Рамковою угодою об`єктах були змінені бюджетні призначення, які наразі відсутні. Листом від 28 листопада 2017 року №21407-01-14 відповідач повторно відмовив у підписанні вказаних вище актів форми № КБ 2в і довідки форми КБ-3 та повернув їх позивачу через відсутність виконавчої документації на виконані роботи.

Отже, з урахуванням встановлених судами фактичних обставин які склались між сторонами, у цій справі має важливе значення для правильного вирішення спору обставина реального виконання робіт за договором та їх виконання саме в обсязі (розмірі та за ціною), які заявлені позивачем та відповідно, підлягають окремому доведенню ним у цій справі.

Для підтвердження реального виконання робіт за договором, а саме чи відповідають перелік, обсяги виконаних робіт на об`єкті та матеріали, необхідні для їх виконання, фактичним параметрам виконаних будівельних робіт, методам та умовам їх виконання, зазначеним у наданій позивачем виконавчій документації, зокрема актам на закриття прихованих робіт та виконавчим схемам, за клопотанням відповідача, у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка оформлена висновком № 427/20-23/2279-2292/22-23 від 31.01.2023.

За висновками експертного дослідження:

- перелік та обсяги виконаних робіт, зазначені у звітній документації частково відповідають зазначеним у наданій позивачем виконавчій документації, зокрема актам на закриття прихованих робіт та виконавчим схемам (згідно доданих таблиць 1, 2, 3 в додатку 2 до висновку);

- встановити відповідність переліку та обсягів матеріалів, необхідних для виконання робіт, зазначених у звітній та виконавчій документації за наданою документацією не вбачалося за можливе, оскільки вони не містять повної інформації стосовно застосованих матеріалів, а розрахунок договірної ціни надано не в повному об`ємі;

- обсяги виконаних на об`єкті робіт, зазначені у звітній документації, частково відповідають обсягам зазначеним в наданій проектній документації;

- перевірити якість виконаних на об`єкті робіт та їх відповідність вимогам державних будівельних норм можливо за наявності повного комплекту виконавчої документації, яка складається під час проведення будівельних робіт, та повного комплекту проектної документації;

- перевірити відповідність переліку та обсягів виконаних робіт переліку, обсягу та матеріалам, наведеним у додатках по договірній ціні (Рамкова угода від 05.07.2012) можливо лише за наявності повного комплекту додатків до договірної ціни.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав на помилковість висновків суду першої інстанції, який визнав достатнім для підтвердження реального виконання робіт за договором у заявлених позивачем обсязі та вартості актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, які крім підрядника, підписані інженером з технічного нагляду, підпис скріплено печаткою Комунального підприємства «Черкасиінвестбуд» Черкаської міської ради, тобто особою, яка здійснювала технічний нагляд, а також контроль за якістю та відповідністю виконаних робіт на об`єкті.

Оскільки підписання вказаних актів та довідок (в межах заявленої до стягнення суми 1 408 242,00 грн) інженером з технічного нагляду, підпис якого скріплено печаткою Комунального підприємства «Черкасиінвестбуд» Черкаської міської ради не є тією обставиною, яка підтверджує в сукупності як факт виконання позивачем таких робіт так і відповідно, не підтверджує факт виникнення у відповідача обов`язку з оплати виконаних робіт, з урахуванням умов п. 4.2, п. 5.7 Рамкової угоди.

У той же час, слушними є доводи касаційної скарги позивача, що суд апеляційної інстанції, визнавши висновок експерта більш вірогідним доказом, не звернув увагу на те, що у ньому вказано про часткову відповідність переліку та обсягу виконаних робіт звітній та виконавчій документації, а неможливість надання відповідей на поставлені питання обумовлена відсутністю повного комплекту проектної документації, розрахунок договірної ціни надано не в повному обсязі тощо.

Тобто, покладений в основу рішення суду апеляційної інстанції експертний висновок не підтверджує відсутності реального виконання позивачем робіт за договором, у тому числі у заявлених позивачем обсязі та вартості відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, які надавались відповідачу, однак не були ним підписані.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову повністю є передчасними, оскільки реальний обсяг виконаних позивачем на спірних об`єктах робіт та їх вартість судом достовірно не встановлена, враховуючи висновки експертного дослідження про те, що перелік та обсяги виконаних робіт, зазначені у звітній документації частково відповідають зазначеним у наданій позивачем виконавчій документації, зокрема актам на закриття прихованих робіт та виконавчим схемам (згідно доданих таблиць 1, 2, 3 в додатку 2 до висновку).

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини першої статті 73, частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Принцип змагальності (статті 13 Господарського процесуального кодексу України) і принцип рівності сторін (статті 7 Господарського процесуального кодексу України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

В свою чергу, згідно з частинами першою, другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Зазначені норми процесуального законодавства свідчать про те, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, поряд з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими долученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, неможливість експерта надати висновки щодо тих чи інших питань (зокрема, в контексті цієї справи встановити фактичні обсяги виконаних позивачем робіт) не повинна впливати на можливість суду вирішити спір з урахуванням наведених вище норм господарського процесуального законодавства.

Крім того, статтею 107 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку, коли висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Однак, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та вирішив спір на підставі висновку експертизи без урахування обставини його неповноти та належної оцінки такого доказу в сукупності з іншими. Наведене свідчить, що посилання суду апеляційної інстанції на відповідний висновок в якості підстави для відмови у задоволенні позову не може вважатись достатньо обґрунтованим.

Таким чином, вирішуючи спір у справі, що розглядається, зважаючи на вищезазначений стандарт доказування, концепцію негативного доказу, приписи частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України та інші положення господарського процесуального законодавства, суд повинен був не тільки встановити факт непідписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року по спірним об`єктам, але й встановити з яких причин вони не були ним підписані, які роботи були реально (фактично) виконані підрядником і коли вони виконувалися на підставі наданих сторонами доказів, з`ясувати визнання або невизнання сторонами певних фактів та подій з урахуванням позиції сторін протягом розгляду справи.

Водночас, апеляційним судом не було спростовано факту, встановленого судом першої інстанції та підтвердженого висновком експертизи часткового виконання позивачем робіт за договором, а він лише послався на неможливість визначити обсяг виконаних позивачем робіт за жовтень 2017 року на спірних об`єктах та їх вартість. При цьому апеляційним судом не враховано, що сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних позивачем робіт, тоді як, нездійснення оплати таких робіт, строк виконання за якими настав, є порушенням умов договору і положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Отже, апеляційний суд не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи та не встановив достатньо повно фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема в частині того чи відповідає відмова від підписання актів, зокрема, критеріям вмотивованості, обґрунтованості, необхідності, а також встановлення того чи були реально виконані спірні роботи (повністю або частково) позивачем у заявленому періоді, їх обсяг та вартість.

Зазначене призвело до неправильного застосування апеляційним судом положень, що регулюють правовідносини підряду, зокрема, статей 837, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, наведені позивачем у касаційній скарзі доводи про наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, знайшли своє часткове підтвердження в частині наведених позивачем доводів, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статей 837, 882 Цивільного кодексу України та порушив вимоги частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час, наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції вимог частини 4 статті 165 ГПК України не підтвердилися. Відповідач у відзиві на позов вказував на те, що виконання робіт на об`єктах, крім усунення недоліків, виявлених у виконаних за попередні роки роботах, позивачем не здійснювалося, а також про те, що акти на приховані роботи по спірних об`єктах були надані позивачем вже на виконані та оплачені роботи. Тобто відповідачем заперечувалась реальність господарських операцій, з приводу оплати яких виник спір у цій справі. Оскільки виникнення прав та обов`язків на підставі підписаного в односторонньому порядку акта можливе лише за наявності реального виконання робіт за договором, ці обставини підлягали обов`язковому встановленню під час розгляду справи.

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.10.2019 у справі № 925/998/18, між цими ж сторонами, якою рішення Господарського суду Черкаської області від 10.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 залишено без змін, а касаційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - без задоволення. Оскільки у справі № 925/998/18 відповідач свої заперечення, на відміну від справи № 925/1279/19, не обґрунтовував не здійсненням позивачем реального виконання робіт у заявлених обсязі та вартості, зазначених у актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, з приводу оплати яких виник спір. Експертний висновок, яким би було підтверджено заявлений позивачем до оплати обсяг виконаних робіт та їх вартість у справі № 925/998/18 не складався.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У зв`язку з наведеним, постановлене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення суду апеляційної інстанцій не можна визнати законним і обґрунтованим.

Порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене у мотивувальній частині цієї постанови, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням учасників справи, якими вони обґрунтовували свої доводи і заперечення під час розгляду справи, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Висновки Верховного Суду

За змістом частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а також те, що порушення правових норм було допущено судом апеляційної інстанції, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судове рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, у справі № 925/1279/19 скасувати.

3. Справу № 925/1279/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

О. Мамалуй