ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 907/395/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2024 (суддя Лучко Р. М.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 (колегія суддів: Орищин Г. В. - головуючий, Галушко Н. А., Желік М. Б.) у справі
за позовом керівника Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Свалявської міської ради Мукачівського району, 2) Західного офісу Держаудитслужби
до: 1) Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» Свалявської міської ради Мукачівського району;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартімолк»
про визнання недійсним договору та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та рух справи у суді першої інстанції
1.1 Керівник Мукачівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Мукачівського району (далі - Рада), Західного офісу Держаудитслужби звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати недійсним Договір про закупівлю від 06.02.2018 № 2, укладений між відповідачами; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартімолк» (далі - Товариство) на користь Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» Свалявської міської ради (далі - Підприємство) 693 000,00 грн, а з Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» Свалявської міської ради одержані ним за рішенням суду 693 000,00 грн. стягнути в дохід держави.
1.2 29.04.2024 Господарський суд Закарпатської області постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з виявленими в ній недоліками, встановив позивачу строк для їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви із зазначенням обґрунтування підстав недійсності спірного договору з урахуванням встановлених Законом України «Про захист економічної конкуренції» наслідків виявлених антиконкурентних узгоджених дій, незастосування двосторонньої реституції і долученням тендерної документації та тендерних пропозицій.
1.3 Також, за висновком суду першої інстанції прокурор в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
1.4 Прокурор 09.05.2024 подав через систему «Електронний суд» до суду заяву, у якій на виконання ухвали суду від 29.04.2024 зазначив обґрунтування підстав для визнання недійсним договору про закупівлю. Крім того, у вказаній заяві прокурор зазначив про те, що не може погодитися з твердженням суду про необхідність доплати судового збору, оскільки до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі, виходячи з однієї немайнової і однієї майнової вимоги.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 15.05.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, позовну заяву повернув Мукачівській окружній прокуратурі.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що до заяви від 09.05.2024 заявник не долучив доказів сплати (доплати) судового збору в установленому розмірі, навівши при цьому власне бачення щодо належної до сплати суми судового збору.
2.3 Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, заявив дві вимоги майнового характеру, що полягають у стягненні 693 000,00 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фартімолк», а також у стягненні з Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» Свалявської міської ради Мукачівського району 693 000,00 грн в дохід держави.
2.4 З огляду на невиконання прокурором вимог ухвали від 29.04.2024 в частині подання доказів про сплату (доплату) судового збору, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанцій щодо наявності підстав для повернення позовної заяви Мукачівській окружній прокуратурі відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи
3.1 Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 4 Закону України «Про судовий збір» та порушили норми процесуального права, зокрема, статті 162, 163, 174 ГПК України.
3.3 Прокурор вважає, що висновок суду про необхідність доплати судового збору в розмірі 10 395 грн є помилковим і не відповідає вимогам законодавства.
3.4 При цьому заявник касаційної скарги посилається на те, що у даному випадку ціна позову становить 693 000 грн, з урахуванням якої і обраховано судовий збір. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додано документ про сплату судового збору у розмірі 13 423 грн за подання однієї вимоги немайнового характеру і однієї вимоги майнового характеру (3 028 грн + 10 395 грн).
3.5 Прокурор вважає, що висновок суду про необхідність доплати судового збору в розмірі 10 395 грн є помилковим і не відповідає вимогам законодавства.
4. Мотивувальна частина
4.1 Пункт 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4.2 Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина 1 статті 174 ГПК України).
4.3 Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
4.4 Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 ГПК України).
4.5 Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України «Про судовий збір».
4.6 Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
4.7 За змістом підпунктів 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4.8 Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
4.9 Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
4.10 Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162, пунктів 1-3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
4.11 Отже, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
4.12 З матеріалів справи вбачається, що за подання до суду позовної заяви у цій справі прокурор сплатив судовий збір у загальному розмірі 13 423 грн, з яких: 3 028 грн - за одну вимогу немайнового характеру і 10 395 грн за одну вимогу майнового характеру.
4.13 Водночас суд першої інстанцій, залишаючи позовну заяву без руху і в подальшому повертаючи її у зв`язку з неусуненням недоліків, виходив з того, що прокурор заявив дві вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, у зв`язку з чим виснував про недоплату прокурором судового збору в розмірі 10 395 грн.
4.14 Як зауважує прокурор у касаційній скарзі і підтверджується матеріалами справи, позовна заява Мукачівської окружної прокуратури містить, як того вимагають приписи статті 162 ГПК України, зазначення ціну позову - 693 000 грн, з якої й було обраховано судовий збір за подання позовної вимоги майнового характеру.
4.15 При цьому позов обґрунтовано обставинами укладання оспорюваного договору всупереч інтересам держави та суспільства, оскільки з боку Товариства мали місце антиконкурентні узгоджені дії, направлені на спотворення результатів публічної закупівлі, за результатами якої укладено такий договір на суму 693 000 грн.
4.16 Прокурор у позові просив визнати недійсним договір про закупівлю від 06.02.2018 № 2, а також просив застосувати наслідки недійсності правочину, посилаючись, зокрема, на приписи частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
4.17 Так, частина 3 статті 228 ЦК України визначає правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
4.18 Враховуючи викладене, прокурор у прохальній частині позовної заяви вимогу в частині застосування наслідків недійсності правочину сформулював відповідно до приписів частини 3 статті 228 ЦК України і просив стягнути з Товариства на користь Підприємства 693 000,00 грн, а з Підприємства одержані ним за рішенням суду 693 000,00 грн. стягнути в дохід держави.
4.19 Отже, зміст позовної заяви свідчить про її спрямованість в частині майнової вимоги на стягнення бюджетних коштів у розмірі 693 000 грн, одержаних Товариством за оспорюваним правочином, в дохід держави, а тому прокурор обґрунтовано вважає, що у цій справі заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, а не дві майнові, як висновували суди попередніх інстанцій.
4.20 При цьому посилання судів попередніх інстанцій на те, що у випадку ухвалення рішення про задоволення позовних вимог у справі буде видано два виконавчі документи, є помилковими у контексті обчислення судового збору, оскільки згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру визначається у відсотковому співвідношенні до ціни позову, а не кількістю виконавчих документів.
4.21 За таких обставин Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
4.22 Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви як поданої без доказів сплати судового збору в установленому розмірі, тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню.
4.23 Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, серед іншого, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.
4.24 Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
4.25 Ураховуючи неправильне застосування місцевим господарським судом положень частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та порушення норм процесуального права у вирішенні питання прийнятності позовної заяви, Верховний Суд на підставі частини 6 статті 310 ГПК України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.05.2024 у справі № 907/395/24 скасувати, а справу передати до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ємець
Судді І. Булгакова
Т. Малашенкова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121502699 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ємець А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні